Добавил:
добрый аноним) пользуйтесь, ветеринары будущие Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ашурествооооооо экзамен мини-шпорки.docx
Скачиваний:
59
Добавлен:
17.03.2017
Размер:
120.61 Кб
Скачать

Варіант1.

1.Суть заплідн. і біол.механізм, що забезп. Зустріч гамет. Запл.-складний біол..процес, що полягає у проникненні спермія у цитоплазму яйцекліт, обєднанні їх ядер з утворенням нового типу клітини-зиготи,з якої в гені таліях самки розвивається плід з властивими йому індивід.особливостями.(відбув.в ампулах сім’япроводів.) до біол..механізмів відносять: -морфологію\фізіол.статевї системи і гамет. Проходженню сперміїв по статевим шляхам сприяє – реотаксис (здатність рухатись проти течії), у тварин з матковим типом осім. Сприяють особливості стат.акту – велий об’єм еякуляту,заповнюючи просвят рогів матки,швидше наближує спермії до яйцепроводу. З піхвовим- велика концентрація сперміїв. Сприяє моторика матки і яйцепроводів, яка зростає з настанням охоти і тічки. У спермі, у секрети простати є простагландини, які також підсил.скороч. матки і розкриття цервік.каналу. також має місце засмоктуюча дія матки(стимулюється окситоцином) – закидання сперміїв до верхівок рогів.у яйцепроводах додаються ще рухи війчастого епітелію та зростання тиску черевних стінок. Швидкість переміщення сперміїв залежить від виду осіменіння, рухливості сперм., реакції самки на самця, подразнення рецепторів гені талій під час стат.акту чи ШО.

2. Нейрогумор.регуляція маммогенезу, лактогенезу,лактопоезу.Маммогенез– розвиток молочної залози від закладки до повного становлення. Лактогенез– апуск секреції молока ( молозивний період).Лактопоез – підтримання вже усталеної секреції молока на певному рівні.Розвиток молочної залози здійснюється під впливом гормонів-естрогенів та прогестерону. Естрогени викликають розвиток молочних ходів, тоді як прогестерон забезпечує збільшення та проліферацію альвеол. Гармонійний розвиток молочної залози забезпечується співвідношеннями цих двох гормонів. Проте головною ланкою в гормональному механізмі, що управляє ростом молочної залози, є гормон гіпофізу— пролактин, він регулює секрецію стероїдів яєчника, які стимулюють розвиток молочної залози. На процес мамогенезу також впливають інші гормони гіпофізу(соматотропний, адренокортикотропний,тиротропний),підшлункової залози (інсулін) та плаценти (хоріальний гонадотропін, хоріальний сомато- мамотропін).Лактопоез забезпечується, з одного боку, секрецією молока епітеліальними клітинами альвеол, спорожненням альвеол і переходом секрету в молочні ходи, а з іншого — актом смоктання. Подразнення дійки при смоктанні викликає рефлекторно інгібування гіпоталамусу і тим самим посилює утворення пролактину. Одночасно у задній частці гіпофізу утворюється окситоцин, який стимулює скорочення міоепітеліальних клітин альвеол та молочних ходів, сприяючи виділенню молока. В регуляції лактопоезу беруть участь також соматотропний та тиреотропний гормони передньої частки гіпофізу, які сприяють утворенню молока (лактогенез) та локальній дії пролактину. Таку ж властивість має АКТГ, який опосередковано через надниркову залозу бере участь у метаболізмі складових частин молока.Регуляція лактогенезу складна. Вивільнення плацентарного соматомамотр. гормону при відторгненні плаценти та зниження вмісту естрогенів і прогестерону усувають інгібування( затримання функцій) гіпоталамусу й молочної залози-зростає активність пролактину. Пролактин прямо впливає на секреторні клітини альвеол,стимулюючи синтез рибонуклеопротеїнів та лактози. Поряд з пролактинінгібуючими факторами в регуляції лактогенезу беруть участь прогестерон, естрогени,соматотропний,адренокортикотропний гормони гіпофізу, рилізинг-фактор тиротропного гормону та інсулін.

Варіант 3.

