Литература / Літинського В. (ред.) - Геодезичний енциклопедичний словник (2001)

Глобальна позиційна..

110

Г

Космічний сегмент —певнакількість (18— 24) спеціальних ШСЗ, виведених на такі орбіти, щоб у будь-який момент часу над горизонтом кожної точки земної поверхні на висоті > 5е перебувало не менше чотирьох космічних апаратів (КА). Усі КА одночасно, за визначеною програмою, випромінюють спеціальні навігаційні сигнали. Для цього кожний КА обладнується високостабільним Генератором частоти, атомним годинником, процесором та комплектом радіоелектронних приладів для приймання відповідної інформації від контрольного сегмента, для її збереження та неперервного генерування, т. зв. навігаційних радіосигналів. Сигнали, з метою виключити вплив йоносферної рефракції, транслюються на двох несучих частотах. Обидві хвилі модулюються закодованими позначками часу та навігаційним повідомленням, тобто прогнозованою інформацією про елементи орбіти КА (бортові ефемериди), поправку його бортового годинника, параметри моделі рефракції сигналів тощо.

Контрольний сегмент складається з рознесених по земній кулі станцій перманентного стеження - вимірювання відстаней до всіх КА, координаційного та обчислювального центрів, обсерваторії служби часу та станцій радіозв'язку з КА. Контрольний сегмент стало відстежує всі КА системи, оцінює та прогнозує зміни їх елементів орбіт, поправок годинників, стану кожного КА, усієї Г. п. с. і засилає відповідну інформацію та керівні команди через станції зв'язку в бортові процесори КА.

Сегмент користувачів — множина всіх операторів та автоматичних станцій, які в певний момент визначають за допомогою спеціальних приймачів Г. п. с.-сигналів координати свого місця перебування або навігаційні параметри своїх транспортних засобів, поправки годинників і т. ін. Одночасно може працювати необмежена кількість приймачів. Визначені координати стосуються фазового центра антени приймача, яка на час цих позиційних визначень встановлюється над центром геодезичного

пункту (пункту спостережень). Геодезичний приймач Г. п. с.-сигналів має власний генератор частоти, годинник, генератор копії супутникових сигналів, обчислювальний блок, блок пам'яті тощо. Процес спостережень повністю автоматизований: приймач реєструє сигнали одночасно від кількох (>4) КА, синхронізує свій годинник до 1 мке із супутниковими, вимірює час т;, витрачений на поширення сигналів від кожного КА до приймача, дешифрує навігаційне повідомлення, очищує несучі частоти від модульованої інформації і вимірює зміни різниць фаз несучих хвиль, набуті супутниковими сигналами на своєму шляху. Дані вимірювань та навігаційного повідомлення разом із зафіксованими моментами спостережень заносяться до блоку пам'яті. В оперативному режимі приймач кожної секунди обчислює псевдовіддалі, тобто виміряні топоцентричні відстані, до спостережуваних КА, р, = ст,- (де с - швидкість електромагнетних хвиль у вакуумі, і - номер спостережуваного КА), заданими бортових ефемерид визначає геоцентричні координати Xj, У[, Z- цих КА, із системи рівнянь

РЇ = (*,-Хр)2 + (УІ -Ур)2 + (*/-zp?

знаходить геоцентричні координати пункту хр, ур, zp, перетворює їх на еліпсоїдні координати Вр, Lp, Нр відносно певного загальноземного еліпсоїда і висвічує останні на екрані. Точність таких миттєвих абсолютних визначень положення пункту може становити ~15-30 м. Якщо в приймач уведені відповідні параметри трансформації, можуть оперативно визначатися координати пунктів у деякій референцній системі. В постоперативному режимі всі дані після завершення спостережень з блоку пам'яті приймача переписуються в комп'ютер і виконуються точніші обчислення. В геодезичних визначеннях, зазвичай в постоперативному режимі, спільно обчислюють результати спостережень тих самих КА, виконаних одночасно у різних пунктах. При цьому використовують, як Т^ так і точніші,

Глобальна система..

I ll

Г

фазові вимірювання, а також, якщо потрібно, замість бортових-уточнені ефемериди КА. В результаті таких відносних визначень отримують геодезичні (хордові) вектори, тобто різниці координат пунктів Ах, Ay, Az. Довжини векторів можуть становити від кількох метрів до 400-500 км і більше. Точність їх визначень, залежно від довжини d, тривалості синхронних спостережень і типу використаних ефемерид КА, становить (10_6 — 10"9)с/. Сукупність визначених векторів між геодезичними пунктами створює просторову координатну мережу Г. п. с.-пунктів. На сучасному етапі функціонують дві Г. п. с.: (Див. НАВСТАР (США), ГЛОНАСС (Росія)). 9.

ГЛОБАЛЬНА СИСТЕМА МІСЦЕВИЗНАЧЕННЯ (глобальная система местоопределения; Global Positioning System; globales Positions system (GPS) n): див. Глобальна позиційна система. 9.

