Добавил:
polosatiyk@gmail.com Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Литература / Літинського В. (ред.) - Геодезичний енциклопедичний словник (2001)

.pdf
Скачиваний:
661
Добавлен:
10.06.2017
Размер:
30.92 Mб
Скачать

Державний кадастр..

140

Д

фо-геодезичні, геоботанічні, ґрунтові та ін. вишукування, здійснюється реєстрація землеволодінь і землекористувань, договорів про оренду землі, вивчення кількісних і якісних характеристик земельних угідь та їх економічна оцінка. 4.

ДЕРЖАВНИЙ КАДАСТР РОДОВИЩ І ПРОЯВІВ КОРИСНИХ КОПАЛИН

(государственный кадастр месторождений и проявлений полезных ископаемых; state cadastre of deposits and minerals; staatliches Lagerstattekataster m, ndes Bergguts n, Grubenguts n): система відомостей про кількість і якість запасів основних і супутніх корисних копалин, наявних компонентів сировини, що включені до Державного фонду родовищ корисних копалин, гірни- чо-технічні, гідрогеологічні умови розробки та їх геолого-економічну оцінку. 4.

ДЕРЖАВНИЙ ЛІСОВИЙ КАДАСТР

(государственный лесной кадастр; state forest cadastre; staatlicher Fortskataster (Waldskataster) m, n)\ система відомостей і документів про кількісний і якісний стан лісового фонду, поділ лісів на групи та належність їх до категорій захищеності, про правовий статус лісового фонду, розподіл його між користувачами, економічну оцінку та ін. дані, потрібні для раціонального лісового господарювання. 4.

ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР ЗЕМЕЛЬ (государственный реестр земель; state land registration; staatliches Grunstucksverzeichnis n): Поземельна книга, яка містить дані про існуючі і ті об'єкти державного кадастрового обліку, що перестали існувати. Сукупність даних про окремий об'єкт державного кадастрового обліку утворює підрозділ Поземельної книги, що ідентифікується кадастровим номером земельної ділянки, в якому містяться такі відомості про неї: кадастровий номер, розташування, площа, мета використання, правовий статус, вартість, кадастровий план, обмеження і сервітути щодо використання землі. 4.

ДЕРЖГЕОНАГЛЯД (Госгеонадзор; State geoinspection; staatliche geodatische Inspektion m)\ скорочена назва Інспекції держав-

ного геодезичного нагляду України, яка контролює виконання геодезичних робіт в Україні. Д. є складовою Головного управління геодезії, картографії та кадастру при КМ України. До його функцій належить надання дозволу на виконання топографо-геодезичних робіт, видача координат і висот пунктів, картографічних матеріалів, контроль і приймання виконаних робіт, систематизація геодезичної інформації тощо. 2.

ДЕТАЛЬНЕ РОЗМІЧУВАННЯ КОЛОВОЇ КРИВОЇ (детальная разбивка круговой кривой; detailed layout of circular curve; Feinabstecken n der kreisfiirmige Kurvef( Kreiskurve)): визначення проміжних точок кривої для виконання будівельних робіт. Найчастіше застосовуються такі способи розмічування кривих: 1) прямокутних координат; 2) лінійно-кутової засічки; 3) продовжених хорд; 4) вписаного многокутника. У першому способі точка кривої визначається абсцисою і ординатою, які відкладають відповідно вздовж тангенса від початку кривої і перпендикулярно до нього. Прямий кут у допоміжній (створній) точці будують екером або теодолітом. Другий спосіб полягає у послідовній побудові на початку кривої кута і відкладанні відстані (хорди) від попередньо розміченої точки. Якщо ж віддаль відкладати від початку координат, напр., у відкритій місцевості, то цей спосіб стає способом полярних координат. У третьому способі кожна наступна точка кривої визначається із попередньої продовженням хорди, яка з'єднує дві попередні точки, напр., за допомогою рулетки або линви, і зміщенням кінця продовженої хорди до центра кривої на величину а = l2/R, де І - довжина хорди, R - радіус кривої. Першу точку кривої одержують відкладанням / уздовж тангенса і а/2 - перпендикулярно до нього. Останній спосіб зводиться до того, що криву поділяють на відрізки однакової довжини, обчислюють відповідні їм проектні кути і лінії (хорди) проектного полігона, за якими послідовно переносять точки, починаючи від початку або кінця

Детальне розмічування..

141

Д

кривої. В усіх способах розмічування здебільшого виконують від початку (кінця) кривої до середини, а похибку розподіляють пропорційно довжині ходу. 1.

