Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

shpora_na_zachyot_po_VSE

.pdf
Скачиваний:
165
Добавлен:
04.08.2017
Размер:
561.52 Кб
Скачать

1.Забороняється забивати тварин на м'ясо після щеплення проти сибірки протягом:

+14 діб;

2. Лікар ветеринарної медицини-ветсанексперт на 1-й точці ветсанекспертизи на конвеєрі забою свиней робить:

+ огляд підщелепних (нижньощелепних) лімфатичних вузлів для виключення підозри на ангінозну форму сибірки;

3. На забійних підприємствах із потоковим процесом переробки тварин обладнують такі точки ВСЕ на лінії переробки овець і кіз

+ внутрішніх органів, туш, фінальну

4. Визначте порядок огляду продуктів забою великої рогатої худоби

+ голова – селезінка –серце- легені ––печінка –нирки- стравохід – шлуноккишечник -вим’я (сім’яники) –матка-туша.

5.Під час переробки однокопитних тварин є такі точки ВСЕ:

+ голів, внутрішніх органів, туш, фінальна

6.Ветеринарно-санітарне оцінювання продуктів забою сільськогоспо-

дарських тварин у разі виявлення лістеріозу.

+ Промислова переробка (м'ясо та інші продукти забою використовують після проварювання або направляють на виготовлення консервів чи м’ясних хлібів).

7.Під час переробки кролів і нутрій є такі точки ветсанекспертизи:

+ внутрішніх органів, фінальна

8.На лінії переробки птиці: при потужності конвеєра до 4000 голів за годину обладнують :

+ дві точки ВСЕ для огляду: внутрішніх органів і тушок, фінальна;

9.За локалізованого туберкульозного ураження туші тварин (крім туш свиней) нормальної вгодованості, а також не уражені органи:

+ направляють на проварювання або виготовлення м’ясних хлібів чи консервів;

10.Ветеринарно-санітарне оцінювання м’ясних туш та продуктів забою від хворих тварин і підозрілих у захворюванні на класичну чуму

свиней, це:

+ рішення про використання продуктів забою приймають після мікробіологічного дослідження на наявність сальмонел; шкури дезінфікують;

11. Правильне твердження про використання крові від клінічно хворих тварин і тих, які реагують під час дослідження на бруцельоз.

+ Дозволяється використовувати для виготовлення сухих кормів тваринного походження.

12.В організмі тварин фасціоли найчастіше локалізуються в:

+ жовчних ходах

13.У разі виявлення фасціольозу та дикроцеліозу:

+ уражені частини внутрішніх органів утилізують або знищують, а неуражені і тушу випускають без обмежень. При інтенсивному ураженні внутрішніх органів їх цілком утилізують

14.. У разі виявлення фасціольозу кролів і нутрій:

+ незалежно від ступеня ураження печінки її утилізують, а тушку і внутрішні органи випускають без обмежень. При виснаженні тушку з внутрішніми органами утилізують

15.За фасціольозу проміжними господарями є:

+ прісноводні молюски

16.У разі цистицеркозу голову, язик і внутрішні органи (крім кишечнику) утилізують, а тушу піддають знешкодженню (проварюванням, заморожуванням або солінням), якщо на розрізах м'язів голови, язика або серця чи на одному з розрізів м’язів туші та інших субпродуктів виявлено:

+ три і менше живих або загиблих цистицерків;

17.Правильне твердження щодо післязабійної діагностики трихінельозу.

+ Методом трихінелоскопії за допомогою компресорію та перетравлення м'язової тканини у штучному шлунковому соку.

18.Ветеринарно-санітарне оцінювання м’яса та продуктів забою кролів і нутрій у разі фасціольозу:

+ печінку утилізують, тушку випускають без обмеження;

19.Правильне твердження щодо ветеринарно-санітарного оцінювання туш і внутрішніх органів у разі піроплазмідозів за відсутності жовтяничності і дистрофічних змін у м’язах:

+ випускають без обмеження;

20.Правильне твердження щодо ветеринарно-санітарного оцінювання туш та внутрішніх органів у разі виявлення саркоцист у м'язах, але

за відсутності в них патологічних змін.

+ Промислова переробка.

21. Визначення, яке характеризує поняття «харчові токсикоінфекції», це:

+ захворювання, що виникають внаслідок споживання продуктів харчування, які містять значну кількість живих клітин специфічного збудника та їх токсинів;

22. Збудники харчових токсикоінфекцій, це:

+ бактерії роду Salmonella;

23. Збудники харчових токсикозів, це:

+ представники роду Staphylococcus (S. aureus);

24. Правильне твердження, щодо ветеринарно-санітарного оцінювання м’ясних туш та продуктів забою у разі сальмонельозу:

+ внутрішні органи з кишечником направляють на утилізацію, а тушу випускають після проварювання;

25.За фасціольозу дефінітивними господарями є:

+ жуйні, свині, кролі, люди

26.Правильне твердження щодо належності видів ковбасних виробів

до категорії стійких:

+ сирокопчені і напівкопчені ковбаси;

27.Техно-хімічні дослідження м’ясних консервів включають:

+ дослідження вмісту вологи, нітратів, масової частки солі

28.Правильне твердження щодо ветеринарно-санітарного оцінювання м’ясних консервів у разі виявлення мікробіологічного бомбажу:

+ утилізація (переробка на м'ясо-кісткове борошно);

29.Документи, які мають супроводжувати партію тварин, що відправляють на забій:

+ Ветеринарне свідоцтво (форма №1) (у межах району – ветеринарна довідка).

