Для заказа доставки данной работы воспользуйтесь поиском на сайте по ссылке: http://www.Mydisser.Com/search.Html

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Національний університет біоресурсів і природокористування України

На правах рукопису

ШТАНГЕЙ Світлана Василівна

УДК 138.147-057.87:63

ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ АГРОНОМІВ

НА ЗАСАДАХ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Дисертація

на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Науковий керівник

ТВЕРЕЗОВСЬКА Ніна Трохимівна

доктор педагогічних наук, професор

Київ – 2012

ЗМІСТ

Для заказа доставки данной работы воспользуйтесь поиском на сайте по ссылке: http://www.mydisser.com/search.html 1

• ВСТУП

Актуальність теми. Трансформаційні процеси в освіті зумовлені необхідністю кардинальних змін, спрямованих на підвищення якості підготовки і конкурентоспро­можності фахівців, вирішення стратегічних завдань, що стоять перед національною системою освіти взагалі та аграрною, зокрема, у нових економічних і соціокультурних умовах, інтеграцією в європейський і світовий освітній простір. Динамічні перетворення в соціально-економічній сфері української держави, зміни в освітніх пріоритетах посилюють увагу до особистості з високим рівнем професіоналізму, компетентності, професійної культури, творчої активності.

Сучасне суспільство відчуває велику потребу у високоосвічених професіоналах аграрного профілю, оскільки подальший розвиток цивілізації неможливий без сільськогосподарського виробництва, що складає основу існування людини.

У ході інтеграційних процесів в освіті прослідковується характерна тенденція до посилення інноваційності у сфері професійної підготовки нової генерації майбутніх фахівців для агропромислового виробництва України.

Основні напрями вдосконалення аграрної освіти сформульовані в Національній доктрині розвитку освіти в Україні, законах України «Про освіту», «Про вищу освіту», а також у ряді нормативних документів освіти і науки, молоді та спорту України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства праці та соціальної політики України.

Розвиваючись швидкими темпами, професійна аграрна освіта кардинально реформується і своєчасно реагує на запити ринку праці й вимоги господарювання. Водночас, сучасний етап соціально-економічного розвитку держави об‘єктивно вимагає від випускників аграрних ВНЗ відповідної фахової культури, нешаблонного ставлення до майбутньої діяльності, високої професійної компетентності. У зв‘язку з цим вища аграрна освіта має орієнтуватися на нагальні та перспективні соціальні потреби і стратегічні орієнтири аграрного сектору економіки, своєчасно враховувати основні закономірності розвитку народного господарства, сприяти формуванню і професійному становленню особистості фахівця-аграрника.

Залучення студентів до професійної діяльності сприятиме розвиткові інтеграль­ного особистісного новоутворення, що включає стійке прагнення до праці в агро­промисловому комплексі, наявність спеціальних знань, умінь і навичок, комплекс індивідуально-психологічних (вольових, емоційних) якостей, які забезпечують високу ефективність професійного функціонування людини в цій галузі. У процесі формування професійної компетентності важливими є прагнення до пізнання своєї особистості, адекватна самооцінка базових знань, умінь, навичок, здатність до професійної самоосвіти тощо.

Становлення майбутнього агронома дедалі більше залежить від формування професійно значущих якостей у поєднанні з оволодінням науковими фаховими знаннями, уміннями та навичками, необхідними для виконання професійних обов’язків. У зв’язку з цим особливого значення набуває підготовка фахівця агропромислового комплексу на засадах компетентнісного підходу.

Однією з головних проблем підготовки фахівців аграрного профілю є одно­бічність в організації навчального процесу. Основна увага приділяється озброєнню студентів професійними знаннями й уміннями, проте практична підготовка здійснюється недостатньо. Сьогодні такий підхід не відповідає нагальним потребам українського суспільства та специфіці функціонування аграрного виробництва, яким потрібен компетентний фахівець, готовий і здатний до швидкої адаптації у мінливих умовах професійної діяльності, спроможний практично реалізовувати фахові функції. Це негативно впливає на формування необхідних особистісних якостей, ставлення до майбутньої професії як життєво значущої діяльності, впевненість у своїх здібностях і задоволення від професійного вибору.

