VSE

-множинні крововиливи на паренхіматозних органах, запальні процеси в печінці і жовчних ходах;

-у печінці виявляють прозорі міхурці сірувато-білого кольору, овальної форми. Всередині посвідчується паразит, сколекс якого має 4 розвинені присоски.

126 Для дослідження на вміст залишкових кількостей токсикантів, залежно від підозри на отруєння, у державну лабораторію ветеринарної медицини направляють:

+ середні проби м’язової тканини, мозку, печінки і нирок, вмістиме шлунку, кормів. Трупи птиці направляють цілими тушками;

-проби м’язової тканини, масою не менше 200 г, та вмістиме шлунку;

-частину згинача або розгинача передньої та задньої кінцівок туші, вкриту фасцією, або шматок м’язової тканини; лімфатичні вузли;

-шматочки м’язової тканини, масою 300–400 г і внутрішні органи.

127. Ветеринарно-санітарне оцінювання продуктів забою тварин

увипадку, якщо не встановлено причину отруєння:

-проварюють і використовують на корм тваринам;

+ направляють на утилізацію або знищення;

-переробляють на варені ковбаси;

-випускають без обмеження.

128.Ветеринарно-санітарне оцінювання продуктів забою тварин, забитих у результаті отруєння натрію хлоридом:

-направляють на переробку та виготовлення варених ковбас;

-утилізують;

+ направляють на промислову переробку за умови задовільних результатів хімічних та мікробіологічних досліджень; - випускають без обмеження.

129. Ветеринарно-санітарне оцінювання продуктів забою у разі дикроцеліозу:

-утилізують;

-проварюють;

+ уражені частини органів утилізують, а неуражені частини органів і тушу випускають без обмежень; - випускають без обмежень.

130.Ветеринарно-санітарне оцінювання продуктів забою у разі виявлення ознак виснаження тварин:

-випускають після проварювання;

-знищують спалюванням;

-використовують залежно від результатів бактеріологічного дослідження;

20

+ тушу і внутрішні органи утилізують.

131.Ветеринарно-санітарне оцінювання продуктів забою, одержаних від тварин, хворих на клінічний мастит, із вираженими патолого-

анатомічними змінами у тканині вим’я і надвименних лімфовузлах:

-утилізують;

-направляють на промислову переробку;

+ вим’я утилізують, а інші продукти використовують залежно від результатів мікробіологічного дослідження; - випускають без обмежень.

132. Ветеринарно-санітарне оцінювання продуктів забою тварин за наявності запальних процесів у матці:

- направляють на промислову переробку; + за відсутності виснаження продукти забою використовують залежно від

результатів мікробіологічного дослідження; у разі виснаження тушу і внутрішні органи утилізують;

-матку утилізують, а тушу та інші внутрішні органи випускають без обмеження;

-випускають без обмежень.

133. Санітарне оцінювання продуктів забою, одержаних від тварин, хворих на цироз печінки:

- направляють на промислову переробку; + печінку утилізують, а інші продукти забою випускають без обмеження;

-всі продукти забою направляють на технічну утилізацію;

-випускають без обмежень.

134. Під час ветеринарно-санітарної експертизи туш і продуктів вимушеного забою обов’язково проводять:

+ органолептичні, мікробіологічні, хімічні дослідження, пробу варення;

-тільки органолептичні;

-тільки пробу варення;

-тільки хімічні дослідження.

135. Обов’язково потрібно досліджувати на цистицеркоз продукти забою тварин:

+ великої рогатої худоби, свиней;

-коней, великої рогатої худоби, свиней;

-дрібної рогатої худоби, коней;

-екзотичні породи тварин.

136. Досліджують на ехінококоз органи та тканини:

+ легені та всі паренхіматозні органи;

-печінку, легені, серце, селезінку, м’язи, мозок;

-органи сечостатевої системи;

-органи травного каналу.

21

137.Ветеринарно-санітарна експертиза туш і органів тварин

уразі виявлення 4-х і більше живих або загиблих цистицерків:

- утилізація туш і внутрішніх органів; - тушу і внутрішні органи відправляють на промислову переробку;

- тушу і внутрішні органи використовують без обмежень; + тушу, голову і внутрішні органи (окрім кишечника) утилізують, внутрішній

і зовнішній жир знімають і направляють на витоплювання для харчових цілей.