30.Без корму в господарстві перед відправленням на забійне

підприємство можна витримувати велику рогату худобу:

+ 15 год.

31.Забійні підприємства мають прийняти доставлених тварин у термін:

+ не пізніше 2 годин після доставки;

32.Термометрію тварин у день забою проводить:

+ лікар або фельдшер ветеринарної медицини; велику рогату худобу – поголовно, решту тварин – вибірково;

33.Приймання тварин на м’ясопереробні підприємства здійснюється:

+ за вгодованістю і масою тварин або за масою і якістю м’яса;

34.Точки ветеринарно-санітарної експертизи на поточній лінії

зпереробки великої рогатої худоби:

+чотири точки ветеринарно-санітарної експертизи для огляду: голів, внутрішніх органів, туш і фінальна;

35.Проби, що направляють у лабораторію ветеринарної медицини для отримання відповідного експертного висновку у разі проведення

післязабійної діагностики отруєнь тварин:

+ середні проби м'язової тканини, мозку, печінки і нирок, вмісту шлунку в кількості 50-500 г (залежно від маси тварини).

36. Вимушений забій, це:

+ забій тварин внаслідок травм, фізичних ушкоджень тощо, у випадках, якщо подальше лікування є неефективним чи економічно недоцільним;

37. Загальні вимоги до забою тварин:

+ забiй тварин має бути гуманним, швидким, безболісним, супроводжуватися добрим знекровлюванням i бути безпечним для людей, що проводять забій;

38.Найпоширеніший вид оглушення тварин:

+ електрооглушення;

39.Крупон, це:

+ спинно-бокова частина шкури свиней.

40. Під час виготовлення ковбасних виробів використання умовно придатного м'яса можливе:

+ в деяких випадках з дозволу офіційного лікаря ветеринарної медицини;

41. М’ясо за термічним станом розподіляють:

+ парним, остиглим, охолодженим, замороженим і розмороженим;

42. Для чого під час виготовлення ковбас застосовують крохмаль та борошно ?

+ Для збільшення в'язкості і вологоутримувальної здатності фаршу.

43.До консервування м’ясо некастрованих биків:

+ допускається;

44.«Бомбаж» консервних банок, це:

+ однобічне або двобічне здуття банок з боку дна або кришки;

45.Термін «ексгаустування» під час виробництва консервів:

+ видалення повітря з банки;

46.Нормативний документ із питань стандартизації продукції, це:

+ документ, що встановлює правила, загальні принципи чи характеристики щодо різних видів діяльності або їх результатів;

47.Методи визначення свіжості м'яса:

+ органолептичні та лабораторні.

48.Процедура, яку виконують насамперед у разі органолептичного методу дослідження туш (півтуш):

+ визначення зовнішнього вигляду та кольору;

49. Суть методу мікроскопічного аналізу м’яса, це:

+ визначення кількості бактерій та ступеня розпаду м'язової тканини;

50. М’ясо, отримане від хворих або забитих в агональному стані тварин:

+ має погане або дуже погане знекровлення, темно-червоний або синюшний колір.

51. За якої температури всередині шматка м’яса під час проварювання воно вважається знешкодженим?

+ Не нижче 80 0С.

52.Чи паразитують трихінели в серці тварин?

+ Трихінели в серці не паразитують.

53.Залежно від виду дезінфекції поділяється транспорт на категорії:

Відповідь: 3 категорії

54.Під час транспортування може виникнути транспортна хвороба плевроденія у тварин:

+ коні.

55.Під час транспортування забійних тварин видають на партію тварин

наступний ветеринарний документ:

Відповідь: форма №1

56. На забійних підприємствах із потоковим процесом переробки тварин обладнують такі точки ВСЕ на лінії переробки овець і кіз:

+ внутрішніх органів, туш, фінальну;

57. Визначте порядок огляду продуктів забою великої рогатої худоби:

+ голова – селезінка –серце – легені – печінка – нирки – стравохід – шлунок – кишечник – вим'я (сім'яники) – матка – туша;

58.На лінії з переробки однокопитних тварин є такі точки ВСЕ:

+ голів (на сап), внутрішніх органів, туш, фінальна;

59.Під час огляду продуктів забою кролів та нутрій виділяють

точки ВСЕ:

+ голів, внутрішніх органів, тушок.