ГЛОБУС (глобус; terrestrial globe; Globus

т): куляста модель Землі з відповідним картографічним зображенням. На Г. зберігаються сталий м-б, геометрична подібність фігур, як і співвідношення площ, що дає змогу зробити правильний висновок про співвідношення між окремими частинами поверхні Землі, завдяки чому Г. найчастіше застосовують у навчальній практиці. М-б. Г. 1:30000000-1:80000000, для їх виготовлення використовують т. зв. фюзу. Виготовляються і спеціальні Г. (напр., для пояснення внутрішньої будови Землі тощо). Крім Г. Землі, на практиці застосовуються Г. небесної сфери, Місяця, планет та ін. Заслуговує на увагу т. зв. глобус проекційний. 5.

ГЛОБУС КОРНЕЛІУСА (глобус Корнелиуса; globe of Cornelius; Globus m von Cornelius): виготовлений 1660-70; на ньому зображена територія по обидва боки Дніпра й підписана великими літерами „Ukraina". На цьому ж глобусі територію між Московією і Ногайською Татарією підписано малими буквами „осгаіпа" (окраїна), що означало окраїну Московської держави. Ці назви подані окремо і свідчать про

недопустимість ототожнення слів „Україна" і „окраїна" та про хибність пояснення, що назва „Україна" стосувалась окраїнної території російської держави. 5.

ГЛОБУС НЕБЕСНИЙ (небесный глобус; celestial globe; Himmelglobus пі): куля, що зображає небесну сферу, з позначеннями на ній найяскравіших зір та координатної сітки у вигляді основних кіл небесної сфери. За допомогою Г. н. можна наочно розв'язувати прості задачі сферичної астрономії. 5.

ГЛОБУС ПРОЄКЦІЙНИЙ (проекционный глобус; projective globe; Projektionsglobus, пі): глобус, у якому лінії меридіанів і паралелей виготовлені з дроту відповідної товщини. Використовують для унаочнення способу одержання деяких картографічних проекцій на картинній площині, для наближеної оцінки спотворень у різних точках перетину цієї сітки. Для зручності Г. п. можна роз'єднати на півкулі. 5.

ГЛОНАСС (ГЛОНАСС; GLONASS; GLONASS): глобальна позиційна система, створена в Російській Федерації для забезпечення високоточного визначення одночасно власного просторового місця розташування, прив'язки годинника до шкали точного часу та параметрів руху наземних, морських, авіаційних або космічних транспортних засобів у будь-який момент часу і в будь-якому місці поверхні планети чи близького космічного простору, незалежно від метеорологічних умов та

ГЛОНАСС

112

Г

часу доби. Система опрацьована 1972-82. Запуск першого космічного апарата здійснено 12.10.1982 (Космос-1413). Офіційне використання ГЛОНАСС впроваджено Указом президента РФ від 24.10.1993. Штатну експлуатацію розпочато наприкінці 1995, коли на орбітах запрацювали 24 космічні апарати ГЛОНАСС. 1996 канал стандартної точності (СТ) було надано для користування міжнародному авіаційному співтовариству, із зобов'язанням не впроваджувати штучне заниження точності навігаційних сигналів і вчасно, за 6 років, попередити про припинення обслуговування. Точність абсолютного визначення планових координат, висоти і часу за допомогою каналу СТ визнано в Російському радіонавігаційному плані 1994 на рівні відповідно 30 м, 30 м і 1 мкс при доступності 0,98. Геодезичне застосування ГЛОНАС на 2001 перебуває ще у початковій стадії.

Космічний сегмент ГЛОНАСС, згідно з планом, складається з 24 робочих космічних апаратів (КА) і 3 резервних, рівномірно розподілених на трьох орбітах колових з ексцентриситетом е < 0,01, висотою (19100 ± 013) км і нахиленням до екватора і = (64,08 ± 0,3)°. Відстань між орбітами AQ = 120° • Робочі супутники на кожній орбіті розташовані через Асо = (45 ± 1)° зі зміщенням відносно сусідніх КА інших орбіт на Асо = 15°. Період обертання КА Т = llh15m44 ± 0,5s. Усі супутники однієї орбіти проходять по чергово в зеніті над одними й тими самими точками земної поверхні, тобто описують ту ж саму трасу, що повторюється через 17 витків (7 діб 23 год 27 хв 28 с). Початок кожного наступного витка зсувається відносно земної поверхні на 169,4° західної довготи. Ширина смуги земної поверхні, що доступна огляду з КА ГЛОНАСС, дорівнює 16800 км, а сам КА, якщо він проходить через зеніт геодезичного пункту, перебуває в зоні його видності 300 хв. Повна конфігурація супутників ГЛОНАСС забезпечує спостереження з наземного пункту одночасно 5-8 КА. Структура сузір'я має високу стабіль-

