Литература / Літинського В. (ред.) - Геодезичний енциклопедичний словник (2001)

Земля реальна

200

3

і прикладних задач, а також для вивчення фігури 3. вводять фігури порівняння - геоїд, еліпсоїд. Середній радіус 3., рівновеликої за площею поверхні до земного еліпсоїда, дорівнює 6370894 м. Площа поверхні 3. становить 510 млн км2; середня густина 3. - 5,51447 г-см~3; маса - 5,97-1027 г; кутова швидкість обертання - 0,729115-10^ рад-с"1.

Складові частини 3.: земна кора (товщина 4-8 км під океанами і 30-90 км під материками), оболонка або мантія (товщина близько 2900 км); зовнішнє ядро (3400 км); внутрішнє ядро (1300 км). Земна кора відокремлена від мантії поверхнею розділу, яку наз. поверхнею Мохоровичича. Зовнішня частина ядра до глибини близько 4580 км має властивості рідкого тіла, бо не пропускає поперечні сейсмічні хвилі. Глибше розташована зона, завтовшки близько 540 км, що поглинає сейсмічні хвилі, природа якої поки що не з'ясована. Нарешті ще глибше розташоване тверде внутрішнє ядро Землі, що є кулею діаметром близько 2500 км. Будова мантії складна. Вона поділяється на верхню, середню і нижню. Відомості про фізичний стан і параметри у центральних зонах 3. наближені. Зовнішні шари 3.: літосфера - тверда оболонка, гідросфера - водні ресурси, атмосфера — повітряна оболонка, що є сумішшю газів, водяної пари, інших домішок. Маса гідросфери і атмосфери становить відповідно 0,024 і 0,00009 % маси 3.

Найближче до 3. є її супутник - Місяць. Використання ШСЗ та ін. космічних об'єктів, геологічних, геофізичних, астрономічних, геодезичних і гравіметричних матеріалів суттєво сприяло розв'язанню проблеми про 3., її фігуру та гравітаційне поле;

2)загальний засіб праці, матеріальна основа існування і виробництва, продукт природи. Як матеріальна основа виробництва характеризується площею, просторовим положенням і належністю;

3)одна з найважливіших складових довкілля; характеризується простором, рельєфом, кліматом, ґрунтовим покривом, рослинніс-

тю, надрами, водами; є головним засобом виробництва в сільському і лісовому господарстві; просторовим базисом для розміщення виробництва. 4; 6; 18.

З Е М Л Я Р Е А Л Ь Н А {реальная Земля; real

Earth; Realerdef): те ж, що йФізична поверхня Землі. 6.

ЗЕМНА КОРА {земная кора; earth's crust; Erdrindef, ErdkrusteJ): див. Земля. 18. ЗЕНІТ {зенит; zenith; Zenit m): див. Небесна сфера. 10.

З Е Н І Т Г Е О Д Е З И Ч Н И Й

{геодезический

зенит; geodetical zenith; geodatischer Zenit m) див. Редукційна задача геодезії. 17.

З Е Н І Т Н А В І Д С Т А Н Ь

{зенитноерассто-

яние; zenith distance; Zenitdistanz): кут вертикальний, що відлічується від зеніту до заданого напряму. 3. в. завжди додатна і змінюється від 0 до 90°. 14.

З Е Н І Т Н А В І Д С Т А Н Ь С В І Т И Л А {зени-

тное расстояние светила; zenith distance of celestial star; Zenitdistanz m, Zenitentfernung f des Himmelkdrpers m): див. Координати небесні. 10.

ЗЕНІТ-ЦЕНТРИР {зенит-центрир; zenith centering device; Zenitlotn): односторонній оптичний центрир, візирна вісь якого спрямована догори. 14.

ЗІНИЦЯ ОКА {зрачок глаза; eyepupil; Augenpupille f): отвір у райдужній оболонці ока, через який в око проникає світло. Діаметр 3. о. становить 1,5-8 мм і залежить від умов освітленості. 8.

ЗІР {зрение; vision (sight); Augensehen И): одне з п'яти чуттів, органом якого є око. Розрізняють такі види 3.:

Монокулярний - розглядання предмета (об'єкта) одним оком. Спостерігач підсвідомо фіксує око так, щоб зображення предмета проектувалось на жовту пляму - найчутливішу ділянку сітківки ока.

Бінокулярний - розглядання предмета (об'єкта) обома очима. Спостерігач підсвідомо фіксує очі так, щоб зорові осі перетинались у тій ділянці об'єкта, яку спостерігач хоче бачити виразно. Бінокулярний 3. має дві властивості: два зображен-

Зір бінокулярний

201

З

ня, спроектовані на сітківки обох очей, зливаються в одне просторове зображення; спостерігач може оцінювати глибину простору.