60. На лінії переробки птиці за потужності конвеєра до 4000 голів за годину обладнують:

+ дві точки ВСЕ для огляду: внутрішніх органів і тушок, фінальну;

61. На лінії переробки птиці за потужності конвеєра понад 4000 голів за годину обладнують:

+ три точки ВСЕ: для огляду внутрішніх органів і тушок; видалених внутрішніх органів і фінальну;

62.Розтин серця під час огляду туш проводять для виявлення:

+ саркоцистозу, цистицеркозу;

63.Для визначення свіжості м'яса проби відбирають:

+ з м'язів шиї, в ділянці лопатки, з м'язів стегна;

64. Поверхня туші злегка липка, потемніла, жир м'який, матовий, має сіруватий відтінок, злегка липне де пальців. Таке м'ясо:

+ сумнівної свіжості;

65. У разі фасціольозу та дикроцеліозу:

+ уражені частини внутрішніх органів утилізують або знищують, а неуражені і тушу випускають без обмежень. За інтенсивного ураження внутрішніх органів їх цілком утилізують;

66. Диференційну діагностику ехінококозу проводять:

+ від туберкульозу, тонкошийого цистицеркозу, бичачого та свинячого цистицеркозу;

67. Диференційна діагностика ехінококозу від туберкульозу:

+ у разі ехінококозу не спостерігають туберкул у регіональних лімфатичних вузлах, під час натискання на звапнені ехінококи вилущуються личинки;

68. Диференційна діагностика ехінококозу від тонкошийного цистицеркозу:

+ тонкошийні цистицерки розміщуються, як правило, на периферії органа і мають чітко виражену голівку, що знаходиться на довгій тонкій шийці;

69. У разі виявлення саркоцист і наявності змін у м'язах (виснаженні, гідремії, звапнення, знебарвлення):

+ тушу і органи утилізують, шпик, внутрішній жир, кишки і шкури використовують без обмежень;

70. На агропродовольчому ринку під час ветеринарно-санітарної експертизи яловичини на цистицеркоз досліджують:

+ м'язи серця, язика, шиї, великий жувальний та крилоподібний, стегнові м'язи, поперекові м'язи;

71. У разі цистицеркозу після знешкодження туші і субпродукти:

+ використовують для виготовлення варених і ліверних ковбас та фаршевих консервів.

72.Під час трихінелоскопії свіжої свинини досліджують зрізи:

+ 48 шт.;

73.Прижиттєві методи діагностики трихінельозу:

+ ІФА. біопсія м'язів, РЗК;

74. Диференційна лабораторна діагностика трихінельозу проводиться від:

+ Саркоспоридій, молодих цистицерків;

75.Під час трихінелоскопії свіжої конини досліджують зрізи:

+ 120 шт.

76.Вуглеводи м'яса:

+ у процесі автолізу обумовлюють виникнення процесу післязабійного задубіння;

77. М'ясо – це:

+ м'язова тканина, жир, кістки, нерви, кров'яні і лімфатичні судини і лімфатичні вузли.

78. Автоліз – це:

+ ферментативні процеси розпаду речовин і тканин під дією протеолітичних ферментів самих тканин;

79.Структурною одиницею м'язової тканини є:

+ м'язове волокно;

80.Підщелепні лімфатичні вузли під час післязабійного огляду свиней:

+ розтинають для дослідження на сибірку;

81.М’ясо погано знекровлене, з синюшним або бузково-рожевим відтінком лімфатичних вузлів, рН 6,6 і вище, реакція на пероксидазу негативна, а формольна реакція супроводжується утворенням

драглистого згустку. Таке м’ясо:

+ від хворої тварини або від тварини, забитої в агонії.

82.Для визначення життєздатності цистицерків застосовують:

+ жовч свині або бугая;

83.Знезаражують м'ясо у разі цистицеркозу:

+ проварюванням м'яса впродовж 3-х годин у відкритих котлах;

84.Диференціюють трихінел від бульбашок повітря:

+ сильніше закручують компресоріум.

85.Ветеринарно-санітарне оцінювання м’яса у разі виявлення трихінел:

+ знищення (спалювання);

86.Ветеринарно-санітарне оцінювання туші свині за ангінозної форми

сибірки:

+ знищують (спалюванням);

87. Ветеринарно-санітарне оцінювання туші великої рогатої худоби

уразі карбункульозної форми сибірки:

+знищують (спалюванням);

88.Ветеринарно-санітарне оцінювання свіжого м'яса у разі сказу:

+ утилізують.

89.Ветеринарно-санітарне оцінювання продуктів забою у разі

виснаження тварин:

+ утилізація;

90. Ветеринарно-санітарне оцінювання продуктів забою від тварин, що позитивно реагують на туберкулін:

+ промислова переробка.

91.Визначення м'яса хворих тварин у реакції з нейтральним формаліном ставлять із м'ясом:

+ яловичини;

92. Скільки зрізів із м’язової тканини роблять для дослідження на трихінельоз свиней у неблагополучному пункті:

+ 120

93. Скільки проб м'яса відбирають для дослідження на трихінельоз від свинячої туші?

+ 2 проби по 80 г.

94. Ветеринарно-санітарне оцінювання продуктів забою у разі фасціольозу з дегенеративними змінами печінки:

+ печінку утилізують, а інші продукти забою використовують без обмежень;

95.Диференціюють трихінельоз від:

+ Саркоцистозу;

96.Виявляють «тільця Бабеша-Негрі» для діагностики захворювання:

+ Сказу;

97.Утворення синьо-зеленого забарвлення у реакції на пероксидазу

вказує на те, що м'ясо:

+ свіже.

98.У реакції із сульфатом міді м’ясо утворює пластівці:

+ сумнівної свіжості;

99.Місце зарізу здорової тварини, яку забили у нормальному

фізіологічному стані буде:

+ нерівне та просякнуте кров'ю;

100.Характерна наявність гіпостазів для:

+ загиблих тварин;

101.Лімфовузли на розрізі у тварин, що забиті в агональному стані

будуть кольору:

+ синьо-рожевого;

102.Під час дослідження м’яса на трихінельоз методом перетравлення м'язів у штучному шлунковому соку використовують реактиви:

+ пепсин + НСІ+вода.

