shpora_na_zachyot_po_VSE
.pdf1.Забороняється забивати тварин на м'ясо після щеплення проти сибірки протягом:
+14 діб;
2. Лікар ветеринарної медицини-ветсанексперт на 1-й точці ветсанекспертизи на конвеєрі забою свиней робить:
+ огляд підщелепних (нижньощелепних) лімфатичних вузлів для виключення підозри на ангінозну форму сибірки;
3. На забійних підприємствах із потоковим процесом переробки тварин обладнують такі точки ВСЕ на лінії переробки овець і кіз
+ внутрішніх органів, туш, фінальну
4. Визначте порядок огляду продуктів забою великої рогатої худоби
+ голова – селезінка –серце- легені ––печінка –нирки- стравохід – шлуноккишечник -вим’я (сім’яники) –матка-туша.
5.Під час переробки однокопитних тварин є такі точки ВСЕ:
+ голів, внутрішніх органів, туш, фінальна
6.Ветеринарно-санітарне оцінювання продуктів забою сільськогоспо-
дарських тварин у разі виявлення лістеріозу.
+ Промислова переробка (м'ясо та інші продукти забою використовують після проварювання або направляють на виготовлення консервів чи м’ясних хлібів).
7.Під час переробки кролів і нутрій є такі точки ветсанекспертизи:
+ внутрішніх органів, фінальна
8.На лінії переробки птиці: при потужності конвеєра до 4000 голів за годину обладнують :
+ дві точки ВСЕ для огляду: внутрішніх органів і тушок, фінальна;
9.За локалізованого туберкульозного ураження туші тварин (крім туш свиней) нормальної вгодованості, а також не уражені органи:
+ направляють на проварювання або виготовлення м’ясних хлібів чи консервів;
10.Ветеринарно-санітарне оцінювання м’ясних туш та продуктів забою від хворих тварин і підозрілих у захворюванні на класичну чуму
свиней, це:
+ рішення про використання продуктів забою приймають після мікробіологічного дослідження на наявність сальмонел; шкури дезінфікують;
11. Правильне твердження про використання крові від клінічно хворих тварин і тих, які реагують під час дослідження на бруцельоз.
+ Дозволяється використовувати для виготовлення сухих кормів тваринного походження.
12.В організмі тварин фасціоли найчастіше локалізуються в:
+ жовчних ходах
13.У разі виявлення фасціольозу та дикроцеліозу:
+ уражені частини внутрішніх органів утилізують або знищують, а неуражені і тушу випускають без обмежень. При інтенсивному ураженні внутрішніх органів їх цілком утилізують
14.. У разі виявлення фасціольозу кролів і нутрій:
+ незалежно від ступеня ураження печінки її утилізують, а тушку і внутрішні органи випускають без обмежень. При виснаженні тушку з внутрішніми органами утилізують
15.За фасціольозу проміжними господарями є:
+ прісноводні молюски
16.У разі цистицеркозу голову, язик і внутрішні органи (крім кишечнику) утилізують, а тушу піддають знешкодженню (проварюванням, заморожуванням або солінням), якщо на розрізах м'язів голови, язика або серця чи на одному з розрізів м’язів туші та інших субпродуктів виявлено:
+ три і менше живих або загиблих цистицерків;
17.Правильне твердження щодо післязабійної діагностики трихінельозу.
+ Методом трихінелоскопії за допомогою компресорію та перетравлення м'язової тканини у штучному шлунковому соку.
18.Ветеринарно-санітарне оцінювання м’яса та продуктів забою кролів і нутрій у разі фасціольозу:
+ печінку утилізують, тушку випускають без обмеження;
19.Правильне твердження щодо ветеринарно-санітарного оцінювання туш і внутрішніх органів у разі піроплазмідозів за відсутності жовтяничності і дистрофічних змін у м’язах:
+ випускають без обмеження;
20.Правильне твердження щодо ветеринарно-санітарного оцінювання туш та внутрішніх органів у разі виявлення саркоцист у м'язах, але
за відсутності в них патологічних змін.
+ Промислова переробка.
21. Визначення, яке характеризує поняття «харчові токсикоінфекції», це:
+ захворювання, що виникають внаслідок споживання продуктів харчування, які містять значну кількість живих клітин специфічного збудника та їх токсинів;
22. Збудники харчових токсикоінфекцій, це:
+ бактерії роду Salmonella;
23. Збудники харчових токсикозів, це:
+ представники роду Staphylococcus (S. aureus);
24. Правильне твердження, щодо ветеринарно-санітарного оцінювання м’ясних туш та продуктів забою у разі сальмонельозу:
+ внутрішні органи з кишечником направляють на утилізацію, а тушу випускають після проварювання;
25.За фасціольозу дефінітивними господарями є:
+ жуйні, свині, кролі, люди
26.Правильне твердження щодо належності видів ковбасних виробів
до категорії стійких:
+ сирокопчені і напівкопчені ковбаси;
27.Техно-хімічні дослідження м’ясних консервів включають:
+ дослідження вмісту вологи, нітратів, масової частки солі
28.Правильне твердження щодо ветеринарно-санітарного оцінювання м’ясних консервів у разі виявлення мікробіологічного бомбажу:
+ утилізація (переробка на м'ясо-кісткове борошно);
29.Документи, які мають супроводжувати партію тварин, що відправляють на забій:
+ Ветеринарне свідоцтво (форма №1) (у межах району – ветеринарна довідка).
