Модуль № 1.

1. «Летальний синтез» це ? В процесі біотрансформації інколи утворюються проміжні сполуки, набагато токсичніші за вихідну

2. В копії акта розтину детально описують ? патолого-анатомічні зміни.

3. В яких випадках дозволяється консервування патматеріалу? В окремих випадках (коли для пересилки матеріалу необхідно більше 3-х днів, або коли його відправлення затримується) дозволяється його консервування спиртом-ректифікатом у співвідношенні 1:2. У цьому разі одночасно в окремій посудині надсилають пробу спирту (50 мл).

4. Виємка ? невелика к-ть продукту відібрана за один прийом з одної точки

5. Вихідний зразок ? сукупність усіх виїмок і вибірок

6. Від загинувших дрібних тварин та птиці направляють для дослідження? окремі органи, або трупи.

7. Відбір проб кормів з двох суміжних сторін ? на двох суміжних сторонах поля помічають 3–4 точки так, щоб вони розміщувались всією довжиною сторони. Потім на відстані 5, 10 й 15 м від краю поля беруть проби. Загальна кількість відібраного матеріалу повинна відповідати розміру вихідного зразка;

8. Відбір проб кормів методом квартування ? це спосіб одержання середньої проби із вихідного сипучого корму. Для цього відбирають проби кормів, висипають на чисту суху поверхню, щоб сформувати на ній піраміду з основою у формі квадрата, яку розплющують у шар, що має форму квадрата й поділяють двома діагоналями на чотири трикутники, із яких дві протилежні вилучають, а із матеріалу, що залишився знову створюють квадрат і знову поділяють діагоналями. Так повторюють декілька разів до одержання середньої або лабораторної проби, що дорівнює 1 кг;

9. Відбір проб кормів методом конверту ? це метод відбору проб сипучого або поштучного матеріалу, який зберігається насипом і залежно від розміру приміщення або сховища використовують метод одинарного, подвійного або потрійного конверта;

10. Відбір проб культур із закритого грунту ? Проби культур із закритого ґрунту відбирають методом конверта, а на великих площах – методом подвійного або потрійного конверта;

11. Відбір проб складається з декількох етапів ? з 4 етапів: 1-відбір виїмок, вибірок або раз.проб; 2- формування вихідного зразка загал і середньої проби; 3- формування середнього зразка; 4- виділ. наважу для аналізу.

12. Для визначення наявності отруйних рослин у травостої лук та пасовищ? відбирають середню пробу, для чого на різних ділянках з врахуванням рельєфу (долина, балка, горб), ботанічного складу рослинності з кожного гектара в 3-5 місцях вирізають під корінь всю рослинність у рамці з площею 1м2.

13. Для хімічних досліджень направляють ? в окремих склянках направляють (по 0,5 кг): частину шлунка з вмістимим, частину тонкого і товстого кишечника з вмістимим (перев’язаних з обох сторін), частину печінки з жовчним міхуром, одну нирку, сечу, скелетні м’язи. В деяких випадках виникає необхідність взяття шкіри з підшкірною клітковиною та м’язами, найбільш повнокровну частину легень, трахею, частину серця, селезінки, головного мозку та кров.

14. До високотоксичних хос належать ?

15. До малотоксичні хос належать ?

16. До препаратів контактної дії відносяться ?базудин, байтекс, бромофос, гардона, карбофос, метафос,фозалон, фталофос(хлорофос, ДДВФ, метафос, дифос, етафос, циодрін, карбофос, діазинон, дурсбан, трихлорметафос і ін.)

17. До препаратів контактно-системної дії ? фосфамід

18. До препаратів системної дії відносяться ? антіо, амофос, метилмеркаптофос, сайфос

19. До середньотоксичних хос належать ?ддт, ддд, поліхлорпіпен, поліхлорбутан

20. Загальна проба ? сукупність разових проб

21. Курареподібні явища включають ослаблений тонус скелетної мускулатури особливо шийного відділу, ослаблення тонусу і параліч м'язів грудної клітки

22. Лікування тварин при отруєнні фос ?

23. Лікування тварин при отруєнні ХОС ? рекомендується застосовувати патогенетичне і симптоматичне лікування. Для видалення хлорорганічних пестицидів зі шлунку та кишечнику застосовують адсорбуючі засоби, блювотні, сольові проносні, промивання шлунку содовим розчином. Застосування олійних проносних не допускається, тому що вони підвищують всмоктуваність хлорорганічних пестицидів.

24. Матеріал, відібраний для хіміко-токсикологічного дослідження ? не миють і не консервують. В окремих випадках (коли для пересилки матеріалу необхідно більше 3-х днів або коли його відправлення затримується) дозволяється його консервування спиртом-ректифікатом у співвідношенні 1:2. У цьому разі одночасно в окремій посудині надсилають пробу спирту (50 мл)

25. Метод відбору проб кормів за допомогою пробовідбірника ? Принцип відбору полягає у взятті за схемою конверта проб з верхнього, середнього та нижнього шарів матеріалу. У цьому разі користуються пробовідбірниками та різними пристосуваннями.

