Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Ekzamen_Pitannya_Med_2016

.doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
09.07.2017
Размер:
56.32 Кб
Скачать

4

  1. Екзаменаційні питання з навчальної дисципліни «Медична біологія»

  2. для студентів І та ІІ курсів медичних факультетів ОНМедУ

  3. на 2016/2017 навчальний рік

  1. Визначення біології як науки. Місце та завдання біології в підготовці лікаря.

  2. Визначення поняття життя на сучасному рівні розвитку біологічної науки.

  3. Клітина – елементарна структурно-функціональна одиниця живого.

  4. Про- та еукаріоти.

  5. Клітинна теорія, її сучасний стан і значення для медицини.

  6. Морфофізіологія клітини. Цитоплазма і органоїди.

  7. Клітинні мембрани. Хімічний склад. Просторова організація та значення.

  8. Активний і пасивний види транспорту речовин через плазмалему.

  9. Будова та функції ядра. Хроматин: рівні організації (упаковки) спадкового матеріалу (еухроматин, гетерохроматин).

  10. Хімічний склад хромосом. Будова метафазної хромосоми. Форми хромосом.

  11. Каріотип людини. Морфофункціональна характеристика та класифікація хромосом людини. Значення вивчення каріотипу в медицині.

  12. Нуклеїнові кислоти. ДНК, будова та функції.

  13. РНК, будова та функції. Типи РНК.

  14. Будова гена еукаріот. Класифікація генів.

  15. Реплікація ДНК, її значення. Самокорекція та репарація ДНК.

  16. Генетичний код, його властивості.

  17. Основні етапи біосинтезу білка в клітині.

  18. Трансляція: ініціація, елонгація, термінація. Посттрансляційні перетворення білків.

  19. Особливості реалізації генетичної інформації в еукаріотів. Екзонно-інтронна організа­ція генів у еукаріотів, процесинг, сплайсинг.

  20. Особливості регуляції роботи генів у про- та в еукаріот. Оперон.

  21. Клітинний цикл, його періодиза­ція.

  22. Мітоз. Порушення мітозу.

  23. Мейоз. Механізми, що зумовлюють генетичну різноманітність гамет.

  24. Предмет і завдання генетики людини та медичної генетики. Спадковість і мінливість. Алельні гени. Гомозиготи, гетерозиготи.

  25. Генотип,фенотип .

  26. Закономірності успадкування при моногібридному схрещуванні. Перший і другий закони Менделя. Менделюючі ознаки. Моногенні хвороби.

  27. Закономірності успадкування при ди- та полігібридному схрещуванні. Третій закон Менделя.

  28. Множинні алелі. Успадкування груп крові людини за антигенною системою АВ0 та резус-фактора. Значення для медицини. Резус-конфлікт.

  29. Взаємодія алельних генів: повне домінування, неповне домінування, наддомінування, кодомінування.

  30. Взаємодія неалельних генів: комплементарна дія, епістаз, полімерія.

  31. Плейотропія.

  32. Зчеплене успадкування генів (закон Моргана). Кросинговер.

  33. Хромосомна теорія спадковості.

  34. Генетика статі. Хромосомні захворювання, що зумовлені зміною кількості статевих хромосом.

  35. Успадкування ознак, зчеплених зі статтю.

  1. Мінливість, її форми, значення в онтогенезі й еволюції.

  2. Модифікаційна мінливість, її характеристика. Норма реакції. Фенокопії.

  3. Генотипова мінливість, її форми. Комбінативна мінливість. Механізми виникнення та значення.

  4. Мутаційна мінливість та її фенотипові прояви. Класифікація мутацій за генотипом.

  5. Генні мутації, механізми виникнення. Поняття про моногенні хвороби.

  6. Хромосомні аберації. Механізми виникнення та приклади захворювань, що є їх наслідком.

  7. Механізми геномних мутацій (поліплоїдії, гаплоїдії, полісомії, моносомії).

  8. Спадкові хвороби, що є наслідком порушення кількості аутосом і статевих хромосом.

  9. Мутації в статевих і соматичних клітинах, їх значення. Мозаїцизм.

  10. Спонтанні й індуковані мутації. Мутагенні чинники, їх види. Мутагенез. Генетичний моніторинг.

  11. Хвороби зі спадковою схильністю. Поняття про мультифакторіальні захворювання.

  12. Методи вивчення спадковості людини. Людина як специфічний об’єкт генетичного аналізу.

