Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

modul_2_toxa

.docx
Скачиваний:
118
Добавлен:
04.08.2017
Размер:
46.45 Кб
Скачать
  1. Метод визначення цинку 1-2 мл мінералізату змішують з водою (1:1), після чого 2-3 краплі нейтралізують 25% розчином аміаку (судять за лакмусовим папірцем) і одну краплю наносять на суху смужку паперу, попередньо змоченого насиченим розчином тіосечовини. Фільтрувальний папір витримують протягом однієї хвилини над отвором склянки з 25% розчином аміаку. Папірці висушують на повітрі і обприскують з пульверизатора свіжоприготовленим розчином дітизону в бензолі. При наявності отрути з’являється червоно-малинова пляма

  2. Патогенез при отруєнні барієм вуглекислим У шлунку реагує із хлористоводневою кислотою і перетворюється в барію хлорид, що добре всмоктується слизовою оболонкою. Вибірково підвищує тонус гладенької мускулатури внутрішніх органів і стінок судин. На серце діє подібно глікозидам наперстянки. Основне значення має розлад функції серцево-судинної системи (з різким підвищенням кров'яного тиску) і травного каналу

  3. Лікування тварин при отруєнні сполуками свинцю промити шлунок чистою, теплою водою. Як протиотрути внутрішньо вводять сульфат натрію, сульфат магнію (по 300-400 г великим, 30-40 г дрібним тваринам). При цьому сполуки свинцю переходять у нерозчинні солі і виводяться через кишечник з організму. Для парентерального введення використовують унітіол і тетацин-кальцій по 10-30 мг/кг маси тіла, при кольках - атропіну сульфат (0,5 мг/кг) п/ш. Однократна лікувальна доза унітіолу для корів складає 10 мг/кг, вівцям - 15, хутровим звірам - 20, курям - 30 мг/кг. Жуйним тваринам унітіол варто застосовувати в/в чи в/ч, а іншим тваринам його можна вводити п/ш і в/м. Показано застосування вітаміну В, кокарбоксилази, сечогінних, протисудомних і заспокійливих засобів. В/в - розчин глюкози з аскорбіновою кислотою.

  4. Патогенез при отруєнні органічними сполуками ртуті Активно взаємодіють з білками, утворюючи альбумінати. Накопичується в печінці, нирках, центральній нервовій системі. Надходячи в малих дозах, кумулюються в паренхіматозних органах. Потім виділяються з печінки, нирок і перерозподіляються в інші органи і тканини, у тому числі в шерстний покрив, головний і спинний мозок, кістяк, плід. Виділяючись залозами слизової оболонки проявляє подразнюючу дію і сприяє розвитку гастроентериту, стоматиту, конюнктивіту. Блокує сульфгідрильні групи ферментів, порушує обмінні процеси, насамперед вуглеводний, гальмується функціональний стан центральної нервової системи, печінки, нирок, залоз внутрішньої секреції, травного каналу, сечовидільних шляхів, органів відтворення. Виявляють ембріотоксичну, гонадотропну і тератогенну дію. Органічні похідні більш активно взаємодіють із сульфгідрильними групами різних ферментів, що призводить до збільшення порозності кровоносних судин, і з вираженим впливом на нервову тканину. Зменшується кількість еритроцитів наступає розпад лимфоїдних клітин у селезінці і лімфатичних вузлах, що веде до зниження загальної резистентності організму і виникненню інфекційних процесів

  5. Метод визначення свинцю якісна реакція До краплі розчину на годинниковому склі додають краплю розведеного розчину йодистого калію, отримують жовтий осад, розчинний у надлишку йодистого калію, а також у гарячій воді (при нагріванні розчиняється, а при охолодженні знову випадає у вигляді золотисто-жовтих листочків).

  6. Ртуть з організму виділяється – дуже повільно

  7. Ізоляція фенолу - Досліджуваний об’єкт (вода, подрібнене вмістиме шлунка) в кількості не менше 500 мл або 500 г помішають в колбу, підкислюють оцтовою кислотою до кислої реакції, а потім проводять відгін водяною парою. Дистилят піддають дослідженню

  8. Неорг похідні міді - міді сульфат, бордоська рідина, міді хлорокис

  9. З організму сполуки міді виділяються через травний канал в меншій мірі з сечею (?) – (з молоком, сечею, фекаліями)

  10. Метод визначення миш’яку - якісна проба. Вмістиме шлунка або інший матеріал змішують з конц. H2SO4 в співвідношенні 1:1, опускають в одержану суміш шматочки мідного дроту і нагрівають на водяній бані протягом 30 хв. При наявності отрути шматочки мідного дроту покриваються темно-сірим нальотом

  11. Натрію флюорид (натрію фторид, Na) застосовують як – антигельмінтний

  12. Отруєння тварин фтором зустрічається при: надходженні в організм фторвмістимих кормових добавок або отрутохімікатів, а також лікарських засобів.