Стереоскопічний - розглядання предметів обома очима, під час якого відчувається їх просторове розташування; людина сприймає глибину простору на віддалі до 400 м для точкових, та до 1200 м для лінійних об'єктів. Для збільшення глибини стереоскопічного зору використовують оптичні прилади типу бінокля або стереотруби. 8. ЗІР БІНОКУЛЯРНИЙ (бинокулярное зрение; binocular sight; binokulares Augensehen n): зір (розглядання предмета) обома очима. В цьому випадку очі спостерігача розміщені так, щоб їх оптичні осі (зорові осі) перетинались у тій точці предмета, яку він хоче бачити найчіткіше. 3. б. має дві незвичайні властивості: злиття в нашому сприйнятті двох зображень, що формуються на сітківці очей, в одне просторове; здатність просторового, тривимірного сприйняття глибини, тобто різної віддаленості точок об'єкта від спостерігача. 8.

ЗЛАМ ПРОЄКТНОГО ПРОФІЛЮ (перелом проектного профиля;fracture of projected profile; Neigungswechsel m des Projektprofils n)\ точка стикування двох проектних ліній з різними ухилами. 1.

ЗМАЗУВАННЯ ЗОБРАЖЕННЯ (сдвиг изображения; imagery shift; Bildrutsch f , Bildwandlungf): віддаль, на яку переміститься точка оптичного зображення в фокальній площині аерофотокамери за час фактичної витримки, тобто з моменту відкриття аерофотозакривача до повного закриття. 3. з. виникає внаслідок лінійних і кутових зміщень аерокамери під час експонування аерофотоплівки. Нечіткість, зумовлена змазуванням оптичного зображення, наз. фотографічним змазуванням. Залежно від джерел виникнення розрізняють такі 3. з.: лінійне, зумовлене лінійним переміщенням аерокамери; кутове, зумовлене обертанням аерокамери; вібраційне, що є наслідком вібраційних рухів аерокамери. 3.

ЗМІНЮВАННЯ БЕРЕГІВ ВОДОСХОВИЩ (переработка берегов водохранилищ; Anderung f der Wasserbehdlterufer n pi): руйнування берегового схилу і вироблення нового профілю рівноваги під дією абразії, зумовлене течіями, вітровими і судновими хвилями. 4.

ЗМІСТ КАРТИ (содержание карты; тар content; Karteninhalt m): інформація про об'єкти і явища, що подається на карті відповідно до її призначення і тематики. 5.

ЗМІШУВАННЯ КОЛЬОРІВ АДИТИВНЕ (аддитивное смешивание цветов; additive colours interfusing; additive Farbenmischungf): утворення нових кольорів від змішування потоку колірних променів; його також наз. складовим або складальним змішуванням кольорів. 5.

ЗМІШУВАЧ (смеситель; mixer; Mixer т, Mischtufe f): нелінійний елемент, на який подають не менше двох змінних напруг з різними частотами, щоб отримати спектр напруг з комбінаційними частотами. У в ід- далемірах електронних 3, використовують для зниження частоти коливань перед вимірюванням різниці фаз. На них подають коливання двох частот: вимірювальної і гетеродина. Зі 3. виділяють коливання низької частоти, яка дорівнює різниці частот, поданих на 3. коливань. При цьому фаза одержаного низькочастотного коливання теж дорівнює різниці фаз коливань, які подані на 3. У віддалемірах, в яких використано гетеродинування, є два 3.: опорний і сигнальний. З опорного змішувача одержуємо коливання низької часто-

ти з фазою у/0П = <рп -<рг, яка несе інформацію про фазу прямого коливання. Із сиг-

нального змішувача отримуємо коливання

з фазою у/сип, =(рз-(рГ. Тут (рп,(рв-фази прямого і відбитого коливань, (рт - фаза ко-

ливань гетеродина. (Див. Фазовий метод вимірювання віддалей). 13. ЗМІШУВАЧ ОПОРНИЙ (опорный смеситель; bearing mixer; Stiitzmixer m): див. Змішувач. 13.

Зміщення

202

З

ЗМІЩЕННЯ (смещение; displacement; Verschibung f): величина зміни просторового положення точки об'єкта, споруди або її частини порівняно з проектним або раніше зафіксованим положенням цієї точки. Переважно виражається лінійною мірою, деколи — кутовою. 1.

ЗМІЩЕННЯ ВІДНОСНЕ (относительное смещение; relative displacement; relative relative Verschibung f): зміщення взаємного положення точок окремих частин об'єкта, споруди. 1.

ЗМІЩЕННЯ ГОРИЗОНТАЛЬНЕ (горизонтальное смещение; horizontal displacement; waagerechte Verschibung f): горизонтальна складова частина зміщення загального точки об'єкта споруди. 1.

ЗМІЩЕННЯ ЗАГАЛЬНЕ (общее смещение; total displacement; waagerechte Verschibung/): зміщення точки об'єкта, споруди порівняно з її положенням на початковому етапі спостережень. 1.