1.Динаміка процесу запл. Процес запл.включає в себе такі стадії: 1.проникнення спермія крізь прозору оболонку, 2.активування яйця і блокада поліспермії, 3. Утворення чол..та жін.. про нуклеусів,4. Перетворення про нуклеусів у хромосомні групи, 5. Об’єднання двох хромосомних груп(сингамія). Прозора оболонка– це густе плетиво глікопротеїдів, у петлях якого є вуглеводні компоненти – кортикальні гранули, один з них є специфічним рецептором для спермія. Прикріпившись до нього, спермій виділяє фермент акрозин ,під впливом якого у прозорій оболонці виникає канал для проникнення спермія. Далі вступає у дію другий глікопротеїд ,що викликає затвердіння прозорої оболонки і захищає яйцеклітину від проникнення інших сперміїв. Наступає “блок поліспермії”. Під час проникання спермія у глибину цитоплазми яйця завершується другий поділ мейозу та дозрівання яйцеклітини, виділяється друге напрямне тільце. Момент доторкання голівки спермія до яйця є початковою ланкою у ланцюгу послідовних змін, що починаються з активування яйцеклітини: у неї зростає проникність прозорої оболонки для йонів К+ та Са++; активується синтез ліпідів, білків, змінюється в’язкість та інші колоїдальні властивості білків; знижується мембранний потенціал яйця; жовткова оболонка. Голівка спермія стає циліндричною. Зразу після проникнення спермія крізь жовткову оболонку його голівка відокремлюється від джгутика, збільшується в об’ємі і рухається у напрямку ядра яйцеклітини. Воно трансформується у жін. пронуклеус, а ядро спермія – у чол. Чол. та жін. пронуклеуси зближуються, зменшуються у об’ємі,втрачають свої оболонки, перетворюючись у хромосомні. Кінцевою стадією запліднення є сингамія – об’єднання хромосомних наборів самця і самки у одне ядро і виникнення нової клітини – зиготи з геномом нового індивіда. Поділ зиготи торкається лише ядра при збереженні цілості прозорої оболонки. Внаслідок першого поділу зиготи утворений зародок має два бластомери. Кожне наступне покоління бластомерів виявляється меншим попереднього, тому цей поділ називають дробленням. Новоутворені бластомери не розходяться на боки, а залишаються компактною масою. З першого поділу зиготи розпочинається складний процес внутрішньоутробного розвитку нового організму.Таким чином, у процесі запліднення беруть участь, з одного боку, – мільйони сперміїв, а з другого – одна яйцеклітина. І доля майбутнього зародка залежить, у першу чергу від якості яйцеклітини.Якщо яйцеклітина виявиться неповноцінною, то запліднення або ж не наступить, або новоутворений зародок буде нежиттєвим.

2.Розповсюдж. і економічні збитки від маститу. Мастит– запалення молочної залози, що виникає у відповідь на дію механічних, біологічних, хімічних чи термічних чинників.Мастит може виникати під час лактації, запуску та сухостійного періоду. Він реєструється у всіх видів тварин, але найчастіше у корів. Згідно Г. В. Звєрєвої більшість хворіє під час лактації та Впродовж пасовищного періоду. За даними Міжнародної молочної федерації щорічно хворіють на мастит біля 25 % корів, завдаючи значно більших збитків молочному скотарству, ніж всі хвороби разом взяті. Ці збитки складаються з недоотримання молока, погіршення його біологічних, технологічних та харчових якостей, затрат на діагностику та лікуванням хворих тварин, передчасного їх вибракування. Широкому розповсюдженню маститу сприяє незадовільний санітарний стан ферм, неповноцінна годівля тварин, недоліки в організації утримання корів, догляді за їх вим’ям, доборі тварин для машинного доїння, технології їх доїння, обслуговуванні доїльної апаратури. Телята від корів, хворих на мастит, хворіють диспепсією і гинуть частіше, ніж телята від здорових корів. Більшість маститів є інфекційними. Інфекція чи то викликає, чи ускладнює мастит. Мастити корів є значною загрозою для людей. Описані випадки епідемії скарлатини.

Варіант 4.

