методика мови літератури ГОС / гос мова / ГОС мова

21.

Тема уроку: Переказ тексту: …

Мета: навчити складати писати навчальний докладний переказ, розвивати … виховувати … (дивлячись який диктант)

Тип уроку: урок навчального переказу

Методи: хз, а шо за метод на переказі

Засоби: текст переказу.

Фрагмент

Мотивація

Розповідь про автора та текст

Виразне читання тексту

Незнайомі слова і вирази

Тема і основна думка

(все в залежності від тексту)

Складання плану, поділ на блоки, запис його на дошці

Які мовні особливості

Переказ

22.

Це є як приклад у методичці

23.

План аналізу контрольної роботи

Тема: Аналіз контрольної роботи

Мета: виправити помилки допущені в контрольній роботі, поглиби знання з теми, розвивати в учнях старанність … виховувати (дивлячись який був диктант)

Тип уроку: урок аналізу контрольної роботи

Методи: пояснення, тоже не шарю, може вправ.

Обладнання: роботи учнів

Вступне слово вчителя

Минулого уроку ми писали контрольну роботу. Загалом всі впоралися з завданнями, але були допущені помилки, проаналізувавши які ми зможемо вдосконалити свої знання з рідної мови.

Бесіда про характер недоліків і помилок

Більшість помилок були (х-р помилок в залежності від того, які будуть в диктанті). Частина помилок торкається щойно вивченої нами теми, частина попередній, деякі з помилок були через неуважність, деякі через те що недовчили, зараз ми більш детально їх розглянемо.

Робота над помилками

Власне помилки з диктанту.

Підбиття підсумків роботи

На уроці ми провели аналіз контрольної роботи і попрацювали над помилками, допущеними в ній. Це дало нам змогу краще зрозуміти … і засвоїти знання з цієї теми. Отже, яка … (питання пов’язані з помилками диктанту)

Завдання додому написати твір «Радість моєї душі»

24.

Вправи для формування знань з написання іншомовних слів

25.

1.

2.

3.

4.

5.

26.

Як ми зазначили дієприкметник може виконувати роль означення і присудка. Ознайомтеся з прикладами в підручнику і доберіть по 2 речення, які проілюструють вживання дієприкметника як і означення і як присудка.

27.

1. Виберіть безсполучникове складне речення. A) Грицько побачив, що Семен рве ягоди, і зупинився (Б. Грінченко). Б) В селі бігли з дворів назустріч чумакам дівчата, діти, поважні діди з палицями (С. Васильченко). B) Хмари пливли низько над землею, можна було сподіватися дощу (О.Десняк). Г) Сонце, мабуть, упливло за обрій, і в лісі ходив уже важкий присмерк (М. Хвильовий).

2. Позначте безсполучникове складне речення, між частинами якого смисловий зв’язок – послідовність подій. A) Лампадка тьмяно блимала в кіоті, стояла в церкві дивна тишина (Л. Костенко). Б) Брязне клинок об залізо кайданів, піде луна по твердинях тиранів (Леся Українка). B) Танцюють зорі – на мороз чималий показують (М. Рильський).  Г) Місяць на небі, зіроньки сяють, тихо по морю човен пливе (Народна творчість).

3. Виберіть речення, яке відповідає схемі [ ] – [ ]. (розділові знаки пропущено). A) Стою під кленом біля джерела у серці йдуть пісні привітні (М. Стельмах). Б) Я навіть подумав пахне нещастям (В. Шевчук). B) Індик крутиться та дметься іволга летить, сміється (О. Олесь). Г) Продержало з тиждень морозом земля заклякла, як кістка (Марко Вовчок).

4. Позначте речення, у якому допущено пунктуаційну помилку. A) Грицько стулив рота: вода вже сягала йому до очей (Б. Грінченко). Б) Сашко задихався і зморився: більше години вони бігли з Сіроманцем лісом до глинищ (М. Вінграновський). B) Час твій прийде з долею битися, сон пропаде (Леся Українка). Г) Вдарили козаки веслами у воду – одскочив дуб од берега (А. Кащенко).

5. Позначте розділовий знак, який пропущено в реченні. Пан гуляв у себе в замку_ у ярмі стогнали люди (Леся Українка). A) Кома; Б) двокрапка; B) тире; Г) крапка з комою.

28.

1. Укажіть рядок, у якому всі слова спільнокореневі.

А гора, горе, згоріти

Б гора, гори, горою

В гора, гірка, Підгірці

Г гора, насип, узвишшя

2. Визначте рядок, у якому всі слова ма­ють нульове закінчення.

А зачинити, світло, тінь

Б весело, кімоно, навстіж

В метро, вечір, ходити

Г хліб, заспівав, перехід

3. Укажіть рядок, у якому при-в усіх словах не виступає префіксом.

А прихід, приїзд, приліт

Б привілей, приватний, примула

В прибіг, прихильник, прибуток

Г прикордонник, приплід, примусовий

4. Укажіть рядок, у якому всі слова на­писано без орфографічних помилок.