30.Без корму в господарстві перед відправленням на забійне
підприємство можна витримувати велику рогату худобу:
+ 15 год.
31.Забійні підприємства мають прийняти доставлених тварин у термін:
+ не пізніше 2 годин після доставки;
32.Термометрію тварин у день забою проводить:
+ лікар або фельдшер ветеринарної медицини; велику рогату худобу – поголовно, решту тварин – вибірково;
33.Приймання тварин на м’ясопереробні підприємства здійснюється:
+ за вгодованістю і масою тварин або за масою і якістю м’яса;
34.Точки ветеринарно-санітарної експертизи на поточній лінії
зпереробки великої рогатої худоби:
+чотири точки ветеринарно-санітарної експертизи для огляду: голів, внутрішніх органів, туш і фінальна;
35.Проби, що направляють у лабораторію ветеринарної медицини для отримання відповідного експертного висновку у разі проведення
післязабійної діагностики отруєнь тварин:
+ середні проби м'язової тканини, мозку, печінки і нирок, вмісту шлунку в кількості 50-500 г (залежно від маси тварини).
36. Вимушений забій, це:
+ забій тварин внаслідок травм, фізичних ушкоджень тощо, у випадках, якщо подальше лікування є неефективним чи економічно недоцільним;
37. Загальні вимоги до забою тварин:
+ забiй тварин має бути гуманним, швидким, безболісним, супроводжуватися добрим знекровлюванням i бути безпечним для людей, що проводять забій;
38.Найпоширеніший вид оглушення тварин:
+ електрооглушення;
39.Крупон, це:
+ спинно-бокова частина шкури свиней.
40. Під час виготовлення ковбасних виробів використання умовно придатного м'яса можливе:
+ в деяких випадках з дозволу офіційного лікаря ветеринарної медицини;
41. М’ясо за термічним станом розподіляють:
+ парним, остиглим, охолодженим, замороженим і розмороженим;
42. Для чого під час виготовлення ковбас застосовують крохмаль та борошно ?
+ Для збільшення в'язкості і вологоутримувальної здатності фаршу.
43.До консервування м’ясо некастрованих биків:
+ допускається;
44.«Бомбаж» консервних банок, це:
+ однобічне або двобічне здуття банок з боку дна або кришки;
45.Термін «ексгаустування» під час виробництва консервів:
+ видалення повітря з банки;
46.Нормативний документ із питань стандартизації продукції, це:
+ документ, що встановлює правила, загальні принципи чи характеристики щодо різних видів діяльності або їх результатів;
47.Методи визначення свіжості м'яса:
+ органолептичні та лабораторні.
48.Процедура, яку виконують насамперед у разі органолептичного методу дослідження туш (півтуш):
+ визначення зовнішнього вигляду та кольору;
49. Суть методу мікроскопічного аналізу м’яса, це:
+ визначення кількості бактерій та ступеня розпаду м'язової тканини;
50. М’ясо, отримане від хворих або забитих в агональному стані тварин:
+ має погане або дуже погане знекровлення, темно-червоний або синюшний колір.
51. За якої температури всередині шматка м’яса під час проварювання воно вважається знешкодженим?
+ Не нижче 80 0С.
52.Чи паразитують трихінели в серці тварин?
+ Трихінели в серці не паразитують.
53.Залежно від виду дезінфекції поділяється транспорт на категорії:
Відповідь: 3 категорії
54.Під час транспортування може виникнути транспортна хвороба плевроденія у тварин:
+ коні.
55.Під час транспортування забійних тварин видають на партію тварин
наступний ветеринарний документ:
Відповідь: форма №1
56. На забійних підприємствах із потоковим процесом переробки тварин обладнують такі точки ВСЕ на лінії переробки овець і кіз:
+ внутрішніх органів, туш, фінальну;
57. Визначте порядок огляду продуктів забою великої рогатої худоби:
+ голова – селезінка –серце – легені – печінка – нирки – стравохід – шлунок – кишечник – вим'я (сім'яники) – матка – туша;
58.На лінії з переробки однокопитних тварин є такі точки ВСЕ:
+ голів (на сап), внутрішніх органів, туш, фінальна;
59.Під час огляду продуктів забою кролів та нутрій виділяють
точки ВСЕ:
+ голів, внутрішніх органів, тушок.
