Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Практичне заняття

.doc
Скачиваний:
16
Добавлен:
28.08.2016
Размер:
84.48 Кб
Скачать

Практичне заняття № 1

  1. Соціальне управління як система:

  2. Соціальне управління — це управління, здійснюване у людському суспільстві, людьми стосовно людей. І суб'єкт, і об'єкт управління представлені тут людиною. Отже, в управлінських системах, які функціонують у соціальному середовищі, головним і провідним є людський фактор.

Основними категоріями соціального управління є ті самі суб'єкт, об'єкт, управлінський вплив, зворотні зв'язки, управлінська система. Проте їх зміст, форми і методи впливу, цілі взаємодії, принципи, на яких вони базуються, зовсім інші, кардинально відмінні від технократичних і біологічних систем. Усі відомі категорії набувають у соціальному управлінні конкретного вираження у діях людей, їх колективів та взаємозв'язках

  1. Управління має місце у будь-якому суспільстві і практично у будь-якому людському колективі. Залежно від історичних, екологічних, політичних та інших обставин можуть змінюватися його цілі, форми, методи. Незмінною залишається необхідність в управлінні.

Основою потреби в управлінні є проста на перший погляд обставина, властива будь-якому людському колективові.

Це — співробітництво людей всередині колективу. Саме співробітництво, спільна діяльність заради досягнення конкретних цілей перетворює окремо взятих людей на колектив.

4. Об'єкт управління — сукупність соціальних, економічних і технічних ресурсів виробництва, тобто соціотехноекономічна виробнича система.

Інколи об'єкт управління помилково трактують як групу людей, зайнятих виробництвом, що свідчить про звуження змісту управління до впливу лише на людський вид виробничих ресурсів.

5. Поняття менеджменту, його сутність і характерні ознаки:

6. До основних категорій менеджменту належать поняття організації, процесу і функцій управління, рівнів управління, принципів і методів менеджменту, стилів та культури керівництва (лідерства), комунікації, управління колективом (групою) тощо.

Таким чином, менеджмент є складовим елементом управління і порівняно з ним охоплює порівняно вузьку сферу, що включає соціальні системи (людей), метою яких може бути виробництво товарів та їх реалізація, надання різних послуг споживачам у рамках певної організації, яка діє в ринкових умовах.

Для досягнення цієї мети у менеджменті застосовується сукупність функцій, принципів, методів, засобів, за допомогою яких здійснюється цілеспрямований вплив на соціальні системи (людей).

7. Менеджмент як наука – це самостійна галузь знань, яка має свій предмет, свої специфічні проблеми, методи і способи вирішення.

8. ПОНЯТТЯ МЕНЕДЖМЕНТУ, ЙОГО СУТНІСТЬ І ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ

Це поняття трактується в сучасній світовій літературі досить широко. Наприклад, у фундаментальному Оксфордському словнику англійської мови менеджмент визначається так: “спосіб (манера) спілкування з людьми, влада і мистецтво управління, особливого роду уміння та адміністративні навички, орган управління, адміністративна одиниця”.

9. Поняття „управління”, його сфери та типи

Управління організацією в наш динамічний час представляє собою складну роботу, яку неможливо виконати, керуючись простими завченими формулами. Слово „управління” ми чуємо дуже часто, а саме управління присутнє у всіх галузях нашого життя.

Управління – це процес планування, організації, мотивації і контролю, який необхідний для того, щоб сформувати і досягти цілей організації.

Управління – це особливий вид діяльності, що перетворює неорганізований натовп в ефективно ціле направлену і продуктивну групу.

Управління є цілеспрямованою дією суб’єкта на об’єкт з метою змінити його стану або поведінки у зв’язку з переміною обставин, ситуації, виникненням певної проблеми.

Управління – це цілеспрямований вплив, необхідний для узгодженої спільної діяльності людей.

Управління притаманне лише складним соціальним і несоціальним динамічним системам, атрибутом яких є самоуправління, тобто здатність до впорядкування системи, до оптимізації функціонування системи. Тобто управління – це структура й функції з упорядкування, збереження і цілеспрямованого розвитку системи. Це процес, що підтримує систему в наперед заданому якісному і кількісному стані або переводить її в новий.

10. Управлінська праця як складова управлінської діяльності:

11. Діяльність - це спосіб існування та розвитку суспільства і людини, всебічний процес перетворення нею оточуючої природної і соціальної реальності (включаючи саму людину) у відповідності з її потребами, цілями та завданнями.

Діяльність людини - це система дій, їх упорядкована сукупність, спрямована на пізнання, трансформацію чи стабілізацію певного об'єкта.

Діяльність охоплює матеріально-практичні, інтелектуальні, духовні операції, зовнішні й внутрішні процеси. Діяльністю є робота думки так само, як і робота рук, процес пізнання так само, як людська поведінка.

