VSE
.pdf-множинні крововиливи на паренхіматозних органах, запальні процеси в печінці і жовчних ходах;
-у печінці виявляють прозорі міхурці сірувато-білого кольору, овальної форми. Всередині посвідчується паразит, сколекс якого має 4 розвинені присоски.
126 Для дослідження на вміст залишкових кількостей токсикантів, залежно від підозри на отруєння, у державну лабораторію ветеринарної медицини направляють:
+ середні проби м’язової тканини, мозку, печінки і нирок, вмістиме шлунку, кормів. Трупи птиці направляють цілими тушками;
-проби м’язової тканини, масою не менше 200 г, та вмістиме шлунку;
-частину згинача або розгинача передньої та задньої кінцівок туші, вкриту фасцією, або шматок м’язової тканини; лімфатичні вузли;
-шматочки м’язової тканини, масою 300–400 г і внутрішні органи.
127. Ветеринарно-санітарне оцінювання продуктів забою тварин
увипадку, якщо не встановлено причину отруєння:
-проварюють і використовують на корм тваринам;
+ направляють на утилізацію або знищення;
-переробляють на варені ковбаси;
-випускають без обмеження.
128.Ветеринарно-санітарне оцінювання продуктів забою тварин, забитих у результаті отруєння натрію хлоридом:
-направляють на переробку та виготовлення варених ковбас;
-утилізують;
+ направляють на промислову переробку за умови задовільних результатів хімічних та мікробіологічних досліджень; - випускають без обмеження.
129. Ветеринарно-санітарне оцінювання продуктів забою у разі дикроцеліозу:
-утилізують;
-проварюють;
+ уражені частини органів утилізують, а неуражені частини органів і тушу випускають без обмежень; - випускають без обмежень.
130.Ветеринарно-санітарне оцінювання продуктів забою у разі виявлення ознак виснаження тварин:
-випускають після проварювання;
-знищують спалюванням;
-використовують залежно від результатів бактеріологічного дослідження;
20
+ тушу і внутрішні органи утилізують.
131.Ветеринарно-санітарне оцінювання продуктів забою, одержаних від тварин, хворих на клінічний мастит, із вираженими патолого-
анатомічними змінами у тканині вим’я і надвименних лімфовузлах:
-утилізують;
-направляють на промислову переробку;
+ вим’я утилізують, а інші продукти використовують залежно від результатів мікробіологічного дослідження; - випускають без обмежень.
132. Ветеринарно-санітарне оцінювання продуктів забою тварин за наявності запальних процесів у матці:
- направляють на промислову переробку; + за відсутності виснаження продукти забою використовують залежно від
результатів мікробіологічного дослідження; у разі виснаження тушу і внутрішні органи утилізують;
-матку утилізують, а тушу та інші внутрішні органи випускають без обмеження;
-випускають без обмежень.
133. Санітарне оцінювання продуктів забою, одержаних від тварин, хворих на цироз печінки:
- направляють на промислову переробку; + печінку утилізують, а інші продукти забою випускають без обмеження;
-всі продукти забою направляють на технічну утилізацію;
-випускають без обмежень.
134. Під час ветеринарно-санітарної експертизи туш і продуктів вимушеного забою обов’язково проводять:
+ органолептичні, мікробіологічні, хімічні дослідження, пробу варення;
-тільки органолептичні;
-тільки пробу варення;
-тільки хімічні дослідження.
135. Обов’язково потрібно досліджувати на цистицеркоз продукти забою тварин:
+ великої рогатої худоби, свиней;
-коней, великої рогатої худоби, свиней;
-дрібної рогатої худоби, коней;
-екзотичні породи тварин.
136. Досліджують на ехінококоз органи та тканини:
+ легені та всі паренхіматозні органи;
-печінку, легені, серце, селезінку, м’язи, мозок;
-органи сечостатевої системи;
-органи травного каналу.
21
137.Ветеринарно-санітарна експертиза туш і органів тварин
уразі виявлення 4-х і більше живих або загиблих цистицерків:
- утилізація туш і внутрішніх органів; - тушу і внутрішні органи відправляють на промислову переробку;
- тушу і внутрішні органи використовують без обмежень; + тушу, голову і внутрішні органи (окрім кишечника) утилізують, внутрішній
і зовнішній жир знімають і направляють на витоплювання для харчових цілей.