60. На лінії переробки птиці за потужності конвеєра до 4000 голів за годину обладнують:
+ дві точки ВСЕ для огляду: внутрішніх органів і тушок, фінальну;
61. На лінії переробки птиці за потужності конвеєра понад 4000 голів за годину обладнують:
+ три точки ВСЕ: для огляду внутрішніх органів і тушок; видалених внутрішніх органів і фінальну;
62.Розтин серця під час огляду туш проводять для виявлення:
+ саркоцистозу, цистицеркозу;
63.Для визначення свіжості м'яса проби відбирають:
+ з м'язів шиї, в ділянці лопатки, з м'язів стегна;
64. Поверхня туші злегка липка, потемніла, жир м'який, матовий, має сіруватий відтінок, злегка липне де пальців. Таке м'ясо:
+ сумнівної свіжості;
65. У разі фасціольозу та дикроцеліозу:
+ уражені частини внутрішніх органів утилізують або знищують, а неуражені і тушу випускають без обмежень. За інтенсивного ураження внутрішніх органів їх цілком утилізують;
66. Диференційну діагностику ехінококозу проводять:
+ від туберкульозу, тонкошийого цистицеркозу, бичачого та свинячого цистицеркозу;
67. Диференційна діагностика ехінококозу від туберкульозу:
+ у разі ехінококозу не спостерігають туберкул у регіональних лімфатичних вузлах, під час натискання на звапнені ехінококи вилущуються личинки;
68. Диференційна діагностика ехінококозу від тонкошийного цистицеркозу:
+ тонкошийні цистицерки розміщуються, як правило, на периферії органа і мають чітко виражену голівку, що знаходиться на довгій тонкій шийці;
69. У разі виявлення саркоцист і наявності змін у м'язах (виснаженні, гідремії, звапнення, знебарвлення):
+ тушу і органи утилізують, шпик, внутрішній жир, кишки і шкури використовують без обмежень;
70. На агропродовольчому ринку під час ветеринарно-санітарної експертизи яловичини на цистицеркоз досліджують:
+ м'язи серця, язика, шиї, великий жувальний та крилоподібний, стегнові м'язи, поперекові м'язи;
71. У разі цистицеркозу після знешкодження туші і субпродукти:
+ використовують для виготовлення варених і ліверних ковбас та фаршевих консервів.
72.Під час трихінелоскопії свіжої свинини досліджують зрізи:
+ 48 шт.;
73.Прижиттєві методи діагностики трихінельозу:
+ ІФА. біопсія м'язів, РЗК;
74. Диференційна лабораторна діагностика трихінельозу проводиться від:
+ Саркоспоридій, молодих цистицерків;
75.Під час трихінелоскопії свіжої конини досліджують зрізи:
+ 120 шт.
76.Вуглеводи м'яса:
+ у процесі автолізу обумовлюють виникнення процесу післязабійного задубіння;
77. М'ясо – це:
+ м'язова тканина, жир, кістки, нерви, кров'яні і лімфатичні судини і лімфатичні вузли.
78. Автоліз – це:
+ ферментативні процеси розпаду речовин і тканин під дією протеолітичних ферментів самих тканин;
79.Структурною одиницею м'язової тканини є:
+ м'язове волокно;
80.Підщелепні лімфатичні вузли під час післязабійного огляду свиней:
+ розтинають для дослідження на сибірку;
81.М’ясо погано знекровлене, з синюшним або бузково-рожевим відтінком лімфатичних вузлів, рН 6,6 і вище, реакція на пероксидазу негативна, а формольна реакція супроводжується утворенням
драглистого згустку. Таке м’ясо:
+ від хворої тварини або від тварини, забитої в агонії.
82.Для визначення життєздатності цистицерків застосовують:
+ жовч свині або бугая;
83.Знезаражують м'ясо у разі цистицеркозу:
+ проварюванням м'яса впродовж 3-х годин у відкритих котлах;
84.Диференціюють трихінел від бульбашок повітря:
+ сильніше закручують компресоріум.
85.Ветеринарно-санітарне оцінювання м’яса у разі виявлення трихінел:
+ знищення (спалювання);
86.Ветеринарно-санітарне оцінювання туші свині за ангінозної форми
сибірки:
+ знищують (спалюванням);
87. Ветеринарно-санітарне оцінювання туші великої рогатої худоби
уразі карбункульозної форми сибірки:
+знищують (спалюванням);
88.Ветеринарно-санітарне оцінювання свіжого м'яса у разі сказу:
+ утилізують.
89.Ветеринарно-санітарне оцінювання продуктів забою у разі
виснаження тварин:
+ утилізація;
90. Ветеринарно-санітарне оцінювання продуктів забою від тварин, що позитивно реагують на туберкулін:
+ промислова переробка.
91.Визначення м'яса хворих тварин у реакції з нейтральним формаліном ставлять із м'ясом:
+ яловичини;
92. Скільки зрізів із м’язової тканини роблять для дослідження на трихінельоз свиней у неблагополучному пункті:
+ 120
93. Скільки проб м'яса відбирають для дослідження на трихінельоз від свинячої туші?
+ 2 проби по 80 г.
94. Ветеринарно-санітарне оцінювання продуктів забою у разі фасціольозу з дегенеративними змінами печінки:
+ печінку утилізують, а інші продукти забою використовують без обмежень;
95.Диференціюють трихінельоз від:
+ Саркоцистозу;
96.Виявляють «тільця Бабеша-Негрі» для діагностики захворювання:
+ Сказу;
97.Утворення синьо-зеленого забарвлення у реакції на пероксидазу
вказує на те, що м'ясо:
+ свіже.
98.У реакції із сульфатом міді м’ясо утворює пластівці:
+ сумнівної свіжості;
99.Місце зарізу здорової тварини, яку забили у нормальному
фізіологічному стані буде:
+ нерівне та просякнуте кров'ю;
100.Характерна наявність гіпостазів для:
+ загиблих тварин;
101.Лімфовузли на розрізі у тварин, що забиті в агональному стані
будуть кольору:
+ синьо-рожевого;
102.Під час дослідження м’яса на трихінельоз методом перетравлення м'язів у штучному шлунковому соку використовують реактиви:
+ пепсин + НСІ+вода.