1.Стат.зрілість і вік першого парування плідників. Статеве дозрівання самців включає ріст статевих органів, появу статевих рефлексів та початок сперматогенезу. Першими ознаками процесу статевого дозрівання є поява у самців статевого потягу та парувального рефлексу, які з’являються, залежно від породи, у бугайців у 5–6-місячному віці та рефлексу ерекції, що з’являється у 7–9 місяців. Початок активного сперміогенезу, з появою у придатку сім’яника дозрілих сперміїв, припадає на 7–8,5 місяців. Перша еякуляція у них проявляється у 8,5–11 місяців.Протягом часу від першого статевого потягу до першої еякуляції відбувається ріст та розвиток прутня, його голівка звільнюється від препуція і набуває остаточної форми. Сім’яники у нього вже функціонують як орган з подвійною генеративною та ендокринною функцією.

Розвиток статевого інстинкту у самців супроводжується змінами їх екстер’єру. від статевого дозрівання і до племінного використання плідника проходить певний відрізок часу, тим довший, чим пізніше починають використовувати самця. Доведено, що на час початку статевого використання бугаїв у віці 16–18 місяців, кнурів – у віці 11–12 місяців у частини з них уже бувають різні статеві збочення, зокрема, онанізм, який викликає статеве виснаження плідників, що зберігається на все життя. У інших плідників, особливо у кнурів та баранів, розвивається імпотенція. При пізньому початку статевого використання у плідників важко виробляються рефлекси на штучну вагіну. Бугай 6–9 міс., Баран 6–8 міс. Цап 7–8 міс. Кнур 5–6 міс. Жеребець 12–15 міс. Верблюд 2,5–3 роки Пес 6–8 міс. Кріль 4–5 міс. Кіт 4–5 міс

2. Класифік. маститів. За видом збудника мастит може бути неспецифічним (бактерійний, мікозний, асептичний) чи специфічним (ящурний, актиномікозний, туберкульозний, бруцельозний, віспяний, лептоспіроз ний.)

За функціональним станом (згідно Г. В. Звєрєвої) розрізняють: лактаційний мастит; -мастит періоду запуску; -мастит періоду сухостою.За характером запального ексудату (згідно А. П. Студєнцова): -серозний мастит; -катаральний мастит:а)катар цистерн і молочних ходів;б)катар альвеол; -фібринозний мастит; -гнійний мастит:а)гнійно-катаральний;б)абсцес мол.заоли;в)флегмона мол.залози; -геморагічний мастит; -специфічні мастити.

Варіант 6.

1.Сперматогенез Сперматогенез –це процес утворення сперми,що включає сперміогенез—процес утворення та дозрівання чоловічих статевих клітин-сперміїв,який розпочинається у покручених каналиках сім’яника і завершується у придатку сім’яника та плазмогенез-утворення плазми сперми. Сперматогенез у с.г. тварин ділять умовно на 4стадії:розмноження(поділу),росту,дозрівання,формування. перші ознаки сперміогенезу самців можна спостерігати ще в ембріональний період,з часу статевої деференціації,коли первинні статеві клітини у складі зародків гонад дають початок сперматогоням.)Стадія розмноження сперматогоній відбувається мітотичним шляхом,причому одна сперматогонія може дати до 10 і більше поколінь дочірних клітин,рівноцінних материнській за об’ємом,морфологією та хромосомним набором. Коефіцієнт розмноження сперматогоній у бугая то барана дорівнює від 8 до 16,у кнура-до 24. Стадія росту.Одна з новоутворених клітин залишається на місці,а друга просувається у напрямку просвіту каналика,вступає в стадію росту-збільшується в об’ємі і перетворюється у сперматоцит 1-го порядку,що перевищує сперматогонію за розміром приблизно у 4 рази.У ядрі сперматоцита відбівається інтенсивний синтез ДНК,кон’югація хромосом.

Стадія дозрівання характеризується внутрішніми змінами хромосомного матеріалу і двома послідовними поділами сперматоцитів-редукційним та екваційним,у результаті чого сперматоцити 1-го порядку ділиться на два сперматоцити 2-го порядку,які в свою чергу діляться на чотири сперматиди.Тобто з кожного сперматоцита 1 порядку утворюється 4 сперматиди.Стадія формування відбувається у верхівках протоплазматичних відростків клітин Сертолі,що виступають у просвіт каналика,і характеризуються складними морфологічними змінами сперматид.