138.До м’якушевих субпродуктів відносять:
-губи і п’ятачки, ніжки свинячі, ноги і путовий суглоб яловичі, конячі, вуха яловичі і свинячі, голови свинячі;
-шлунки великої рогатої худоби і дрібної рогатої худоби, свиней;
+ язик, печінка, нирки, серце, м’ясна обріз, легені, м’ясо стравоходу, селезінка, мозок, калтик, діафрагма, трахея, вим’я; - голови конячі, яловичі, хвости яловичі і баранячі.
139. Порядок технології обробки кишкової сировини, це:
- знежирення, очищення від вмісту, шламування, розбирання комплекту; + розбирання комплекту, очищення від вмісту, знежирення, шламування; - шламування, знежирення, очищення від вмісту, розбирання комплекту; - очищення від вмісту, знежирення, розбирання комплекту, шламування.
140. За позитивної реакції на пероксидазу з витяжкою з м’яса утворюється колір:
- рожевий; + блакитно-зелений;
- фіолетовий; - жовтий.
141 До субпродуктів 1 категорії належать:
-вим’я яловиче, серце, печінка, селезінка, свинячі м’ясо-кісткові хвости, серце, діафрагма; + язик, мозок, серце, печінка, діафрагма, нирки, хвости яловичі і баранячі;
-серце, печінка, шлунки, легені, калтик, мозок, діафрагма;
-вим’я яловиче, голови яловичі, свинячі, легені, стравохід, калтик, селезінка, вуха.
142. Консервування кишкової сировини проводять:
-формаліном, сіллю, висушуванням, лугом;
-заморожуванням, лугом, сіллю, кислотами; + сіллю, висушуванням, заморожуванням;
22
- висушуванням, сіллю, спиртом.
143. До ендокринної сировини належить:
-підшлункова залоза, слизова оболонка сичугів великої рогатої худоби і свинячих шлунків, сичуги телят і ягнят;
-кров, жовч, печінка та спинний мозок;
-підшлункова залоза, слизова оболонка сичугів, епіфіз, щитоподібна залоза, котиледони; + гіпофіз, епіфіз, щитоподібна, паращитоподібна залози, наднирники,
сім’яники, яєчники і котиледони.
144. Дослідження м’яса на свіжість починають із:
-огляду поверхневих лімфатичних вузлів; + органолептичних досліджень;
-голови;
-внутрішніх органів.
145. Парне м'ясо характеризується:
+ м’якою консистенцією, м’язова тканина розслаблена, високою вологозв’язувальною здатністю, недостатнім ступенем перетравлення;
-низькою вологозв’язувальною здатністю, щільною консистенцією;
-високою вологозв’язувальною здатністю, щільною консистенцією;
-високим ступенем перетравлення.
146.Густина молока всіх ґатунків має бути не нижче:
- 1026 кг/м3 ; + 1027 кг/м3 ; - 1028 кг/м3 ; - 1032 кг/м3 ;
147.Масову частку білка у молоці визначають за допомогою:
- рефрактометричного методу; + методу формольного титрування;
-титрометричного методу;
-кислотного методу.
148. Фізико-хімічні зміни, що відбуваються в молоці у разі маститу?
- підвищення густини, титрованої кислотності, масової частки жиру; + зниження густини, титрованої кислотності, масової частки жиру (за
виключенням початкової стадії захворювання), масової частки казеїну;
23
-підвищення масової частки жиру (за виключенням початкової стадії захворювання);
-зниження масової частки сироваткових білків і хлоридів.
149. Густина натурального молока – це:
+ відношення маси молока при 20°С до маси такого ж самого об’єму води при 4°С;
-відношення маси молока при 10°С до маси такого ж самого об’єму води при 4°С;
-відношення маси молока при 20°С до маси такого ж самого об’єму води при 0°С;
-відношення маси молока при 10°С до маси такого ж самого об’єму води при 10°С.