103.Пристрій, де роздавлюють зрізи м'язів у разі трихінелоскопії

називається:

+ Компресоріум;

104."Тигрове серце" характерне для:

+ Ящуру;

105.Носову перегородку у коней досліджують для діагностики:

+ Сапу;

106.Якщо під час бактеріоскопії мазків-відбитків виявляють поодинокі мікроорганізми в декількох полях зору мікроскопа, м’ясо:

+ свіже;

107.Санітарне оцінювання варених ковбас у разі виявлення сальмонел:

+ утилізують.

108. Санітарне оцінювання ураженої поодинокими ехінококами печінки за нормальної вгодованості туш:

+ зачищають і використовують без обмежень;

109.Наявність у серці крові, що не згорнулась після забою тварини, свідчить про можливе інфекційне захворювання:

+ Сибірку;

110.Кров у м'язах і кровоносних судинах відсутня, дрібні судини під

плеврою не просвічуються:

+ м’ясо від здорових тварин;

111.Санітарне оцінювання м’яса і продуктів забою у разі сапу коней:

+ знищують;

112.Санітарне оцінювання м'яса за наявності жовтяничності туші, яка не зникає протягом двох діб:

+ утилізують.

113.Санітарне оцінювання туші у разі аскарозу без виснаження:

+ випускають без обмежень;

114. Санітарне оцінювання туші у разі аскарозу, туша виснажена:

+ утилізують;

115. За вгодованістю дорослу велику рогату худобу та коней поділяють

на ______категорії. Відповідь: 2

116.Карантинне відділення добового надходження забійних тварин на скотобазу розраховане на відсоток:

+10 %;

117. Велику рогату худобу перед знекровленням оглушують:

+ електрострумом за допомогою однота двополюсного стека, молотом, стрілецькими апаратами, стилетом;

118.Дрібну рогату худобу перед знекровленням оглушують:

+ не оглушують.

119.Нутрування туш, це:

+процес виймання внутрішніх органів із черевної та грудної порожнин, із попереднім розпилюванням грудної кістки;

120. Під час визначення м’яса загиблих, хворих або забитих

вагональному стані тварин звертають увагу на такі ознаки:

+стан місця зарізу, ступінь знекровлення туші, наявність гіпостазів, зміни у лімфатичних вузлах і внутрішніх органах;

121.Розрізняють наступні ступені знекровлення туш:

+ добре, задовільне, погане, дуже погане;

122.Для бактеріологічного дослідження в лабораторію направляють:

+ проби м’язів – частину згинача або розгинача передньої та задньої кінцівок туші, лімфатичні вузли, селезінку, нирку, частину легень і печінки з портальними лімфовузлами та жовчним міхуром;

123. Середовища, що використовують для ідентифікації бактерій роду Salmonella:

+ Ендо, Левіна, Плоскирєва, вісмут-сульфітний агар;

124. Санітарне оцінювання м’яса у разі виявлення стрептококів та стафілококів:

+ у разі збереження якісних органолептичних показників м’ясо направляють на проварювання і виготовлення консервів і м’ясних хлібів. За поганих органолептичних показників, що свідчать про гнильне псування м’яса – тушу знищують або утилізують.

125. Післязабійна діагностика фасціольозу:

+виявляють ураження печінки; хронічний запальний процес у жовчних ходах, що призводить до потовщення їх стінок, а за хронічного перебігу – збільшення і звапнування жовчних ходів;

126 Для дослідження на вміст залишкових кількостей токсикантів, залежно від підозри на отруєння, у державну лабораторію ветеринарної медицини направляють:

+ середні проби м’язової тканини, мозку, печінки і нирок, вмістиме шлунку, кормів. Трупи птиці направляють цілими тушками;

127. Ветеринарно-санітарне оцінювання продуктів забою тварин

увипадку, якщо не встановлено причину отруєння:

+направляють на утилізацію або знищення;

128. Ветеринарно-санітарне оцінювання продуктів забою тварин, забитих у результаті отруєння натрію хлоридом:

+ направляють на промислову переробку за умови задовільних результатів хімічних та мікробіологічних досліджень;

129. Ветеринарно-санітарне оцінювання продуктів забою у разі дикроцеліозу:

+ уражені частини органів утилізують, а неуражені частини органів і тушу випускають без обмежень;

130. Ветеринарно-санітарне оцінювання продуктів забою у разі виявлення ознак виснаження тварин:

+ тушу і внутрішні органи утилізують.