  13. Метод визначення кухонної солі кількісна проба  В склянку поміщають 10 г подрібненого корму або патматеріалу доводять до 100 мл дистильованою водою, ретельно змішують, нагрівають на водяній бані до 80° С. Через 30 хвилин суміш охолоджують до кімнатної температури, періодично струшуючи і фільтрують через складений паперовий фільтр у суху колбу. Для дослідження беруть 25 мл фільтрату, вносять у конічну колбу на 100 мл, додають 1 мл 2% розчину хромату калію і титрують 0,1н розчином нітрату срібла до появи стійкого цегляно-червоного забарвлення.

  14. Лікування тварин при отруєнні фтором Промивання шлунка (передшлунків у жуйних) вапняною водою або 1-2 %-им розчином натрію гідрокарбонату, внутрішньо 1-2 %-ий р-н кальцію хлориду, сольові проносні, краще магнію сульфат. 10%-ий розчин кальцію хлориду в/в великим тваринам в дозі 150-300 мл, вівцям – 10-20 мл, дрібним тваринам – 1 мл/кг маси тіла. Кращий ефект при додаванні магнію сульфату в розчин кальцію хлориду великій рогатій худобі в дозі 0,8 г, дрібній рогатій худобі-0,1 г. Забезпечення тварин вітаміном D. Для лікування свиней кальцію хлорид можна замінити кальцію глюконатом, розчин якого можна вводити підшкірно.

  15. Для визначення залишків перметрину в навколишньому середовищі використовуються - метод газорідинної хроматографії з детектором по захопленню електронів. Чутливість 0,005 мг препарату в 1 кг досліджуваного продукту. Технічні препарати аналізують з використанням полум’яно-іонізаційного детектора.

  16. Лікування тварин при отруєнні синильною кислотою - Внутрівенно великим тваринам: 40 % -ий розчин глюкози в дозі до 200-250 мл., 10-30 %-і водні розчини натрію тіосульфату з розрахунку 50-70 мг/кг маси; 1-2%-ий р-н нітриту натрію (10-20 мг/кг маси тіла) чи 1 %-ий розчин метиленової сині (4-6 мг/кг маси тіла). Глюкозу і тіосульфат рекомендується вводити одночасно. Спочатку вводять метгемоглобіноутворювачі, а потім, не виймаючи голки, натрію тіосульфат. Крім специфічних антидотів показане призначення засобів, що збуджують дихання і серцеву діяльність (1%-ний розчин лобеліну гідрохлориду чи цитітон, кофеїн-бензоат натрію, кордіамін).

  17. Визначення ТМТД в молоці - 2-3 мл досліджуваного молока додають 5 крапель 5% розчину сульфату міді, ретельно змішують. Рідина забарвлюється в синій колір. Потім додають 5-6 крапель сірчаної кислоти (10% розчин); молоко при цьому згортається, синє забарвлення зникає, а при наявності отрути з’являється салатове, яке стає більш інтенсивним при нагріванні

  18. Похідні дихлорфеноксиоцтової кислоти - Дихлорфеноксиоцтова кислота (2,4-Д), амінна сіль 2,4-Д (2,4-ДА), диметиламмонієва сіль 2,4-Д (2,4-ДДМА), натрієва сіль 2,4-Д (диканірт), бутиловий ефір 2,4-Д (2,4-ДБ), хлоркротиловий ефір 2,4-Д (кротилін), октиловий ефір 2,4-Д

  19. Отруєння тварин кухонною сіллю зустрічається - при помилковому згодовуванні свиням і птиці комбікорму для великої рогатої худоби

  20. Сполуки ртурі накопичуються - в печінці, нирках, центральній нервовій системі.

  21. Ізоляція барію – мінералізацією

  22. Патогенез при отруєнні похідними фенолу - пригнічення функцій залізовмісних білків, порушення окиснювально-відновних процесів. Продукти розщеплення у малих дозах роз'єднувально діють на окисне фосфорилювання, а у великих дозах – інгібують дихання у мітохондріях печінки. Порушення енергетичого обміну, гальмування синтезу АТФ. Порушення терморегуляції, збіднення глікогеном печінки та інших органів. У крові збільшується кількість метгемоглобіну, розвивається гемоліз формених елементів.

  23. Препарати дельтаметрину використовуються -  у ветеринарній медицині для боротьби з ектопаразитами

  24. Методи визначення цигалотрину - изначення в зерні, олії, тканинах тварин, продуктах харчування базуються на екстракції залишків органічним розчинником, очищенні екстракту перерозподілом у системі рідина-рідина з наступним доочищенням на колонці та ідентифікації сполук газорідинною хроматографією з детектором по захопленню електронів і тонкошаровою хроматографією

  25. Патогенез при отруєнні сполуками свинцю –  після попадання в травний канал у великих кількостях, виклакає ураження слизової оболонки внаслідок утворення розчинних альбумінатів. В залежності вд концентрації може проявитись в'яжуча, подразнююча та припікаюча дія Після всмоктування блокуються сульфгідрильні групи багатьох ферментів, що призводить до зниження їх активності, порушенню окисно-відновних процесів та функції життєво важливих органів.

