- •28. Професіоналізми у складі української лексики.
- •29.) Жаргонізми й арготизми
- •31. Лексичні та семантичні неологізми в лексиці сучасної української мови, їх стилістичні функції.
- •32) Поняття про фразеологію. Абсолютні і відносні ознаки фразеологізму
- •34) Принципи класифікації фразеологічних одиниць
- •35) Явище варіантності у сфері фразеології.
- •36. Системні зв’язки в українській фразеології.
- •38. Фонема та звук як одиниці фонології і фонетики
- •39. Система фонем української мови (загальна характеристика)
- •40. Голосні фонеми, їх характеристика.
- •41. Приголосні фонеми, їх характеристика.
- •42. Науково-лінгвістична транскрипція
- •43. Асиміляція як фонетичне явище
- •44. Асиміляція приголосних за глухістю/дзвінкістю
- •45. Асиміляція приголосних за місцем і способом творення
- •46. Асиміляція приголосних за м'якістю і твердістю
- •47 Подовження і Подвоєння приголосних
- •48 Дисиміляція приголосних
- •49. Спрощення приголосних. Історичний коментар
- •50. Чергування о,е//і
- •51. Чергування о, е//ø. Історичний коментар
- •52. Чергування е//о після шиплячих та й. Історичний коментар
- •53. Чергування и//о в звукосполуках ри, ли, ро, ло.
- •54. Чергування г,к,х//ж,ч,ш як результат першої палаталізації задньоязикових.
- •55. Чергування г,к,х//з҆,ц҆,с҆
- •56. Евфонічні чергування голосних і приголосних.
- •57. Чергування г//ж, к//ч, х//ш, д//дж, т//ч, з//ж, с//ш.
- •58. Протеза, епентеза та метатеза як фонетичні явища
- •59. Редукція голосних та гаплологія як фонетичні явища
- •60. Фонетичне членування усного мовлення. Сегментні та суперсегментні одиниці
- •61. Склад і складоподіл. Правила складоподілу
- •63. Принципи українського правопису.
- •64. Слова інтернаціоналізми.
63. Принципи українського правопису.
В основу орфографії СУМ покладено принципи: фонематичний, фонетичний, морфологічний, традиційний( або історичний);
Фонематичний принцип забезпечує передачу на письмі не тільки інваріанта фонеми, а й тих виявів, що є наслідком історичних чергувань. Фонетичний принцип застосовується, коли доводиться вибирати правильне написання фонеми в слабкій позиції(позиційного варіанта).
За фонетичним принципом позначаються: спрощення в групах приголосних –здн-,-ждн-,-стн-,-стл-,-рдц-,-лнц- та ін., зміна приголосних [г],[к],[х] в іменниках і прикметниках перед суфіксами -ств(о),-ськ(ий), написання о та е після шиплячих, написання [а] відповідно вимови в словах(перед постійнио наголошеним складом з а), написання букви у на місці давніх о, е, ъв словах. Морфологічний принцип полягає у позначенні однаковим способом морфеми незалежно від її звучання в різних словах або формах того самого слова. Більшість правил українських написань суфіксів, префіксів, закінчень, чергувань у коренях слів, суфіксах і префіксах ґрунтуються на морфологічному принципі.
Традиційний, або історичний принцип полягає в тому, що вибір написання здійснюється на основі традиції, а не відповідного правила збереження буквеної передачі фонеми, як це передбачає морфологічний принцип. До традиційних належать також написання, які не можуть бути пояснені ні з фонетичного погляду, ні з морфологічного, а вимагають запам’ятання орфограми, яка прийнята традицією. Наприклад, у словах тюркського походження.
64. Слова інтернаціоналізми.
Інтернаціоналізми — слова, які виражають поняття міжнародного значення і існують у багатьох мовах світу (споріднених і неспоріднених), зберігаючи близьке або спільне значення й фонетико-морфологічну будову. Від простого запозичення інтернаціоналізм відрізняється тим, що будь-який елемент може називатись інтернаціональним тільки тоді, коли він зустрічається принаймні в трьох неспоріднених мовах.
Інтернаціоналізми слід також відрізняти від екзотизмів, які означають явища, що не мають місця в житті мови-реципієнта (культурні реалії). новним джерелом виникнення інтернаціоналізмів широкого розповсюдження є запозичення. Із ходом історичного життя народу можуть запозичуватися нові предмети та поняття, назви яких не вигадують, а також запозичують. Терміни при цьому можуть переноситися без значних змін. Головна причина подібних запозичень у термінології – вимоги до точності терміна, з одного боку, та його практичної краткості, з іншого.
Існує кілька принципів класифікації інтернаціональних елементів за способом запозичення та за вибором джерела запозичення.
| |
|
|
| |
|
|