131.Ветеринарно-санітарне оцінювання продуктів забою, одержаних від тварин, хворих на клінічний мастит, із вираженими патолого-

анатомічними змінами у тканині вим’я і надвименних лімфовузлах:

+ вим’я утилізують, а інші продукти використовують залежно від результатів мікробіологічного дослідження;

132. Ветеринарно-санітарне оцінювання продуктів забою тварин за наявності запальних процесів у матці:

+ за відсутності виснаження продукти забою використовують залежно від результатів мікробіологічного дослідження; у разі виснаження тушу і внутрішні органи утилізують;

133. Санітарне оцінювання продуктів забою, одержаних від тварин, хворих на цироз печінки:

+ печінку утилізують, а інші продукти забою випускають без обмеження;

134. Під час ветеринарно-санітарної експертизи туш і продуктів вимушеного забою обов’язково проводять:

+ органолептичні, мікробіологічні, хімічні дослідження, пробу варення;

135. Обов’язково потрібно досліджувати на цистицеркоз продукти забою тварин:

+ великої рогатої худоби, свиней;

136.Досліджують на ехінококоз органи та тканини:

+ легені та всі паренхіматозні органи;

137.Ветеринарно-санітарна експертиза туш і органів тварин

уразі виявлення 4-х і більше живих або загиблих цистицерків:

+тушу, голову і внутрішні органи (окрім кишечника) утилізують, внутрішній і зовнішній жир знімають і направляють на витоплювання для харчових цілей.

138. До м’якушевих субпродуктів відносять:

+ язик, печінка, нирки, серце, м’ясна обріз, легені, м’ясо стравоходу, селезінка, мозок, калтик, діафрагма, трахея, вим’я;

139. Порядок технології обробки кишкової сировини, це:

+ розбирання комплекту, очищення від вмісту, знежирення, шламування;

140. За позитивної реакції на пероксидазу з витяжкою з м’яса утворюється колір:

+ блакитно-зелений;

141 До субпродуктів 1 категорії належать:

+ язик, мозок, серце, печінка, діафрагма, нирки, хвости яловичі і баранячі;

142. Консервування кишкової сировини проводять:

+ сіллю, висушуванням, заморожуванням;

143. До ендокринної сировини належить:

+ гіпофіз, епіфіз, щитоподібна, паращитоподібна залози, наднирники, сім’яники, яєчники і котиледони.

144.Дослідження м’яса на свіжість починають із:

+ органолептичних досліджень;

145.Парне м'ясо характеризується:

+ м’якою консистенцією, м’язова тканина розслаблена, високою вологозв’язувальною здатністю, недостатнім ступенем перетравлення;

146.Густина молока всіх ґатунків має бути не нижче:

+ 1027 кг/м3 ;

147.Масову частку білка у молоці визначають за допомогою:

+ методу формольного титрування;

148.Фізико-хімічні зміни, що відбуваються в молоці у разі маститу?

+ зниження густини, титрованої кислотності, масової частки жиру (за виключенням початкової стадії захворювання), масової частки казеїну;

149. Густина натурального молока – це:

+ відношення маси молока при 20°С до маси такого ж самого об’єму води при 4°С;

150. Згідно з ДСТУ 3662-97 ґатунок молока визначають за показниками:

+ кислотністю, ступенем чистоти, загальним бактеріальним обсіменінням, температурою, масовою часткою сухих речовин і кількістю соматичних клітин;

151. Густину молока можна визначати

+ через 2 години після видоювання

152.Правильними є визначення терміна збірного молока:

+ молоко, отримане від групи тварин;

153.Розрізняють кислотність молока:

+ активну і титровану;

154.Забезпечує молочнокисле бродіння компонент молока:

+ Лактоза;

155.Густина молока залежить від:

+ породи, віку, періоду лактації, фізіологічного стану, температури, годівлі, хімічного складу;

156. Густина молока згідно з ДСТУ 3662-97 за температури 20 °С становить:

+ не менше, ніж 1027 кг/м3.

157. Органолептичні показники молока:

+ досліджують обов’язково у кожній партії молока;

158.До органолептичних показників молока відносять визначення:

+ запаху, зовнішнього вигляду, консистенції, смаку;

159.Групу чистоти молока встановлюють за:

+ наявністю на фільтрі механічних часток;

160.Величина нормальної титрованої кислотності молока:

+ 16–18 0Т;

161.Титрована кислотність молока вимірюється в:

+ Градусах Тернера;

162.За ступенем чистоти молоко ділять на таку кількість груп:

+ три (1, 2, 3);

163.У разі зростання кількості жиру густина молока:

+ знижується;

164. Визначення, яке характеризує показник титрованої кислотності молока:

+ відображає вміст у молоці всіх сполук, що мають кислий характер (°Т).

165.Молоко від клінічно хворих на лейкоз корів:

+ знищують після знезараження;

166.Молоко (вершки) від тварин, які негативно реагують на бруцельоз,

знеблагополучного стада:

+знезаражують пастеризацією або кип’ятінням у господарстві і з дозволу державної служби ветеринарної медицини здають на молокопереробні підприємства або використовують у господарстві;

167.Молоко, отримане від хворих на лістеріоз корів:

+ знищують;

168.Молоко, одержане з чвертей вим'я, уражених клінічним маститом:

+ після кип'ятіння або інших методів знешкодження знищують;

169. Базисна жирність молока:

+ масова частка жиру в молоці, яка відповідає базисній нормі, затвердженій Кабінетом Міністрів України у встановленому порядку

170. Коров’яче молоко має злегка жовтуватий відтінок:

+ це залежить від наявності в молоці каротину;

171.З кобилячого молока виготовляють твердий сичужний сир:

+ так;

172.Титрована кислотність молока – це показник:

+ свіжості молока.

173.До показників безпечності молока та молочних продуктів належать:

+ хіміко-токсикологічні.