Характерні ознаки діяльності:

■ цілеспрямованість;

■ предметність;

■ детермінованість суспільними умовами;

■ розподіл і кооперація функцій;

■ обмін результатами діяльності;

■ спілкування діючих індивідів.

12. Управлінська праця непродуктивна. Участь у створенні матері­альних благ відбувається не прямо, а опосередковано, через працю інших осіб. Продуктом управлінської праці є рішення, а не товари та послуги. Предметом праці є інформація.

13. Метою управлінської праці є визначення цілей організації та створення умов для їх досягнення, координація спільної діяльності працівників організації. Об'єктом управлінської праці є праця персоналу організації. Предметом управлінської праці є інформація, стосунки людей у процесі організації спільної діяльності. Засобами управлінської праці є інтелект, знання та вміння людей, задіяних у процесі виконання поставлених цілей. Продуктом управлінської праці є управлінський вплив у вигляді управлінського рішення.

Управлінська праця складається з вироблення, прийняття та організації виконання управлінських рішень. Це продукт мислення суб'єкта управлінської праці. Тому управлінська праця є, перш за все, розумовою. Основною ознакою розумової праці менеджера є те, що він, за словами Пітера Друкера, не створює матеріальні речі, а «виробляє» знання, ідеї, інформацію. Розрізняють три види управлінської праці як розумової:

· евристична праця: має творчий характер пов'язана з постановкою проблеми, аналізом ситуації, пошуком шляхів розв'язання, спрямована на розробку і прийняття рішення. Включає операції аналітичні і конструктивні. Результатом цього виду пращ є вироблення та прийняття управлінських рішень;

· адміністративна праця: полягає у цілеспрямованому впливі на підлеглих із метою виконання ними поставлених завдань, спрямована на координацію діяльності виконавців. Включає розпорядчі, координаційні, контрольні та комунікативні операції;

· операторна праця: полягає у виконанні стереотипних операцій, потрібних для інформаційного забезпечення процесу управління. Включає операції документування, обробку інформації, обчислювальні та формально-логічні розрахунки.

14. Управлінська праця - переважно розумова праця. Вона, хоча безпосередньо і не виступає творцем матеріальних благ, є невід’ємною частиною праці сукупного працівника. Невипадково тому оцінка діяльності керівників (і, насамперед, вищого керівництва) пов’язана з результатами діяльності підприємства.

Управлінська праця - це вид суспільної праці, основним завданням якого є забезпечення цілеспрямованої, скоординованої діяльності як окремих учасників спільного трудового процесу, так і трудових колективів в цілому.

управління в сучасних умовах повинно бути спрямоване на задоволення потреб працівників, що, в свою чергу, сприяє підвищенню ефективності діяльності організації. Управління - це, насамперед, робота з людьми, а їхня трудова діяльність виступає об’єктом керуючого впливу. Трудова діяльність людей в організації, їхні відносини в процесі управління можуть посередньо виступати у виді інформації в її різних формах. В процесі управлінської роботи відбуваються збір, обробка, передання інформації. Зв’язки в процесі управління між різними управлінськими працівниками, між керівником і виробничим персоналом здійснюються також за допомогою інформації. Тому управлінська робота має інформаційну природу.

Досягнення цілей управління здійснюється шляхом підготовки і реалізації керуючих впливів на людей, що активізують їхню роботу в організації. Це і є специфічний продукт управлінської праці. Основною формою такого впливу є управлінське рішення. В процесі управління управлінські працівники вирішують різноманітні проблеми організаційного, економічного, технічного, соціально-психологічного, правового характеру. їхнє різноманіття також є важливою особливістю управлінської праці. Управління - процес багатогранний, неоднозначний. Аналіз зовнішнього і внутрішнього середовища, прийняття на цій основі управлінських рішень залежать від складної і рухливої сукупності факторів, що постійно створює нестандартні ситуації. Саме ці обставини потребують відлюдний, що займається управлінською роботою, творчого підходу. Рішення, прийняті керівниками, залежать не тільки від їхніх знань і кваліфікації, але і від особистих якостей, практичного досвіду, інтуїції, здорового глузду. Тому правомірно говорити про мистецтво управління. Засобами управлінської праці є організаційна й обчислювальна техніка, а рівень і повнота її використання багато в чому визначають культуру й ефективність управління

15. Менеджер в організації:

16. Менеджер — керівник, керівник, начальник, директор. Основна функція менеджерів — управління, що включає процес планування, організації, мотивації і контролю.

