- •1. Історія виникнення і розвитку дисципліни. Школи акушерів України.
- •4.Нейрогуморальна регуляція маммогенезу, лактогенезу, лактопоезу.
- •5. Схема функціонування гіпоталамо-, гіпофізарно-, оваріально-, маткової системи.
- •6.Морфофункціональна характеристика молочної залози і її видові особливості
- •7.Динаміка процесу запліднення .
- •8.Розповсюдження і економічні збитки від маститу.
- •9.Статева зрілість і вік першого парування плідників с. Г. Тварин.
- •10. Класифікація маститів.
- •12. Етіологія і патогенез маститу.
- •13.Періоди утробного розвитку. Утробний розвиток тварин умовно розрізняється на два періоди:
- •14.Діагностика і деференціальна діагностика клінічного маститу.
- •16. Субклінічний мастит, етіологія, патогенез, діагностика
- •17. Плацента, її структура і функція
- •18. Лікування тварин хворих на мастит
- •19.Статева і фізіологічна зрілість і фактори що впливають на їх прояв
- •20. Функціональні розлади молочної залози
- •26.Поняття про неплідність, яловість,поширення і єконом.Збитки.
- •27.Характеристика статевого циклу за Хіпом.
- •29. Стадії статевого циклу за Студенцовим:.
- •30. Плацентарна недостатність, або фетоплацентарна недостатність
- •31 Методи діагностики феноменів стадії збудження статевого циклу:
- •32 Вивертання і випадіння піхви (contorsio et prolapsus vaginae)
- •34 Залежування після родів
- •35 Анабіоз
- •36. Біологічні механізми виникнення і регуляції родової діяльності
- •37. Методи взяття сперми від плідників
- •38. Післяродові септичні захворювання
- •39 Видові особливості статевого циклу у різних тварин
- •40. Суть і різновиди аліментарної неплідності
- •41. Фізіологія і біохімія сперми
- •42. Інфекційні аборти
- •43. Передвісники родів
- •44. Класифікація хвороб новонароджених тварин
- •45. Склад середовища для сперми різних видів тварин
- •46. Об’єкт родів, родові шляхи та сили які обумовлюють роди.
- •47. Стадії родів та видові особливості перебігу їх у тварин.
- •48. Неплідність внаслідок загального голодування,не повноцінності раціону щодо вуглеводів вітамінів мінеральних речовин макро- мікроелементів.
- •49. Підготовка тварин до родів,догляд за новонародженими і породіллю.
- •50.Основні заходи аліментарної неплідності.
- •51. Зберіг сперми при -196
- •52.Поняття патологічні роди,класифікація,поширеність і причини патологічних родів.
- •53.Статевий акт,його видові особливості,статеві рефлекси.
- •54 Порушення динаміки родової діяльності
- •55Режим охолодження і теорія заморожування сперми
- •56.Хворобі матки, яйцепроводів і яєчників, що призводять до неплідності
- •57.Порушення взаємовідносин між плодом і родовими шляхами
- •58.Інфекційні та інвазійні хвороби як причини неплідності
- •59.Підготовка та осіменіння свиней.
- •60.Профілактика симптоматичної неплідності
- •61.Підготовка і осіменіння кобил
- •62. Затримка посліду, лікування та профілактика
- •63. Суть і специфіка оперативного акушерства його основні завдання
- •64. Методи стимуляції статевої функції за різних форм неплідності
- •66. Призначення і принципи гінекологічної диспансеризації. Діагностичні, профілактичні і лікувальні заходи.
- •68.Діагностика,лікування та профілактика катарального маститу у корів
- •70. Діагностика, лікування та профілактика серозного маститу у корів.
- •71. Рух сперміїв. Енергетичні процеси спермія.
- •Енергетика сперміїв
- •72. Заходи боротьби з профілактики аборту і утробної інфекції. Ветеринарно-профілактичні загальні заходи при виникненні абортів
- •73. Хвороби вагітних, симптоми, діагностика, лікування
- •74. Післяродові ускладнення. Післяродовий гнійно-катаральний метрит
- •75. Класифікація, економічні збитки та профілактика метриту.
- •76. Хронічний гнійно-катаральний мастит.
- •77.Субінволюція матки. Діагностика, лікування та профілактика
- •78.Гіпофункція яєчників. Діагностика, лікування та профілактика
- •79.Кісти яєчників. Діагностика, лікування та профілактика
1. Історія виникнення і розвитку дисципліни. Школи акушерів України.
Ветеринарне акушерство – галузь клінічної ветеринарної медицини, що висвітлює фізіологічні та патологічні процеси, які відбуваються в організмі самок свійських тварин протягом їх репродуктивного життя, вагітності, родів та післяродового періоду, у їх статевих органах та молочній залозі.
Свої витоки ВА бере від давніх часів, від часу одомашнення тварин.
