молоко
.doc
146. Густина молока всіх ґатунків має бути не нижче:
- 1026 кг/м3 ;
+ 1027 кг/м3 ;
- 1028 кг/м3 ;
- 1032 кг/м3 ;
147. Масову частку білка у молоці визначають за допомогою:
- рефрактометричного методу;
+ методу формольного титрування;
- титрометричного методу;
- кислотного методу.
148. Фізико-хімічні зміни, що відбуваються в молоці у разі маститу?
- підвищення густини, титрованої кислотності, масової частки жиру;
+ зниження густини, титрованої кислотності, масової частки жиру (за виключенням початкової стадії захворювання), масової частки казеїну;
- підвищення масової частки жиру (за виключенням початкової стадії захворювання);
- зниження масової частки сироваткових білків і хлоридів.
149. Густина натурального молока – це:
+ відношення маси молока при 20°С до маси такого ж самого об’єму води
при 4°С;
- відношення маси молока при 10°С до маси такого ж самого об’єму води
при 4°С;
- відношення маси молока при 20°С до маси такого ж самого об’єму води
при 0°С;
- відношення маси молока при 10°С до маси такого ж самого об’єму води
при 10°С.
150. Згідно з ДСТУ 3662-97 ґатунок молока визначають за показниками:
- температурою, термостійкістю, загальним бактеріальним обсіменінням
і масовою часткою сухих речовин;
- ступенем чистоти, густиною, масовою часткою жиру, інгібувальними речовинами;
+ кислотністю, ступенем чистоти, загальним бактеріальним обсіменінням, температурою, масовою часткою сухих речовин і кількістю соматичних клітин;
- кількістю соматичних клітин, інгібувальними речовинами, термостійкістю, густиною.
151. Густину молока можна визначати
- відразу після видоювання
+ через 2 години після видоювання
- через 1 годину після видоювання
- не має значення
152. Правильними є визначення терміна збірного молока:
- молоко з високим вмістом жиру;
+ молоко, отримане від групи тварин;
- молоко після пастеризації;
- частина молока, яку одержують після відокремлення вершків.
153. Розрізняють кислотність молока:
- активну;
+ активну і титровану;
- титровану;
- активну і пасивну;
154. Забезпечує молочнокисле бродіння компонент молока:
- Фруктоза;
+ Лактоза;
- Галактоза;
- Маноза.
155. Густина молока залежить від:
+ породи, віку, періоду лактації, фізіологічного стану, температури, годівлі, хімічного складу;
- тільки температури;
- тільки годівлі;
- тільки фізіологічного стану.
156. Густина молока згідно з ДСТУ 3662-97 за температури 20 °С
становить:
- 1016–1020 кг/м3;
- 1026–1032 кг/м3;
- 1031–1034 кг/м3;
+ не менше, ніж 1027 кг/м3.
157. Органолептичні показники молока:
- досліджують за необхідності;
+ досліджують обов’язково у кожній партії молока;
- досліджують 1 раз на тиждень;
- досліджують 1 раз на квартал.
158. До органолептичних показників молока відносять визначення:
- густини, консистенції, кольору, кислотності;
- консистенції, чистоти, термостійкості;
+ запаху, зовнішнього вигляду, консистенції, смаку;
- чистоти, кольору, смаку, густини.
159. Групу чистоти молока встановлюють за:
- наявністю осаду;
+ наявністю на фільтрі механічних часток;
- кольором;
- консистенцією.
160. Величина нормальної титрованої кислотності молока:
- 17–23 0Т;
+ 16–18 0Т;
- 30–40 0Т;
- 40–50 0Т.
161. Титрована кислотність молока вимірюється в:
- Градусах Цельсія;
+ Градусах Тернера;
- Градусах ареометра;
- Нормальних градусах.
162. За ступенем чистоти молоко ділять на таку кількість груп:
- чотири (1, 2, 3, 4);
+ три (1, 2, 3);
- п’ять (1, 2, 3, 4, 5);
- дві (1, 2).