103.Пристрій, де роздавлюють зрізи м'язів у разі трихінелоскопії
називається:
+ Компресоріум;
104."Тигрове серце" характерне для:
+ Ящуру;
105.Носову перегородку у коней досліджують для діагностики:
+ Сапу;
106.Якщо під час бактеріоскопії мазків-відбитків виявляють поодинокі мікроорганізми в декількох полях зору мікроскопа, м’ясо:
+ свіже;
107.Санітарне оцінювання варених ковбас у разі виявлення сальмонел:
+ утилізують.
108. Санітарне оцінювання ураженої поодинокими ехінококами печінки за нормальної вгодованості туш:
+ зачищають і використовують без обмежень;
109.Наявність у серці крові, що не згорнулась після забою тварини, свідчить про можливе інфекційне захворювання:
+ Сибірку;
110.Кров у м'язах і кровоносних судинах відсутня, дрібні судини під
плеврою не просвічуються:
+ м’ясо від здорових тварин;
111.Санітарне оцінювання м’яса і продуктів забою у разі сапу коней:
+ знищують;
112.Санітарне оцінювання м'яса за наявності жовтяничності туші, яка не зникає протягом двох діб:
+ утилізують.
113.Санітарне оцінювання туші у разі аскарозу без виснаження:
+ випускають без обмежень;
114. Санітарне оцінювання туші у разі аскарозу, туша виснажена:
+ утилізують;
115. За вгодованістю дорослу велику рогату худобу та коней поділяють
на ______категорії. Відповідь: 2
116.Карантинне відділення добового надходження забійних тварин на скотобазу розраховане на відсоток:
+10 %;
117. Велику рогату худобу перед знекровленням оглушують:
+ електрострумом за допомогою однота двополюсного стека, молотом, стрілецькими апаратами, стилетом;
118.Дрібну рогату худобу перед знекровленням оглушують:
+ не оглушують.
119.Нутрування туш, це:
+процес виймання внутрішніх органів із черевної та грудної порожнин, із попереднім розпилюванням грудної кістки;
120. Під час визначення м’яса загиблих, хворих або забитих
вагональному стані тварин звертають увагу на такі ознаки:
+стан місця зарізу, ступінь знекровлення туші, наявність гіпостазів, зміни у лімфатичних вузлах і внутрішніх органах;
121.Розрізняють наступні ступені знекровлення туш:
+ добре, задовільне, погане, дуже погане;
122.Для бактеріологічного дослідження в лабораторію направляють:
+ проби м’язів – частину згинача або розгинача передньої та задньої кінцівок туші, лімфатичні вузли, селезінку, нирку, частину легень і печінки з портальними лімфовузлами та жовчним міхуром;
123. Середовища, що використовують для ідентифікації бактерій роду Salmonella:
+ Ендо, Левіна, Плоскирєва, вісмут-сульфітний агар;
124. Санітарне оцінювання м’яса у разі виявлення стрептококів та стафілококів:
+ у разі збереження якісних органолептичних показників м’ясо направляють на проварювання і виготовлення консервів і м’ясних хлібів. За поганих органолептичних показників, що свідчать про гнильне псування м’яса – тушу знищують або утилізують.
125. Післязабійна діагностика фасціольозу:
+виявляють ураження печінки; хронічний запальний процес у жовчних ходах, що призводить до потовщення їх стінок, а за хронічного перебігу – збільшення і звапнування жовчних ходів;
126 Для дослідження на вміст залишкових кількостей токсикантів, залежно від підозри на отруєння, у державну лабораторію ветеринарної медицини направляють:
+ середні проби м’язової тканини, мозку, печінки і нирок, вмістиме шлунку, кормів. Трупи птиці направляють цілими тушками;
127. Ветеринарно-санітарне оцінювання продуктів забою тварин
увипадку, якщо не встановлено причину отруєння:
+направляють на утилізацію або знищення;
128. Ветеринарно-санітарне оцінювання продуктів забою тварин, забитих у результаті отруєння натрію хлоридом:
+ направляють на промислову переробку за умови задовільних результатів хімічних та мікробіологічних досліджень;
129. Ветеринарно-санітарне оцінювання продуктів забою у разі дикроцеліозу:
+ уражені частини органів утилізують, а неуражені частини органів і тушу випускають без обмежень;
130. Ветеринарно-санітарне оцінювання продуктів забою у разі виявлення ознак виснаження тварин:
+ тушу і внутрішні органи утилізують.