ДЕТАЛЬНЕ РОЗМІЧУВАННЯ ПЕРЕХІДНОЇ КРИВОЇ (детальная разбивка переходной кривой; detailed layout of transient curve; Feinabstecken n der Hilfskurve (Ubergangskurvej): визначення положення

проміжних точок кривої перехідної,

яке виконують здебільшого ВІД ТОЧКИ змі-

щеного тангенса, як початку перехідної кривої, способом прямокутних координат за формулами:

 

/ 4

18

Х =

1(1

40С Г-Н-

3456СТ - - У ,

 

/ 3

/ 4

/ 8

У =

(1

7 +

Г - • • • ) ,

ДЕФОРМАЦІЇ ҐРУНТУ (деформации почвы; soil deformation; Grunddeformation f): деформації ґрунту поділяють на пружні, які виявляються у зміні об'єму та спотворенні форми ґрунту, і непружні (залишкові), які можуть бути ущільненням (як результат зменшення пористості), набуханням, повзучістю (або взаємним зсувом частинок), залишковою деформацією. Під час

динамічних навантажень, включаючи й

сейсмічні впливи, першочергового значен-

ня набувають пружні деформації. Непружні деформації (ущільнення та набухання) відіграють головну роль під час розрахун-

ків масивних фундаментів за граничними

деформаціями підвалин (для визначення

величини повного осідання підвалин та її затухання в часі). 7.

56С 7040С4

де / -віддаль біжучоїточки від початку перехідної кривої; C = RL - параметр; R - радіус колової кривої; L - довжина перехідної кривої. У місцях, де лінія тангенса недоступна (насип, тунель), розмічування кривої доцільно виконувати способом полярних координат, тобто за величинами

A = arctg(У/Х); S = YLX2 + Y2 ,дех,у-пря-

мокутні координати точки кривої, які обчислюють за рівнянням перехідної кривої (клотоїда, кубічна парабола) або виписують зі спеціальних таблиць. 1.

ДЕТЕКТОР ФАЗОВИЙ (фазовый детектор; phase detector; Phasendetektorот):пристрій, на який подають дві напруги однакової частоти для одержання сигналу, функційно зв'язаного з різницею фаз поданих на нього напруг. В аналоговому фазометрі Д. ф. використовують лише для реєстрації заданих різниць фаз напруг на його вході, напр., 90 або 270°, тому Д. ф. виконує разом з нульіндикатором функцію реєструвального пристрою. В електронних віддалемірах часто застосовують балансні Д. ф. 13.

ДЕФЛЯЦІЯ (дефляция; deflation; Deflation j): здування, видування і розвіювання вітром дрібних частинок гірських порід і грунтів. Д. відбувається на поверхнях без рослинності, з пухкими грунтами. 4.

ДЕФОРМАЦІЇ (ПЕРЕФОРМУВАННЯ) РУСЛА ВОДОТОКІВ Одеформации (переформирования) русла водотоков; deformation (deflation) of stream; Umformung f des Flufibetts n): виникають унаслідок перевідкладення наносів, що транспортуються потоком, виявляються у зміні плану і живих перерізів русла. Визначаються геодезичними методами з повторних вимірювань. 4.

ДЕФОРМАЦІЯ (деформация; deformation; Deformation f): зміна форми чи розмірів тіла або його частини під дією зовнішніх чи внутрішніх сил. Абсолютна Д. характеризується різним початковим і кінцевим значенням величини, що визначає параметри деформованого тіла. Відносна Д. характеризується відношенням величини, що визначає абсолютну деформацію, до початкового значення величини, що визначає параметри деформованого тіла. Пружна Д. зникає після припинення дії сили, що її спричинює. Дилатація - об 'ємна Д. 4.

ДЕФОРМАЦІЯ ВЕРТИКАЛЬНА (деформация вертикальная; vertical deformation; vertikale (senkrechte) Deformationf):

деформація об'єкта з висотою. Д. в. підвалин будівель і споруд поділяють на осідання, підняття(випинання) і просідання споруди. 7.

Деформація..

142

Д

ДЕФОРМАЦІЯ СВІТЛОЧУТЛИВИХ МАТЕРІАЛІВ (деформация светочувствительных материалов; deformation of light-sensitive materials; Deformation f der lichtempfindlichen Stoffe m рГ): властивість фотоплівки змінювати свої розміри за час, який минув від експозиції до вимірювань на ній. Розрізняють рівномірну, нерівномірну, місцеву Д. с. м. Способи врахування Д. с. м. залежать від конструкції аерофотокамери і пов'язані з вимірюванням координатних міток або сітки хрестів, які розташовані в площині прикладної рамки. Різниці між каліброваними і виміряними координатами міток або хрестів використовують для визначення коефіцієнтів поліномів, за якими обчислюють поправки у виміряні координати точок знімка. 3.

ДЕФОРМАЦІЯ СПОРУДИ (деформация сооружения; deformation of construction; Deformation f des Baues m (des Gebaudes n)): на деформацію споруди впливають три основні фактори: стискування ґрунтів (залежить переважно від їх пористості); властивостей фундаменту (вага, розміри, форма, розподіл тиску його підошви); типу та матеріалів несучих надфундаментних конструкцій. Д. с. характеризується осіданням абсолютним (повним)окремих точок фундаменту, осіданням споруди середнім, скривленням конструкцій, креном споруди, прогином відносним, скрутом, тріщинами споруди. 7.