138.До м’якушевих субпродуктів відносять:

-губи і п’ятачки, ніжки свинячі, ноги і путовий суглоб яловичі, конячі, вуха яловичі і свинячі, голови свинячі;

-шлунки великої рогатої худоби і дрібної рогатої худоби, свиней;

+ язик, печінка, нирки, серце, м’ясна обріз, легені, м’ясо стравоходу, селезінка, мозок, калтик, діафрагма, трахея, вим’я; - голови конячі, яловичі, хвости яловичі і баранячі.

139. Порядок технології обробки кишкової сировини, це:

- знежирення, очищення від вмісту, шламування, розбирання комплекту; + розбирання комплекту, очищення від вмісту, знежирення, шламування; - шламування, знежирення, очищення від вмісту, розбирання комплекту; - очищення від вмісту, знежирення, розбирання комплекту, шламування.

140. За позитивної реакції на пероксидазу з витяжкою з м’яса утворюється колір:

- рожевий; + блакитно-зелений;

- фіолетовий; - жовтий.

141 До субпродуктів 1 категорії належать:

-вим’я яловиче, серце, печінка, селезінка, свинячі м’ясо-кісткові хвости, серце, діафрагма; + язик, мозок, серце, печінка, діафрагма, нирки, хвости яловичі і баранячі;

-серце, печінка, шлунки, легені, калтик, мозок, діафрагма;

-вим’я яловиче, голови яловичі, свинячі, легені, стравохід, калтик, селезінка, вуха.

142. Консервування кишкової сировини проводять:

-формаліном, сіллю, висушуванням, лугом;

-заморожуванням, лугом, сіллю, кислотами; + сіллю, висушуванням, заморожуванням;

22

- висушуванням, сіллю, спиртом.

143. До ендокринної сировини належить:

-підшлункова залоза, слизова оболонка сичугів великої рогатої худоби і свинячих шлунків, сичуги телят і ягнят;

-кров, жовч, печінка та спинний мозок;

-підшлункова залоза, слизова оболонка сичугів, епіфіз, щитоподібна залоза, котиледони; + гіпофіз, епіфіз, щитоподібна, паращитоподібна залози, наднирники,

сім’яники, яєчники і котиледони.

144. Дослідження м’яса на свіжість починають із:

-огляду поверхневих лімфатичних вузлів; + органолептичних досліджень;

-голови;

-внутрішніх органів.

145. Парне м'ясо характеризується:

+ м’якою консистенцією, м’язова тканина розслаблена, високою вологозв’язувальною здатністю, недостатнім ступенем перетравлення;

-низькою вологозв’язувальною здатністю, щільною консистенцією;

-високою вологозв’язувальною здатністю, щільною консистенцією;

-високим ступенем перетравлення.

146.Густина молока всіх ґатунків має бути не нижче:

- 1026 кг/м3 ; + 1027 кг/м3 ; - 1028 кг/м3 ; - 1032 кг/м3 ;

147.Масову частку білка у молоці визначають за допомогою:

- рефрактометричного методу; + методу формольного титрування;

-титрометричного методу;

-кислотного методу.

148. Фізико-хімічні зміни, що відбуваються в молоці у разі маститу?

- підвищення густини, титрованої кислотності, масової частки жиру; + зниження густини, титрованої кислотності, масової частки жиру (за

виключенням початкової стадії захворювання), масової частки казеїну;

23

-підвищення масової частки жиру (за виключенням початкової стадії захворювання);

-зниження масової частки сироваткових білків і хлоридів.

149. Густина натурального молока – це:

+ відношення маси молока при 20°С до маси такого ж самого об’єму води при 4°С;

-відношення маси молока при 10°С до маси такого ж самого об’єму води при 4°С;

-відношення маси молока при 20°С до маси такого ж самого об’єму води при 0°С;

-відношення маси молока при 10°С до маси такого ж самого об’єму води при 10°С.