2.Етіологія і патогенез маститу Етіологія.Мастит зазвичай буває наслідком дії на молочну залозу механічних, термічних,хімічних,біологічних факторів. На долю мікробного припадає 85% усіх випадків маститу. Бактеріальний мастит викликається як коками(к.паличка,коринебактерії.ентеробактерії). Переважають золотистий стафілокок.вим’яний стрептокок,к.паличка. Мастити вірусної етіології при ящура,віспи, лептоспірозі та ін.

Шляхи проникнення інфекції:галактогений-через дійковий канал; лімфогений-через пошк.шкіру; гематогений- з током крові,при наявності інфекції в матці нирках печінці.

Виникненю маститу сприяють:спадкова генетична схильність,недоліки годівлі особливо перед отеленням та після нього,згодовування недоброякісних кормів,різкий перехід з одного корму на інший,отруєння нітратами.нітритами.недоліки утримання,порушення сан-гігієнічних правил машиного доїння,перетримування доїльних стаканів на вимені,зняття доїльних стаканів без відключення вакууму,перенесення стаканів від однієї корови до іншої без обмивання їх,та вимені,нерегулярне доїння,неповне видоювання,сумісне утримання здорових тварин разом їз хворими,переохолодження вимені,тріщени.,рани,ендометрити,затримка поліду,поруш.обм.речовин,висока вірулентність мікрофлори довкілля. Патогенез.Динаміка маститу залежить від стану захисних сил ор. умов винекнення захворювання,своєчасність та ефективність застосовуваного лікування. Мастит розвивається за закономірностями запального процесу,в ньому можна виділити послідовну зміну трьох фаз:пошкодження(альтерації),ексудації і відновлення (проліферації).

Молочна залоза інтенсивнно постачається кровю.Під впливом етіологічного фактора у ній виникають подразнення та зміни провідності нервових закінчень.порушення трофіки,зростає проникність судин,зростає внут.тканиний тиск.в місці розвитку запалення нагромаджується продукти обміну та розпаду тканин .Зростає інфільтрація тканин і виникає набряк.Під впливом запальної інфільтрації місця ураження виникає подразнення нервових закінчень,і як наслідок-розв.больова реакція.

Знижується секреція молока,в молочних протоках утворюються пастівці та згустки казеїну,рН молока змінюється у лужний бік.Змінюється склад молока:збільш.кількість лецкоцитів,згустки казеїну,розв. Мікрофлори,активізуться ферменти,що руйнують білки,жири,цукор.Видоюване з ураженої частки молоко стає водянистим,в ньому з’являєть пластівці та згустки казеїну.

Варіант 7.

1.Плацентація та біол..Знач.Плодових обол.

Плацентація — це утворення плодових оболонок. трофобласт росте дуже швидко, а ембріобласт під своїм тягарем опускається всередину, і над ним з'являється склепіння складок трофобласта. Поступово це склепіння стуляється, і між складками, що зімкну­лися, залишається лише невеличкий отвір — пупок амніона.На поверхні трофобласта на 20-й день утворюються ворсинки і з цього часу він стає прохоріоном. Коли до прохоріона підходять судини, що ви­ходять з черевної порожнини плода разом з сечовою оболонкою і в вор­синки прохоріона приблизно на 30-й день вростають капіляри, прохоріон називається хоріоном або судинною оболонкою. Дрібні кровоносні судини збираються від всіх ворсинок разом і через пуповину ведуть до плода.Простір між амніоном і хоріоном заповнюється магмою з первин­ної кишки утворюється алантоїс або сечова оболонка. Алантоїс бере початок від верхівки сечового міхура і про­ходить через пупковий отвір у вигляді сечової протоки, або урахуса. Він збільшується у міру наповнення первинною сечею, розповсюджується між водною і судинною оболонками і до 26-го дня огортає ембріон майже з усіх боків.Амніон — тонка напівпрозора мембрана, яка оточує плід з усіх боків і створює навколишнє середовище плода протягом його внутрішньо-маткового життя.  Амні­он заповнений прозорою водянистою рідиною, яка містить солі NaCI, КСІ, білки, незамінні амінокислоти (аланін, лейцин, гістідін, аргінін лізин), вуглеводи, жири, ферменти, гормони, простагландини, гістамін серотонін, катехоламін, деякі фактори росту (пантотенова і фолієва кислоти).Ф: обмін речовин, захисна, рівномірний тиск, сприятливі умови для розвитку плода. Перед пологами -плід зайняв позицію для родів, пвд час – зволожує родові шляхи. Алантоїс бере початок від верхівки сечового міхура, проходить у ви­гляді сечової протоки (урахуса) через пупкове кільце за межі черевної порожнини, а потім, лійкоподібне розширюючись, розміщується між амніоном і хоріоном. У стінки алантоїса вростають кровоносні судини і проходять від плода до хоріона.алантоїс має велике значення у розвитку системи кровообігу плода і в його трофіці.Вміст сечової оболонки — перворідна сеча,надлишок якої виводиться через урахує в алантоїс.Хоріон — зовнішня плодова оболонка, утворена як повністю закритий мішок, загальна форма якого нагадує внутрішню форму матки .Разом з матеоинською плацентою забезпечує морфо-функц.зв»язок плода з матір»ю. Зовнішня поверхня хоріона, гладенька па початку вагітності, згодом покривається ворсинками, судинними мезенхиматозними колбочками, які займають у деяких видів всю поверхню, або збираються на більш обмежених просторах в інших. Ці ворсинки зчіплюються з криптами або зі схожими ворсинками слизової оболонки матки.