17. Типи формальних груп

Група керівника

Традиційні робочі групи формуються на основі офіційних владних відносин. Зазвичай така група складається з менеджера і безпосередньо підзвітних йому підлеглих

Робочі групи:

з перехресними

функціями

самокеровані команди

Робоча группа, як правило, складається з людей, які спільно працюють над одним завданням

Групи даного типу використовуються для об'єднання знань і досвіду людей з різних відділів для вироблення методів вирішення конкретних робочих завдань і проблем

Незалежні групи, які, крім виконання своїх робочих завдань, беруть на себе традиційні обов'язки менеджерів, такі як наймання працівників, планування робочого процесу і складання графіків, а також оцінку продуктивне і групи

Комітети:

спеціальний комітет (ad hoc)

постійний комітет

Групи в організації, яким надаються повноваження для виконання конкретних завдань або набору обов'язків. Їх називаю! радами, цільовими групами, комісіями чи командами, які створюються для групового прийняття рішень та дій

Тимчасова група, сформована для досягнення певної мети

Постійно діюча в організації група з конкретною метою

18. три категорії менеджерів:

Менеджер; Старший менеджер; Провідний менеджер.

19. Функціональний аналіз діяльності менеджера:

20. схема процесу роботи менеджерів

21. Організація праці менеджера безпосередньо пов'язана з використанням ним свого робочого часу на виконання окремих трудових процесів. Здійснюючи керівництво роботою організації менеджеру необхідно:

• систематично брати участь у вирішенні виробничих завдань;

• вирішувати питання, які передбачені службовими повноваженнями;

• регулярно спілкуватись з людьми, одержувати від них і передавати їм необхідну управлінську інформацію.

22. уть діяльності менеджера є сталою, міняються лише її функції і методи. Сучасний менеджер виступає в системі суспільного виробництва як управляючий, дипломат, лідер, вихователь, новатор і т. п.

Менеджер-управляючий. Ця функція - традиційна. Щоб виконувати функцію управляючого, менеджер повинен мати високу професійну підготовку, знати тонкощі ділового спілкування, володіти навичками консультанта, педагога-психолога.

Серед обов'язків менеджера головними є ті, що пов'язані з установленням і розвитком ділових зв'язків. Їх виконання вимагає глибоких знань процедури переговорів та укладання угод, вирішення суперечок, улагодження відносин з владними структурами. Значно зросла також потреба участі менеджера в різноманітних посередницьких діях. Отже, менеджер повинен бути ще й гарним дипломатом. В умовах третьої хвилі НТП, яку називають інформаційною, однією із найголовніших функцій менеджера є діяльність, пов'язана з впровадженням у виробництво інновацій. Потреба в інноваціях пояснюється тим, що значно легше й швидше підвищувати продуктивність праці і якість продукції на основі принципово нової техніки і технології, ніж на застарілому та зношеному обладнанні. Для менеджера, як підкреслював відомий класик менеджменту А. Файоль, дуже важливо також володіти передбаченням, організаторськими здібностями, бути компетентним, мати розвинутий інтелект, високий рівень культури та моральності.

Серед функцій менеджера слід виділити і таку, як уміння активізувати "людський фактор".

Лі Яккока в книзі "Кар'єра менеджера" писав, що всі господарські операції можна в кінцевому підсумку позначити трьома словами: люди, продукт, прибуток. На першому місці стоять люди. Якщо у вас немає надійної команди, то із інших факторів мало що вдасться зробити. Для менеджера проблема активізації "людського фактора" - одна з основних.

Зрештою про діяльність менеджера можна судити тільки за економічними показниками діяльності організції (підприємства). Щоб досягти успіху, необхідно постійно й наполегливо розвивати знання і навички, необхідні керівникові.

Поняття "менеджер" часто ототожнюється з поняттям "бізнесмен". Однак це неправильно. Бізнесмен - це той, хто "робить гроші", власник капіталу, який знаходиться в обороті і приносить доход. Бізнесменом може бути ділова людина, в підпорядкуванні якої нікого немає, або великий власник, який не займає ніякої постійної посади в організації, але є власником її акцій і може бути членом її правління. Менеджер, як уже зазначалося, обов'язково займає постійну посаду, одержуючи відповідну платню.

До основних напрямів діяльності менеджера на підприємстві можна віднести:

· визначення цілей господарської діяльності;

· виділення та ідентифікацію наявних проблем;

· організацію заходів, спрямованих на розв’язання наявних проблем;

· пошук, обробку і використання відповідної інформації;

· розгляд та аналіз альтернативних напрямів діяльності;

· прийняття певних специфічних і конкретних рішень;

· розробку тренінгових програм для працюючих на підприємстві;

· управління й оцінку діяльності працюючих;

· прийняття рішень щодо купівлі й продажу певних товарів і продукції;

· стратегічне й оперативне планування;

· контроль виробничого процесу;

· фінансовий контроль;

· організацію ефективного використання виробничих ресурсів;

· координацію діяльності всіх ланок виробничого процесу і маркетингу.

Соседние файлы в предмете Менеджмент