Добавил:
добрый аноним) пользуйтесь, ветеринары будущие Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
shpora_2.docx
Скачиваний:
264
Добавлен:
04.06.2017
Размер:
61.19 Кб
Скачать

1-11-21 варіант

1.Історія розвитку все

1761 р. франц. К. Буржела відкрив першу вет. школу в м. Ліоні. Незабаром були засновані й інші ветеринарні навчальні заклади: в Альфорі, Копенгагені, Відні, Дрездені, Ганновері, Будапешті. У серпні 1683 р. видано указ про заборону торгівлею рибою і м’ясом у куренях та на лавах. Заборону продавати худе (погане) м’ясо встановлював указ від 18 вересня 1713 р., який фактично забороняв м’ясникам забивати хворих тварин і продавати їх м’ясо. Саме цей документ започаткував обов’язковий контроль за м’ясом у місцях його продажу і передзабійний огляд худоби. Указом 1728 р. заборонялося будувати бойні на території міста. З метою вжити ветсан заходів необхідно було всіх тварин забивати в одному місці. У 1879 р. Петербурзька міська дума вирішила збудувати громадську міську центральну скотобойню.1745 р. царський уряд заборонив увезення в Росію з Голландії, Шлезвіга і Голштинії, а також із Саксонського округу худоби, копченого і соленого м’яса до особливого розпорядження. У 1749 р. указ, що містив розпорядження усім митницям “пильно стежити, щоб на пароплавах, які прибувають до російських портів, не було худоби, м’яса копченого, соленого і ковбасних виробів. У кінці ХІХ ст. магістр вет наук І.М. Ковалевський вперше запровадив методику огляду лімф вузлів тварин на бойнях. На початку ХХ ст. помітну роль у розвитку м’ясознавства відіграють магістр Г.І. Гурин, який опублікував “Посібник з огляду м’яса”, “Про здорове і хворе м’ясо”, “Застосування низької температури для знищення паразитів у м’ясі свиней і врх”, та проф. М.М. Марі, який нап. перші вітчизняні підруч. “Посібник з огляду м’яса” і “Основи патологічної анатомії”. Значний вклад у розвиток вет-сан екс зробили проф. М.І.Романович, Н.Н. Андреєв, які брали участь у підготовці “Правил ветсан дослідження забійних тварин і бракування м’ясної продукції”. Велика заслуга в розвитку вет-сан належить проф. В.Ю. Вольферцю, який розробив і впровадив методи післязабійного туалету туш, механічного зняття шкур, порожнистий ніж для одержання стерильної крові від забійних тварин. У 1937р. на м’ясокомбінатах І-ІV категорій були організовані відділи виробничо-вет. контролю (ВВВК), а на більш дрібних комбінатах -ветеринарна служба. 1926 року видано постанову про правила перевезення тв, продуктів тв. і тв. сировини. При великих морських портах і залізничних станціях створено 14 прикордонних експортно-імпортних вет пунктів. 1934 р. створено Всесоюзну науково-дослідну лаб. вет сан і дезінфекції (в 1955 р. перетворену у Всесоюзний науково-дослідний інститут ветеринарної санітарії). В 1959 році організовано Технологічний інститут молока і м’яса УААН. 1977 р. у Києві створено Інститут ветеринарної медицини УААН. Кафедри вет-сан експертизи організовано на факультетах ветеринарної медицини НАУ, Львівської академії вет.мед ім. С.З. Гжицького, Білоцер.ДАУ, Харків. Зоовет. інституту, Одеського с/г інституту, Дніпров.держ. аграр.унів., Державній агроекологічній академії (м. Житомир ). 25 червня 1992 р. постановою Верховної Ради України вперше затверджено і введено в дію Закон України “Про ветеринарну медицину”. 1993р. Україну прийнято до Міжнародного епізоотичного бюро (МЕБ). Оперативна інформація про епізоотичний стан у 133 країнах світу сьогодні отримується регулярно, що дозволяє своєчасно вживати необхідних заходів з охорони території нашої держави від занесення небезпечних хвороб тв.

Соседние файлы в предмете Ветеринарно-санитарная экспертиза