ність і не вимагає додаткових корекцій впродовж активного існування КА: максимальне відхилення супутника щодо його ідеального положення на орбіті впродовж 5 років < ±5", середня швидкість прецесії орбітальної площини 0,59251-Ю-3 рад-с"1. Функціональні властивості структури зберігаються й тоді, коли окремі супутники вийдуть з ладу, навіть одночасно шість (по два у кожній орбітальній площині). Для забезпечення координатно-часових й навігаційних визначень бортова аппаратура кожного КА виконує такі дії: випромінює в дециметровому діапазоні радіосигнали високостабільної частоти двох рівнів точності - загальнодоступні СТ і доступні лише санкціонованим користувачам, високої точності (ВТ); приймає від наземного контрольного сегмента (НКС) відповідні дані, зберігає, формує і транслює навігаційні повідомлення; генерує, зберігає і транслює сигнали часу; ретранслює сигнали НКС для радіоконтролю і визначення поправок бортових годинників; приймає, зберігає і виконує команди НКС на виконання певних програм і керування роботою всіх систем КА; аналізує стан бортової апаратури і генерування керівних команд, формує і передає НКС відповідні телеметричні дані, передає аварійні сигнали при збоях і виході важливих параметрів за межі норми.

НКС призначений для керування роботою КА системи, інформаційного забезпечення та контролю їх функціонування. Він складається з центру керування системою (ЦКС) ГЛОНАСС, центрального синхронізатора (ЦС), контрольних станцій (КС), станції контролю фаз (СКФ), квантовооптичних станцій (КОС), станцій апаратури контролю поля (АКП). Усі ці елементи НКС розташовані на території Росії. ЦКС планує і координує роботу всіх елементів НКС, збирає від них і опрацьовує відповідні дані для прогнозування ефемерид і поправок бортових еталонів частоти і часу, отримує відповідну інформацію від служби єдиного часу та еталонних частот, від

ГЛОНАСС	113	Г
служби визначення параметрів обертання	близько 20000 км з похибками, усередне-
Землі та від служби геліо- і геофізичного	них за 15 с спостережень, у відстані 1,5-
моніторингу, аналізує працездатність кож-	2 см, в напрямі 2-3". КОС „Майданак"	-
ного КА й усього космічного сегмента то-	багатофункціональний комплекс, за допо-

що. ЦС — група водневих еталонів частоти	могою якого спостерігають КА до 16-ї зо-
і часу, що формує загальну шкалу часу	ряної величини на відстанях до 40000 км.
ГЛОНАСС для синхронізації всіх проце-	Максимальна кутова похибка положення
сів роботи системи. КС - розподілені пев-	супутника 0,5-2", у топоцентричній відста-
ним чином наземні вимірювальні пункти	ні - <1,5-1,8 см. Найефективніші лазерні
- здійснюють сеанси траєкторних (вимірю-	станції працюють уночі під час хорошої
вання запитним радіолокаційним способом	видності. Станції АКП - контрольні стан-
відстаней до супутників з максимальною	ції, з високоточною геодезичною прив'яз-
похибкою 2-3 м та їх радіальних швидко-	кою, обладнані відповідною апаратурою
стей) і часових вимірювань одночасно з ра-	користувачів, які неперервно контролюють
діозавантаженням у бортові процесори ма-	точність координатно-часового забезпе-
сивів службової інформації та зі зніманням	чення навігаційних сигналів та її достовір-
телеметричних даних зі супутника. Щодо-	ність, а також точність розв'язку геодезич-
бово ЦКС отримує від КС від кожного КА	ного визначення та навігаційної задачі,
10-12 повідомлень з виміряними навіга-	діагностують роботу основних бортових
ційними параметрами обсягом до 1 Кб ко-	систем супутників та якість інформації їх
жне. КС обладнані потрійним комплектом	навігаційних повідомлень. Якщо виявлені
апаратури. СКФ за допомогою контроль-	недопустимі відхилення, не пізніше ніж че-
ного навігаційного приймача щодобово ви-	рез одну хвилину, параметр непридатно-
значає зсув частоти і фази бортових етало-	сті КА для геодезичних та навігаційних ви-
нів відносно еталона частоти і часу ЦС для	значень користувачів автоматично включа-
синхронізації фаз навігаційних сигналів	ється до навігаційного повідомлення, що
всіх КА ГЛОНАСС. КОС за допомогою ла-	дає змогу користувачам вилучити його спо-
зерних віддалемірів періодично юстують	стереження з розв'язання своїх задач. Для
радіотехнічні віддалемірні канали. Для	забезпечення ГЛОНАСС параметрами
цього кожний КА обладнано відбивачами	обертання Землі (ПОЗ) у НКС 1984 за да-
лазерних променів. Використовують три	ними вимірювань на КС організовано на
типи лазерних віддалемірних станцій:	основі спільного уточнення ПОЗ і вектора
„Гео-ИК", КОС „Эталон", КОС „Майда-	стану системи оперативне визначення ко-
нак". Станція „Гео-ИК" є частиною одно-	ординат полюса Землі (х ,у , з точністю 15-
йменної супутникової геодезичної систе-	20 см) та ексцесу тривалості доби (D, до
ми, що призначалася для створення мереж	0,5 мс). У процесі ефемеридного забезпе-
опорних геодезичних пунктів у загально-	чення системи, із зіставлення біжучих ви-
земній геоцентричній системі координат і	значень орбіт КА з їх ефемеридами, що
визначення параметрів моделей зовніш-	обчислюються з використанням ПОЗ, узго-
нього Гравітаційного поля Землі, які засто-	дженими на деяку початкову епоху з дани-
совуються у високоточних визначеннях	ми Міжнародної служби обертання Землі,
орбіт супутників ГЛОНАСС. КОС „Эта-	визначається всесвітній час (UT1-UTC, до
лон" і КОС „Майданак" використовують	1 мс). Параметри хр, ур, D, (UT1-UTC) ви-
для визначення орбіт КА ГЛОНАСС і ко-	значають щодобово з п реалізацій, де и -
ректування радіолокаційних вимірювань	кількість КА. Ряди усереднених щодобо-
відстаней до них. КОС „Эталон" другого	вих значень ПОЗ, отриманих в НКС, що-
покоління дає змогу спостерігати супутни-	тижнево пересилають у центр Державних
ки до 13-ї зоряної величини на відстанях	визначень ПОЗ, де їх використовують для
6 745-і