150.Згідно з ДСТУ 3662-97 ґатунок молока визначають за показниками:

- температурою, термостійкістю, загальним бактеріальним обсіменінням і масовою часткою сухих речовин;

- ступенем чистоти, густиною, масовою часткою жиру, інгібувальними речовинами; + кислотністю, ступенем чистоти, загальним бактеріальним обсіменінням,

температурою, масовою часткою сухих речовин і кількістю соматичних клітин; - кількістю соматичних клітин, інгібувальними речовинами, термостійкістю,

густиною.

151.Густину молока можна визначати

- відразу після видоювання + через 2 години після видоювання

- через 1 годину після видоювання - не має значення

152. Правильними є визначення терміна збірного молока:

- молоко з високим вмістом жиру; + молоко, отримане від групи тварин; - молоко після пастеризації;

- частина молока, яку одержують після відокремлення вершків.

153. Розрізняють кислотність молока:

- активну; + активну і титровану; - титровану;

- активну і пасивну;

154. Забезпечує молочнокисле бродіння компонент молока:

- Фруктоза;

24

+ Лактоза;

-Галактоза;

-Маноза.

155. Густина молока залежить від:

+ породи, віку, періоду лактації, фізіологічного стану, температури, годівлі, хімічного складу;

-тільки температури;

-тільки годівлі;

-тільки фізіологічного стану.

156. Густина молока згідно з ДСТУ 3662-97 за температури 20 °С становить:

-1016–1020 кг/м3;

-1026–1032 кг/м3;

-1031–1034 кг/м3;

+ не менше, ніж 1027 кг/м3.

157.Органолептичні показники молока:

- досліджують за необхідності; + досліджують обов’язково у кожній партії молока; - досліджують 1 раз на тиждень; - досліджують 1 раз на квартал.

158.До органолептичних показників молока відносять визначення:

- густини, консистенції, кольору, кислотності; - консистенції, чистоти, термостійкості;

+ запаху, зовнішнього вигляду, консистенції, смаку; - чистоти, кольору, смаку, густини.

159.Групу чистоти молока встановлюють за:

- наявністю осаду; + наявністю на фільтрі механічних часток;

-кольором;

-консистенцією.

160.Величина нормальної титрованої кислотності молока:

- 17–23 0Т; + 16–18 0Т; - 30–40 0Т; - 40–50 0Т.

161.Титрована кислотність молока вимірюється в:

- Градусах Цельсія;

25

+ Градусах Тернера;

-Градусах ареометра;

-Нормальних градусах.

162.За ступенем чистоти молоко ділять на таку кількість груп:

- чотири (1, 2, 3, 4); + три (1, 2, 3); - п’ять (1, 2, 3, 4, 5); - дві (1, 2).

163.У разі зростання кількості жиру густина молока:

+ знижується; - збільшується;

- не змінюється; - збільшується в 2 рази.

164. Визначення, яке характеризує показник титрованої кислотності молока:

- концентрація в молоці іонів водню або, так званий, водневий показник (рН); - являє собою силу, що прагне скоротити поверхню рідини і подати її у вигляді кулі (Н/м); - це маса його при 20°С, що міститься в одиниці об’єму, виражається в кг/м3, або в °А;

+ відображає вміст у молоці всіх сполук, що мають кислий характер (°Т).

165. Молоко від клінічно хворих на лейкоз корів:

- пастеризують або кип’ятять і здають на молокозавод; - забороняється вживати людям та згодовувати тваринам; + знищують після знезараження;

- знезаражують кип’ятінням і використовують у корм тваринам.

166. Молоко (вершки) від тварин, які негативно реагують на бруцельоз,

знеблагополучного стада:

+знезаражують пастеризацією або кип’ятінням у господарстві і з дозволу державної служби ветеринарної медицини здають на молокопереробні підприємства або використовують у господарстві; - знезаражують пастеризацією або кип’ятінням у господарстві і переробляють безпосередньо в господарстві; - утилізують; - кип’ятять і знищують.

167. Молоко, отримане від хворих на лістеріоз корів:

+ знищують;

26

-дозволяють використовувати після кип'ятіння в господарстві для згодовування тваринам;

-пастеризують при 85°С протягом 30 хв. і здають на молокозавод;

-пастеризують при 85°С протягом 30 хв. і здають на молокозавод або згодовують тваринам.