ЗМІЩЕННЯ КОЛОВОЇ КРИВОЇ (сдвижка круговой кривой; offset of circular curve; Verschibungf der Kreiskurve f): віддаль, на яку зміщується колова крива від лінії тангенса, якщо вставляють криву перехідну. 1.

ЗМІЩЕННЯ НУЛЬ-ПУНКТУ ГРАВІ-

МЕТРА (смещение нуль-пункта гравиметра; displacement of gravimeter zero-point; Verschibung f des Nullpunktgravimeters n):

зміна з часом пружистих властивостей пружин і крутильних ниток гравіметра. Через це нуль-пункт гравіметра зміщується і відповідно змінюються покази гравіметра навіть при незмінній силі ваги. Зміщення нуль-пункту та характер його зміни треба знати завчасно, щоб визначити відповідний режим і методику роботи певним типом гравіметра. 3. н. п. ґ. визначають під час польових робіт і обчислюють за результатами повторних спостережень на одних і тих же пунктах як одного, так і різних рейсів. Добове значення нуль-пункту обчислюють за формулою

де Sj — ІSM - різниця відліків на одному пункті, виконаних за інтервал часу Ati у годинах; п - число спостережуваних інтервалів; с - масштабний коефіцієнт гравіметра. 6.

ЗМІЩЕННЯ ЧАСТКОВЕ (частичное смещение; partial displacement; teilweise Verschibung f): зміщення, визначене між окремими циклами спостережень. 1.

ЗМОЧЕНИЙ ПЕРИМЕТР (смоченный периметр; wetted perimeter; benetzter Perimeter): довжина контуру живого перерізу. 4.

ЗНАК КОЛІЙНИЙ (путевой знак; railway mark; Bahnzeichen п): постійний знак (репер), зміщений від осі рейки колії на визначену віддаль здебільшого перпендикулярно до осі рейки, для фіксації відносно нього планово-висотного положення осі та головки рейки. Переважно використовується в залізничних тунелях і метрополітенах. 1.

ЗНАК МЕЖОВИЙ (межевой знак; boundary mark; Grundstiickgrenzpunktт): пункт геодезичний у вигляді дерев'яного або бетонного стовпця, що закріплює межі земельних ділянок. 21.

ЗНАК НІВЕЛІРНИЙ (нивелирный знак; height mark; Nievellierungzeichen п, Reper

пі): геодезичний знак для закріплення на місцевості пунктів нівелювання геометричного. Використовують такі 3. н.: репер фундаментальний, репер ґрунтовий, марка стінна,репер стінний. На місцевості фундаментальний і ґрунтовий репери зазвичай обкопують і встановлюють біля них розпізнавальні знаки (стов- пчики-сторожки) для полегшення їх пошуку. 16.

ЗНАК РОЗМІЧУВАЛЬНИЙ (разбивочный знак; layout mark; Absteckungzeichen

п): риска або хрестик, зафіксовані керном чи фарбою на металевій або бетонній конструкції, на плиті або скобі фундаменту. Використовується для розмічування осей. 1.

ЗНАК РОЗПІЗНАВАЛЬНИЙ (опознавательный знак; identification mark; Nievellie-

Знак розпанавальний

203

З

rungzeichen п, Reper т): знак-сторож, закріплений на місцевості в певному напрямі і на визначеній віддалі від знака розмічувального для полегшення виявлення останнього. 1.

ЗНАКИ АСТРОНОМІЧНІ {астрономические знаки; astronomical symbols; astronomische Zeichen n pi): умовні позначення Сонця, Місяця, планет та ін. небесних тіл (а), а також сузір'їв Зодіака (б), фаз Місяця (в) тощо, які введені ще в Стародавній Греції і застосовуються в сучасній астрономічній літературі та календарях. Використовують, але не часто, для сузір'їв і фаз Місяця знаки, що нагадують силуети людей, тварин та ін. предметів: напр., сузір'я Лева зображується силуетом лева, Близнят - постатями двох людей; повний місяць позначається колом, всередині якого значками показані очі, ніс, уста, а серпи чвертей місяця доповнені частинами обличчя людини в профіль.

а)	©	-	Сонце (неділя)
	С - Місяць (понеділок)
	6	-	Марс (вівторок)

5 - Меркурій (середа)

2f. - Юпітер (четвер)

^ - Венера (п'ятниця) \ - Сатурн (субота)

І) або ф - Уран Ч1 або $ - Нептун FE - Плутон

6	або © - Земля
(j- - комета
-ф- - зоря
(86) - астероїд (№ 86)
б)	- Водолій (січень)

К - Риби (лютий)

Т - Овен (березень) - точка весняного рівнодення

-Телець (квітень)

П- Близнята (травень) 25 - Рак (червень)

ф - Лев (липень)

Щ)-Діва (серпень)

Терези (Ваги) (вересень) - точка осіннього рівнодення

	Щ, - Скорпіон (жовтень)
	- Стрілець (листопад)
	Y^q - Козоріг (грудень)
в)	• або •	- новий місяць
	або 3 - перша чверть
	О або © - повний місяць
	([ або	- остання чверть. 5.