150.Згідно з ДСТУ 3662-97 ґатунок молока визначають за показниками:
- температурою, термостійкістю, загальним бактеріальним обсіменінням і масовою часткою сухих речовин;
- ступенем чистоти, густиною, масовою часткою жиру, інгібувальними речовинами; + кислотністю, ступенем чистоти, загальним бактеріальним обсіменінням,
температурою, масовою часткою сухих речовин і кількістю соматичних клітин; - кількістю соматичних клітин, інгібувальними речовинами, термостійкістю,
густиною.
151.Густину молока можна визначати
- відразу після видоювання + через 2 години після видоювання
- через 1 годину після видоювання - не має значення
152. Правильними є визначення терміна збірного молока:
- молоко з високим вмістом жиру; + молоко, отримане від групи тварин; - молоко після пастеризації;
- частина молока, яку одержують після відокремлення вершків.
153. Розрізняють кислотність молока:
- активну; + активну і титровану; - титровану;
- активну і пасивну;
154. Забезпечує молочнокисле бродіння компонент молока:
- Фруктоза;
24
+ Лактоза;
-Галактоза;
-Маноза.
155. Густина молока залежить від:
+ породи, віку, періоду лактації, фізіологічного стану, температури, годівлі, хімічного складу;
-тільки температури;
-тільки годівлі;
-тільки фізіологічного стану.
156. Густина молока згідно з ДСТУ 3662-97 за температури 20 °С становить:
-1016–1020 кг/м3;
-1026–1032 кг/м3;
-1031–1034 кг/м3;
+ не менше, ніж 1027 кг/м3.
157.Органолептичні показники молока:
- досліджують за необхідності; + досліджують обов’язково у кожній партії молока; - досліджують 1 раз на тиждень; - досліджують 1 раз на квартал.
158.До органолептичних показників молока відносять визначення:
- густини, консистенції, кольору, кислотності; - консистенції, чистоти, термостійкості;
+ запаху, зовнішнього вигляду, консистенції, смаку; - чистоти, кольору, смаку, густини.
159.Групу чистоти молока встановлюють за:
- наявністю осаду; + наявністю на фільтрі механічних часток;
-кольором;
-консистенцією.
160.Величина нормальної титрованої кислотності молока:
- 17–23 0Т; + 16–18 0Т; - 30–40 0Т; - 40–50 0Т.
161.Титрована кислотність молока вимірюється в:
- Градусах Цельсія;
25
+ Градусах Тернера;
-Градусах ареометра;
-Нормальних градусах.
162.За ступенем чистоти молоко ділять на таку кількість груп:
- чотири (1, 2, 3, 4); + три (1, 2, 3); - п’ять (1, 2, 3, 4, 5); - дві (1, 2).
163.У разі зростання кількості жиру густина молока:
+ знижується; - збільшується;
- не змінюється; - збільшується в 2 рази.
164. Визначення, яке характеризує показник титрованої кислотності молока:
- концентрація в молоці іонів водню або, так званий, водневий показник (рН); - являє собою силу, що прагне скоротити поверхню рідини і подати її у вигляді кулі (Н/м); - це маса його при 20°С, що міститься в одиниці об’єму, виражається в кг/м3, або в °А;
+ відображає вміст у молоці всіх сполук, що мають кислий характер (°Т).
165. Молоко від клінічно хворих на лейкоз корів:
- пастеризують або кип’ятять і здають на молокозавод; - забороняється вживати людям та згодовувати тваринам; + знищують після знезараження;
- знезаражують кип’ятінням і використовують у корм тваринам.
166. Молоко (вершки) від тварин, які негативно реагують на бруцельоз,
знеблагополучного стада:
+знезаражують пастеризацією або кип’ятінням у господарстві і з дозволу державної служби ветеринарної медицини здають на молокопереробні підприємства або використовують у господарстві; - знезаражують пастеризацією або кип’ятінням у господарстві і переробляють безпосередньо в господарстві; - утилізують; - кип’ятять і знищують.
167. Молоко, отримане від хворих на лістеріоз корів:
+ знищують;
26
-дозволяють використовувати після кип'ятіння в господарстві для згодовування тваринам;
-пастеризують при 85°С протягом 30 хв. і здають на молокозавод;
-пастеризують при 85°С протягом 30 хв. і здають на молокозавод або згодовують тваринам.