ДЕФОРМАЦІЯ СТЕРЕОСКОПІЧНОЇ МОДЕЛІ (деформация стереоскопической модели; deformation ofstereoscopic model; Deformationf stereoskopisches Modelles n, Modellverbiegungf): нерівність горизонтального та вертикального м-бів просторової стереоскопічної моделі, яку спостерігач розглядає за допомогою стереоскопа. Рівномірна Д. с. м. - коефіцієнт, що обчислюється як співвідношення вертикального і горизонтального м-бів k = Ы/fb0, де І - віддаль найкращого зору (І = 250 мм), b - базис знімка,/ - фокусна віддаль знімка, Ь0 - базис зору. 8.

ДЕФОРМАЦІЯ ФОТОЗОБРАЖЕННЯ

(деформация фотоизображения; deformation ofphotoimage; Deformation f des Bildes n): відхилення реального фотозображення від того, яке було б побудоване ідеальною фотографічною системою для ідеального фотографічного матеріалу. Д. ф. спричинюють: аберації оптичної системи, рефракція атмосфери, деформації фотоматеріалу (фотоплівки, фотопаперу) та ін. чинники. 8.

ДЕФОРМАЦІЯ ФОТОМАТЕРІАЛУ

(деформация фотоматериала; deformation of photomaterials; Deformation f des Bildstojfes n): зміна розмірів фотоматеріалу під впливом різних факторів. Найчастіше фотоплівка або фотопапір деформуються під час фотографічної обробки і наступного їх висихання. Систематична Д. ф. - така зміна розмірів фотоматеріалу, при якій квадрат перетворюється на квадрат менших розмірів (рівномірна Д. ф.) або набуває форми прямокутника (нерівномірна Д. ф.). Випадкова Д. ф. не підпорядковується наведеним вище законам і має випадковий характер. 8.

ДЕФОРМАЦІЯ ФОТОТРІАНГУЛЯЦІЙНОЇ МЕРЕЖІ (деформация фототриангуляционной сети; deformation of phototriangulation network; Deformation f des Phototriangulationsnetzes n): паралельний зсув, поздовжній та поперечний нахили, прогин і скрут фототріангуляційної мережі, спричинені нагромадженням випадкових і систематичних похибок, що супроводжують процес побудови фототріангуляції. 8.

ДЕЦЕНТРАЦІЯ ЗНІМКА У ФОТОТРАНСФОРМАТОРІ (децентрация снимка в фототрансформаторе; image off-centering; Bildexzentrisitat f im Entzerrungsgerat n): лінійне зміщення головної точки знімка відносно конструктивної осі фототрансформатора. 8.

ДЕЦЕНТРАЦІЯ КОРЕКЦІЙНИХ МЕХАНІЗМІВ (децентрация коррекционных механизмов; correctional mechanisms off-

Децентрація.

143

Д

centering; Exzentrisitat f der Korrektionseinrichtung f): лінійне зміщення корекційного механізму фотограмметричного приладу відносно центра проекції або початкового положення корекційного механізму. Для стереопроектора Д. к. м. дорівнює відрізку від головної точки до точки нульових спотворень знімка, а для стереографа-від головної точки до точки надира знімка. 8.

ДЕЦЕНТРАЦІЯ ПОЗДОВЖНЯ (У ФОТОТРАНСФОРМАТОРІ) (децентрация продольная; longitudinal off-centering; langliche Exzentrisitatf( im Entzerrungsgerat n)):

зміщення головної точки фотознімка з конструктивної осі фототрансформатора в напрямі, перпендикулярному до осі нахилу касети. 8.

ДЕЦЕНТРАЦІЯ ПОПЕРЕЧНА (У ФОТОТРАНСФОРМАТОРІ) (децентрация поперечная; transversal dealignment; quere Exzentrisitat f (im Entzerrungsgerat n)): зміщення головної точки фотознімка з конструктивної осі фототрансформатора в напрямі, паралельному до осі нахилу касети. 8.

ДЕШИФРУВАННЯ ЗНІМКІВ (дешифрирование снимков; interpretation of photographs; Identifizierungf): аналіз зображення (фотографічного, сканерного, радіолокаційного, телевізійного тощо) відеоінформації з метою отримати відомості про поверхню та надра Землі (або інших планет), про об'єкти, розташовані на цій поверхні, та процеси, які відбуваються на ній. Найчастіше застосовують дешифрування фотознімків. Залежно від змісту Д. з. поділяють на топографічне і тематичне. Із топографічного Д. з. отримують топографічну інформацію про територію, а з тематичного - спеціальну інформацію, напр., геологічну, с/г, лісогосподарську, екологічну. Д. з. можна виконувати такими методами: польовим, коли фахівець перебуває на місцевості (об'єкті) і безпосередньо порівнює фотозображення з об'єктом; аеровізуаль-

ним, якщо фахівець перебуває в літаку чи гвинтокрилі і з них здійснює порівнювальні операції; камеральним, коли фахівець розпізнає об'єкт у камеральних умовах на основі аналізу фотозображень, використання еталонних знімків, найпростіших фотограмметричних і фотометричних вимірювань. Для Д. з. використовують прямі та непрямі дешифрувальні ознаки. Перші безпосередньо подають інформацію про об'єкт; до них належать форма, розміри, тон і структура фотозображення, тінь об'єкта. Другі інформують про об'єкт на основі аналізу взаємозв'язків, що існують між об'єктами в природі. 8.