163. У разі зростання кількості жиру густина молока:
+ знижується;
- збільшується;
- не змінюється;
- збільшується в 2 рази.
164. Визначення, яке характеризує показник титрованої кислотності
молока:
- концентрація в молоці іонів водню або, так званий, водневий показник (рН);
- являє собою силу, що прагне скоротити поверхню рідини і подати її у вигляді кулі (Н/м);
- це маса його при 20°С, що міститься в одиниці об’єму, виражається в кг/м3, або в °А;
+ відображає вміст у молоці всіх сполук, що мають кислий характер (°Т).
165. Молоко від клінічно хворих на лейкоз корів:
- пастеризують або кип’ятять і здають на молокозавод;
- забороняється вживати людям та згодовувати тваринам;
+ знищують після знезараження;
- знезаражують кип’ятінням і використовують у корм тваринам.
166. Молоко (вершки) від тварин, які негативно реагують на бруцельоз,
з неблагополучного стада:
+ знезаражують пастеризацією або кип’ятінням у господарстві і з дозволу державної служби ветеринарної медицини здають на молокопереробні підприємства або використовують у господарстві;
- знезаражують пастеризацією або кип’ятінням у господарстві і переробляють безпосередньо в господарстві;
- утилізують;
- кип’ятять і знищують.
167. Молоко, отримане від хворих на лістеріоз корів:
+ знищують;
- дозволяють використовувати після кип'ятіння в господарстві для згодовування тваринам;
- пастеризують при 85°С протягом 30 хв. і здають на молокозавод;
- пастеризують при 85°С протягом 30 хв. і здають на молокозавод або згодовують тваринам.
168. Молоко, одержане з чвертей вим'я, уражених клінічним маститом:
- пастеризують при 70 °С протягом 20 хв. і здають на молокозавод або згодовують тваринам;
+ після кип'ятіння або інших методів знешкодження знищують;
- після кип’ятіння згодовують тваринам;
- знезаражується пастеризацією при температурі 85 °С протягом 30 хв. або кип’ятінням протягом 5 хв.
169. Базисна жирність молока:
- певна визначена жирність молока;
- мінімальна жирність молока, що допускається під час приймання на молокозавод, встановлена Міністерством аграрної політики України;
- відсоток жиру в молоці, встановлений на основі породності корів даної області чи району;
+ масова частка жиру в молоці, яка відповідає базисній нормі, затвердженій Кабінетом Міністрів України у встановленому порядку
170. Коров’яче молоко має злегка жовтуватий відтінок:
- це залежить від санітарно-гігієнічних умов його отримання;
+ це залежить від наявності в молоці каротину;
- це залежить від наявності в молоці вітамінів групи В;
- це залежить від наявності в молоці вітаміну Д.
171. З кобилячого молока виготовляють твердий сичужний сир:
+ так;
- ні;
- за деяких умов;
- лише з молока кобил окремих порід.
172. Титрована кислотність молока – це показник:
- санітарно-гігієнічних умов отримання молока;
- натуральності;
- тільки сиропридатності;
+ свіжості молока.
173. До показників безпечності молока та молочних продуктів належать:
- органолептичні;
- радіологічні;
- хімічний склад;
+ хіміко-токсикологічні.
174. До первинної відносять мікрофлору молока, що:
+ потрапила у молоко під час доїння;
- розмножується під час зберігання;
- потрапила у молоко під час первинної обробки;
- розмножується під час транспортування.
175. Молоко тварин, що найближче за хімічним складом до жіночого:
- Козине;
- Буйволиць;
+ Кобиляче;
- Овець.
176. Ґатунок молока встановлюють за:
- одним із кращих показників, за якими визначають ґатунок;
+ одним із найгірших показників;
- важливими показниками;
- масовою часткою жиру і густиною молока.