	Глорія		114								Г
	виведення термінових та остаточних зна-		часу під час астрономічних спостережень
	чень ПОЗ, що публікуються в Бюлетні се-		і для зберігання часу. До сучасних Г. а. на-
	рії Е Держстандарту РФ.		лежать спеціальні маятникові годинники-
	Сегмент користувачів - множина операто-		хронометри (з добовим ходом до						10~3 с),
	рів і автоматичних станцій, що за допомо-		кварцовий годинник (з добовим ходом до
	гою приймачів ГЛОНАСС-сигналів визна-		10~6	) і квантовий або атомний годинники
	чають координати свого місця перебуван-		(з добовим ходом 10~8 С). Хід годинника -
	ня, поправки годинників та/або навігацій-		зміна поправки годинника за певний про-
	ні параметри своїх транспортних засобів.		міжок часу. Якщо покази годинника в де-
	ГЛОНАСС-приймачі - багатоканальні при-		який момент були Tj, їх поправка						t/,, а в
	строї, які в автоматичному режимі вико-		пізніший момент Т2 і U2, то хід годинника
	нують пошук і прийом супутникових на-		co = (U2-Ui)/(T2-Tl).		Якщо			проміжок
	вігаційних радіосигналів та їх аналогове і
			часу	Т2 - Tj виражений		у добах, то					хід
	цифрове опрацювання. Конструкції і ха-
			годинника наз. добовим, а якщо в годинах
	рактеристики приймачів відрізняються
			- то годинним. Різниця між показами го-
	залежно від призначення. В останні роки
			динника і точним часом в який-небудь
	XX ст. створено приймачі геодезичного
			момент наз. поправкою годинника. Якщо
	призначення, що працюють із навігаційни-
			знаємо хід і поправку годинника £/, для мо-
	ми сигналами (окремо або спільно) двох
	супутникових систем - ГЛОНАСС і		менту 7J, можна обчислити поправку го-
	НАВСТАР ГПС: „Репер-М" (розробник		динника Uдля будь-якого іншого моменту
	Російський науково-дослідний Ін-т кос-		Т: U = {/, + <у(г-Г]). Поправку годинни-
	мічного приладобудування),	„ Н А В И С	ка відносно зоряного або сонячного часу
	С Н - 3 2 0 3 " (Конструкторське бюро		визначають методами астрономії							гео-
	„НАВИС" РФ), ASHTECH GG24 (фірма		дезичної. 18.
	ASHTECH США) 9.		ГОДОГРАФ (годограф; godograf;							Hodo-
	ГЛОРІЯ (глорія; glory)-, оптичне явище в
			graph	m): графік	залежності			між		епі-
	атмосфері, яке полягає в появі кольорових
			центральною віддаллю				і часом про-
	кілець довкруг тіні спостерігача (або пред-
			ходження сейсмічних хвиль. 4.
	мета, що є біля нього), якщо вона падає на
			ГОДОГРАФ ВЕКТОРІВ-УХИЛІВ (го-
	хмару чи шар туману; зумовлена дифрак-
			дограф векторов-уклонов;				godograph				of
	цією світла на краплинах води. 5.
			vector-inclines; Hodograph m der Vektorsnei-
	ГНОМОН (гномон; gnomon;	Gnomon т):
			gung f): коло, діаметр якого є головним
	давній астрономічний інструмент, що скла-
			(максимальним) ухилом Іт площини і виз-
	дається з вертикального стрижня на гори-
			начається за двома взаємно				перпендику-
	зонтальній площині. Спостерігаючи дов-
			лярними ухилами Іх і Іу			(рис., а) згідно з
	жину і напрям тіні стрижня, можна визна-
			формулою /ш =		+ І2у	(в аналітичному
	чити висоту і азимут Сонця, напрям полу-
	денної лінії тощо. Тепер застосовують ли-		проектуванні) та за двома складовими до-
	ше як сонячний годинник. 5.		вільно взятих ухилів /, і /2 прямих пло-
	ГОДИННИЙ КУТ (часовой угол; hour		щини, які додаються способом перпенди-
	angle; Uhrwinkel, m): див. Координати		кулярів (рис., б). Кінцева точка головного
	небесні. 10.		вектора визначається на перетині перпен-
	ГОДИННИК АСТРОНОМІЧНИЙ (астро-		дикулярів, побудованих до складових век-
	номические часы; astronomical	clock; astro-	торів на їх кінцях (графічне проектування).
	nomische Uhrf): годинник з високою точ-		В обох випадках вектори-ухили відклада-
	ністю ходу, застосовується для реєстрації		ють у заданому м-бі. 1.