ЗНАКИ ЗОДІАКА (знаки Зодиака; signs of the zodiac; Zeichen n pi der Zodiakusses m): див. Знаки астрономічні. 5.

ЗНАЧЕННЯ ВЕЛИЧИНИ ДІЙСНЕ (действительное значение величины; actual value of magnitude; tatsiichliche Wertgrofief):

значення геометричного параметра, отримане внаслідок вимірювання з визначеною точністю. 1.

ЗНАЧЕННЯ ВЕЛИЧИНИ ІСТИННЕ

(истинное значение величины; true value of magnitude; wahre Wertgrofie f): значення геометричного параметра, отримане теоретично. 1.

ЗНАЧЕННЯ НОМІНАЛЬНОЇ ВЕЛИЧИНИ ПРОЄКТНОЇ (значение проектной номинальной величины; value of projected nominal magnitude; Wert m der nominalen Projektgrdfie f): задане в проекті значення геометричного параметра. 1.

ЗНАЧЕННЯ ФІЗИЧНОЇ ВЕЛИЧИНИ

(значение физической величины; value of physical magnitude; Wert m der physische Grofie f): оцінка розміру фізичної величини у вигляді деякого числа прийнятих для неї одиниць. 21.

ЗНІМАЛЬНА СИСТЕМА (съемочная система; surveying system; Aufnahmesystem

п): сукупність технічних засобів для прийняття і реєстрації електромагнетного випромінювання Землі, планет та їх супутників у вигляді двовимірного аналогового запису безпосередньо або у вигляді, який після передавання та опрацювання може бути поданий як двовимірний запис. В аерокосмічному зніманні використовують оптичний діапазон електромагнетного ви-

Знімальна система..

204

З

промінювання з довжиною хвилі Я від 0,01 до 1000 мкм і радіодіапазон з Я> 1 мм. Відповідно 3. с. поділяють на такі, що працюють в оптичному діапазоні та радіодіапазоні. Залежно від походження випромінювання, яке використовується під час знімання, 3. с. поділяють на активні та пасивні. Кількість спектральних зон, які одночасно використовуються під час знімання, зумовлює поділ 3. с. на одно- і багатозональні. За способом пересилання результатів знімання на пункти приймання 3. с. поділяють на оперативні та неоперативні. За способом приймання і реєстрації випромінювання розрізняють фотографічні та нефотографічні: телевізійні, фототелевізійні, сканувальні, оптико-електронні, радіофізичні 3. с. 3.

ЗНІМАЛЬНА СИСТЕМА АКТИВНА

(іактивная съемочная система; active surveying system; aktive Aufnahmesystem n):

система, в якій є пристрої штучного опромінення місцевості й засоби реєстрації відбитих променів. 3.

ЗНІМАЛЬНА СИСТЕМА БАГАТОЗОНАЛЬНА (многозональная съемочная система; polyzonal surveying system; multispektrales Aufnahmesystem n): система, в якій використовуються дві спектральні зони і більше. 3.

ЗНІМАЛЬНА СИСТЕМА КАДРОВА

(кадровая съемочная система; frame surveying system; Bildaufhahmesystem и): система, за допомогою якої можна отримати зображення об'єкта за одночасного його зображення на всю поверхню кадру. 3. с. к. може бути фотографічна або нефотографічна. 3.

ЗНІМАЛЬНА СИСТЕМА НЕОПЕРАТИВНА (неоперативная съемочная система; nonoperational surveying system; nichtoperatives Aufnahmesystem n): система, продукцію якої пересилають на Землю транспортними засобами. 3.

ЗНІМАЛЬНА СИСТЕМА НЕФОТОГРАФІЧНА (нефотографическая съемочная система; unphotograpliic surveying system; nichtphotografisches Aufnahmesys-

tem л): система, яка яскравості об'єктів вимірює за допомогою фотоелектричних, термоелектричних, електронних та ін. приймачів. 3.

ЗНІМАЛЬНА СИСТЕМА ОДНОЗОНАЛЬНА (однозональная съемочная система; one-zone surveying system; einspektrales Aufnahmesystem n): система, в якій під час знімання використовується одна спектральна зона. 3.

ЗНІМАЛЬНА СИСТЕМА ОПЕРАТИВНА (оперативная съемочная система; operational surveying system; operatives Aufnahmesystem n): зональна система, якою передають інформацію на пункти приймання в реальному часі каналами зв'язку. 2.

