Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
новая папка / makroekonomika_lektsiyi_temi_7-12.doc
Скачиваний:
15
Добавлен:
18.06.2017
Размер:
679.42 Кб
Скачать

1.Класична теорія макроекономічної рівноваги

Дуже важливим методом дослідження економічної теорії є метод зрівноваженого аналізу. Ефективне виробництво передбачає рівновагу між доходами і витратами суспільства(сукупним попитом і сукупною пропозицією).Класична, а також неокласична теорія, з одного боку, і кейнсіанська – з іншого, по різному відповідають на питання встановлення економічної рівноваги в суспільстві. І теорія Дж.Кейнса і сучасна неокласична школа підкреслюють величезне значення психологічних факторів в економіці («схильність», «перевага», «очікування», «прагнення» і т.ін.).

Формально ніхто з представників класиків (Д.Рікардо, А.Сміт, А.Маршал і інші) не оперували макроекономічними категоріями. Для цих економістів був характерним мікроекономічний аналіз, однак, в їх поглядах і підходах досить визначено прослідковуються чіткі уявлення про функціонування ринкової системи досконалої конкуренції в цілому.

Представники класичного напрямку розглядували модель загальноекономічної рівноваги тільки в короткостроковому періоді для умов досконалої конкуренції. В основі цієї моделі лежить «закон ринків» французського економіста Жана-Батиста Сея, суть якого зводиться до наступного твердження: пропозиція товарів створює свій власний попит, або, іншими словами, вироблений обсяг продукції автоматично забезпечує дохід, рівний вартості всіх створених товарів, а отже, достатній для його повної реалізації. Це означає, що:

  1. метою володаря доходу є не отримання грошей як таких, а придбання різних матеріальних благ, тобто отриманий дохід витрачається повністю;

  2. витрачаються тільки власні грошові засоби.

Представники класичного напряму розробили теорію загальноекономічної рівноваги, яка автоматично забезпечує рівність доходів і витрат при повній зайнятості і не суперечить дії закону Ж.Б.Сея. Вихідним моментом цієї теорії є аналіз таких категорій, як відсоткова ставка, заробітна плата, рівень цін у країні. Ці ключові змінні, які в уявленні класиків являються гнучкими величинами, забезпечують рівновагу на ринку капіталу, ринку праці й грошовому ринку. Відсоток зрівноважує попит і пропозицію інвестиційних засобів. (графік)

Гнучка заробітна плата зрівноважує попит і пропозицію на ринку праці. Гнучкі ціни забезпечують «очищення» ринку від пропозиції, так що тривале перевиробництво також виявляється неможливим. Якщо попит на товар недостатній, ціна на нього понижується до тих пір, поки не буде здійснена купівля-продаж. Збільшення грошової маси в обігу нічого не змінює в реальному потоці товарів і послуг, роблячи лише вплив на номінальні вартісні величини. Таким чином, ринковий механізм у теорії класиків сам здатний виправляти дисбаланси, які виникають у масштабах національної економіки і втручання держави виявляється непотрібним. Класична теорія на початку 30-х рр. ХХ ст.. виявилася неспроможною пояснити кризові процеси. Це прагнув зробити Кенйс у своїй відомій праці «Загальна теорія зайнятості відсотка і грошей» 1936.

2.Споживання і збереження в масштабах

НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ: КЕЙНСІАНСЬКИЙ АНАЛІЗ

У кейнсіанській моделі сукупні витрати суспільства складаються з 4-х компонентів:

  1. особисте споживання;

  2. інвестиційне споживання;

  3. державні витрати;

  4. чистий експорт.

Загальний обсяг споживання, як правило, залежить від загального обсягу доходу. А поскільки збереження є тією частиною доходу, яка не споживається, то дохід після сплати податків є основним фактором, який визначає особисте збереження. Дохід після сплати податків (чистий дохід) мінус споживання дорівнює збереженням:

Y = С+S або Y – С= S;, де Y – чистий дохід;С - споживання;S – збереження.

Роль психологічного фактору, який впливає на споживання Дж.Кейнсом визначається так: «Основний психологічний закон… полягає в тому, що люди схильні, як правило, збільшувати своє споживання з ростом доходу, але не тією мірою, якою зростає дохід». Дж.Кейнс ввів поняття середньої і граничної схильності до споживання і збереження.

Виражена у відсотках частка загального доходу, яка йде на споживання, називається середньою схильністю до споживання (АРС), а та частка загального доходу, яка йде на збереження, називається середньою схильністю до збереження (АРS):

;

Наприклад, рівень доходу 470 млрд грн., а споживання 450. Тоді:

;АРS = 4%

Співвідношення між зміною споживання і викликаною нею зміною доходу називається граничною схильністю до споживання:

Аналогічно, частка приросту (скорочення) доходу, яка йде на збереження, називається граничною схильністю до збереження:

Співвідношення між МРС і МРS покажемо на прикладі. Припустимо, людина розпоряджається доходом у 1000 грн. Щомісяця дохід зростає на 100 грн. (дані гіпотетичні).

Із таблиці видно, що абсолютно зростають і споживання і збереження, але відносна частка споживання все більше скорочується, а частка збереження зростає. Згідно з «основним психологічним законом», величина граничної схильності до споживання знаходиться між нулем і одиницею: О< МРС<1. Сума зміни споживання і збереження маю обов’язково дорівнювати зміні доходу C+S=Y, a MPC+MPS=1. Гранична схильність до збереження є доповнюючою до 1 величиною по відношенню до граничної схильності до споживання. Макроекономічний підхід передбачає побудову функції споживання і збереження на рівні суспільства. (графік).Місце пересікання лінії 45º і кривої споживання в точці В означає рівень нульового збереження. Зліва від цієї точки можно спостерігати негативне збереження (тобто витрати перевищують доходи – «життя у борг»), а справа – збереження позитивне. Відрізок Е1 Е0 показує розміри споживання, а відрізок Е0 Е2 – розміри збереження. (графік). Точка В – це рівень доходу, коли збереження дорівнює 0. Нижче цієї точки - від'ємне збереження, вище її – чисте позитивне збереження. Оскільки графік схильності до збереження є дзеркальним відбиттям графіку схильності до споживання, крива споживання буде випуклою, а крива збереження – угнутою лінією.

Соседние файлы в папке новая папка