Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Завдання до теми 1

.doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
28.08.2016
Размер:
56.32 Кб
Скачать

Завдання до теми 1

Завдання 1

Завдання курсу історії економіки та економічної думки визначаються коли і де відбулося?» в господарській сфері; узагальнення та аналіз господарського досвіду; з'ясування логічних причинно-наслідкових зв'язків економіч­них процесів і явищ під час певних історичних подій, тобто вияв­лення їх обумовленості тими чи іншими факторами; показ нерозривного зв'язку історії економіки, економічної теорії та історії економічної думки як єдиної історико-економічної науки. двобічністю предмета цієї науки. Можна окремо говори­ти про завдання історії економіки, історії економічної думки, а також про спільні завдання.

Завданнями історії економіки є такі:

  • з'ясування того «що, коли і де відбулося?» в господарській сфері;

  • узагальнення та аналіз господарського досвіду;

  • з'ясування логічних причинно-наслідкових зв'язків економіч­них процесів і явищ під час певних історичних подій, тобто вияв­лення їх обумовленості тими чи іншими факторами;

  • показ нерозривного зв'язку історії економіки, економічної теорії та історії економічної думки як єдиної історико-економічної науки.

Етапи та напрями розвитку історії економіки та економічної думки.

Вчені виділяють п’ять етапів розвитку історії економіки (економічної історії) як наукової дисципліни:

I. Період становлення — з XVII- до середини XIX ст.

II. Традиційна економічна історія (історія народного госпо­дарства) — з середини XIX ст. до кінця 50-х років XX ст. — як самостійна наука.

III. «Нова економічна історія» (кліометрія, історична еконо­метрика) — кінець 1950-х — 1960-ті рр.

IV. Вивчення довгострокових тенденцій розвитку економіки та економічного зростання — як напрям історико-економічних досліджень, паралельний другому та третьому етапам з кінця XIX ст. до 70-х років XX ст.

V. Історична економіка— з 1970-х років і до теперішнього часу — як синтез методів «нової економічної історії» та аналізу довгострокових тенденцій економічного розвитку.

У розвитку історії економічної думки можна виділити такі основні періоди з відповідними напрямами всередині них:

1) докласична економічна думка, яка охоплює економічну ду­мку Стародавнього Сходу (Китай, Індія, Вавилон, Єгипет), антич­ності (стародавні Греція та Рим) та середньовіччя. Також сюди входить економічна думка періоду меркантилізму;

2) класична політична економія — В. Петті, П. Буагільбер, школа фізіократів на чолі з Ф. Кене; А. Сміт, Д. Рікардо, Т. Р. Мальтус, Ж. Б. Сей, Ф. Бастіа, У. Н. Сеніор, Дж. Ст. Мілль;

3) альтернативні класичній школі напрями економічної думки — історична школа, марк­систська економічна теорія та генеза економічних концепцій со­ціал-демократії;

4) неокласичний напрям економічної теорії — виникнення та розвиток маржиналізму: австрійська (К. Менгер, Ф. Візер, О. Бем- Баверк), лозаннська (Л. Вальрас, В. Парето), кембриджська (А. Маршалл) та американська (Дж. Б. Кларк) школи;

5) основні напрями економічної думки XX— початку XXI ст. — виникнення та еволюція інституціонального напряму і кейнсіанства, еволюція неокласичного напряму та економічний неолібе­ралізм, економічні теорії неоконсерватизму.

Періодизація — це визначення певних хронологічно послідовних етапів у господарському роз­витку суспільства.

Необхідно звернути увагу на особливості періодизації, яка застосовується загальною історією. Вона полягає в тому, що події розглядаються послідовно в часі, її основу утворює хронологія подій, а періоди визначаються роками, століттями чи тисячоліт­тями. Для історико-економічної науки важливим стає не стільки час (коли відбулася подія), скільки якісні зміни в господарській системі, що тривали протягом певного періоду. Тобто періодиза­ція встановлюється не плином часу, а змінами в господарських системах.

Емпіричні дослідження-це спостереження і дослідження конкретних явищ, експеримент, а також узагальнення, класифікація та опис результатів дослідження і експерименту, впровадження їх у практичну діяльність людей.

Економічна думка-це наукове відображення в економічних поглядах і вченнях починаючи з первісного суспільства і до сучасності; основні явища і процеси матеріального виробництва; діяльність економічних організацій і установ.

Завдання 2

  1. У чому полягають предмет і завдання курсу „Історія економіки та економічної думки”?

Предметом вивчення «Історії економіки та економічної думки» є економічні системи та економічні вчення, що формувались в різних країнах з урахуванням національних, природних, політичних та інших особливостей в процесі їх історичного розвитку від первісної доби до сучасності.