ЗНІМАЛЬНА СИСТЕМА ОПТИКОЕЛЕКТРОННА (оптико-электронная съемочная система; optical-electronic surveying system; optischelektronisches Aufnahmesystem n): система, де приймачами сигналів є прилади із зарядовим зв'язком (ПЗЗ), світлочутливий шар яких утворений сіткою кремнієвих або інших діодів. На відміну від оптико-механічних сканерів, де на окремі детектори послідовно надходять сигнали від різних елементів траєкторії руху сканувального променя, в цих системах є лінійки або матриці ПЗЗ. Оптична система 1, що складається з лінзового об'єктива і закривача, будує миттєве зображення в межах поля зору лінійки або матриці ПЗЗ. Залежно від яскравості об'єктів, на кожний детектор приймача 2 надходить сигнал, який генерує електричний струм. Електричний сигнал пересилається в електронний блок 3 для опрацювання. 3.

ЗНІМАЛЬНА СИСТЕМА ПАСИВНА

(пассивная съемочная система; passive surveying system; passives Aufnahmesystem n): система, в якій є засоби реєстрації природного випромінювання об'єктів місцевості. 3.

Знімальна система..

205

З

ЗНІМАЛЬНА СИСТЕМА РАДІОФІЗИЧНА (съемочная система радиофизическая; radiophysical surveying system; funkphysisches Aufnahmesystem n): сканувальна система, яка працює в радіодіапазоні. Розрізняють радіотеплові і радіолокаційні системи. В мікрохвильових радіометрах, які наз. ще радіотепловими системами, фіксується радіотеплове випромінювання Землі. За їх допомогою можна отримати інформацію про об'єкт крізь хмари. Роль оптичної системи в сканувальних радіометрах виконує спрямована антена, яка сканує місцевість перпендикулярно до напряму лету літального апарата. З антени сигнал надходить у приймач і детектор, де перетворюється на електронний сигнал, який записують на магнетну стрічку, а згодом візуалізують. Мікрохвильовим радіометрам властиве порівняно низьке просторове розділення, яке залежить від висоти знімання і кутової ширини сканувального променя.

Радіолокаційна знімальна системаактивна знімальна система, що працює в радіодіапазоні. Найчастіше використовують радіолокаційну станцію бічного огляду (РЛСБО). За допомогою передавача та антени місцевість опромінюється послідовністю електромагнетних імпульсів, періодяких задається блоюм-синхронізатором. Відбитий сигнал прийнятий приймачем, надходить в електронний блок опрацювання. Антенний комутатор виконує функцію перемикача антени на випромінювання і приймання. Сканування здійснюється в напрямі, перпендикулярному до напряму руху літального апарата. Антена випромінює сигнали в один бік; щоб зняти дві смуги відносно траєкторії літального апарата, потрібно встановити дві антени. В електронному блоці РЛСБО сигнали набувають форми, потрібної для пересилання їх на Землю. Це може бути запис на магнетну стрічку або безпосереднє пересилання телеметричними каналами. В літаках зображення передається на електроннопроменеву трубку, звідки рядками фото-

графується на фотоплівку, що рухається. Структурна схема РЛСБО зображена на рис.: 1 — антена; 2 — передавач; 3 - антенний перемикач; 4 - приймач; 5 — синхронізатор; 6 - блок розгортай; 7 — електронний блок; 8 - фотоплівка; 9—пристрій притягування плівки; 10 - давач швидкості. Залежно від відстані передавача до точки місцевості в радіолокаційних зображеннях можливі значні геометричні спотворення. Важливими фізичними властивостями радіолокаційних систем є здатність опромінювати місцевість горизонтально і вертикально поляризованими сигналами і переймати ці поляризовані сигнали. Можуть використовуватися сигнали з різними довжинами хвиль (багаточастотне радіолокаційне знімання). У радіолокаційних системах використовують антену з синтезованою апертурою, яка є набором окремих антен малого розміру, що живляться високочастотними коливаннями з цією ж фазою. Цей набір антен, опромінюючи кожну ділянку місцевості в межах плями сканування з різних точок траєкторії лету носія, сприяє отриманню приблизно однакового розділення як уздовж, так і впоперек рядків сканування. Інакше, в напрямі лету розділення буде на порядок гіршим, порівняно з розділенням уздовж рядка. 3.

ЗНІМАЛЬНА СИСТЕМА СКАНУВАЛЬНА (сканирующая съемочная система; scanning surveying system; Abtastenaufnahmesystem n): до неї належать оптикомеханічні сканери. Під час оптико-механі- чного сканування фіксується сигнал у межах миттєвого кута зору (декілька кутових

Знімальна система..	206		З
мінут). Цей кут зору і є променем скану-
вання. Основними частинами оптико-
механічних сканерів є оптична система 1		Вхід
(1а — розгортальний пристрій; 16 — дзер-
кальний об'єктив); приймач сигналів	2;
електронний блок 3. Приймачами можуть		1	- Ш
бути різні пристрої і прилади, що відріз-
няються за принципом дії та зоною спект-			і Вихід
ра. Найчастіше використовуються фотонні			а
детектори, які перетворюють світловий
сигнал на електричний та сконструйовані
на основі різних кристалічних матеріалів.			Ш
Далі сигнал надходить в електронний блок,		Вхід
де посилюється, обробляється і формуєть-
			L 57
ся зображення, яке може зберігатися і в
іншій формі, напр., записуватися на маг-
нетні носії інформації. 3.