ДЖУМАН БОГДАН МИХАЙЛОВИЧ (05.05Л931): д-р техн. наук, проф. НУ „Львівська політехніка". 1953 закінчив Львівський політехнічний ін-т (ЛПІ) за спеціальністю „Астрономогеодезія". Працював у підрозділах системи ГУГК під час створення державної геодезичної мережі СРСР у регіонах Північного Кавказу, Південного Уралу і Далекого Сходу, аз 1958 виконував інженерні вишукування і проектування військових об'єктів у ВійськпроєктіПрикВО. З 1961 працює на геодезичному факультеті ЛПІ. 1970 захистив кандидатську, 1990 - докторську дисертації. Опублікував майже 80 наукових праць у галузі геодезії та фізики атмосфери. Основні наукові й практичні напрацювання: „Теорія земної рефракції у вологій ненасиченій атмосфері", „Адіабатичний градієнт температури в земній атмосфері", „Методи визначення рефракції за коливанням зображень".

ДИНАМІЧНА СИСТЕМА ВИЗНАЧЕННЯ КУТОВИХ ВЕЛИЧИН (динамическая система определения угловых величин; dynamic system of angular magnitudes determination; dynamisches System der Bestimmungfder Winkelgrofienfpi): найновіша система вимірювання кутів, розроблена франц. фірмою SERSEL.

Динамічні методи.

144

Д

напряму напряму

Складається зі скляного круга з растром і двох зчитувачів (див. Імпульсна система визначення кутових величин). Один зчитувач нерухомий і задає початковий напрям. Інший зв'язаний з алідадою. На горизонтальному крузі є растр - доріжка з прозорих і непрозорих штрихів однакової товщини, нанесена на краю круга. Під час вимірювання кутів круг рівномірно обертається за допомогою мотора, що спричинює модуляцію інтенсивності випромінювання світлодіода зчитувача, яке проходить крізь край круга і потрапляє на фотодіоди. Один період модуляції відповідає переміщенню круга на один прозорий і один непрозорий штрихи, тобто на один елемент квантування кута. З фотодіодів обох зчитувачів отримуємо струми, сила яких змінюється з однаковою частотою за гармонічним законом. Ці струми надходять на цифровий фазометр, який з високою точністю визначає дробову частину елемента квантування різниці початкового і вимірюваного напряму. Щоб визначити кількість цілих елементів квантування в різниці напрямів, на круг наносять додаткові мітки. В теодоліті Т2000 фірми LEICA на круг нанесено 1024 елементи квантування. Один елемент квантування відповідає кутові 39,0625° (сантиград). Мотор обертає круг із частотою 2,959 Гц. Частота модуляції випромінювання світлодіода дорівнює добуткові кількості елементів квантування і частоти обертання, тобто 3,03 кГц. Частота заповнювальних імпульсів у циф-

ровому фазометрі цього теодоліта становить 1,72 МГц. Отже, один елемент квантування ділиться на 576 частин. Одна частина відповідає в кутовій мірі 6,782сс. Застосування інтегрувального цифрового фазометра дає змогу визначати кути в цьому теодоліті з точністю 0,5°°. 13.

ДИНАМІЧНІ МЕТОДИ ВИМІРЮВАННЯ СИЛИ ВАГИ (динамические методы измерения силы тяжести; dynamic methods of gravity measurements; dynamische Verfahrenfpl des Gewichtsmessugens f pi):

методи, під час яких спостерігають рух тіла в гравітаційному полі. До них належать:

1)маятниковий, який ґрунтується на залежності періоду вільних коливань маятника від величини прискорення сили ваги;

2)балістичний (метод вільного падіння), в якому використовується закон прямолінійного рівноприскореного руху тіла, що вільно падає; 3) метод спостереження власних поперечних коливань струни. Динамічні методи використовують як для абсолютних, так і для відносних вимірювань сили ваги. 6.

ДИНАМОМЕТР (динамометр; dynamometer; Spannungsmesser т): прилад для вимірювання сили. Складається з пружного елемента, за допомогою якого вимірюване зусилля перетворюється на деформацію відлікового пристрою, що вимірює цю деформацію. Д. використовують під час лінійних вимірювань для однакового натягування дротів, стрічок, рулеток. Звичайно на шкалі Д. є декілька штрихів, що відповідають певним зусиллям. 14.