177. Молоко доставляти на агропродовольчі ринки в оцинкованому
та пластиковому посуді:
+ не дозволяється;
- дозволяється, але в чистому посуді;
- з дозволу лікаря ветеринарної медицини;
- дозволяється тільки взимку.
178. Смак молока на агропродовольчих ринках визначають:
- змочуючи ротову порожнину і не проковтуючи його;
+ після кип’ятіння;
- змочуючи ротову порожнину і проковтуючи його;
- після підігрівання до 40–42 °С.
179. Молоко корів належить до:
- альбуміно-глобулінового типу;
- альбумінового типу;
- глобулінового типу;
+ казеїнового типу.
180. В умовах агропродовольчих ринків не визначають наступні
показники молока:
- масову частку жиру;
- кислотність;
+ вміст макро- та мікроелементів;
- густину.
181. Завдяки якому компоненту молоко корів володіє різноманітними технологічними властивостями (його кип’ятять, виготовляють значний асортимент кисломолочних продуктів тощо):
+ казеїну;
- альбуміну;
- глобулінів;
- лактозі.
182. Час, який має тривати етап підготовки корів до доїння (підмивання
вим’я, легкий масаж, здоювання перших цівок, одягання доїльних
стаканів):
- не більше 2-х хвилин;
- не більше 3-х хвилин;
+ не більше 1-ї хвилини;
- не більше 6-ти хвилин.
183. Здоювання перших цівок під час підготовки корів до доїння
проводять:
- на підлогу;
+ в окремий посуд;
- у посуд для основного доїння;
- перші цівки молока не здоюють.
184. Первинна обробка молока на фермах не включає:
- фільтрування;
- зберігання;
+ пастеризацію;
- охолодження.
185. Масова частка жиру для молока коров’ячого що реалізується на ринку повинно бути :
+ не нижче 3,2%
- не нижче 3,4%
- не нижче 3,0%
- не нижче 4,0%
186. Під час санітарної обробки доїльного обладнання споліскування
теплою водою (30 ± 5 С) проводять для:
+ видалення залишків молока;
- зняття білково-жирової плівки;
- зняття білкової плівки;
- зняття вапняного нальоту;
187. Під час санітарної обробки доїльного обладнання кислотну обробку
проводять для:
- зняття білково-жирової плівки;
+ видалення „молочного каменю”;
- зняття білкової плівки;
- зняття жирової плівки.
188. Під час санітарної обробки доїльного обладнання його заключне
споліскування проводять:
- водою будь-якої якості;
- технічною водою;
+ водопровідною водою, яка за якістю відповідає питній;
- водопровідною або технічною водою.
189. Молоко, отримане від серопозитивних на лейкоз тварин:
- утилізують;
+ пастеризують у господарстві при температурі не нижче 80 0С і згодовують телятам або здають на молокозавод;
- пастеризують у господарстві при температурі 70–72 0С і згодовують телятам або здають на молокозавод;
- згодовують телятам без пастеризації.
190. Молоко, отримане від серонегативних щодо лейкозу корів,
які утримуються окремо від серопозитивного поголів’я
на неблагополучній фермі:
+ можна здавати на молокопереробні підприємства без попередньої пастеризації;
- пастеризують у господарстві при температурі 80 0С і згодовують телятам або здають на молокозавод;
- згодовують телятам тільки після пастеризації;
- можна здавати на молокопереробні підприємства тільки після попередньої пастеризації.
191. У випадку, коли серопозитивні на лейкоз тварини не відділені від загального стада:
- молоко від серонегативних тварин можна здавати на переробні підприємства без попередньої пастеризації, а від серопозитивних – після пастеризації;
+ молоко від усього поголів’я ферми підлягає пастеризації при температурі не нижче 80 0С протягом 30 хв. або кип'ятінню 5 хв.;
- молоко від усього поголів’я згодовують телятам після пастеризації;
- молоко від усього поголів’я згодовують телятам без пастеризації.