~^Вихід

ЗНІМАЛЬНА СИСТЕМА ТЕЛЕВІЗІЙНА (телевизионная съемочная система; television surveying system; Fernsehensaufnahmesystem n): система, за допомогою якої на екрані електронно-променевої трубки оптичною системою формується зображення, звідки зчитане сканувальним електронним променем пересилається на Землю. На рис. подано структурні схеми телевізійних систем на основі відикона-а і на основі дисектора - б: 1 - оптична система; 2 - фотопровідні мішені; 3 - відхильна

система; 4 - електронна гармата; 5 - електронна система обробки сигналів; 6 - фотокатод; 7 - фокусувальна система; 8 -

електронний помножувач. Зображення на екрані трубки будується в межах кадру і є полем додатного заряду, пропорційним до яскравості елементів зображення. Це електронне зображення дискретно зчитується сканувальним електронним променем. Отримують послідовність аналогових відеосигналів, які підсилюються та обробляються. Телевізійні системи, по суті, є сканувальними, в яких сканування відбувається в площині зображення. 3.

ЗНІМАЛЬНА СИСТЕМА ФОТОГРАФІЧНА (фотографическая съемочная система; photographic surveying system; Bildaujhahmesystem n): система, за допомогою якої просторовий розподіл яскравостей об'єктів записується на світлочутливих матеріалах. До 3. с. ф. належать: фотокамера, аерофотокамера (АФК), фотокамери космічні (ФКК). Фотокамери використовують в наземному зніманні, АФК - для фотографування земної поверхні з різних літальних апаратів, ФКК - під час фотографування Землі, планет та їх супутників з космічних літальних апаратів. 3.

ЗНІМАЛЬНА СИСТЕМА ФОТОТЕЛЕВІЗІЙНА (фототелевизионная съемочная система; photo-television surveying system; Bildfernsehenaufnahmesystem n): система, в якій приймачем випромінювання є фотокамера; зображення зі знімка зчитується електронним скануванням і пересилається на землю радіоканалом. 3.

ЗНІМАННЯ АЕРОМАГНЕТНЕ (аэромагнитная съемка; aeromagnetic survey; Magnetluftaufnahme f): метод вивчення особливостей магнетного поля Землі з літального апарата, що грунтується на без-

Знімання багатозональне

207

З

перервному вимірюванні аеромагнітометром вертикальної складовоїмагнстнош напруження або повного його значення. 5.

ЗНІМАННЯ БАГАТОЗОНАЛЬНЕ (многозональная съемка; multiband survey; multispektrale Auftiahmef): одночасне фотографування місцевості в різних діапазонах спектра. Реалізується в таких комбінаціях: знімання на одну плівку багатооб'єктивною камерою з різними світлофільтрами; знімання на різні плівки багатооб'єктивною камерою у вузьких діапазонах спектра. Широко застосовувалося знімання фотокамерою МКФ-6, що складається з шести об'єктивів і шести касет (формат 55X80 мм). Характеристики об'єктивів: фокусна віддаль 125±0,5 мм, світлосила 1:4-1:13,5; дисторсія 3 мкм; канали фотографування, нм: 460-500,520-560,580- 620, 640-680, 700-740, 780-860. 3. б. використовується в дослідженнях природних ресурсів, природоохоронній діяльності та вивченні техногенних процесів, у лісівництві, сільському і водному господарстві тощо. 8.

ЗНІМАННЯ БУСОЛЬНЕ (буссольная съемка; compass survey; Bussolaufnahmef)\

один із видів напівінструментального знімання. Під час 3. б. у полі викреслюють з ар и с, на якому поруч із ситуацією зазначають азимути магнетні сторін ходу, вздовж якого виконують знімання. Для визначення магнетних азимутів використовують бусоль або гірничий компас. 12. ЗНІМАННЯ ВАРІОМЕТРИЧНЕ (вариометрическая съемка; variometric surveying; Variationsaufnahme f): знімання, виконане за допомогою варіометрів і градієнтометрів. Під час 3. в. виконують такі роботи: топографо-геодезичні для розмічування та закріплення пунктів спостереження на місцевості й нанесення їх на топографічну основу; нівелювання місцевості навколо пунктів, спостереження для врахування впливу рельєфу; спостереження варіометром гравітаційним для визначення градієнтів сили ваги і кривини. 6.

ЗНІМАННЯ ВИКОНАВЧЕ (исполнительная съемка; executive survey; Vollzugsaufnahme j): комплекс геодезичних і топографічних робіт, який виконують для складання генерального виконавчого плану і креслень (схем), що відображають фактичні розміри збудованих об'єктів та їх відхилення від проектних значень. 1.