Годограф..

115

Г

ГОДОГРАФ ТОПОГРАФІЧНИХ ВЕКТОРІВ (годограф топографических векторов; hodograph of topographic vectors; Hodograph m des topographischen Vektors m): коло, діаметром якого є топографічний вектор з максимальним ухилом

І т - f +Іу , де Іх, Іу - ухили взаємно

перпендикулярних топографічних векторів, які паралельні до осей координат споруди. Якщо задано дирекційний кут а т максимального ухилу площини, то

/ , = /,„ cos«m ; Іу = /„, sina,„.

Просторові координати точок нахиленої площини зв'язані між собою рівнянням

сx-x0)Ix + (y-y0)Iy+(z-z0)Iz

= 0 ,

де Xq, у0, z0 - координати вихідної точки площини. 1.

ГОЛОВКА ВСТАНІВНОГО ПРИСТРОЮ ГЕОДЕЗИЧНОГО ПРИЛАДУ

(головка установочного приспособления геодезического прибора; setting screw head; Stellvorrichtungskopf des geodatischen Gerats n): ручка встановного пристрою геодезичного приладу циліндричної форми. 14.

ГОЛОВНА ВІДДАЛЬ СТЕРЕОСКОПА

(главное расстояние стереоскопа; main distance of stereoscope; Hauptabstand des Stereoskops n): віддаль від ока спостерігача до знімка, яка вимірюється вздовж центрального променя оптичної системи стереоскопа. Якщо в стереоскопі встановлені лінзи, то ця віддаль вимірюється від центра лінзи до знімка вздовж центрального променя. 8.

ГОЛОВНА СТАНЦІЯ (ведущая станция; primary station; Hauptstation f): див. Віддалемір гетеродинний з активним відбивачем. 13.

ГОЛОВНА ТОЧКА ЗНІМКА (главная точка снимка; main point of photograph; Hauptpunkt m desBildes n): див. Елементи центральної проекції. 8.

ГОЛОВНА ТОЧКА СХОДУ ЗНІМКА

(главная точка схода снимка; main coincidence point of photograph; Hauptfluchtpunkt m des Bildes n): точка знімка, утворена перетином лінії дійсного горизонту та головної вертикалі знімка. 8.

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ГЕОДЕЗІЇ, КАРТОГРАФІЇ ТА КАДАСТРУ ПРИ КАБІНЕТІ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ (УКРГЕОДЕЗКАРТОГРАФІЯ) (Главное управление геодезии, картографии и кадастра при Кабинете Министров Украины (Укргеодезкартография); Main administration of Geodesy, Kartography and Cadastre of Ukraine; Hauptverwaltung f der Geodasie, Kartographie und Kataster bei clem Ministerkabinett n von Ukraine): до проголошення незалежності Україна не мала власної топографо-геодезичної та картографічної служби. Усі потрібні топографогеодезичні та картографічні роботи на її території виконували Українське аерогеодезичне підприємство, Український державний ін-т інженерно-геодезичних вишукувань і знімань, експедиція № 310 Союзмаркштресту, Науково-редакційне картографічне підприємство, Вінницька картографічна фабрика і виробниче об'єднання „Аерогеоприлад"; усі вони були підпорядковані союзному відомству - Головному управлінню геодезії і картографії при Раді Міністрів СРСР. Для забезпечення господарства молодої держави топографо-гео- дезичними та картографічними матеріалами, координації роботи перелічених вище підприємств, які стали державною власністю України, Постановою Кабінету Міністрів України № 305 від 1 листопада 1991 створене Головне управління геодезії, картографії та кадастру (Укргеодезкартографія), яке стало центральним органом державної виконавчої влади, підвідомчим безпосередньо Кабінету Міністрів України. У межах своєї компетенції Укргеодезкарто-