2.Субклінічний мастит. Мастит може перебігати без видимих клінічних ознак. Причини: незавершене лікування клінічних маститів, підвищ вакуум при машинному доїнні, пропуски доїння, неповне видоювання, неправильний запуск, інтоксикації, умовно патогенна та стороння мікрофлора.

Патогенез: зазнач чинники обумовлюють зниж місцевого імунітету та виникнення прихованої форми запалення з відповідними змінами фізико-хім власт та якісного складу молока.Симптоми:зниженнямолокоутворення(основна ознака), атрофія ушкодж частки. При старанній пальпації – набряк та деяка асиметрія. Звуження дійкового каналу. У молоці(рідке) дрібні згустки та пластівці після відстоювання.,

Діагностика:органолептична оцінка(молоко здоюють з кожної частки вим»я секрет у бакт.чашку і легко похитуючи її можна побачити пластівці чи згустки казеїну)експрес-метод з мастидином(у здорових суміш однорідна, світло-бузкова;проба відстоювання(у пробірку 10-15 мл – у холод на 16-18 год- вершки більше15мм- немає маститу, менше 5 – є мастит);підрахунок кількості соматичних клітин(в нормі до 500000).Бромтимолова проба до 1 мл молока + 2кр 0,1% бромтимолу,якщо утв.жовто-зелений колір-маститу нема, З індикаторними смужками 1 -2 кр на смужку .Жовтий колір-норма.З димастином ймл молока + 1 мл димастину,змішують .Нормальне молоко забарвлюється в оранжевий колір і не утв згустків.

Варіант 8.

1.Плацента, її структ.і функція. Плацентою наз. комплекс тканинних утворень, що розвиваються з судинної оболонки плода та слизової оболонки матки, який забезпечує зв’язок плода з матір’ю, його живлення. Вона забезп: гомеостаз внутр серед матері та плода, двосторонню проникність пож реч та продуктів обміну, ферментативні та синтетичні процеси, захисну функцію. за розміщ.ворсинок на хоріоні: розсіяна(вся поверхня хоріону вкрита ворсинками; у коней, ослиць,верблюдів, свиней) Котиледонна(множинна, на хоріоні згруповані розгалужені ворсинки, на слиз об матки – карункули; врх-80-120, дрх-99-120. У корів випукла форма карбункулів, у овець-ввігнута). Зональна(поясоподібна;згруповані ворсинки стрічкою в середній частині плодового міхура суки, кішки).Дископодібна- в одному з полюсів(примати, гризуни). Материнська плацента: відпадаюча(після родів відпадає)-примати, м’ясоїдні, невід падаюча – свійські тв. За типом зв’язку: епітеліохоріальна(ворсинка +матковій епітелій, який продукує ембріотроф;коні),десмохоріальна(ворсинка+сполучна тканинна матки без епітелію; жуйні), ендотеліохоріальна(ворсинка+ендотелій судин матки; м’ясоїдні), гемохоріальна(ворсинки занурені в судини і омиваються кров’ю матері; примати).