Мороховська Катерина 1 курс, 13 група

Іменник - це самостійна

повнозначна частина мови, яка виражає значення предметності в граматичних категоріях роду, числа, відмінка і відповідає на питання хто? що?

Граматичні категорії:

•Рід

•Число

•Відмінок

Категорія роду

Рід- несловозмінна граматична категорія, що є однією з

визначальних морфологічних ознак іменника. Усі іменники, крім тих, що вживаються лише у множині, належать до одного з трьох родів:

чоловічого (степ, мир, батько, хлопець, Петро);

жіночого (земля, веселка, ніжність, ніч, Галина, мати);

середнього (поле, зернятко, озеро, теля, відмінювання)

спільного (суддя, сирота).

Є чотири способи родової диференціації іменників:

морфологічний, лексичний, словотвірний,

синтаксичний.

В іменниках рід здебільшого визначається морфологічно - закінченням називного відмінка однини і характером основи.

До чоловічого роду належать:

•більшість іменників, що у початковій формі мають нульове закінчення і чисту основу на приголосний (клен, народ, стіл, край, настрій, календар, день, жолудь);

•частина іменників на -а- (-я) (назви осіб чоловічої статі) (староста, Микола);

• поодинокі іменники із закінченням -о (батько, Павло, Дніпро).

До жіночого роду належать:

•іменники, що в початковій формі мають закінчення -а (-я) (вода, рука, пісня, вулиця, професія);

• іменники з нульовим закінченням, основи яких закінчуються твердим чи м'яким приголосним (велич, зустріч, подорож, суміш, печаль, блакить, вись, роль, паморозь) та іменник мати.

До середнього роду належать:

•іменники, які в початковій формі мають закінчення -о,-е (вікно, суспільство, весло, коло, море, горе, сховище, озерце);

•іменники із закінченнями -а (-я) (курча, дівча, ведмежа, пташеня, життя, буття,

Отже, спеціального закінчення для вираження родової належності немає, а тому треба враховувати всю систему закінчень непрямих відмінків. Закінченнями (тобто морфологічно) визначається здебільшого рід назв неістот.

В іменниках - назвах істот граматичний рід може визначатися лексично (семантично) - родові відмінності осіб чоловічої і жіночої статі виражаються різними лексичними одиницями: батько-мати, дядько -тітка, хлопець - дівчина, вівця - баран. Іменники, що називають недорослих істот, належать до середнього роду - ведмежа - ведмежатко, цуценя - цуценятко, пташа-

пташенятко, котеня.

Іменники - назви осіб за професією належать до чоловічого роду, їм не властиве розмежування чоловічого і жіночого роду за допомоги зовнішніх показників:

геолог, педагог, фотограф, біолог, технік, агроном. Семантична диференціація за статтю таких іменників визначається синтаксично - формами залежних компонентів словосполучень або контекстуальних показників: біолог працювала,

гід повернулася.

Від частини іменників з цією семантикою за допомоги суфіксів -к-,-иц- утворюються співвідносні іменники жіночого роду: арматурник - арматурниця,

архітектор - архітекторка, будівельник -будівельниця, депутат - депутатка, українець -українка. Особливо широко функціонують такі похідні в розмовному мовленні, вони нерідко не фіксовані словниками: учитель -учительша, учителька; директор-директорша. Отже, їх родова належність визначається словотвірним способом.

Іменники - назви осіб за їх характерними діями або рисами поведінки зараховують до іменників спільного роду: писака, зівака, жаднюга, приблуда, причепа, підлиза, ябеда, ненажера. Вони можуть належати до чоловічого або до жіночого роду залежно від статі особи, яку називають: старий волоцюга - стара волоцюга. Формальне розрізнення чоловічого та жіночого роду забезпечується тут синтаксично.

Подвійний рід (чоловічий - середній: вовчище, дубище, жіночий -середній: бабище, дівчище, річище) мають іменники - назви істот і неістот, утворені за

допомоги суфікса -ищ(е). Формальним показником середнього роду є закінчення

-е, а чоловічого і жіночого - граматичний рід твірного слова: лоб - чоловічий рід -

лобище - середній рід; свекруха - жіночий рід - свекрушище - середній рід.

Назви	Рід	Приклади
Осіб	За належністю	прибулий месьє, військовий
	до статі	аташе, справедливий
		рефері, сміливий тореро,
		відомий шансоньє,
		елегантний маестро –
		чоловічий рід;
		усміхнена фрейлейн, літня
		мадам, серйозна фрау,
		струнка міс-жіночий рід
Тварин	Чоловічого роду	крикливий какаду,
	(можливе	яскравий ара, галасливий
	розрізнення за	жако, швидкий ему –
	статтю)	чоловічий рід;
		Шимпанзе годувала
		малюка.– жіночий рід
		(розрінення за статтю).
		Винятки: цеце (муха), івасі,
		путасу (риба), ківі (пташка),
		окапі (тварина родини
		жирафових), які належать
		до жіночого роду.
Субстантивовані	Середнього роду	довгождане "так", гучне

Назви	Рід	Приклади
Неістот	Середнього роду	Вовняне кашне, нове меню,
		актуальне інтерв 'ю,
		світлове табло, смачне
		канапе.
Власні назви	За родовим	Гостинне Батумі (місто),
	поняття	стрімка Арагві (річка),
	(держава, місто,	висока Ай-Петрі (вершина),
	озеро, річка,	зелений Хоккайдо (острів),
	гора, острів	небезпечний Страмболі
	тощо);	(вулкан).
		Якщо слово співвідноситься
		з різними родовими
		поняттями, воно
		вживається у різних
		родових формах;
		Гаїті проголошена
		незалежною 1804 року
		(держава).
		На гористому Гаїті виявлено
		поклади бокситів (острів).

Назви	Рід	Приклади
Назв органів	За родовою	Про це повідомила
преси,	назвою	"Торонто стар" (газета);
громадських		"Темпо" опублікував цікаві
організацій,		матеріали про футбольний
спортивних		чемпіонат (журнал);
клубів, команд
тощо
Абревіатури	За родом	Замаскований КП (пункт),
	опорного слова	велика ГЕС (станція)

Частина іменників змінила родову належність відповідно до родової ознаки тематичного слова. Так, до чоловічого роду

належать такі невідмінювані слова, як: сироко, памперо, майстре, грего та інші назви вітру, сулугуні (сир), шимі (танець), кабукі (театр), кавасакі (бот), бефстроганов (від прізвища Строганов), багі (гоночний автомобіль), бенді (хокей з м'ячем), кантрі (стиль у музиці), жакоб (стиль

меблів), карт-бланш (бланк), барбекю (різновид шашлику).

Словами жіночого роду є іменники: авеню (вплив синоніма "вулиця"), бере (груша), кольрабі (капуста), салямі

(ковбаса), бері-бері (хвороба), страдиварі (скрипка), альма-

Категорія числа

Число - одна з визначальних граматичних категорій, що виражає

кількісний вияв того, що позначається іменником. Значення числа виражається у співвідносних формах однини і множини: учень -учні, ріка - ріки, стіл - столи.

Усі іменники за здатністю утворювати форми однини/множини переділяються на три групи:

•іменники, що вживаються в однині й множині (сестра - сестри, зошит - зошити, палець - пальці);

•іменники, що вживаються тільки в однині (одиничні іменники)

(розквіт, мужність, фосфор, гречка, сіль);

•іменники, що вживаються лише у множині (ворота, вершки, гроші, жнива, мандри, радощі).