  1. Що розуміють під поняттями „господарство як підсистема суспільства та об'єкт економічної науки”?

Дослідження господарської сфери суспільства передбачає її науковий аналіз як складової суспільства, що відокремилась і функціонує самостійно як цілісне утво­рення та підсистема суспільства.

Як складова суспільства, призначення господарської системи - створення ма­теріальних благ і послуг для забезпечення зростаючих потреб окремої людини і суспільства загалом.

  1. Що є об'єктом „Історії економіки та економічної думки”?

Основними об'єктами вивчення дисципліни є:

1) економіка як цілісний господарський комплекс різних країн світу в його хронологічно послідовній еволюції, а також – такі основні його компоненти як провідні галузі економіки (торгівля, промисловість, сільське господарство, банківський та фінансовий сектори);

2) стан світової економіки в його хронологічному розвитку від найбільш ранніх, простих стадій до сучасних;

3) базові характеристики основних способів виробництва, по-перше, базові принципи з'єднання предметів, знарядь і засобів праці з робочою силою, по-друге, базові принципи виробництва, розподілу і споживання, матеріальних благ в суспільстві в різних країнах світу у різні історичні періоди;

4) історична еволюція розвитку науки, техніки, виробничих технологій, винаходів і відкриттів в контексті їх впливу на процес виробництва, організацію форм праці і споживання матеріальних благ;

5) різні історичні типи народного господарства та їх еволюція;

6) закономірності і механізми взаємного впливу власне економічних чинників з одного боку, і чинників неекономічного характеру (правових, політичних, військових, релігійних, ментальних, ідеологічних, кліматичних, соціальних та ін.) з іншого боку;

7) історія зародження, становлення і розвитку основних найбільш важливих економічних інститутів (гроші, податки, ціни, банки тощо) і процесів (урбанізація, індустріалізація, інформатизація тощо);

8) інститут власності, його різновиди і історична еволюція;

9) основні концепції економічних шкіл та напрямків економічної думки;

10) історичний досвід різних народів по накопиченню, збереженню і примноженню національного багатства своїх країн як основи їх матеріального добробуту, матеріальної першооснови для реалізації інтелектуальних, духовних, творчих потреб кожного індивіда, для розвитку і зміцнення цивільного суспільства і правової держави.

4. Дайте характеристику трьох типів цивілізацій.

Не знайшла відповіді.

5. У чому відмінність формаційної та цивілізаційної концепцій?

У широких координатах загального теоретико-методологічного та світоглядного розгляду економічних теорій, історії економіки та економічної думки можна виокремити два наукових підходи:

1) формаційний, в основі якого лежить матеріалістичне розуміння історії. Сутність останнього, за Ф. Енгельсом, полягає в тому, що це такий погляд на процес світової історії, який виявляє остаточну причину і вирішальну рушійну силу всіх важливих історичних подій в економічному розвиткові суспільства, змінах суспільного способу виробництва й обміну, у поділі суспільства на різні класи, який випливає звідси, й у їх боротьбі між собою;

2) цивілізаційний, головною складовою котрого є поняття "цивілізація", яке має низку визначень і навіть їх варіантів.

Історично першими були розроблені різні варіанти цивілізаційного підходу (XVIII—XIX ст.), а у 40—60-ті роки XIX ст. — формаційні.

У межах обох підходів важливе значення має розробка питання про критерії виокремлення та дослідження формацій і цивілізацій, а також різних ступенів їх соціально-економічного розвитку. У табл. 1.1 наведено деякі найпоширеніші в літературі критерії дослідження розвитку суспільства, його різних ступенів. Ці критерії відіграють принципову роль у вивченні та викладанні сучасних економічних теорій, а також історії економіки та економічної думки.

Зробимо деякі суттєві застереження щодо зазначених у табл. 1.1 критеріїв та теорій, у яких вони використовуються як ключові.

По-перше, у межах кожного з підходів (формаційного та цивілізаційного) критерії не мають взаємовиключного характеру, тому при визначенні та типологізації економічних систем фактично можуть застосовуватися в сукупності.

По-друге, критерії, що використовують представники обох підходів, хоч і доповнюють один одного, проте, як правило, донині співвідносяться з цілком певними групами економічних теорій. Специфіка критеріїв у формаційному підході дає змогу під час їх застосування дослідити глибинний рівень становлення, розвитку та еволюції економічної системи суспільства як природно-історичного процесу, а у цивілізаційному — проаналізувати особливості конкретно-історичного функціонування та розвитку цієї системи. Протягом останніх 20 років помітне прагнення багатьох учених на пострадянських просторах до "синтезу" у використанні критеріїв під час дослідження економічної історії, розробки й аналізу сучасних економічних теорій та їх напрямів.