  13. Генеалогічний і близнюковий методи вивчення спадковості людини.

  14. Біохімічний метод вивчення спадкових хвороб. Скринінг-програми.

  15. Цитогенетичний метод вивчення спадковості людини.

  16. Медико-генетичні аспекти сім’ї. Медико-генетичне консультування. Пренатальна діагностика спадкових хвороб.

  17. Популяційно-статистичний метод вивчення спадковості людини.

  18. Розмноження – універсальна властивість живого. Форми розмноження. Можливість клонування організмів.

  19. Гаметогенез: сперматогенез, овогенез. Статеві клітини людини.

  20. Запліднення. Особливості репродукції людини.

  1. Онтогенез, його періодизація. Ембріональний розвиток, його етапи. Провізорні органи.

  2. Молекулярні та клітинні механізми диференціювання.

  3. Диференціювання зародкових листків і тканин. Ембріональна індукція. Клонування організмів і тканин.

  4. Критичні періоди ембріонального розвитку людини. Тератогенні чинники.

  5. Природжені вади розвитку, їх сучасна класифікація: спадкові, екзогенні, мульти­факторіальні; ембріопатії та фетопатії; філогенетично зумовлені та нефілогенетичні.

  6. Постембріональний розвиток людини і його періодизація. Нейрогуморальна регуляція росту та розвитку.

  7. Старіння як етап онтогенезу. Теорії старіння. Поняття про геронтологію та геріатрію.

  8. Клінічна та біологічна смерть.

  9. Регенерація органів і тканин. Види регенерації. Значення проблеми регенерації в біології та медицині.

  10. Пухлинний ріст.

  11. Проблема трансплантації органів і тканин. Види трансплантацій. Тканинна несу­місність і шляхи її подолання.

  12. Поняття про гомеостаз. Механізми регуляції гомеостазу на різних рівнях організації життя.

  13. Трансмісивні захворювання. Факультативно-трансмісивні й облігатно-трансмісивні захворювання. Специфічні та механічні переносники збудників захворювань.

  14. Принципи класифікації паразитів: облігатні, факультативні, тимчасові, постійні, ендо- та ектопаразити.

  15. Природноосередкові захворювання. Структура природного осередку. Вчення акаде­міка Є. Н. Павловського про природну осередковість паразитарних захворювань. Поняття про антропонози та зоонози.

  16. Лямблія. Морфологія, шляхи зараження, методи лабораторної діагностики, профілак­тика.

  17. Піхвова трихомонада. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, обґрунтування методів лабораторної діагностики.

  18. Біологія збудників шкірного та вісцерального лейшманіозу. Систематичне положення, морфологія, обґрунтування методів лабораторної діагностики та профілактики.

  19. Збудники трипаносомозів. Систематичне положення, морфологія, обґрунтування методів лабораторної діагностики та профілактики.

  20. Дизентерійна амеба. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, обґрун­тування методів лабораторної діагностики, профілактика.

  21. Балантидій. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, обґрунтування методів лабораторної діагностики.

  22. Малярійний плазмодій. Систематичне положення, цикл розвитку, боротьба з маля­рією, задачі протималярійної служби на сучасному рівні. Види малярійних плазмодіїв.

  23. Токсоплазма. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи заражен­ня, обґрунтування методів лабораторної діагностики.

  24. Тип Плоскі черви. Класифікація, характерні риси організації, медичне значення представників. Поняття про біо- та геогельмінти.

  25. Печінковий сисун. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, обґрунтування методів лабораторної діагностики, профілактика.

  26. Котячий (сибірський) сисун. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, обґрунтування методів лабораторної діагностики та профілактика, осередки опісторхозу.

  27. Легеневий сисун. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, обґрунтування методів лабораторної діагностики, профілактика.

  28. Китайський, ланцетоподібний і кров’яні сисуни. Морфологія, цикли розвитку, медичне значення.

  29. Свинячий (озброєний) ціп’як. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, обґрунтування методів лабораторної діагностики та профілактика теніозу.

  30. Бичачий (неозброєний) ціп’як. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, обґрунтування методів лабораторної діагностики та профілактика теніаринхозу.

  31. Цистіцеркоз. Шляхи зараження та заходи профілактики.

  32. Ціп’як карликовий. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, обґрунтування методів лабораторної діагностики, профілактика.