Головний промінь знімка

116

Г

графія організовує виконання актів законодавства України і здійснює систематичний контроль за їх виконанням. Постановою № 622 від 12 листопада 1992 Кабінет Міністрів України затвердив Положення про Головне управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України, яким визначено юридичний статус органу, його структуру, головні завдання, функції, права та взаємодію з іншими центральними і місцевими органами державної виконавчої влади та регіонального самоврядування, а також з відповідними службами інших держав. Головним завданням Укргеодезкартографії є: опрацювання основних напрямів розвитку топографогеодезичного виробництва, картографічних і маркшейдерських робіт, кадастрових знімань, геодезичного та фотограмметрич ного приладобудування; провадження картографічного моніторингу території України; забезпечення потреб народного господарства, населення, науки, освіти і збройних сил України топографо-геодезичними та картографічними матеріалами; здійснення державного геодезичного нагляду; організація проведення державних астрономогеодезичних, гравіметричних, картографічних робіт, топографічного та аерокосмічного знімання; виконання робіт щодо зберігання, реалізації і централізованого обліку топографо-геодезичних та картографічних матеріалів. У зв'язку з адміністративною реформою указом Президента України Головне управління геодезії, картографії та кадастру перетворене на Департамент геодезії, картографії та кадастру в складі Міністерства екології та природних ресурсів України. 2.

ГОЛОВНИЙ ПРОМІНЬ ЗНІМКА (.главный луч снимка; main ray of photograph; Hauptstrahl m des Bildes n): пряма, що проходить через центр проекції перпендикулярно до площини знімка. 8.

ГОЛОВНІ ЕЛЕМЕНТИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ПРОЄКЦІІ (главные элементы центральной проекции; main elements of a central projection; Hauptelemente f pi der Zentralprojektion f): центр проекції, предметна і картинна площини; у фотограмметрії - центр фотографування, площина об'єкта і площина фотознімка. 8.

ГОЛОВНІ МОМЕНТИ ІНЕРЦІЇ МІСЯ-

ЦЯ (главные моменты инерции		Луны;
main moments of the moon inertion;		haupte
Mondstragheitshauptmomente	m pi): мо-

мента інерції по головних осях інерції, які проходять через центр маси Місяця. 11.

ГОЛОВНІ ТОЧКИ КРИВИХ (главные точки кривых; main points of curves; Kurvenhauptpunkte m pi): точки початку, середини та кінця кривої колової. Першу і третю точки визначають відкладанням тангенса кривої від вершини кривої, а другу - полярним кутом 90° — <р12 та бісектрисою Б = /?(l/cos(</d/2) -1), деR, (р-ра- діус та кут повороту траси. Під час улаштування кривих перехідних додатково розплановуються точки початку та кінця перехідних кривих (див. Крива горизонтальна колова). 1.

ГОЛОГРАМА (голограмма; hologram; Hologramm п): об'ємне зображення, одержане методом голографії. 3.

ГОЛОГРАФІЯ (голография; holography; Holograpliie f): метод знімання об'єктів на фотографічний матеріал і відтворення їх зображень, що ґрунтується на інтерференції світла. Під час голографічного знімання на фотоматеріалі реєструється не тільки інтенсивність світлового потоку у вигляді потемнінь різної оптичної щільності, але й фаза світлової хвилі у вигляді багатьох темних і світлих смуг або плям. Відкриття лазерів створило умови для практичного використання голограм у різних галузях науки і техніки. Для здійснення голографічного знімання треба спрямувати на світлочутливий шар два пучки світла, яке випромінює лазер (рис., а).

Голуба копія

117

Г

Відбитий від об'єкта знімання 4 перший пучок наз. сигнальною хвилею 1, другий - безпосередньо від лазера, наз. опорною хвилею 2. Під час дії на світлочутливий шар 3 хвиль 7 і 2 у ньому виникає нерухома інтерференційна картина.

б

Для розглядання (рис., б) голографічного зображення З на голограму спрямовують світлову опорну хвилю 5. Унаслідок дифракції світла в фотошарі виникає дві сигнальні хвилі, які утворюють уявне 4 і дійсне 2 зображення. Для отримання кольорового голографічного зображення запис і відновлення голограми треба здійснювати за допомогою трьох лазерів, які випромінюють три основні зони спектра - синій, зелений та червоний. Щоб отримати високоякісні голографічні зображення, треба використовувати дрібнозернинні емульсії з роздільною здатністю 1000-1500 мм"'. 3.

ГОЛУБА КОПІЯ (голубая копия; blueline print; Blaukopie f): отримана на якісному креслярському папері (ватмані) позитивна здебільшого зменшена копія з негатива

зображення картографічного матеріалу (карти), на якій усі штрихові елементи карти показані голубим (блідо-голубим, синім) кольором. Використовується у фотомеханічному способі перенесення зображення з картографічного матеріалу на оригінал карти с к л а д а л ь н и й , коли складання карти відбувається на непрозорій твердій основі і попередньо на цій основі її монтують (див. М о н т у в а н н я голубих копій). Розміри Г. к. не мають відрізнятись від теоретичних більш ніж на 0,2-0,3 мм. 5.