131.Ветеринарно-санітарне оцінювання продуктів забою, одержаних від тварин, хворих на клінічний мастит, із вираженими патолого-
анатомічними змінами у тканині вим’я і надвименних лімфовузлах:
+ вим’я утилізують, а інші продукти використовують залежно від результатів мікробіологічного дослідження;
132. Ветеринарно-санітарне оцінювання продуктів забою тварин за наявності запальних процесів у матці:
+ за відсутності виснаження продукти забою використовують залежно від результатів мікробіологічного дослідження; у разі виснаження тушу і внутрішні органи утилізують;
133. Санітарне оцінювання продуктів забою, одержаних від тварин, хворих на цироз печінки:
+ печінку утилізують, а інші продукти забою випускають без обмеження;
134. Під час ветеринарно-санітарної експертизи туш і продуктів вимушеного забою обов’язково проводять:
+ органолептичні, мікробіологічні, хімічні дослідження, пробу варення;
135. Обов’язково потрібно досліджувати на цистицеркоз продукти забою тварин:
+ великої рогатої худоби, свиней;
136.Досліджують на ехінококоз органи та тканини:
+ легені та всі паренхіматозні органи;
137.Ветеринарно-санітарна експертиза туш і органів тварин
уразі виявлення 4-х і більше живих або загиблих цистицерків:
+тушу, голову і внутрішні органи (окрім кишечника) утилізують, внутрішній і зовнішній жир знімають і направляють на витоплювання для харчових цілей.
138. До м’якушевих субпродуктів відносять:
+ язик, печінка, нирки, серце, м’ясна обріз, легені, м’ясо стравоходу, селезінка, мозок, калтик, діафрагма, трахея, вим’я;
139. Порядок технології обробки кишкової сировини, це:
+ розбирання комплекту, очищення від вмісту, знежирення, шламування;
140. За позитивної реакції на пероксидазу з витяжкою з м’яса утворюється колір:
+ блакитно-зелений;
141 До субпродуктів 1 категорії належать:
+ язик, мозок, серце, печінка, діафрагма, нирки, хвости яловичі і баранячі;
142. Консервування кишкової сировини проводять:
+ сіллю, висушуванням, заморожуванням;
143. До ендокринної сировини належить:
+ гіпофіз, епіфіз, щитоподібна, паращитоподібна залози, наднирники, сім’яники, яєчники і котиледони.
144.Дослідження м’яса на свіжість починають із:
+ органолептичних досліджень;
145.Парне м'ясо характеризується:
+ м’якою консистенцією, м’язова тканина розслаблена, високою вологозв’язувальною здатністю, недостатнім ступенем перетравлення;
146.Густина молока всіх ґатунків має бути не нижче:
+ 1027 кг/м3 ;
147.Масову частку білка у молоці визначають за допомогою:
+ методу формольного титрування;
148.Фізико-хімічні зміни, що відбуваються в молоці у разі маститу?
+ зниження густини, титрованої кислотності, масової частки жиру (за виключенням початкової стадії захворювання), масової частки казеїну;
149. Густина натурального молока – це:
+ відношення маси молока при 20°С до маси такого ж самого об’єму води при 4°С;
150. Згідно з ДСТУ 3662-97 ґатунок молока визначають за показниками:
+ кислотністю, ступенем чистоти, загальним бактеріальним обсіменінням, температурою, масовою часткою сухих речовин і кількістю соматичних клітин;
151. Густину молока можна визначати
+ через 2 години після видоювання
152.Правильними є визначення терміна збірного молока:
+ молоко, отримане від групи тварин;
153.Розрізняють кислотність молока:
+ активну і титровану;
154.Забезпечує молочнокисле бродіння компонент молока:
+ Лактоза;
155.Густина молока залежить від:
+ породи, віку, періоду лактації, фізіологічного стану, температури, годівлі, хімічного складу;
156. Густина молока згідно з ДСТУ 3662-97 за температури 20 °С становить:
+ не менше, ніж 1027 кг/м3.
157. Органолептичні показники молока:
+ досліджують обов’язково у кожній партії молока;
158.До органолептичних показників молока відносять визначення:
+ запаху, зовнішнього вигляду, консистенції, смаку;
159.Групу чистоти молока встановлюють за:
+ наявністю на фільтрі механічних часток;
160.Величина нормальної титрованої кислотності молока:
+ 16–18 0Т;
161.Титрована кислотність молока вимірюється в:
+ Градусах Тернера;
162.За ступенем чистоти молоко ділять на таку кількість груп:
+ три (1, 2, 3);
163.У разі зростання кількості жиру густина молока:
+ знижується;
164. Визначення, яке характеризує показник титрованої кислотності молока:
+ відображає вміст у молоці всіх сполук, що мають кислий характер (°Т).
165.Молоко від клінічно хворих на лейкоз корів:
+ знищують після знезараження;
166.Молоко (вершки) від тварин, які негативно реагують на бруцельоз,
знеблагополучного стада:
+знезаражують пастеризацією або кип’ятінням у господарстві і з дозволу державної служби ветеринарної медицини здають на молокопереробні підприємства або використовують у господарстві;
167.Молоко, отримане від хворих на лістеріоз корів:
+ знищують;
168.Молоко, одержане з чвертей вим'я, уражених клінічним маститом:
+ після кип'ятіння або інших методів знешкодження знищують;
169. Базисна жирність молока:
+ масова частка жиру в молоці, яка відповідає базисній нормі, затвердженій Кабінетом Міністрів України у встановленому порядку
170. Коров’яче молоко має злегка жовтуватий відтінок:
+ це залежить від наявності в молоці каротину;
171.З кобилячого молока виготовляють твердий сичужний сир:
+ так;
172.Титрована кислотність молока – це показник:
+ свіжості молока.
173.До показників безпечності молока та молочних продуктів належать:
+ хіміко-токсикологічні.