  33. Ехінокок і альвеокок. Систематичне положення, розповсюдження, морфологія, цикл розвитку, відмінності личинкових стадій, шляхи зараження, обґрунтування методів лабораторної діагностики, профілактика.

  34. Стьожак широкий. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, обґрунтування методів лабораторної діагностики, профілактика.

  35. Аскарида людська. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, основні методи лабораторної діагностики, профілактика. Личинки аска­ридат тварин як збудники захворювань (синдром larva migrans).

  36. Гострик. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зара­ження, обґрунтування методів лабораторної діагностики, профілактика.

  37. Волосоголовець. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зара­ження, обґрунтування методів лабораторної діагностики, профілактика.

  38. Анкілостоміди. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зара­ження, обґрунтування методів лабораторної діагностики, профілактика

  39. Трихінела. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, обґрунтування методів лабораторної діагностики, профілактика.

  40. Ришта. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, обґрунтування методів лабораторної діагностики, профілактика. Роботи Л.М.Ісаєва по ліквідації осередків дракункульозу.

  41. Філярії (нитчатка чи вухерерія Банкрофта, бругія, лоа лоа, онхоцерк). Морфологія, цикли розвитку, медичне значення.

  42. Лабораторна діагностика гельмінтозів. Ово-, лярво- та гельмінтоскопія.

  43. Тип Членистоногі. Класифікація, характерні риси будови, медичне значення. Отруйні представники типу Членистоногі.

  44. Кліщі – збудники захворювань людини. Коростяний кліщ і кліщ демодекс.

  45. Кліщі – переносники збудників захворювань людини. Тайговий, собачий і селищний кліщі.

  46. Мухи. Види мух, особливості будови та розвитку, медичне значення.

  47. Комарі. Види, особливості будови та розвитку, медичне значення. Гнус і його компо­ненти.

  48. Воші. Види, особливості будови та розвитку, медичне значення.

  49. Блохи. Особливості будови та розвитку. Види бліх. Клопи. Медичне значення.

  50. Синтетична теорія як сучасний етап розвитку теорії еволюції.

  51. Походження людини.

  52. Популяційна структура людства. Деми, ізоляти.

  53. Вплив мутаційного процесу, міграції, ізоляції та дрейфу генів на генетичну струк­туру популяцій людей. Специфіка дії природного добору в людських популяціях.

  54. Проблема та медико-біологічні наслідки генетичного обтяження та впливу мутагенних факторів (радіаційних і хімічних) на популяції людей. Функціональні типи реагування людей на фактори середовища (“спринтер”, “стаєр”, “мікст”).

  55. Вчення академіка В. І. Вернадського про біосферу та ноосферу. Жива речовина, її характеристика.

  56. Медико-біологічні аспекти впливу біосфери на здоров’я людини. Поняття про біополя та біологічні ритми, їх медичне значення.

  57. Взаємозв’язок онто- та філогенезу. Біогенетичний закон (Ф. Мюллер, Е. Геккель), його трактування О. М. Севєрцовим.

  58. Атавістичні вади розвитку людини.

  59. Філогенез покривів тіла хордових. Природжені вади розвитку, що мають онтофілогенетичну зумовленість.

  60. Порівняльний огляд будови скелету хордових. Природжені вади розвитку, що мають онтофілогенетичну зумовленість.

  1. Філогенез травної системи хордових. Природжені вади розвитку, що мають онтофілогенетичну зумовленість.

  2. Філогенез дихальної системи хордових. Природжені вади розвитку, що мають онтофілогенетичну зумовленість.

  3. Філогенез кровоносної системи хордових. Природжені вади розвитку, що мають онтофілогенетичну зумовленість.

  4. Філогенез нервової системи хордових. Природжені вади розвитку, що мають онтофілогенетичну зумовленість.

  5. Філогенез сечовидільної та статевої систем хордових. Природжені вади розвитку, що мають онтофілогенетичну зумовленість.

  6. Походження людини. Основні етапи антропогенезу. Положення виду Homo sapiens у системі тваринного світу.

  7. Екологія. Середовище як екологічне поняття. Види середовища. Екологічні фактори. Єдність організму та середовища.

  8. Біологічна мінливість людей у зв’язку з біогеографічними особливостями сере­довища. Формування адаптивних екотипів людей.

  9. Людина як екологічний фактор. Основні напрямки та результати антропогенних змін оточуючого середовища. Охорона довкілля.

  10. Отруйні для людини рослини, гриби та тварини.

Соседние файлы в предмете Биология