ГОМОТЕТІЯ (гомотетия; homothety; Homothetie f): або перетворення подібності - перетворення, при якому кожній точці площини (простору) ставиться у відповідність інша точка (образ заданої), що лежить на прямій, яка з'єднує задану точку з якоюсь фіксованою точкою (центром Г.); при цьому відношення віддалей між образом і центром та заданою точкою і центром дорівнює числу k (коефіцієнтові Г.), однаковому для будь-якої точки. Якщо k > 0, точка та її образ лежать по один бік від центра Г., при k < 0 - по різні боки. Якщо k= 1, Г. наз. центральною симетрією. При Г. будьяка фігура стає подібною (див. Подібність). Г. використовується для збільшення або зменшення зображень, зокрема і в картографії. 5.

ГОМОЦЕНТРИЧНІСТЬ ПРОМЕНІВ

(гомоцептричность лучей; homocentric ability of rays; Strahlenhomozentrizitet m):

здатність пучка променів, що вийшли з однієї точки об'єкта, сходитися після проходження оптичної системи в одній точці зображення. 3.

ГОН (гоп; grade; Gon п): див. Ґрад. 13.

ГОНІОМЕТР (гониометр; goniometer; Goniometer п): прилад для вимірювання кутів між плоскими гранями твердих тіл (напр., кутів між гранями призм). 5.

ГОРА (гора; mountain; Berg т): банясте або конусувате підвищення земної поверхні, верхня частина якої - вершина - розташована часто на великій висоті н. р. м. Бічна поверхня Г. наз. схилом. Основа Г.,

Горизонт.

118

г

що є лінією переходу схилів у навколишню рівну поверхню, наз. підошвою Г. Невелику Г., заввишки до 200 м, наз. горбом. Насипний горб наз. курганом. 12.

ГОРИЗОНТ ВИХІДНИЙ (исходный горизонт; initial horizon; Ausgangshorizont пі): горизонтальна площина, відносно якої передають висоти на монтажні горизонти. 1.

ГОРИЗОНТ ВИХІДНИЙ (УМОВНИЙ)

(исходный (условный) горизонт; initial (conventional) horizon; (bedingter) Ausgangshorizont m): площина, яка проходить по верху перекриття підземної частини споруди. Під час виконання геодезичних робіт на будівельному майданчику на Г. в. (у.) створюють геодезичну розмічувальну мережу, точки якої переносять на монтажні горизонти споруди, що будується. 7.

ГОРИЗОНТ МОНТАЖНИЙ (.монтажный горизонт; assembly horizon; Montirungshorizont m): горизонтальна площина, розташована на рівні нижніх опорних частин (основи будівельних конструкцій, що монтуються). 1.

ГОРИЗОНТ НЕБЕСНИЙ (АСТРОНОМІЧНИЙ) (небесный (астрономический) горизонт; celestial horizon; astronomischer Horizontm, Himmelhorizont): див. Небесна сфера. 10.

ГОРИЗОНТАЛІ СВІТЛОТІНЬОВІ (светотеневые горизонтали; light-shadow contours; Lichtschattenhorizontalem f pi): або т. зв. освітлені горизонталі, коли на певному фоні (напр., сірому) г о р и з о н т а л і , звернені в бік освітлення (напр., у північ- но-західну сторону) зображуються лініями білого кольору, а звернені в протилежний бік - темнішою від фону лінією. Залежно від форми і структури рельєфу товщина Г. с. змінюється. 5.

ГОРИЗОНТАЛЬ (горизонталь; contour (horizontal); Horizontale f): лінія рівних висот на карті. Тепер універсальний спосіб зображення рельєфу. Найбільший ефект отримують під час зображення тих його форм, висоти яких та схили на місцевості змінюються рівномірно. Правильність і достовірність зображення залежить від

вдалого вибору перерізу рельєфу, що ще залежить від м-бу і призначення карти, та від характеру рельєфу. На карті з Г. можна визначити абсолютні висоти точок земної поверхні, перевищення між ними, напрям схилу і його стрімкість. Рельєф зображують за допомогою основних горизонталей, півгоризонталей, допоміжних і додаткових горизонталей (на будь-якій висоті). Г. у міру потреби підписують переважно цілим числом, тобто вказують її числове значення, але так, щоб основа числа збігалася з напрямом зниження схилу. Способи удосконалення горизонталей зводились до їх потовщення для стрімких схилів (Е. Тотлебен) і застосування т. зв. освітлених горизонталей (Я. Пауліні). Г. мало придатні для картографування мікроформ рельєфу. 5.

ГОРИЗОНТАЛЬ ЗНІМКА ГОЛОВНА

(главная горизонталь снимка; main horizontal line of photograph; Haupthorizontale des Bildes n): пряма, що проходить через головну точку знімка перпендикулярно до головної вертикалі знімка. 8.