Із виникненням кінноти з‘явилася потреба в професійному її обслуговуванні. Особливо відчутною стала потреба у ветеринарних фахівцях із зародженням капіталізму. У Франції, Німеччині виникли ветеринарні школи, у яких одним із навчальних предметів була родова допомога тваринам. З’явилися перші підручники та посібники з цієї дисципліни. Також почали свій розвиток навчальні заклади і в Росії та на підлеглих їй територіях – це ветеринарні школи у Хорошові та Спаську, ветеринарні інститути у Варшаві (1840 ), Дерпті (1849), Харкові( 1851), Казані( 1873) та Львові( 1881).
Чимала заслуга в розвитку ВА в Україні належить відомим школам ВА – Львівській школі професора Звєревої, що підготувала біля 100 учнів. Київській школі професора Нагорного, Харківській школі професора Логвинова. А у 80 рр. ХХ ст.. сформувався новий напрям досліджень – імунологія відтворення тварин – школа професора Яблонського.
На основі досягнень ВА в 70 рр. ХХ ст.. українські вчені Сергієнко та Косенко запровадили в практику тваринництва новий метод діагностики, терапії та профілактики неплідності тварин – акушерську та гінекологічну диспансеризацію.
Нині ВА – важлива галузь клінічної ветеринарії, з цілим арсеналом діагностичних, терапевтичних та профілактичних заходів, що широко використовуються в практиці тваринництва.
2.Асфіксія новонароджених. Клінічні форми асфіксій.Асфіксія новонароджених – порушення чи припинення дихання у новонародженого на момент виходу його з родових шляхів при важких родах, коли плід защемлюється і затримується у тазовій порожнині роділлі. Часто асфіксія виникає при народженні плода у тазовому передлежанні, коли пуповина притискається плодом до кісток тазу. Однією з причин асфіксії плода може бути недостатній вміст оксисену в крові матері, в результаті чого у плода рефлекторно виникають дихальні рухи і це сприяє потраплянню навколоплідних вод у дихальні шляхи.
Клінічно розрізняють дві форми асфіксії плода: синюшну і білу. Синюшна форма вважається більш легкою. Вона характеризується посинінням СО, важким диханням з хрипами, частим і слабким пульсом. Біла асфіксія характеризується блідістю СО, відсутністю дихальних рухів, слабкими тонами серця, кровотечею із судин пуповини. При синюшній асфіксії телята інколи видужують, а при білій – переважно гинуть.
При народженні теляти необхідно негайно звільнити носову та ротову порожнини від слизу. Одночасно новонародженого обприскують холодною водою та розтирають тіло, обов’язково роблять штучне дихання. Для збудження центру дихання, теляті підшкірно вводять 1 мл 1% розчину лобеліну, а для серця – кофеїн. Через пупкову вену вводять до 50 мл 7% розчину глюкози.
3.Суть запліднення і біологічні механізми, що забезпечують зустріч гамет. Запліднення – складний біологічний процес, що полягає у проникненні спермія у цитоплазму яйцеклітини, об’єднанні їх ядер з утворенням нового типу клітин – зиготи, з якої шляхом відповідної трансформації в гені таліях самки розвивається плід з властивими йому індивідуальними особливостями росту, розвитку та продуктивності. Запліднення відбувається у ампельній частині яйцепроводу.
У процесі еволюції у ссавців виробилися пристосування, що сприяють зустрічі чоловічих та жіночих статевих клітин. В першу чергу, це відповідна морфологія та фізіологія статевої системи, морфологія та фізіологія гамет.
Проходженню сперміїв уздовж статевих шляхів самки сприяє їх здатність до реотаксису – руху проти течії. Проте, одним реотаксисом не можна пояснити швидкого проникнення сперміїв у яйцепроводи. У тварин з матковим типом осіменіння цьому сприяють особливості статевого акту. Великий об’єм еякуляту, заповнюючи просвіт рогів матки, сприяє швидкому наближенню сперміїв до яйцепроводу. У тварин з піхвовим типом осіменіння з високою концентрацією введених сперміїв у шийку матки проникає лише 0,5%. Велика складчастість СО шийки матки та густий в’язкий секрет затримують тут спермії. Істотну роль у їх просуванні по статевих шляхах самки відіграє моторика матки та яйцепроводів, яка різко зростає з настанням тічки та охоти. Її підсилює виділюваний задньою долею гіпофізу окситоцин. Також після еяколяції у спермі утворюється ацетилхолін, що підсилює моторику матки. Сильні ритмічні скорочення м’язів матки супроводжуються розслабленням циркулярних м’язів, що призводить до скорочення матки і розкриття церві кального каналу.
Отже, швидке просування сперміїв по статевих шляхах самки відбувається за рахунок реотаксису, динаміки статевого акту та скорочень матки. У яйцепроводі долають ще рухи війчастого епітелію та зростання тиску черевних стінок. З цього можна зробити висновок, що швидкість переміщення сперміїв по статевих шляхах самки залежить від виду осіменіння, рухливості сперміїв, реакції самки на присутність самця, подразнення рецепторів гені талій під час статевого акту чи штучного осіменіння.