26. Метод відбору проб кормів по діагоналі ? Цим методом відбирають проби із вегетуючих рослин, до яких є легкий доступ. Для цього по діагоналі поля в 7– 10 точках через рівні проміжки беруть проби в кількості, достатній для одержання вихідного зразка

27. Мускариноподібні явища включають ? одночасно збуджуються нікотиночутливі рецептори центральної нервової системи, симпатичних і парасимпатичних гангліїв, кори наднирників і скелетних м’язів та постсинаптичні мускариночутливі рецептори виконавчих органів. Це призводить до дискоординації життєво важливих функцій організму, в першу чергу дихання та серцевої діяльності.

28. Наважка ? (аналітична проба) невел к-ть сер зразка, точно зважена

29. Нікотиноподібні явища включають ? тремор скелетних м'язів, судоми кінцівок, підвищення кровоносного тиску, збудження і параліч ЦНС

30. Отруєння тварин фос можуть виникати при згодовуванні зелених рослин

раніше 6 днів ? системної дії(антіо, амофос, метилмеркаптофос, сайфос)

31. Отруєння тварин фос можуть виникати при згодовуванні зелених рослин

раніше 6 тижнів ? При хронічному отруєнні відмічають загальне пригнічення, зниження апетиту, схуднення, збільшення діурезу, нерідко парези і паралічі м’язів кінцівок та асиметрії тонусу м’язів шиї.

32. Пат матеріал для пересилки поміщають ? Склянки з патматеріалом закривають пробками, обгортають чистим папером та зав’язують шпагатом, кінці якого прикріпляють до паперу сургучевою печаткою. На кожну склянку наклеюють етикетку, на якій вказують характер матеріалу, його масу, вид та кличку тварини, дату загибелі та розтину трупа та на яке отруєння виникло підозріння.

33. Патогенез при отруєнні ФОС ? Фосфорорганічні пестициди є високоліпотропними сполуками, тому вони легко всмоктуються слизовими оболонками шлунково- кишкового тракту та органів дихання і шкірою, накопичуючись, перш за все, у життєво-важливих органах: центральної і периферичної нервової системи, печінці, залозах внутрішньої секреції, а також у жирових депо.

34. Патогенез при отруєнні ХОС ? Хлорорганічні пестициди є отрутами політропної дії з переважним впливом на функцію центральної та периферійної нервової систем та ураженням паренхіматозних органів, особливо печінки.

35. Патологоанатомічні зміни при отруєнні ФОС ? При смертельному отруєнні протягом двох годин можна спостерігати звуження зіниці ока, випадіння язика з ротової порожнини; у трахеї та бронхах - скупчення пінистої рідини, набряк мозку, множинні крововиливи у внутрішніх органах. Жовчний міхур переповнений, сечовий міхур та кишечник - у стані спастичного скорочення. При хронічному отруєнні домінують гемодинамічні розлади та дистрофічні зміни внутрішніх органів. В легенях – нерідко явища емфіземи.

36. Патологоанатомічні зміни при отруєнні ХОС ? Патолого-анатомічна картина за гострого отруєння тварин характеризується вираженим кровонаповненням внутрішніх органів і судин головного мозку, крапковими та дифузними крововиливами в легенях, під епі- та ендокардом. Слизові оболонки шлунку і тонкої кишки набряклі, серозні і слизові оболонки гіперемійовані, можливі крововиливи. Печінка повнокровна, часто нерівномірно забарвлена, жовчний міхур збільшений в об’ємі. В залозах внутрішньої секреції (наднирникових, щитоподібній і підшлунковій) відзначають гіперемію та крапкові крововиливи. Селезінка зазвичай збільшена.

37. При ексгумації трупа для досліджень направляють ? для досліджень направляють збережені від розкладу внутрішні органи (до 1 кг), скелетні м’язи (до 1 кг), землю під трупом і над трупом (0,5 кг).

38. При отруєнні бджіл відбирають ? 400-500 г підмору, рамку з пергою та сотовий мед (100г).

39. При підозрі на отруєння тварин у лабораторію направляють матеріал ? в окремих склянках направляють (по 0,5 кг): частину шлунка з вмістимим, частину тонкого і товстого кишечника з вмістимим (перев’язаних з обох сторін), частину печінки з жовчним міхуром, одну нирку, сечу, скелетні м’язи. В деяких випадках виникає необхідність взяття шкіри з підшкірною клітковиною та м’язами, найбільш повнокровну частину легень, трахею, частину серця, селезінки, головного мозку та кров.