174.До первинної відносять мікрофлору молока, що:
+ потрапила у молоко під час доїння;
175.Молоко тварин, що найближче за хімічним складом до жіночого:
+ Кобиляче;
176.Ґатунок молока встановлюють за:
+ одним із найгірших показників;
177. Молоко доставляти на агропродовольчі ринки в оцинкованому та пластиковому посуді:
+ не дозволяється;
178.Смак молока на агропродовольчих ринках визначають:
+ після кип’ятіння;
179.Молоко корів належить до:
+ казеїнового типу.
180. В умовах агропродовольчих ринків не визначають наступні показники молока:
+ вміст макрота мікроелементів;
181.Завдяки якому компоненту молоко корів володіє різноманітними технологічними властивостями (його кип’ятять, виготовляють значний асортимент кисломолочних продуктів тощо):
+ казеїну;
182.Час, який має тривати етап підготовки корів до доїння (підмивання вим’я, легкий масаж, здоювання перших цівок, одягання доїльних
стаканів):
+ не більше 1-ї хвилини;
183.Здоювання перших цівок під час підготовки корів до доїння проводять:
+ в окремий посуд;
184.Первинна обробка молока на фермах не включає:
- фільтрування; + пастеризацію;
185.Масова частка жиру для молока коров’ячого що реалізується на ринку повинно бути :
+ Не нижче 3,2%
186.Під час санітарної обробки доїльного обладнання споліскування
теплою водою (30 ± 5 С) проводять для:
+ видалення залишків молока;
187. Під час санітарної обробки доїльного обладнання кислотну обробку проводять для:
+ видалення „молочного каменю”;
188. Під час санітарної обробки доїльного обладнання його заключне споліскування проводять:
+ водопровідною водою, яка за якістю відповідає питній;
189. Молоко, отримане від серопозитивних на лейкоз тварин:
+ пастеризують у господарстві при температурі не нижче 80 0С і згодовують телятам або здають на молокозавод;
190.Молоко, отримане від серонегативних щодо лейкозу корів, які утримуються окремо від серопозитивного поголів’я
на неблагополучній фермі:
+ можна здавати на молокопереробні підприємства без попередньої пастеризації;
191. У випадку, коли серопозитивні на лейкоз тварини не відділені від загального стада:
+ молоко від усього поголів’я ферми підлягає пастеризації при температурі не нижче 80 0С протягом 30 хв. або кип'ятінню 5 хв.;
192.Молоко, отримане від умовно здорових тварин щодо туберкульозу неблагополучного господарства та від реагуючих на туберкулін
корів благополучного господарства:
+ знезаражують методом пастеризації у пастеризаторах при 85 0С протягом 30 хв. або при 90 0С протягом 5 хв. у межах господарствах, після чого направляють на молокопереробне підприємство;
193. Молоко, отримане від клінічно хворих на туберкульоз корів:
+ забороняють вживати людям та згодовувати тваринам, після знезараження знищують;
194.З метою визначення якості пастеризації молока проводять:
+ пробу на фосфатазу; + пробу на пероксидазу;
195.Показник титрованої кислотності молока характеризує визначення:
+ відображає вміст у молоці всіх сполук, що мають кислий характер (°Т);
196.Позначте реакції, які використовують для визначення домішок соди
вмолоці:
+проба з фенолротом ;
197.Густина козиного молока:
+ 1027-1038 кг/м3
198.Температура замерзання молока
+ від -0,52 до -0,53 0С
199.Оболонка жирової кульки складається з:
+ фосфоліпідів, оболонкового білка і гідратної води
200. Кисломолочними називають:
+ продукти, які виготовляються сквашуванням молока та вершків чистими культурами молочнокислих бактерій із
додаванням або без додавання дріжджів та оцтовокислих бактерій;
201.До кисломолочних продуктів не відносяться:
+ вершкове масло, згущене молоко, сухе молоко.
202.З метою проведення фізико-хімічних досліджень та запобігання підвищення кислотності молока використовують декілька способів консервування середніх проб молока за допомогою консервантів:
+ формалін, калію дихромат, пероксид водню;
203.Як змінюється густина натурального незбираного молока у разі змішування його з водою?
Відповідь: знижується
204.Ступінь чистоти для молока, що закуповується молокопереробними підприємствами:
Не нижче______групи
Відповідь: 2-ї .
205.Методи бактеріологічних досліджень молока:
+прямий (чашковий);
+непрямий (редуктазна проба);
206. Для першого ґатунку молока допускається загальне бактеріальне обсіменіння:
+ <500 тис./см3 ;
207.У мазках-відбитках з поверхневих і глибоких шарів м’язів риби сумнівної свіжості виявляють:
+ у мазках із глибоких шарів м’язів виявляють 10–20, а з поверхневих – 30–50 мікроорганізмів в одному полі зору. Препарат фарбується задовільно.
208.Методи дослідження для визначення ступеня свіжості риби, це:
+ органолептичні, хімічні, мікроскопічні;
209. Стан м’язів та луски у свіжої риби:
+ риба не згинається, м’язи пружні, луска гладка, блискуча, висмикується з трудом.
210. Вада соленої риби «іржа», це:
+ окиснення поверхневого жиру у вигляді жовто-коричневих плям.