168.Молоко, одержане з чвертей вим'я, уражених клінічним маститом:

- пастеризують при 70 °С протягом 20 хв. і здають на молокозавод або згодовують тваринам; + після кип'ятіння або інших методів знешкодження знищують;

- після кип’ятіння згодовують тваринам; - знезаражується пастеризацією при температурі 85 °С протягом 30 хв. або кип’ятінням протягом 5 хв.

169.Базисна жирність молока:

-певна визначена жирність молока;

-мінімальна жирність молока, що допускається під час приймання на молокозавод, встановлена Міністерством аграрної політики України;

-відсоток жиру в молоці, встановлений на основі породності корів даної області чи району; + масова частка жиру в молоці, яка відповідає базисній нормі, затвердженій

Кабінетом Міністрів України у встановленому порядку

170. Коров’яче молоко має злегка жовтуватий відтінок:

-це залежить від санітарно-гігієнічних умов його отримання; + це залежить від наявності в молоці каротину;

-це залежить від наявності в молоці вітамінів групи В;

-це залежить від наявності в молоці вітаміну Д.

171.З кобилячого молока виготовляють твердий сичужний сир:

+ так; - ні;

- за деяких умов; - лише з молока кобил окремих порід.

172.Титрована кислотність молока – це показник:

-санітарно-гігієнічних умов отримання молока;

-натуральності;

-тільки сиропридатності;

+ свіжості молока.

173. До показників безпечності молока та молочних продуктів належать:

-органолептичні;

-радіологічні;

-хімічний склад;

27

+ хіміко-токсикологічні.

174.До первинної відносять мікрофлору молока, що:

+ потрапила у молоко під час доїння; - розмножується під час зберігання;

- потрапила у молоко під час первинної обробки; - розмножується під час транспортування.

175.Молоко тварин, що найближче за хімічним складом до жіночого:

- Козине; - Буйволиць;

+ Кобиляче; - Овець.

176.Ґатунок молока встановлюють за:

-одним із кращих показників, за якими визначають ґатунок; + одним із найгірших показників;

-важливими показниками;

-масовою часткою жиру і густиною молока.

177. Молоко доставляти на агропродовольчі ринки в оцинкованому та пластиковому посуді:

+ не дозволяється;

-дозволяється, але в чистому посуді;

-з дозволу лікаря ветеринарної медицини;

-дозволяється тільки взимку.

178.Смак молока на агропродовольчих ринках визначають:

- змочуючи ротову порожнину і не проковтуючи його; + після кип’ятіння; - змочуючи ротову порожнину і проковтуючи його;

- після підігрівання до 40–42 °С.

179.Молоко корів належить до:

- альбуміно-глобулінового типу;

-альбумінового типу;

-глобулінового типу; + казеїнового типу.

180. В умовах агропродовольчих ринків не визначають наступні показники молока:

-масову частку жиру;

-кислотність;

+ вміст макрота мікроелементів; - густину.

28

181.Завдяки якому компоненту молоко корів володіє різноманітними технологічними властивостями (його кип’ятять, виготовляють значний асортимент кисломолочних продуктів тощо):

+ казеїну; - альбуміну;

- глобулінів; - лактозі.

182.Час, який має тривати етап підготовки корів до доїння (підмивання вим’я, легкий масаж, здоювання перших цівок, одягання доїльних

стаканів):

-не більше 2-х хвилин;

-не більше 3-х хвилин; + не більше 1-ї хвилини;

-не більше 6-ти хвилин.

183. Здоювання перших цівок під час підготовки корів до доїння проводять:

- на підлогу; + в окремий посуд;

-у посуд для основного доїння;

-перші цівки молока не здоюють.

184.Первинна обробка молока на фермах не включає:

- фільтрування; - зберігання; + пастеризацію;

- охолодження.

185.Масова частка жиру для молока коров’ячого що реалізується на ринку повинно бути :

+ Не нижче 3,2%

-Не нижче 3,4%

-Не нижче 3,0%

-Не нижче 4,0%

186. Під час санітарної обробки доїльного обладнання споліскування теплою водою (30 ± 5 С) проводять для:

+ видалення залишків молока;

-зняття білково-жирової плівки;

-зняття білкової плівки;

29