Професійно значущі якості майбутнього фахівця знайшли своє відображення у працях С.Амеліної, Л.Барановської, О.Бондаревської, В.Борисова, С.Гончаренка, П.Лузана, Н.Нечипоренко, В.Сидоренка, Н.Тверезовської та ін.; проблему професійної компетентності досліджують і аналізують Н.Бібік, І.Зязюн, Н.Кузьміна, В.Луговий, С.Максименко, Л.Нічуговська, В.Петрук, Н.Рідей, В.Семиченко, В.Слас­тьонін, Л.Тархан, Л.Усеінова.

Історію аграрної освіти України відображено у працях Л.Берштейна, М.Зубця, С.Коломійця, Д.Мельничука та ін.; окремі питання професійної підготовки агрономів розглянуто Л.Білан, І.Блозвою, О.Гуменюк, А.Дьоміним, Ю.Курбатовою, В.Лозовецькою, П.Олійником та ін.

Навчальний процес у вищій аграрній школі розглядаємо як процес формування професійної компетентності студентів, що передбачає усвідомлення ними свого професійного призначення, розвиток особистісних якостей, виконання обов'язків, формування почуття відповідальності у професійній діяльності. Таким чином, з урахуванням специфіки сфери діяльності або конкретної професії, професійна компетентність особистості характеризується зміною ставлення до себе, як до суб'єкта професійної діяльності та до самої діяльності.

У процесі професіоналізації змінюються і вимоги індивіда до себе як фахівця, тому важливим аспектом у навчальній діяльності стає не тільки надання професійної освіти, а й формування мотивації до фахової діяльності, спрямованості на професію, адекватної самооцінки, позитивної «Я-концепції», професійної ідентифікації, компетентності, відповідальності, рефлексії, емоційної рівноваги тощо. Зазначені характеристики є аспектами усвідомлення індивідом себе як особистості та майбутнього професіонала в АПК. Професійна самосвідомість є центральним поняттям професійної компетентності студента в процесі опанування фаховими знаннями, уміннями, навичками, здатностями, якостями.

Реалії сьогодення потребують глибокого переосмислення поняття професійної компетентності, під яким розуміємо високу ерудицію, вміння на високопрофесійному рівні виконувати різні задачі діяльності, майстерне володіння професійними навичками тощо. Це вимагає тісної інтеграції у свідомості студента-аграрія фахових знань, умінь, навичок.

Аналіз психолого-педагогічної літератури, досвід науковців дає підстави стверджувати про значний інтерес до проблеми формування професійної компетентності майбутніх фахівців різних напрямів підготовки. Проте підготовка фахівців-аграріїв на засадах компетентнісного підходу не була предметом окремого вивчення.

Отже, актуальність дослідження зумовлена протиріччями між:

• замовленням суспільства на кваліфікованих фахівців-агрономів і невідповідністю їхньої підготовки у вітчизняній системі аграрної освіти;

• необхідністю модернізації освіти на засадах компетентнісного підходу і недосконалою побудовою освітнього процесу в аграрних ВНЗ;

• високими вимогами до компетентності майбутнього агронома і недостатньою увагою до формування його професійних якостей.

Враховуючи актуальність і недостатню розробленість проблеми, наявні протиріччя темою дисертаційного дослідження обрано: «Професійна підготовка майбутніх агрономів на засадах компетентнісного підходу».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри соціальної педагогіки та інформаційних технологій в освіті «Розробка інноваційних методик забезпечення навчального процесу в аграрних ВНЗ» (РК № 0109U000952).

Тему дисертації затверджено вченою радою Природничо-гуманітарного нав­чально-наукового інституту Національного університету біоресурсів і природоко­ристування України (протокол № 4 від 25.12.2009 р.) та узгоджено в бюро Міжві­домчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 8 від 30.11.2010 р.).

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов сформованості професійної компетентності майбутніх агрономів.

Відповідно до мети визначено задачі дослідження:

1. Охарактеризувати тенденції та перспективи розвитку аграрної освіти в Україні.

2. Уточнити сутність ключових понять дослідження «професійна підготовка агронома», «професійна компетентність агронома».

3. Виявити критерії, показники, рівні сформованості професійної компетент­ності майбутніх агрономів, здійснивши їх експериментальну перевірку.