ГОРИЗОНТАЛЬ ПРОЄКТНА (проектная горизонталь; projective contour; Entwurfshorizontale f): горизонталь, якою зображують проектний рельєф. 1.

ГОРИЗОНТАЛЬ ФОТОЗНІМКА (горизонталь фотоснимка; photograph contour; Bildhorizontale f): пряма, утворена перерізом площини фотознімка і площини, що проходить через точку фотознімка паралельно до горизонтальної площини, в якій розташований об'єкт. 8.

ГОРИЗОНТАЛЬНА ВІСЬ ГЕОДЕЗИЧНОГО ПРИЛАДУ (горизонтальная ось геодезического прибора; horizontal axis of geodetic instrument; Horizontalachse des geodatischen Gerats n): вісь обертання зорової труби геодезичного приладу у вертикальній площині. Щоб реалізувати кінематичний принцип побудови конструкції осьової пари цапфа-лагер, лагер осі в нижній частині вибирають на глибину 0,1- 0,15 мм, обмежуючись центральним кутом 90°. Зміна напряму обертання осі не впливає на її положення, тому що кут під яким

Горизонтальна проекція..

119

г

вибрана частина лаґера, перевищує граничний кут тертя ковзання. Для зміни нахилу горизонтальної осі вісь посадкового отвору лагери зміщують відносно зовнішнього діаметра на величину А. 14.

ГОРИЗОНТУВАННЯ МОДЕЛІ (горизонтирование модели; model levelling; Моdellhorizontirungj): нахилювання довільно орієнтованої моделі для зведення її до горизонтального положення. З математичної точки зору передбачається знаходження двох кутів нахилення моделі - поздовжнього та поперечного. Виконується з використанням висот опорних точок, визначених, геодезичним та фотограмметричним методами. 8.

ГОРИЗОНТУВАННЯ ФОТОКАМЕРИ

ГОРИЗОНТАЛЬНА ПРОЄКЦІЯ ЛІНІЇ

(горизонтальное проложение линии; horizontal distance; horizontaler Linienentwurf пі): проекція Віддалі похилої місцевості на горизонтальну площину. Для визначення Г. п. л. d похилої лінії Д виміряної стрічками, дротами чи радіо-, світловіддалемірами треба знати кут нахилу V або перевищення h між кінцевими точками виміряної похилоїлінії': d = D cos v = D - ADV або

d = ^D2-h2 • Різницю d-D = ADv наз. поправкою за нахил лінії до горизонту, яку можна обчислити за формулою

ADV = -2Ds'm2(v/2) (див. Віддаль зведена). 12; 14.

ГОРИЗОНТАЛЬНИЙ ЛЕТ (горизонтальный полет; horizontal flight; Horizontalflug m): такий лет літака, коли траєкторія лету є прямою, що розташована в горизонтальній площині. Умови Г. л. такі: сила маси і підіймальна сила однакові; сили лобового опору та сили потрібного тягла однакові; швидкість лету відповідає певним умовам (формули для обчислення мінімальної або максимальної швидкості наведені в літературі); сила тягла та потужність повинні перебувати в певному співвідношенні (формули для обчислення цих величин подані в літературі). 8.

(горизонтирование фотокамеры; aerial camera levelling; Horizontirung f der Bildkameraf): приведення фотокамери в горизонтальне положення з використанням рівнів круглих аборівнів циліндричних. 8.

ГОСТРОТА ЗОРУ (острота зрения; visual acuity; Sehensscharfef): монокулярного

- першого роду: мінімальний кут (приблизно 45"), коли спостерігач бачить окремо дві світні точки; другого роду: мінімальний кут (приблизно 20"), під яким спостерігач бачить окремо дві паралельні лінії;

стереоскопічного — першого роду: мінімальний кут (30"), коли стереоскопічно бачимо різну глибину двох точок; другого роду: мінімальний кут (приблизно 10"), коли стереоскопічно бачимо різну глибину двох вертикальних прямих (див. також Зір). 8.

ГРАБИНА ЛЕОНІД ОЛЕКСІЙОВИЧ

(25.05.1885, м. Ромни - 3.12.1971, м. Прага, Чехія): Закінчив класичну гімназію у Прилуках та будівельний факультет Київського політехнічного ін-ту (1912). Працював на вишукуванні та на будівництві, а 1918-22 - у Міністерстві шляхів УНР. 1921 емігрував до Польщі, а потім до Чехословаччини (ЧСР). Із 23.05.1922 - доц., з 7.08.1922 - зав. кафедри геодезії Інженерного факультету, а з 8.08.1922 - зав. кафедри геодезії аграрно-лісового факультету Української господарської академії (УГА) у Подєбрадах. Із 3.05.1928 - проф. геодезії. Після припинення діяльності УГА працював інженером на будівництві (1934-40)