ДИПОЛЬ (диполь; dipole; Dipol т): двополюсник. Розрізняють електричний Д. і магнетичний Д. Електричний Д. - сукупність двох однакових за величиною точкових електричних зарядів, але протилежних за знаком, розташованих на деякій віддалі між собою. Магнетний Д. - сукупність двох однакових за величиною, але протилежних за знаком фіктивних магнетних зарядів, розташованих на деякій відстані між собою. Насправді магнетних зарядів немає, однак магнетне поле замкнених струмів на

Дирекційний

кут..

145

Д

великих від них відстанях є таким, немов би воно було створене магнетним Д. 5. ДИРЕКЦІЙНИЙ КУТ ГЕОДЕЗИЧНИЙ

(геодезический дирекционный угол; geodetic directional angle; geodatisches Richtungswinkel да): див. Проекція Ґ а в с с а - Крюґера. 17.

ДИРЕКЦІЙНИЙ КУТ НА ПЛОЩИНІ

(дирекционный угол на плоскости; directional angle on a plane; Richtungswinkel m in der Ebenef): горизонтальний кут у заданій точці між північним напрямом осі абсцис або прямої, паралельної до неї в прямокутній зональній системі координат проекції Ґавс с а-Крюґера, і напрямом на задану точку. Д. к. на п. відлічується за годинниковою стрілкою в межах 0-360°. 17.

ДИСКОНТУВАННЯ (дисконтирование; diskounting; Diskontieren п): приведення економічних показників експлуатації землі в різні роки до порівняльного в часі вигляду. 21. ДИСКРЕТНІСТЬ ЦИФРУВАННЯ КАРТ (дискретность цифрования карт; discreteness of digitizing map; diskrete (punktweise) Kartendigitalisirung J)\ відстань між суміжними точками, яку встановлюють під час цифрування карт. 5.

ДИСКРИМІНАТОР ФАЗОВИЙ (фазовый дискриминатор; plase discriminator; Phasendiskriminator от): прилад для вимірювання часового неузгодження сигнальної і опорної синусоїди; остання переміщається по осі часу за допомогою фазообертача. 8.

ДИСЛОКАЦІЯ ПОРІД (дислокация пород; dislocating of soil andformations; Felsendislokation f): порушення форми первинного залягання гірських порід, яке виникає, переважно, під впливом внутрішніх сил Землі. 4.

ДИСОЦІАЦІЯ (диссоциация; dissoriation):

розкладчастини (молекули, вільного радикала, йона) на декілька простіших частинок. Д. молекул зводиться до розкладу їх на простіші молекули, атомні групи, або йони. 5.

ДИСПЕРСІЙНА ФОРМУЛА КОШІ

(дисперсионная формула Коши; dispersion formula of Cauchy; Dispersionsformel f von Koschi(Cochi)):див. Дисперсія світла. 13.

ДИСПЕРСІЙНИЙ МЕТОД (дисперсионный метод; method of dispersion; Dispersionsmethode f): метод визначення ceредньоінтегрального значення показника заломлення повітря и уздовж вимірюваної лінії S:

«сер.інт = (!/S)jn(x)dx .

Його запропонували незалежно М. Прилєпін (1956) і П. Бендер та Д. Оуенс (1965). Д. м. грунтується на дисперсії світла. Він передбачає вимірювання різниці оптичних шляхів двох променів різних кольорів, що виникає під час проходження променями вимірюваної лінії S. Середньоінтегральне значення групового показника заломлення повітря для одного з променів визначають за формулою

«сер.інг.І =1 - (Al/S)(n0, - 1)/(пт - п02) +

+ [(«01 -1)С"оі "02)/(«01 -И02)-(<Ц)1 - № / Г .

Тут ЛІ - виміряна різниця оптичних ходів променів з довжинами хвиль Я, і Х^, пт і «02 - групові показники заломлення повітря в стандартних умовах для коливань із вказаними вище довжинами хвиль;

Поі = (17044- 0,557/Я-) • 10"6; Т- температура повітря за шкалою Кельвіна; е - парціальний тиск водяної пари, мм рт. ст. Останні дві величини — середнє за результатами вимірювань на кінцях лінії під час визначення ЛІ. Строгий Д. м. передбачає визначення двох різниць оптичних шляхів для коливань з довжинами хвиль Я,, і Яз- У цьому випадку метеорологічні спостереження не треба проводити. Однак реалізація трихвильового методу технічно дуже складна. Точність исер інт, одержаного Д. м., зростає зі збільшенням різниці «01- и02, при цьому одну з довжин хвиль слід пересувати в короткохвильову ділянку спектра. Найчастіше використовують довжини хвиль близько 0,4 і 0,6 мкм, які вважають оптимальними. Різницю оптичних шляхів променів визначають із точністю 0,5 мм. Подальше підвищення її точності обмежує флуктуація показника заломлення повітря під час вимірювань цієї різ-

у 745-1

Дисперсія

146

д

ниці. Д. м. можна визначити п з точністю до 10~7. Прилади, в яких реалізований Д. м., наз. світловіддалемірами двохви- л ьо ви ми або віддалемірами-рефракто- метрами. 13.

