1. Поняття культури, предмет історії ук.

Культура-історично визначений рівень розвитку суспільства, творчих сил та здібностей людини, втілений у типах і формах організаціі життя і діяльності людини, а також утворення ними матерії. Та дух. цінностей.

«Культура»- Сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством протягом його історії. Матеріальні цінності становлять матеріальну культуру суспільства. Досягнення суспільства в галузі освіти, науки, мистецтва, літератури, в організації державного і суспільного життя є його духовною культурою. Першим ввів поняття культури Марк Тулій Цицерон. Як окрема наука культурологія виникла в 20ст. причинами її виникнення було: відміна від культурного євроцентризму, усвідомлення різноманітності та своєрідності культур розвитку, невідповідність процесів історичного та культурного розвитку.

Предметом культури. є дослідження закономірностей зародження, формування, розвитку світової та нац.. культури в історичному, філос, конкретно-наукових аспектах. У ньому і висвітлюється історія культурної еволюції людства і зокрема українського народу, з’ясовуються закономірності та основні етапи цієї еволюції., формує світогляд. Завданням курсу є розвинути у студентів почуття патріотизму, допомогти студентам прилучитися до культурної скарбниці людства, зорієнтуватися в сучасній проблематиці культурно-цивілізаційного процесу, розширити і поглибити попередні знання з проблем національної та світової культури, формувати у студентів широкий загальнокультурний гуманістичний світогляд. Дисципліна ІУК вивчає: науку і техніку, побут, освіту, суспільну думку, фольклор, літературу, мистецтво - і все це вона розглядає як єдине ціле.

2. Методологія дослідження, принципи аналізу структура та функції культури

Це питання дає розуіння того, якими способами вчені досліджують культуру, з яких елементів складається культура та яку роль відіграє в суспільстві.

Методи культурології - сукупність аналітичних прийомів, операцій та процедур, що застосовуються при аналізі культури. основний метод культури- єдність пояснення та розуміння. (Випливає з неможливості провести чітку межу між суб’єктом та об’єктом пізнання в цій науці; інтегрує в собі методи конкретних гуманітраних наук – історія, соціологія, лінгвістика, психологія тощо.

Єдність пояслення та розуміння передбачає етапи:

1. Культорологічну проблематизацію емпіричного матеріалу

2. Зіставлення культури, що вивчається з іншими культурами

3. Виявлення особливостей культури, що вивчається

4. Виявлення суперечностей і невідповідностей

Принципи дослідження:

видовий принцип(поділ культури на предметну і особистісну), родовий принцип( поділ на матеріальну і духовну),

принцип значущості( виділення основ культури і власне самої культури та її значення).

Методологічні принципи полягають в тому, щоб показати логіку розвитку духовної культури впродовж століть. Важливе значення має принцип історичного матеріалізму, який є визначальним для проблеми самосвідомості нації. При вивченні данного курсу слід опиратися на метрологічні принципи, які маємо в працях Т.Шевченка, І.Франка, О.Гончара, М.Рильського для яких характерним є принцип соціально-економічної зумовленості розвитку культури. При аналізі розвитку культури не можна обійтися без принципу історизму, тобто об’єктивного дослідження витоків художнього витвору, мистецької течії, духовності та їх місця в суспільстві. До конкретних методів дослідження слід віднести порівняльно-історичний, до якого входять: діагностичний (при зіставленні різних за жанром хронологічних джерел, н-д, билин, дум та літописів); син хронологічний (коли виділяється певна проблема і розглядається не в історичному, а в змістовому зіставленні). У вивченні культури слід застосовувати метод структурно-функціонального аналізу, коли досліджуваний об’єкт немовби розкладається на складові частини, виявляються співвідношення між цими частинами, правила їх поєднання в групи (при співвідношенні культури і суспільних процесів первинні складові к-ри етнічні нац. вторинні соціальні, класові). Важливим методом є метод системного аналізу коли всі феномени к-ри розглядаються у взаємодії її складових частин як основи, на якій формуються нові якості.

Функції культури:

*Людинотворча(гуманістична- це культура, яка форм.людську особистість, специфічну для кожної людини. *пізнавальна(гносеологічна) - концентрує в собі накопичені знання про світ, створюючи умови для подальш.пізнання.

*Регулятивна – регулює поведінку людей у всіх сферах життя, спир. На мораль та право

*акумулятивна (трансляційна) – накопичує зберігає людський досвід від покоління до покоління

*Ціннісна(аксіологічна)-формує ціннісні потреби та орієнтації.

*комунікативна – звязки між індивідами та соціальними групами.

*компенсаторна-забезпечує культурну, духовну та психологічну розрядку, відволікає від повсякд.пробл.

*виховна – синтезує в цілісну форму всі складові внутрішнього світу особистості