168.Молоко, одержане з чвертей вим'я, уражених клінічним маститом:
- пастеризують при 70 °С протягом 20 хв. і здають на молокозавод або згодовують тваринам; + після кип'ятіння або інших методів знешкодження знищують;
- після кип’ятіння згодовують тваринам; - знезаражується пастеризацією при температурі 85 °С протягом 30 хв. або кип’ятінням протягом 5 хв.
169.Базисна жирність молока:
-певна визначена жирність молока;
-мінімальна жирність молока, що допускається під час приймання на молокозавод, встановлена Міністерством аграрної політики України;
-відсоток жиру в молоці, встановлений на основі породності корів даної області чи району; + масова частка жиру в молоці, яка відповідає базисній нормі, затвердженій
Кабінетом Міністрів України у встановленому порядку
170. Коров’яче молоко має злегка жовтуватий відтінок:
-це залежить від санітарно-гігієнічних умов його отримання; + це залежить від наявності в молоці каротину;
-це залежить від наявності в молоці вітамінів групи В;
-це залежить від наявності в молоці вітаміну Д.
171.З кобилячого молока виготовляють твердий сичужний сир:
+ так; - ні;
- за деяких умов; - лише з молока кобил окремих порід.
172.Титрована кислотність молока – це показник:
-санітарно-гігієнічних умов отримання молока;
-натуральності;
-тільки сиропридатності;
+ свіжості молока.
173. До показників безпечності молока та молочних продуктів належать:
-органолептичні;
-радіологічні;
-хімічний склад;
27
+ хіміко-токсикологічні.
174.До первинної відносять мікрофлору молока, що:
+ потрапила у молоко під час доїння; - розмножується під час зберігання;
- потрапила у молоко під час первинної обробки; - розмножується під час транспортування.
175.Молоко тварин, що найближче за хімічним складом до жіночого:
- Козине; - Буйволиць;
+ Кобиляче; - Овець.
176.Ґатунок молока встановлюють за:
-одним із кращих показників, за якими визначають ґатунок; + одним із найгірших показників;
-важливими показниками;
-масовою часткою жиру і густиною молока.
177. Молоко доставляти на агропродовольчі ринки в оцинкованому та пластиковому посуді:
+ не дозволяється;
-дозволяється, але в чистому посуді;
-з дозволу лікаря ветеринарної медицини;
-дозволяється тільки взимку.
178.Смак молока на агропродовольчих ринках визначають:
- змочуючи ротову порожнину і не проковтуючи його; + після кип’ятіння; - змочуючи ротову порожнину і проковтуючи його;
- після підігрівання до 40–42 °С.
179.Молоко корів належить до:
- альбуміно-глобулінового типу;
-альбумінового типу;
-глобулінового типу; + казеїнового типу.
180. В умовах агропродовольчих ринків не визначають наступні показники молока:
-масову частку жиру;
-кислотність;
+ вміст макрота мікроелементів; - густину.
28
181.Завдяки якому компоненту молоко корів володіє різноманітними технологічними властивостями (його кип’ятять, виготовляють значний асортимент кисломолочних продуктів тощо):
+ казеїну; - альбуміну;
- глобулінів; - лактозі.
182.Час, який має тривати етап підготовки корів до доїння (підмивання вим’я, легкий масаж, здоювання перших цівок, одягання доїльних
стаканів):
-не більше 2-х хвилин;
-не більше 3-х хвилин; + не більше 1-ї хвилини;
-не більше 6-ти хвилин.
183. Здоювання перших цівок під час підготовки корів до доїння проводять:
- на підлогу; + в окремий посуд;
-у посуд для основного доїння;
-перші цівки молока не здоюють.
184.Первинна обробка молока на фермах не включає:
- фільтрування; - зберігання; + пастеризацію;
- охолодження.
185.Масова частка жиру для молока коров’ячого що реалізується на ринку повинно бути :
+ Не нижче 3,2%
-Не нижче 3,4%
-Не нижче 3,0%
-Не нижче 4,0%
186. Під час санітарної обробки доїльного обладнання споліскування теплою водою (30 ± 5 С) проводять для:
+ видалення залишків молока;
-зняття білково-жирової плівки;
-зняття білкової плівки;
29