ДИСПЕРСІЯ (дисперсия; dispersion; Dispresionjу. одна з основних числових характеристик випадкової величини, що характеризує розсіювання величини випадкової відносно математичного сподівання. Для перервних випадкових величин Д. обчислюється за формулою

D[x]=YJ"(xi-m)

2 Рі,

 

 

І=І

 

 

 

для неперервних —

 

 

 

D[x} = \(x-mf

f(x)dx,

 

 

де т - математичне сподівання;

-

/-те

значення випадкової величини;

-

ймо-

вірність появи цього значення; Дх) - щільність розподілу. D[x] є другим центральним моментом (див. Моменти нормального розподілу). 20.

ДИСПЕРСІЯ АНОМАЛЬНА (аномальная дисперсия; anomalous dispersion; апоmale Dispresionf): див. Дисперсія світла. 13.

ДИСПЕРСІЯ АТМОСФЕРНА (атмосферная дисперсия; atmospheric dispersion; atmosphonuicpy Bispresion J): явище витягування зображення у спектр, особливо на великих зенітних відстанях. Цей ефект по- в'язаний із залежністю коефіцієнта з е м н ої р е ф р а к ц і ї від довжини світлової хвилі. 3.

ДИСПЕРСІЯ СВІТЛА (дисперсия света; light dispersion; Dispresionf des Lichtes n):

явище, спричинене залежністю показника заломлення середовища від довжини хвилі світла. Вперше Д. с. експериментально дослідив 1672 Ньютон. Д. с. видимої ділянки спектра спостерігається в усіх прозорих безбарвних середовищах, а також у повітрі. Залежність показника заломлення від довжини хвилі виражають емпіричною дисперсійною формулою Коші

п-І = А+В/Х2+С/Х\

де Я - довжина хвилі світла у вакуумі, мкм; А,В,С- коефіцієнти, які визначають експе-

риментально. Значення їх для абсолютно сухого повітря за температури 0°С і тиску 1013 гПа (760 мм рт. ст.) наведені в табл. У загальній формі дисперсійну залежність можна отримати за формулою Зельмейєра

п -1 = А' + В'І(а - ст~2) + С'/(Ь -о"4),

де а = 1/А; Л = 64,328-10"6; а =14,60; В' = 29498,10-10-6; С = 255,40-Ю"6; b = 4,13. Якщо середовище поглинає світло в якійсь ділянці спектра, то поблизу неї дисперсійна залежність порушується - коротші хвилі заломлюються більше, ніж довші. Таку Д. с. наз. аномальною.

Швидкість зміни показника заломлення середовища зі зміною довжини хвилі коливання, тобто величину dn/dX наз. дисперсією середовища. Виходячи з дисперсійної формули Коші,

dn/dX = - 2В/Х3 -4С/Х5.

Дисперсія повітря зменшується зі збільшенням довжини хвилі коливання, тому її враховують тільки для електромагнетних хвиль оптичного діапазону. А під час поширення радіохвиль навіть міліметрового діапазону нею можна нехтувати. 13.

ДИСПЕРСІЯ СЕРЕДОВИЩА {дисперсия среды; material dispersion; Dispresion f des Stoffes m): див. Дисперсія світла. 13.

ДИСПЛЕЙ (дисплей; display): пристрій для виведення інформації (у вигляді таблиць, рисунків тощо) на екран електроннопроменевого приладу для візуального сприйняття людиною цієї інформації у зручній для неї формі. 5.

ДИСТАНЦІЙНИЙ МЕТОД ЗОНДУВАННЯ ЗЕМНОЇ ПОВЕРХНІ (дистанционный метод зондирования земной поверхности; method of land surface remote sensing; Distanzmethode f der FernerkundungfderErdoberflachef): неконтактне (на віддалі) вивчення Землі (планет, супутників), її поверхні, надр чи інших об'єктів і явищ реєстрацією та аналізом їх власного або відбитого електромагнетного випромі-

Дисторсія

147

Д

Коефіцієнти Л, В, С для абсолютно сухого повітря за температури 0°С і тиску 1013 гПа (760 мм рт.ст.)

Дослідники

А

Сіре і Баррєлл

287,604КГ6

Едлен

287,569-10"6

нювання. Реєстраційну апаратуру, побудовану на різноманітних фізичних принципах, можна встановлювати на аероабо космічних літальних апаратах. Сучасні знімальні системи Д. м. з. з. п. найчастіше працюють у різних ділянках електромагнетного спектра, які за довжинами хвиль поділяють на радіо- і оптичний діапазони. 8.