192. Молоко, отримане від умовно здорових тварин щодо туберкульозу
неблагополучного господарства та від реагуючих на туберкулін
корів благополучного господарства:
- використовують без обмежень;
- переробляють на топлене масло;
+ знезаражують методом пастеризації у пастеризаторах при 85 0С протягом 30 хв. або при 90 0С протягом 5 хв. у межах господарствах, після чого направляють на молокопереробне підприємство;
- утилізують.
193. Молоко, отримане від клінічно хворих на туберкульоз корів:
- пастеризують або кип’ятять і здають на молокозавод;
+ забороняють вживати людям та згодовувати тваринам, після знезараження знищують;
- утилізують;
- знезаражують кип’ятінням і використовують у корм тваринам.
194. З метою визначення якості пастеризації молока проводять:
+ пробу на фосфатазу;
- пробу на редуктазу;
+ пробу на пероксидазу;
- бензидинову пробу.
195. Показник титрованої кислотності молока характеризує визначення:
- концентрація в молоці іонів водню, або так званий водневий показник (рН);
+ відображає вміст у молоці всіх сполук, що мають кислий характер (°Т);
- це маса молока при 20°С, що міститься в одиниці об’єму, виражається в г/см3, або в °А;
- являє собою силу, що прагне скоротити поверхню рідини і подати її у вигляді кулі (Н/м).
196. Позначте реакції, які використовують для визначення домішок соди
в молоці:
+ проба з фенолротом;
- проба з розоловою кислотою;
- проба з резазурином;
- проба з метиленовим блакитним.
197. Густина козиного молока:
- 1025-1032 кг/м3
- 1027-1032 кг/м3
+ 1027-1038 кг/м3
- 1025-1038 кг/м3
198. Температура замерзання молока
+ від -0,52 до -0,53 0С
- 00С
- -1 0С
- від -1,54 0С до -1,57 0С
199. Оболонка жирової кульки складається з:
+ фосфоліпідів, оболонкового білка і гідратної води
- гліцерину, насичених жирних кислот, зв’язаної води
- казеїноліпідів, оболонкового білку і гідратної води
- холестерину
200. Кисломолочними називають:
- продукти, які виготовляються сквашуванням молока додаванням дріжджів;
- продукти, які виготовляються сквашуванням вершків чистими культурами маслянокислих бактерій;
+ продукти, які виготовляються сквашуванням молока та вершків чистими культурами молочнокислих бактерій із додаванням або без додавання дріжджів та оцтовокислих бактерій;
- продукти, які виготовляються сквашуванням молока та вершків із додаванням оцтовокислих бактерій.
201. До кисломолочних продуктів не відносяться:
- сметану, варенець, ряжанку;
- мацун, мацоні, йогурт;
- кефір, кумис, ацидофільне молоко;
+ вершкове масло, згущене молоко, сухе молоко.
202. З метою проведення фізико-хімічних досліджень та запобігання
підвищення кислотності молока використовують декілька способів
консервування середніх проб молока за допомогою консервантів:
+ формалін, калію дихромат, пероксид водню;
- формалін, розчин хлорного вапна, сода;
- пероксид водню, калій марганцевокислий, хромпік;
- сода, 70 % розчин спирту, пероксид водню.
203. Як змінюється густина натурального незбираного молока у разі змішування його з водою?
__________________________________________________________________
Відповідь: знижується
204. Ступінь чистоти для молока, що закуповується молокопереробними підприємствами:
Не нижче______групи
Відповідь: 2-ї .
205. Методи бактеріологічних досліджень молока:
+ прямий (чашковий);
+ непрямий (редуктазна проба);
- якісні та кількісні реакції;
- реакція на пероксидазу;
206. Для першого ґатунку молока допускається загальне бактеріальне
обсіменіння:
- <100 тис./см3 ;
- <300 тис./см3 ;
+ <500 тис./см3 ;
- <3 млн/см3 .