211.Підлягає хімічним та бактеріоскопічним дослідженням риба:
+ сумнівної свіжості;
212.За результатами бактеріоскопії мазків-відбитків з глибоких шарів м’язів відносять до несвіжої рибу, якщо кількість мікроорганізмів у полі зору мікроскопа:
+ понад 20;
213. Зябра та стан черевця у свіжої риби мають колір:
+ від інтенсивно-рожевого до світло-червоного, черевце підтягнуте;
214. Стан слизу та очей у несвіжої риби:
+ слиз брудно-сірого кольору, липкий, очі глибоко запалі, мутні, рогівка зморщена;
215. Хімічні реакції для визначення свіжості риби належать до якісних, це:
+ визначення Н2S, реакція з міді сульфату, реакція на пероксидазу та з реактивом Неслера;
216.Готують витяжку для проведення реакції на пероксидазу:
+ із зябер.
217.Вада копченої риби «білобочка» – це:
+ не докопчені білі місця, де риба торкалася одна одної в процесі копчення;
218. Вада копченої риби «пухирі» – це:
+ ділянки зморщеної шкіри, що відстає від м’язової тканини.
219.Яйце, взяте з інкубатора, як незапліднене називається:
+ міражне;
220.Яйце з частковим змішуванням білка і жовтка – це:
+ виливок;
221. Дієтичні яйця мають:
+ повітряну камеру, висотою не більше, ніж 4 мм, жовток займає центральне положення;
222.Дрібні яйця позначають етикеткою:
+ «Дрібні»;
223.Курячі дієтичні яйця зберігаються:
+ 7 діб;
224.Яйце з одноманітним рудуватим забарвленням вмісту – це:
+ красюк.
225.Яйця з пошкодженою шкаралупою:
+ зберігають на птахофабриках не більше 1 доби;
226. Яйце зі стороннім запахом, що швидко зникає – це:
+ запашисте;
227. Термін зберігання столових яєць за температури до 20 0С становить:
+ до 25 діб;
228. Термін зберігання столових яєць у холодильнику при температурі від 0 до -2 0С становить:
+ до 120 діб.
229. Тік – це вада яєць, що характеризується:
+ пошкодженням шкаралупи й оболонки під шкаралупою, з течею, але за умов збереження цілісності жовтка;
230.Виливок – це вада яєць, що характеризується:
+ частковим змішуванням жовтка з білком.
231.Кров'яна пляма – це вада яєць, що характеризується:
+ наявністю на поверхні жовтка або в білку кров'яних включень, які видно під час овоскопії;
232. Затхле – це вада яєць, що характеризується:
+ запахом плісняви або має запліснявілу поверхню шкаралупи;
233. Кров'яна пляма – це вада яєць, що характеризується:
+ наявністю на поверхні жовтка або в білку кров'яних включень, які видно під час овоскопії
234. Велика пляма – це вада яєць, що характеризується:
+ наявність плям під шкаралупою, загальним розміром понад 1/8 поверхні всього яйця;
235.На агропродовольчих ринках дозволяється реалізувати:
+ бобові культури – горошок зелений у бобах, квасоля, боби тощо;
236.На агропродовольчих ринках дозволяється реалізувати:
+ тропічні та субтропічні культури (цитрусові, банани, ананаси, папайї, ківі тощо);
237.Приєднання до жиру води, в результаті чого відбувається розпад молекули жиру з утворенням вільних жирних кислот і гліцерину –
це:
+ гідроліз;
238. Процес псування жиру, за якого жир набуває жовтого забарвлення, має прогірклий смак і різкий неприємний запах, в ньому утворюються альдегіди, кетони, спирти, ефіри, низькомолекулярні кислоти, називається:
+ згіркнення.
239.Процес псування жиру, який характеризується утворенням із перекисів оксикислот та продуктів їх полімеризації, жир
знебарвлюється, стає щільним, набуває салистого присмаку,
підвищується його температура плавлення:
+ осалювання;
240.Кількість грамів йоду, виділеного ізКІ перекисами, які знаходяться
в100 г жиру, характеризують:
+перекисне число;
241. Кількість грамів йоду, які приєднуються до 100 г жиру, характеризують:
+ йодне число;
242. Кількість лугу (КОН у мг), яка необхідна для нейтралізації вільних жирних кислот, що містяться в 1 г жиру, характеризує:
+ кислотне число;
243. Показник, що пов’язаний із кількістю ненасичених жирних кислот у жирі:
+ йодне число;
244.Значення пероксидного числа для якісного жиру становить:
+ не вище 0,06;
245.Значення пероксидного числа для жиру сумнівної свіжості
становить:
+ від 0,06 до 0,1.
246.Значення пероксидного числа для несвіжого жиру становить:
+ вище 0,1;
247.Значення кислотного числа для якісного жиру становить:
+ від 1,2 до 2,2;
248.Значення кислотного числа для жиру сумнівної свіжості становить:
+ понад 3,5;
249.Значення кислотного числа для несвіжого жиру становить:
+ понад 5,0;
250. Органолептичні показники, що враховують під час оцінювання жиру тварин різних видів:
+ колір, прозорість, консистенція, запах, смак;
251. Дослідження тваринного жиру з визначення кислотного
іперекисного числа виконують із метою:
+встановлення ступеня псування жиру;
252.Жир набуває жовтого забарвлення, має прогірклий смак і різкий неприємний запах, в ньому утворюються альдегіди, кетони, спирти,
ефіри, низькомолекулярні кислоти
+ згіркнення.