ДИСТОРСІЯ (дисторсия; distortion; Verzeichnung f Distorsion f): див. Аберація; Ортоскопічність об'єктивів. 3.

ДИСТОРСІЯ ЕЛЕКТРОННА (электронная дисторсия; electronic distorsion; Elektronenverzeichnung f Elektronendistorsionf): спотворення зображення в процесі його сканування, внаслідок зчитування, передавання і приймання наземною телевізійною станцією. 3.

ДИФЕРЕНЦІЙНЕ УТОЧНЕННЯ ОРБІТИ ШСЗ (дифференциальное уточнение орбиты ИСЗ; differential specification of the artificial satellite s orbit; Differenzialprazisierung f der Satelitenbahn /): етап визначення поправок до кеплерових елементів орбіти. Замість координат і складових швидкості можна визначати початкові значення орбіти, для чого використовують попередні значення елементів орбіти і сукупність вимірювань координат точок на знімках. 3.

ДИФЕРЕНЦІЙНЕ ФОТОТРАНСФОРМУВАННЯ (дифференциальное фототрансформирование; orthophototransformation; Differenzialentzerrung f): син. - ортофототрансформування. Спосіб перетворення аерофотознімків на горизонтальні знімки з майже відсутніми на них рельєфними зміщеннями місцевості (ортофотознімки). Суть методу полягає у скануван-

В

 

С

1,6288-ІСГ6

0,0136-1(ГЬ

1,6206

-1(ГЬ

0,0139-ІО- 6

ні поверхні моделі об'єкта вимірювальною маркою, переміщення якої зв'язане зі щілиною, що проектується на третій знімок (копію одного зі знімків стереопари). Геометрична модель створюється на стереоприладі і геодезично орієнтується за звичайною технологією. Утримуючи вимірювальну марку на поверхні моделі, щілина над третім знімком займе таке положення, що через неї буде проектуватись на горизонтальну площину деяка ділянка, що відповідатиме ортогональній проекції. Для виконання Д. ф. створені щілинний фототрансформатор Калантарова, ортофототрансформатор Александрова, ортофотоприставка Дробишева та ін. Метод застосовувався під час трансформування знімків горбистої або гірської місцевості. З розвитком цифрової фотограмметрії набула поширення технологія цифрового ортофототрансформування. 8.

ДИФЕРЕНЦІЙНІ ФОРМУЛИ ДИРЕКЦІЙНОГО КУТА (дифференциальные формулы дирекционного угла; differentiating formulas of directional angle; Differenzialformelnfpl des Richtungswinkels m): застосовуються, напр., під час розв'язування засічок кутових аналітичних прямих та обернених. Для лінії АВ довжиною S із відомими координатами початкової та кінцевої точок хА, уЛ, хв, ув дирекційний кут аА В можна обчислити за формулою

хв хА

Якщо т. В переміститься на незначну віддаль у В', то ССАВ також зміниться на малу

величину da. Для встановлення зв'язку між змінами приростів координат dxB і dyB і дирекційного кута da, враховуючи, що

Диференційований метод..

148

Д

хвА =ScosaAB, а увА = SsinaAB, та

приймаючи, що- р sina = (a), a р cosa = (Ь), отримаємо Д. ф. д. к.

.

(а) ,

(Ь)

,

d a =

s

B + s

B'

Якщо т. В нерухома, а положення т. А змі-

нюється, то

л

(«) л

W л

da

s dxA

s dyA.

У загальному випадку, коли одночасно змінюється положення обох точок, Д. ф. д. к. запишемо як

da = - U X A - ^ d y A + ^ d x B A y B . 19.

ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИЙ МЕТОД ПРОСТОРОВОЇ ФОТОТРІАНГУЛЯЦІЇ

(дифференцированный метод пространственной фототриангуляции; differentiated method ofspace phogrammetry; Dijferenzialmethodef der Stereophototriangulationf):

метод окремого отримання планових координат та висот точок за допомогою згущення опорної мережі з використанням аерофотознімків. Запропонував Г. П. Жуков (1938). Отримання планових координат виконується за допомогою графічної фототріангуляції, а висот - на основі вимірів знімків на стереокомпараторі та обчислень за спрощеними формулами. У зв'язку з застосуванням ЕОМ цей метод тепер не використовують. 8.

ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИЙ МЕТОД СТЕРЕОТОПОГРАФІЧНОГО ЗНІМАННЯ

(дифференцированныйметод стереотопографической съемки; differentiatedmethod of stereotopographic surveying; DifferenzialmethodefterrestischerZweibildaufnahme f):

камеральний метод отримання топографічної карти, коли контурну частину карти отримують методом трансформування аерофотознімків (найчастіше у вигляді фотоплану), а знімання рельєфу виконують на стереометрі Дробишева. Горизонталі, отримані на цих приладах, за допомогою проекторів оптичних переносять на фотоплан. Метод широко використовували в СРСР, під час складання карт м-бу 1:25000 та карт дрібніших м-бів. 8.