ЗНІМАННЯ ВИКОНАВЧЕ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ (исполнительная съемка технологического оборудования; executive survey of technical equipment; Vollzugsaufnahme f der technologischen Einrichtung f): знімання фактичного положення обладнання, яке виконується після завершення етапів монтажних робіт: спорудження фундаменту, встановлення технологічного обладнання, підведення комунікацій (кабелів, трубоводів) тощо. Під час 3. в. т. о. одержують дані про співвісність, прямолінійність та площинність елементів обладнання. Для отримання даних про співвісність використовують струни, виски, штихмаси, контрольні лінійки, перевірні плити, щупи; для виявлення відхилень від горизонтальної поверхні - спеціальні рівні та нівеліри. 7.

ЗНІМАННЯ ВИШУКУВАЛЬНЕ (изыскательская съемка; exploratory survey; Voruntersuchungsaufnahme f): спеціальне інженерно-топографічне великомасштабне знімання, яке виконують для проектування, будівництва та експлуатації інженерних споруд. Під час 3. в. створюють топографічну основу для проектування у вигляді карт і профілів, визначають координати, висоти та ін. величини, потрібні для інженерних обчислень. 1.

ЗНІМАННЯ ГРАВІМЕТРИЧНЕ (гравиметрическая съемка; gravimetric surveying; gravimetrische Aufnahme f): комплекс польових і камеральних робіт для визначення сили ваги в пунктах земної поверхні заданої густоти з відомими координатами. 3. ґ. виконують для вивчення гравітаційного поля, поверхні і внутрішньої будови Землі, гравіметричної розвідки,

Знімання Гравіметричне..

208

З

опрацювання результатів геодезичних вимірювань. Залежно від завдання 3. ґ. поділяють на загальноземне, регіональне, пошукове та детальне. За характером розподілу пунктів на місцевості знімання поділяють на площові та профільні. 6.

ЗНІМАННЯ ГРАВІМЕТРИЧНЕ ДЕТАЛЬНЕ (детальная гравиметрическая съемка; detailed gravimetric surveying; gravimetrische Detailaufnahme f): знімання гравіметричне, яке виконують з максимально можливою густотою пунктів і високою точністю вимірювань. Результати 3. ґ. д. використовують для: 1) вивчення геологічної будови нафтогазоносних районів; 2)визначення перспективних розробок чорних, кольорових і рідкісних металів; 3) дослідження покладів інших корисних копалин; 4) визначення локальних форм корисних копалин і вивчення конкретних родовищ. 6.

ЗНІМАННЯ ГРАВІМЕТРИЧНЕ ДОННЕ (донная гравиметрическая съёмка; ground gravimetric surveying; gravimetrische Grundaufnahme j): знімання Гравіметричне дна моря для дослідження шельфу, рифтових та перехідних зон. 3. г. д. виконують гравіметрами донними в районах глибиною до 200-300 м. Якщо глибина не перевищує 4 м, то знімання виконують сухопутними гравіметрами, які встановлюють на спеціальних штативах. Вимірювання здійснюють паралельними галсами (профілями). Віддаль між галсами залежить від точності і м-бу знімання. Координати пунктів визначають прямою та оберненою кутовими засічками, радіогеодезичними та супутниковими радіонавігаційними системами. Глибини вимірюють ехолотами. 6.

ЗНІМАННЯ ГРАВІМЕТРИЧНЕ МОРСЬКЕ (морская гравиметрическая съемка; marine gravimetric surveying; gravimetrische Seeaufiiahmef):знімання гравіметричне. Детальне 3. г. м. прибережної смуги виконують гравіметрами донними. У відкритому океані 3. ґ. м. виконують разом з іншими геофізичними досліджен-

нями на науково-дослідних суднах. Спостереження в досліджуваному районі здійснюють на прямолінійних галсах під час рівномірного руху судна. 3. ґ. м. площове виконують паралельними галсами (профілями), віддаль між якими залежить від м-бу карти гравіметричної і складності Гравітаційного поля в досліджуваному районі. Для обчислення поправки Етвеша (див. Етвеша ефект) реєструють координати, а також курс і швидкість судна, а для обчислень аномалій сили ваги — додатково глибину дна. Координати пунктів найчастіше визначають за допомогою радіогеодезичної системи, а глибину - ехолотом. У відкритому океані використовують супутникову навігаційну систему. 6.

ЗНІМАННЯ ГРАВІМЕТРИЧНЕ ПЛОЩОВЕ (площадная гравиметрическая съемка; gravimetric surveying of area; gravimetrische Flacheaufnahme f): знімання гравіметричне, за результатами якого складають карту ізоаномалій сили ваги (векторів кривин) досліджуваної площі. Якщо віддалі між пунктами спостережень профілю і між профілями однакові, то таке знімання є рівномірним, якщо ж ці віддалі неоднакові - знімання нерівномірне. За даними 3. г. п. можна отримати найповнішу і найдостовірнішу характеристику гравітаційного поля досліджуваного району. 6.