253.Під час визначення консистенції меду виявили, що на шпателі залишилася значна кількість меду, який стікає великими рідкими
витягнутими краплями. Такий мед за консистенцією:
+ дуже в’язкий;
254.Під час визначення консистенції меду виявили, що на шпателі залишилася значна кількість меду, який стікає, утворюючи довгі
тяжі. Такий мед за консистенцією:
+ дуже в’язкий;
255.Масова частка води (%) в якісному меді не має перевищувати:
+ 21;
256.Мед класифікують за:
+ видом рослини медоносу;
257.У якісному меді вміст механічних домішок:
+ не допускається;
258.За способом отримання мед може бути:
+ центробіжний;
259. Під час визначення консистенції меду виявили, що шпатель занурюється в мед під тиском. Такий мед за консистенцією:
+ щільний.
260.Вміст інвертованих цукрів у квітковому меді має бути:
+ не менше 70 %;
261.Вміст сахарози у квітковому меді має бути:
+ не більше 5 %;
262.Продукт бджільництва, що виробляється в організмі бджоли:
+ перга;
263.Продукт бджільництва, що виробляється безпосередньо в організмі бджоли:
+ бджолина отрута.
264. Продуктів бджільництва, що виробляється безпосередньо
ворганізмі бджоли:
+маточне молочко;
265.Продукт перероблення бджолами є:
+ мед;
266.Продуктом перероблення бджолами є:
+ прополіс;
267.Продуктом перероблення бджолами є:
+ перга; - бджолина отрута.
268.До вуглеводного комплексу меду входять:
+ моносахариди, дисахариди і полісахариди.
269. Вуглеводи меду, що належать до дисахаридів:
+ сахароза і мальтоза.
270.Вуглеводи меду, що належать до моносахаридів:
+ глюкоза і фруктоза;
271.Окиснюваність прополісу:
+ характеризує кількість ненасичених сполук у прополісі, що визначають його біологічну активність;
272. Йодне число прополісу:
+ характеризує кількість ненасичених сполук у прополісі, що визначають його біологічну активність;
273.Бджолиний віск має тверду консистенцію за температури:
+ до 30 0С;
274.Бджолиний віск стає пластичним за температури:
+ 35 0С;
275.Бджолиний віск має рідку консистенцію за температури:
+ від 60 0С.
276.Бджолиний віск кипить за температури:
+ 100 0С;
277.Для визначення медової паді не використовують:
+ реакцію з червоною кров’яною сіллю;
278.Для дослідження від кожної одиниці упаковки продукції
беруть проби воску загальною масою:
+ 150 г.
279. Масова частка вологи в обніжжі бджолиному згідно з вимогами чинного стандарту має бути:
+ до 10 %;
280. Окиснюваність обніжжя бджолиного, згідно з вимогами чинного стандарту має бути:
+ не більше 23 с.
281.Колір обніжжя бджолиного згідно з вимогами чинного стандарту:
+ від жовтого до фіолетового та чорного;
282.Визначення поняття «діастазне число»:
+ показник, який характеризує активність ферменту (альфа-амілази) і вимірюється в одиницях Готе;
283. Визначення поняття «медова падь»:
+ солодка густа рідина, яку виділяють тля та інші дрібні комахи, що мешкають на рослинах і споживають їхній сік;
284. Монофлорний мед – це:
+ мед, який містить пилкові зерна переважно одного виду рослин;
285.Інвертований цукор в меді – це:
+ сумарний вміст глюкози і фруктози;
286.Термін зберігання дієтичних курячих яєць за температури до 20°С
становить _______ діб.
Відповідь: 7
287. Термін зберігання столових курячих яєць за температури до 20°С становить:
+ не більше 25 діб.
288.Показник рН для несвіжої риби:
+ ≥7,3.
289.Показник рН для риби сумнівної свіжості:
+ 7,0-7,2;
290.Показник, який характеризує активність ферменту діастази,
вимірюється в одиницях
Відповідь: Готе
291.Мед, зібраний з нектару рослин одного виду називається
Відповідь: монофлорний
292.Поліфлорний мед – це:
+ мед, зібраний із різних нектароносів;
293.Який сорт меду не кристалізується?
+ акацієвий;
294.Вада яйця з одноманітним рудуватим забарвленням вмістимого:
+ красюк
295.Метод дослідження яєць, що полягає у визначенні їх якості без пошкодження шкаралупи, називається
Відповідь: овоскопія
296.Кислотність розсолу для квашеної капусти в перерахунку на молочну кислоту:
+ 0,7–2,4%;
297.Соняшникову олію допускають до продажу у випадку:
+ у випадку зберігання її в алюмінієвому посуді.
298.Лабораторні дослідження рослинної олії у державних лабораторіях ветеринарно-санітарної експертизи:
+ визначення кислотного та пероксидного числа;
299.Гриби, які дозволяється реалізувати на агропродовольчих ринках:
+ глива та печериці промислового вирощування;
300.До органолептичних методів визначення якості рослинної олії
відносять:
+ визначення кольору, запаху, смаку, прозорості;