174.До первинної відносять мікрофлору молока, що:

+ потрапила у молоко під час доїння;

175.Молоко тварин, що найближче за хімічним складом до жіночого:

+ Кобиляче;

176.Ґатунок молока встановлюють за:

+ одним із найгірших показників;

177. Молоко доставляти на агропродовольчі ринки в оцинкованому та пластиковому посуді:

+ не дозволяється;

178.Смак молока на агропродовольчих ринках визначають:

+ після кип’ятіння;

179.Молоко корів належить до:

+ казеїнового типу.

180. В умовах агропродовольчих ринків не визначають наступні показники молока:

+ вміст макрота мікроелементів;

181.Завдяки якому компоненту молоко корів володіє різноманітними технологічними властивостями (його кип’ятять, виготовляють значний асортимент кисломолочних продуктів тощо):

+ казеїну;

182.Час, який має тривати етап підготовки корів до доїння (підмивання вим’я, легкий масаж, здоювання перших цівок, одягання доїльних

стаканів):

+ не більше 1-ї хвилини;

183.Здоювання перших цівок під час підготовки корів до доїння проводять:

+ в окремий посуд;

184.Первинна обробка молока на фермах не включає:

- фільтрування; + пастеризацію;

185.Масова частка жиру для молока коров’ячого що реалізується на ринку повинно бути :

+ Не нижче 3,2%

186.Під час санітарної обробки доїльного обладнання споліскування

теплою водою (30 ± 5 С) проводять для:

+ видалення залишків молока;

187. Під час санітарної обробки доїльного обладнання кислотну обробку проводять для:

+ видалення „молочного каменю”;

188. Під час санітарної обробки доїльного обладнання його заключне споліскування проводять:

+ водопровідною водою, яка за якістю відповідає питній;

189. Молоко, отримане від серопозитивних на лейкоз тварин:

+ пастеризують у господарстві при температурі не нижче 80 0С і згодовують телятам або здають на молокозавод;

190.Молоко, отримане від серонегативних щодо лейкозу корів, які утримуються окремо від серопозитивного поголів’я

на неблагополучній фермі:

+ можна здавати на молокопереробні підприємства без попередньої пастеризації;

191. У випадку, коли серопозитивні на лейкоз тварини не відділені від загального стада:

+ молоко від усього поголів’я ферми підлягає пастеризації при температурі не нижче 80 0С протягом 30 хв. або кип'ятінню 5 хв.;

192.Молоко, отримане від умовно здорових тварин щодо туберкульозу неблагополучного господарства та від реагуючих на туберкулін

корів благополучного господарства:

+ знезаражують методом пастеризації у пастеризаторах при 85 0С протягом 30 хв. або при 90 0С протягом 5 хв. у межах господарствах, після чого направляють на молокопереробне підприємство;

193. Молоко, отримане від клінічно хворих на туберкульоз корів:

+ забороняють вживати людям та згодовувати тваринам, після знезараження знищують;

194.З метою визначення якості пастеризації молока проводять:

+ пробу на фосфатазу; + пробу на пероксидазу;

195.Показник титрованої кислотності молока характеризує визначення:

+ відображає вміст у молоці всіх сполук, що мають кислий характер (°Т);

196.Позначте реакції, які використовують для визначення домішок соди

вмолоці:

+проба з фенолротом ;

197.Густина козиного молока:

+ 1027-1038 кг/м3

198.Температура замерзання молока

+ від -0,52 до -0,53 0С

199.Оболонка жирової кульки складається з:

+ фосфоліпідів, оболонкового білка і гідратної води

200. Кисломолочними називають:

+ продукти, які виготовляються сквашуванням молока та вершків чистими культурами молочнокислих бактерій із

додаванням або без додавання дріжджів та оцтовокислих бактерій;

201.До кисломолочних продуктів не відносяться:

+ вершкове масло, згущене молоко, сухе молоко.

202.З метою проведення фізико-хімічних досліджень та запобігання підвищення кислотності молока використовують декілька способів консервування середніх проб молока за допомогою консервантів:

+ формалін, калію дихромат, пероксид водню;

203.Як змінюється густина натурального незбираного молока у разі змішування його з водою?

Відповідь: знижується

204.Ступінь чистоти для молока, що закуповується молокопереробними підприємствами:

Не нижче______групи

Відповідь: 2-ї .

205.Методи бактеріологічних досліджень молока:

+прямий (чашковий);

+непрямий (редуктазна проба);

206. Для першого ґатунку молока допускається загальне бактеріальне обсіменіння:

+ <500 тис./см3 ;

207.У мазках-відбитках з поверхневих і глибоких шарів м’язів риби сумнівної свіжості виявляють:

+ у мазках із глибоких шарів м’язів виявляють 10–20, а з поверхневих – 30–50 мікроорганізмів в одному полі зору. Препарат фарбується задовільно.

208.Методи дослідження для визначення ступеня свіжості риби, це:

+ органолептичні, хімічні, мікроскопічні;

209. Стан м’язів та луски у свіжої риби:

+ риба не згинається, м’язи пружні, луска гладка, блискуча, висмикується з трудом.

210. Вада соленої риби «іржа», це:

+ окиснення поверхневого жиру у вигляді жовто-коричневих плям.