ЗНІМАННЯ ГРАВІМЕТРИЧНЕ ПОШУКОВЕ (поисковая гравиметрическая съемка; searching gravimetric survey;gravimetrische Sucheaufnahme f): знімання гравіметричне, завданням якого є пошук певних геологічних об'єктів у районах, перспективних щодо корисних копалин. У результаті 3. ґ. п. складають карти гравіметричні в м-бах 1:200000-1:100000 з перерізом 1-2 мҐал. 6.

ЗНІМАННЯ ГРАВІМЕТРИЧНЕ ПРОФІЛЬНЕ (профильная гравиметрическая съемка; profile gravimetric surveying; gravimetrische Profilaufnahme f): знімання гравіметричне, у якому гравіметричні

Знімання Гравіметричне..

209

З

пункти розташовують по окремих профілях. Воно застосовується для визначення глибинної будови земної кори, докладного вивчення тектонічних блоків, зон розломів, для прокладання профілів підвищеної точності для інтерпретації гравіметричних даних і для спостереження у важкодоступній місцевості. 6.

ЗНІМАННЯ ГРАВІМЕТРИЧНЕ РЕГІОНАЛЬНЕ {региональная гравиметрическая съемка; regionalgravimetric survey; gravimetrische Gebietsaufnahme f): знімання Гравіметричне для одержання оглядової картини гравітаційного поля значної території, виявлення загальних закономірностей поля його зв'язку з регіональними геологічними структурами, встановлення перспективних ділянок для детальних досліджень. 3. ґ. р. дає змогу визначити тектонічне районування платформних і геосинклінальних зон, оконтурювати окремі структурні елементи, вивчати глибинну будову земної кори і Землі. 6.

ЗНІМАННЯ ІНФРАЧЕРВОНЕ (инфракрасная съемка; infrared survey; Infrarotaufnahmef): отримання зображення за допомогою спеціальних інфрачервоних знімальних систем, встановлених на літаку або космічному літальному апараті. Знімання виконується в трьох діапазонах інфрачервоної зони спектра: ближня зона від 0,7 до 2,5 мкм; середня - від 3,4 до 4,2 мкм; далека - від 8,0 до 12,2 мкм. Матеріали 3. і. використовують для вивчення просторовочасової структури полів теплового випромінювання Землі, дослідження вулканічної діяльності, змін поверхневих вод океанських течій, змін у зволоженні ґрунтів та ін. Роздільна здатність 3. і. здебільшого залежить від висоти лету, часу знімання (ніч, день) і температурних характеристик досліджуваної поверхні. Роздільна здатність фотознімків коливається від сотень метрів до десятків кілометрів у космічному зніманні та від дециметрів до десятків метрів-у аерофотозніманні. 8. ЗНІМАННЯ КАДАСТРОВЕ (кадастровая съемка; cadastral survey; Katasterauf-

nahmef): виконується для визначення просторового положення земельної ділянки і розташування на ній об'єктів нерухомого майна. Для цього встановлюють (відновлюють) і закріплюють на місцевості межі земельної ділянки, визначають координати точок поворотів меж; визначають розташування об'єктів нерухомості і виділяють на земельній ділянці територіальні зони (особливий режим використання, види використання землі тощо). Порядок виконання 3. к., вимоги до точності робіт, склад і зміст документів, які подаються за результатами його виконання, визначаються нормативними актами Державного комітету земельних ресурсів та Головного управління геодезії, картографії та кадастру України. 4.

ЗНІМАННЯ КОНТУРНЕ (горизонтальная съемка; horizontal survey; Konturaufnahmef): робота, які викопують для отримання зображення контурів на оригіналі карти знімальному. Для цього створюють знімальну основу, з якої за допомогою теодоліта, стрічки, екера, екліметра, бусолі, рулетки, електронних тахеометрів, GPS виконують вимірювання. Знімають контури різноманітними способами: полярним, перпендикулярів, кутових та лінійних засічок. Результати вимірювань подають у зарисі, та записують у журналах, використовуючи які, в камеральних умовах складають контурну карту ділянки місцевості. 12. ЗНІМАННЯ МАРКШЕЙДЕРСЬКЕ

(маркшейдерская съемка; minesurvey; Marktscheideraufnahme f): знімання гірничих виробок у межах поля копальні або кар'є- ру для складання відповідної документації (план гірничої виробки, профіль геологічного розрізу) тощо. 1.

ЗНІМАННЯ МЕНЗУЛЬНЕ (мензульная съемка; plane-table survey; Mejitischaufnahmef): виконують за допомогою мензули та кіпрегеля. Результати знімання викреслюють олівцсм на планшеті безпосередньо в полі. Принципи знімання такі ж, як у зніманні тахеометричному, однак горизонтальні кути тут не вимірюють, а будують графічно на планшеті за

9 745-1