4. Визначити та теоретично обґрунтувати педагогічні умови, що сприяють реалізації компетентнісного підходу до професійної підготовки майбутніх агрономів.

5. Розробити модель професійної підготовки фахівців-агрономів.

Об’єкт дослідження – професійна підготовка майбутніх агрономів.

Предмет дослідження – модель професійної підготовки майбутніх агрономів на засадах компетентнісного підходу.

У процесі дослідження використовувався комплекс методів: теоретичні (ана­ліз наукової літератури для виявлення стану, розробки проблеми формування про­фесійно значущих якостей студентів; аналіз нормативно-правових документів для визначення стану професійної підготовки майбутніх агрономів; узагальнення теорії та практики виховання студентів аграрних ВНЗ, що має гуманістичну орієнтацію з метою виявлення аспектів, що потребують удосконалення); емпіричні (вивчення педагогічного досвіду, анкетування, педагогічне спостереження, бесіди, інтерв’ю, метод експертної оцінки, вивчення документації, узагальнення незалежних характеристик, моделювання педагогічних ситуацій). На етапі експериментальної перевірки ефективності моделі професійної підготовки студентів аграрних ВНЗ на засадах компетентнісного підходу проведено формувальний експеримент. У процесі аналізу та узагальнення результатів дослідження використано методи математичної статистики для вивчення достовірності отриманих результатів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:

вперше визначено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови, що сприяють реалізації компетентнісного підходу до професійної підготовки майбутніх агрономів;

розроблено модель професійної підготовки фахівців-агрономів, яка містить п‘ять взаємопов‘язаних блоків;

охарактеризовано тенденції та перспективи розвитку аграрної освіти в Україні;

визначено критерії, показники, рівні сформованості професійної компетентності майбутніх агрономів;

уточнено сутність ключових понять дослідження «професійна підготовка агронома», «професійна компетентність агронома»;

подальшого розвитку набули складові професійної підготовки майбутніх агрономів (зміст, форми, методи, специфічні принципи тощо).

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці методичних рекомендацій з дисципліни «Рослинництво» щодо формування у бакалаврів напряму 6.090101 «Агрономія» професійної компетентності.

Основні положення та результати дослідження впроваджено у практику нав­чально-виховної роботи Відокремленого підрозділу Національного університету бі­оресурсів і природокористування України «Немішаївський агротехнічний коледж» (довідка про впровадження № 1019 від 18.07.2012 р.), Агро-економічного коледжу Полтавської державної аграрної академії (довідка про впровадження № 109 від 26.06.2012 р.), Відокремленого структурного підрозділу Агротехнічного коледжу Уманського національного університету садівництва (довідка про впровадження № 261 від 25.06.2012 р.), Львівського національного аграрного університету (акт про впровадження від 25.04.2012 р.), Уманського національного університету садівництва (акт про впровадження № 10-06/611 від 25.06.2012 р.).

Особистий внесок здобувача. У спільних працях автором [1] – теоретично обґрунтовано застосування компетентнісного підходу до процесу підготовки студентів-агрономів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційної роботи викладено у доповідях на:

міжнародних: «Education – Technology – Computer Science» (Жешов, Польща, 2009);

всеукраїнських: «І Всеукраїнські Морозівські педагогічні читання» (Київ, 2010), «Проблеми технологічної освіти в сучасних умовах» (Чернігів, 2012);

університетських (Київ, 2009) науково-практичних конференціях, семінарах, круглих столах, а також доповідались на кафедрах: педагогіки (2009-2010) соціальної педагогіки та інформаційних технологій в освіті (2011-2012 рр.).

Публікації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження відображено у 9 наукових працях, зокрема 8 одноосібних, 6 статей у фахових наукових виданнях, 2 – матеріали конференцій, 1 – методичні рекомендації.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, висновків, додатків (5 на 10 сторінках), списку використаних джерел (208 найменувань, з них 12 – іноземною на 24 сторінках). Загальний обсяг дисертації становить 214 сторінок друкованого тексту, з них 173 – основний зміст роботи. У тексті міститься 7 таблиць, 6 рисунків, 4 формули на 12 сторінках.