211.Підлягає хімічним та бактеріоскопічним дослідженням риба:

+ сумнівної свіжості;

212.За результатами бактеріоскопії мазків-відбитків з глибоких шарів м’язів відносять до несвіжої рибу, якщо кількість мікроорганізмів у полі зору мікроскопа:

+ понад 20;

213. Зябра та стан черевця у свіжої риби мають колір:

+ від інтенсивно-рожевого до світло-червоного, черевце підтягнуте;

214. Стан слизу та очей у несвіжої риби:

+ слиз брудно-сірого кольору, липкий, очі глибоко запалі, мутні, рогівка зморщена;

215. Хімічні реакції для визначення свіжості риби належать до якісних, це:

+ визначення Н2S, реакція з міді сульфату, реакція на пероксидазу та з реактивом Неслера;

216.Готують витяжку для проведення реакції на пероксидазу:

+ із зябер.

217.Вада копченої риби «білобочка» – це:

+ не докопчені білі місця, де риба торкалася одна одної в процесі копчення;

218. Вада копченої риби «пухирі» – це:

+ ділянки зморщеної шкіри, що відстає від м’язової тканини.

219.Яйце, взяте з інкубатора, як незапліднене називається:

+ міражне;

220.Яйце з частковим змішуванням білка і жовтка – це:

+ виливок;

221. Дієтичні яйця мають:

+ повітряну камеру, висотою не більше, ніж 4 мм, жовток займає центральне положення;

222.Дрібні яйця позначають етикеткою:

+ «Дрібні»;

223.Курячі дієтичні яйця зберігаються:

+ 7 діб;

224.Яйце з одноманітним рудуватим забарвленням вмісту – це:

+ красюк.

225.Яйця з пошкодженою шкаралупою:

+ зберігають на птахофабриках не більше 1 доби;

226. Яйце зі стороннім запахом, що швидко зникає – це:

+ запашисте;

227. Термін зберігання столових яєць за температури до 20 0С становить:

+ до 25 діб;

228. Термін зберігання столових яєць у холодильнику при температурі від 0 до -2 0С становить:

+ до 120 діб.

229. Тік – це вада яєць, що характеризується:

+ пошкодженням шкаралупи й оболонки під шкаралупою, з течею, але за умов збереження цілісності жовтка;

230.Виливок – це вада яєць, що характеризується:

+ частковим змішуванням жовтка з білком.

231.Кров'яна пляма – це вада яєць, що характеризується:

+ наявністю на поверхні жовтка або в білку кров'яних включень, які видно під час овоскопії;

232. Затхле – це вада яєць, що характеризується:

+ запахом плісняви або має запліснявілу поверхню шкаралупи;

233. Кров'яна пляма – це вада яєць, що характеризується:

+ наявністю на поверхні жовтка або в білку кров'яних включень, які видно під час овоскопії

234. Велика пляма – це вада яєць, що характеризується:

+ наявність плям під шкаралупою, загальним розміром понад 1/8 поверхні всього яйця;

235.На агропродовольчих ринках дозволяється реалізувати:

+ бобові культури – горошок зелений у бобах, квасоля, боби тощо;

236.На агропродовольчих ринках дозволяється реалізувати:

+ тропічні та субтропічні культури (цитрусові, банани, ананаси, папайї, ківі тощо);

237.Приєднання до жиру води, в результаті чого відбувається розпад молекули жиру з утворенням вільних жирних кислот і гліцерину –

це:

+ гідроліз;

238. Процес псування жиру, за якого жир набуває жовтого забарвлення, має прогірклий смак і різкий неприємний запах, в ньому утворюються альдегіди, кетони, спирти, ефіри, низькомолекулярні кислоти, називається:

+ згіркнення.

239.Процес псування жиру, який характеризується утворенням із перекисів оксикислот та продуктів їх полімеризації, жир

знебарвлюється, стає щільним, набуває салистого присмаку,

підвищується його температура плавлення:

+ осалювання;

240.Кількість грамів йоду, виділеного ізКІ перекисами, які знаходяться

в100 г жиру, характеризують:

+перекисне число;

241. Кількість грамів йоду, які приєднуються до 100 г жиру, характеризують:

+ йодне число;

242. Кількість лугу (КОН у мг), яка необхідна для нейтралізації вільних жирних кислот, що містяться в 1 г жиру, характеризує:

+ кислотне число;

243. Показник, що пов’язаний із кількістю ненасичених жирних кислот у жирі:

+ йодне число;

244.Значення пероксидного числа для якісного жиру становить:

+ не вище 0,06;

245.Значення пероксидного числа для жиру сумнівної свіжості

становить:

+ від 0,06 до 0,1.

246.Значення пероксидного числа для несвіжого жиру становить:

+ вище 0,1;

247.Значення кислотного числа для якісного жиру становить:

+ від 1,2 до 2,2;

248.Значення кислотного числа для жиру сумнівної свіжості становить:

+ понад 3,5;

249.Значення кислотного числа для несвіжого жиру становить:

+ понад 5,0;

250. Органолептичні показники, що враховують під час оцінювання жиру тварин різних видів:

+ колір, прозорість, консистенція, запах, смак;

251. Дослідження тваринного жиру з визначення кислотного

іперекисного числа виконують із метою:

+встановлення ступеня псування жиру;

252.Жир набуває жовтого забарвлення, має прогірклий смак і різкий неприємний запах, в ньому утворюються альдегіди, кетони, спирти,

ефіри, низькомолекулярні кислоти

+ згіркнення.