ДИФРАКЦІЯ (дифракция; diffraction; Diffraktion f Beugung f): явище огинання хвилею (світловою, звуковою) перешкоди, яке спостерігається під час вимірювань кутів та віддалей унаслідок проходження світлового променя близько від перешкоди (стовбур дерева, вузькі щілини в огорожах тощо). Використовується в методі вимірювання нестворності. (див. Способи контролю прямолінійності конструкцій). 1.

ДИФУЗІЙНИЙ ОДНОСТУПЕНЕВИЙ СПОСІБ ОТРИМАННЯ ФОТОГРАФІЧНИХ ЗОБРАЖЕНЬ (диффузионный одноступенчатый способ получения фотографических изображений; diffusive singlestage method of photographic images production; einstufige Diffusionm, ihodef der Aufnahmef): спосіб одночасного утворення негативного і позитивного фотозображень. Світлочутливим шаром є звичайна негативна фотоплівка з галогенідами срібла. Іноді застосовують негативні фотоматеріали, спеціально виготовлені для Д. о. с. о. ф. з. Несвітлочутливим приймальним шаром може бути звичайний баритовий папір, на який наносять гідрофільний лаковий шар. У лаковому шарі містяться речовини для проявлення і фіксування негативного фотоматеріалу. Деякі приймальні матеріали містять тільки речовини, які є цент-

Дихроїзм

149

Д

рами проявлення (сірчисте срібло, колоїдне срібло). Деякі приймальні шари не містять ні проявно-фіксувальних речовин, ні центрів проявлення. Вони є в спеціальній пасті між шарами. Під час фотохімічних процесів проявлення і фіксування негативного зображення, що відбуваються у світлочутливому шарі, продукти реакції дифундують у несвітлочутливий шар, і там утворюється позитивне зображення. Світло- і несвітлочутливий шари контактують. Позитивне зображення утворюється через 1— 2 хв після експонування. 3.

ДИХРОЇЗМ (дихроизм; dichroism; Dichroismus m): див. Подвійне променезаломлення. 13.

ДІАГОНАЛЬ РЯДУ (диагональряда; row diagonal; Kettendiagonale f): пряма, яка з'єднує початкову і кінцеву точки ряду трикутників. Її довжина майже дорівнює довжині ряду. 13.

ДІАГРАМА (диаграмма; diagram; Diag- ramm n): спосіб графічного зображення, що наочно показує співвідношення між певними величинами. Д. застосовують для складання карт тематичних. 5.

ДІАГРАМА СПРЯМОВАНОСТІ АНТЕНИ (диаграмма направленности антенны; diagram of antenna directivity; Antenendiagramm n): характеризує ступінь спрямованого випромінювання радіохвиль. Кожна антена випромінює радіохвилі в різних напрямах з різною інтенсивністю. Просторова Д. с. а. - це перспективне зображення поверхні, яку утворюють кінці векторів, що характеризують відносну інтенсивність випромінювання у різних напрямах. У практиці використовують полярні діаграми спрямованості, які є перерізами просторової Д. с. а. площинами, що проходять через вісь антени. Для побудови Д. с. а. з центра антени відкладають вектори довжиною E/J2 у певному м-бі. Кут <9 між цими векторами наз. кутом Д. с. а. Бісектрисою цього кута є вектор Ешкс, що має максимальну потужність випромінювання. Найчастіше будують

полярну Д. с. а. у горизонтальній та вертикальній площинах. 13.

ДІАЛЕКТОГРАФІЯ (диалектография; dialectography): картографування діалектів та говірок якоїсь мови. 5.

ДІАЛЕКТОЛОГІЯ (діалектологія; dialectology): розділ мовознавства, що вивчає історію і сучасний стан діалектів та говірокякоїсь конкретної мови. (див. Географія лінгвістична). 5.

ДІАЛОГОВИЙ РЕЖИМ (диалоговый режим; dialogue regime; dialogische Arbeitsweise f): взаємодія людини з системою опрацювання інформації, коли людина і система обмінюються інформацією. 21.

ДІАМЕТР ПОЛЯ ЗОРУ (диаметр поля зрения; diameter ofvisionfield; Durchmesser m der Sehfeldes n): діаметр кола, в межах якого оптична система будує зображення. 8. ДІАМЕТРОМІР (диаметромер; device for diameter measurements; Diametermesser пі):

прилад, призначений для вимірювання діаметрів труб під час знімання підземних трубоводів, будівель і споруд. Існує два типи Д.: для визначення зовнішнього та внутрішнього діаметрів труб. Під час інвентаризації підземних мереж, будівель і споруд найчастіше застосовують Д. конструкції інж. С. П. Кузнецова. 7.

ДІАПАЗОН ВИМІРЮВАНЬ (диапазон измерений; diapason (range) of measurements; Messungsbereich m): область значень вимірюваної величини, для якої відомі нормовані допустимі похибки засобів вимірювання. 21.