А призирливий, безпечний, рожчепити

Б прихильний, розсмішити, сфотографу­вати

В прекрасити, безпідставний, росцвісти

Г розшукати, престаркуватий, зховати

5. Доберіть до поданих слів по 3–4 спільнокореневі.

Птах, повечеряти, беззвучно.

6. Визначте слово, яке відповідає пода­ній схемі: ¬ ¬ ^ .

А знеміг

Б зненавидіти

В знову

Г знання

7. Розберіть за будовою слова.

Безвітряний, принести, швидко, приліт, роз­писатися, п’ятикласник.

29.

30.

Тема. Основні орфограми в суфіксах.  Мета: перевірити знання учнів про основні орфограми в суфіксах, розуміння принципів і правил, уміння застосовувати поняття в нових ситуаціях, аналі-увати взаємозв’язки між частинами цілого; комбінувати елементи для отримання цілого; логічно будувати матеріал у вигляді письмового тексту; удосконалювати правописні вміння та навички; розвивати логічне мислення, усне мовлення, формувати вміння працювати з таблицями, розвивати пам'ять, удосконалювати культуру мовлення; виховувати взаємо- та самоповагу.  Тип уроку: урок закріплення вмінь і навичок. 

Актуалізація опорних знань  1. Фронтальне опитування  1). Які морфеми можуть входити до складу основи? (Корінь, префікс, суфікс).  2). Що називається суфіксом? (Значуща частина слова, що стоїть після ко-реня і служить для творення слів із новим лексичним значенням або надає нових відтінків значенню).  2. Практична робота  • На дошці записані суфікси, які потрібно об'єднати у групи, пояс-нити їх вживання: -ив, -янн, -ев, -ичн, -єв, -анн, -ічн,-енн, -ов, -ев.  • У яких випадках вживаються згруповані вами суфікси?  Орієнтовні відповіді:  а) -ив-, -ев- вживаються в іменниках. (Суфікс –ив- вживається для виражен-ня збірних понять, які означають матеріал або продукт праці: вариво, доб-риво, куриво, але марево.)  б)-ев-,-єв-, -ов у прикметниках. (Вживається у прикметниках, які мають перед цим суфіксом м’який або шиплячий приголосний і в яких наголос падає переважно на основу слова:  березень – березневий; груша – грушевий; овоч – овочевий.  -ов- незалежно від наголосу вживається в прикметниках, які мають перед цим суфіксом шиплячий (ж, ч, ш, щ), м’який приголосний або й, при чому на-голос падає на закінчення: бойовий, гайовий, грошовий, дощовий.)  в)-енн, -анн, -янн у прикметниках дієприкметникового походження?(Якщо вони вживаються для підкреслення найвищої міри ознаки, пишуться з двома н: невблаганний. У подібних прикметниках завжди наголос на суфіксах, що відрізняє їх від дієприкметників).  г)-ичн, -ічн у словах іншомовного походження? (Після кінцевого приголосного основи д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р уживається –ичн – історичний. У інших випад-ках –ічн: героїчний). 

 Самостійна робота учнів із картками. Підбір прикладів до правил.  Суфікси прикметників И, І чи Ї  Правила -и- пишемо:  а) у суфіксі –ичн(ий) після д,т,з,с,ц,ж,  ч,ш,р у прикметниках, похідних від  слів іншомовного походження;  б) у прикметниках, утворених від іменників із суфіксом –иц(я) за допомогою суфікса –а;  в) у суфіксі –ин(ий) присвійних при кметників після букв на позначення приголосних, крім й;  г) у суфіксі –ист(ий) після букв на позначення приголосних.  Суфікси іменників –И- чи –І-? –И- чи –Е-? –И- чи –Ї-  Правила З –и- пишуться суфікси:  а)-ик, -ник, -івник, -чик(щик), -ич;  б)-ир, -ист. –изм після д,т,з,с,ц,ж,ч,ш,р;  в)-ив(о) в іменниках, що означають матеріал або продукт праці;  г)-инн(я) в іменниках середнього роду, що означа-ють збірні поняття;  г) –ин(а) в іменниках, що означають осіб жіночої статі, загальні назви тварин, рельєфу, продуктів хар-чування і т. ін.;  д)-иськ(о),-ищ(е) після букв на по значення приго-лосних;  е) іменників чоловічого роду на –ичок(ик+ок);  є) іменників жіночого роду на –ичк(а)  (-иц(я)+к)  Суфікси прикметників і дієприкметників –Н- чи –НН-  Правила 1.-н- пишеться в суфіксах:  а) –ан-(-ян-), -ин-,-їн-,-ен-,-он- прикметників;  б) –ен-,-н- дієприкметників.  2. – нн- пишеться:  а) у прикметниках, утворених від іменників з осно-вою на –н-;  б) у наголошених суфіксах -енн-, -анн (-янн-) при-кметників, які вказують найвищу міру ознаки;  в) у наголошених суфіксах –енн-анн,(-янн-) не бага-тьох прикметників-старослов’янізмів.