253.Під час визначення консистенції меду виявили, що на шпателі залишилася значна кількість меду, який стікає великими рідкими

витягнутими краплями. Такий мед за консистенцією:

+ дуже в’язкий;

254.Під час визначення консистенції меду виявили, що на шпателі залишилася значна кількість меду, який стікає, утворюючи довгі

тяжі. Такий мед за консистенцією:

+ дуже в’язкий;

255.Масова частка води (%) в якісному меді не має перевищувати:

+ 21;

256.Мед класифікують за:

+ видом рослини медоносу;

257.У якісному меді вміст механічних домішок:

+ не допускається;

258.За способом отримання мед може бути:

+ центробіжний;

259. Під час визначення консистенції меду виявили, що шпатель занурюється в мед під тиском. Такий мед за консистенцією:

+ щільний.

260.Вміст інвертованих цукрів у квітковому меді має бути:

+ не менше 70 %;

261.Вміст сахарози у квітковому меді має бути:

+ не більше 5 %;

262.Продукт бджільництва, що виробляється в організмі бджоли:

+ перга;

263.Продукт бджільництва, що виробляється безпосередньо в організмі бджоли:

+ бджолина отрута.

264. Продуктів бджільництва, що виробляється безпосередньо

ворганізмі бджоли:

+маточне молочко;

265.Продукт перероблення бджолами є:

+ мед;

266.Продуктом перероблення бджолами є:

+ прополіс;

267.Продуктом перероблення бджолами є:

+ перга; - бджолина отрута.

268.До вуглеводного комплексу меду входять:

+ моносахариди, дисахариди і полісахариди.

269. Вуглеводи меду, що належать до дисахаридів:

+ сахароза і мальтоза.

270.Вуглеводи меду, що належать до моносахаридів:

+ глюкоза і фруктоза;

271.Окиснюваність прополісу:

+ характеризує кількість ненасичених сполук у прополісі, що визначають його біологічну активність;

272. Йодне число прополісу:

+ характеризує кількість ненасичених сполук у прополісі, що визначають його біологічну активність;

273.Бджолиний віск має тверду консистенцію за температури:

+ до 30 0С;

274.Бджолиний віск стає пластичним за температури:

+ 35 0С;

275.Бджолиний віск має рідку консистенцію за температури:

+ від 60 0С.

276.Бджолиний віск кипить за температури:

+ 100 0С;

277.Для визначення медової паді не використовують:

+ реакцію з червоною кров’яною сіллю;

278.Для дослідження від кожної одиниці упаковки продукції

беруть проби воску загальною масою:

+ 150 г.

279. Масова частка вологи в обніжжі бджолиному згідно з вимогами чинного стандарту має бути:

+ до 10 %;

280. Окиснюваність обніжжя бджолиного, згідно з вимогами чинного стандарту має бути:

+ не більше 23 с.

281.Колір обніжжя бджолиного згідно з вимогами чинного стандарту:

+ від жовтого до фіолетового та чорного;

282.Визначення поняття «діастазне число»:

+ показник, який характеризує активність ферменту (альфа-амілази) і вимірюється в одиницях Готе;

283. Визначення поняття «медова падь»:

+ солодка густа рідина, яку виділяють тля та інші дрібні комахи, що мешкають на рослинах і споживають їхній сік;

284. Монофлорний мед – це:

+ мед, який містить пилкові зерна переважно одного виду рослин;

285.Інвертований цукор в меді – це:

+ сумарний вміст глюкози і фруктози;

286.Термін зберігання дієтичних курячих яєць за температури до 20°С

становить _______ діб.

Відповідь: 7

287. Термін зберігання столових курячих яєць за температури до 20°С становить:

+ не більше 25 діб.

288.Показник рН для несвіжої риби:

+ ≥7,3.

289.Показник рН для риби сумнівної свіжості:

+ 7,0-7,2;

290.Показник, який характеризує активність ферменту діастази,

вимірюється в одиницях

Відповідь: Готе

291.Мед, зібраний з нектару рослин одного виду називається

Відповідь: монофлорний

292.Поліфлорний мед – це:

+ мед, зібраний із різних нектароносів;

293.Який сорт меду не кристалізується?

+ акацієвий;

294.Вада яйця з одноманітним рудуватим забарвленням вмістимого:

+ красюк

295.Метод дослідження яєць, що полягає у визначенні їх якості без пошкодження шкаралупи, називається

Відповідь: овоскопія

296.Кислотність розсолу для квашеної капусти в перерахунку на молочну кислоту:

+ 0,7–2,4%;

297.Соняшникову олію допускають до продажу у випадку:

+ у випадку зберігання її в алюмінієвому посуді.

298.Лабораторні дослідження рослинної олії у державних лабораторіях ветеринарно-санітарної експертизи:

+ визначення кислотного та пероксидного числа;

299.Гриби, які дозволяється реалізувати на агропродовольчих ринках:

+ глива та печериці промислового вирощування;

300.До органолептичних методів визначення якості рослинної олії

відносять:

+ визначення кольору, запаху, смаку, прозорості;

Соседние файлы в предмете Ветеринарно-санитарная экспертиза