  26. Органічні похідні ртуті - гранозан, етилмеркурхлорид, фенілмеркурацетат, фенілмеркурбромід

  27. Органічні похідні миш'яку - амінарсен, атоксил, міарсенол, осарсол, новарсенол

  28. Лікування тварин при отруєнні похідними триазину - промивання шлунка з використанням окису магнію, в'яжучі препарати (танін, відвар кореневища бадану товстолистого). Активоване вугілля як адсорбуючий засіб. Протиотрутою є фолієва кислота, яка є частиною комплексу вітамінів групи В. Вона активно бере участь у процесах кровотворення, синтезу амінокислот, нуклеїнових кислот, пуринів і піримідинів. Доза фолієвої кислоти 0,1-0,2 мг/кг маси тіла. Рекомендується уводити в/м. Можна задавати усередину.

  29. Похідні тіокарбамінової кислоти - тіллам, тіобенкарб, тріаллат, ялан

  30. Патогенез при отруєнні фосфідом цинку - Під впливом кислот у шлунку утворюється фосфористий водень (РН3), який всмоктується в кров і проникає в клітини органів, де перетворюється згодом у солі фосфорної кислоти, що блокують тканинне дихання і призводять до розвитку гіпоксії. Важкий стан тварин супроводжується ураженням травного каналу і набряком легень.

  31. Лікування тварин при отруєнні кухонною сіллю - Насичення організму водою, нормалізація функції нервової системи,підтримка серцевої діяльності і дихання. Перше досягається як можна більш швидким забезпеченням тварин водою, а якщо вони вже не п'ють - і глибокими клізмами. Специфічним антидотом є 10 %-ий р-н кальцію хлориду, який вводять великим тваринам в/в, а 5 %-ий розчин на 1 %-ому розчині желатини дрібним тваринам в/м чи п/ш з розрахунку 1-2 мл на 1 кг маси. При ослабленні серцевої діяльності і дихання призначають кофеїн-бензоат натрію, кордіамін і інші стимулюючі засоби.

  32. Метод визначення фтору - якісна проба - 10-20 г корму або вмістимого шлунка заливають 10% H2SO4 змішують, настоюють 1 год і фільтрують. 1-2 краплі фільтрату вносять у коротке коліно П-подібної реактивної трубки, яке до половини заповнене 2-2,5% розчином калію хромату в концентрованій сірчаній кислоті. Змішують вмістиме трубки, нахиляючи її в різні сторони. При наявності отрути відбувається реакція, яка проявляється утворенням плівки, що легко сповзає з внутрішньої поверхні трубки внаслідок корозії скла

  33. Основна причина отруєння тварин сполуками ртуті - згодовування протруєного зерна, зберігання фуражного зерна і комбікормів разом із протруєним насінням в місцях, у приміщеннях де раніше зберігали протруєне зерно, а також транспортування їх у забрудненій тарі і транспорті. Причиною отруєння свиней і птахів може бути гідропонна зелень, вирощена з протруєного зерна. Не виключена можливість отруєння тварин і лікарськими препаратами

  34. Патогенез при гострому отруєнні синильною кислотою - HCN, що утворилася в рослинних кормах поза організмом або у травному каналі - дуже швидко всмоктується в кров і легко проникає через клітинні мембрани всіх органів у цитоплазму, де на рівні мітохондрій вибірково блокує дихальний фермент цитохромоксидазу. Тривалентне залізо цитохромоксидази вибірково, але оборотно реагує з CN-іоном, що приводить до втрати здатності зв'язуватися з киснем. При надлишку кисню в тканинах дуже швидко розвивається гістотоксична гіпоксія, що приводить до різкого порушення функції в першу чергу центральної і периферичної нервової системи

  35. Похідні карбамінової кислоти поділяються на: - арілові ефіри алкілкарбамінової кислоти (байгон, беноміл, дикрезил, севін, алкілсевін)

  36. Натрію кремнефлюорид (натрій кремнефтористий, Na2Si6) застосовують – антигельм

  37. Патогенез при отруєнні похідними дихлорфеноксиоцтової кислоти - Гальмування окисних процесів і клітинного дихання, порушення синтезу білка, пригнічення функцій щитовидної залози, змін функції кори наднирників, та збільшення рівня глюкокортикоїдів у крові. Порушення активності ферментів вуглеводного обміну, збільшення розпаду глікогену і гальмування його синтезу. Пригнічення центральної нервової системи, порушення білоксинтетичної, антитоксичної функції печінки, зміна рівня амінокислот і сульфгідрильних груп крові

  38. Метод визначення дельтаметрину: Залишки вилучають з біосубстратів сумішшю ацетону з гексаном Після цього очищають, перерозподілом в системі: гексан-ацетон-вода з наступною колонковою хроматографією. На газорідинному хроматографі з детектором по захопленню електронів. Мінімальний рівень визначення - 0,01 мг у 1 кг. Іноді використовують метод високоефективної рідинної хроматографії 3 ультрафіолетовим детектором

  39. Органічні похідні миш'яку виділяються з організму - через травний канал, в меншій мірі з сечею

  40. Патогенез при отруєнні формальдегідом - подразнююча і припікаюча дія внаслідок здатності реагувати з аміногруппами білкових молекул. Відбувається коагуляція білку протоплазми клітин. Можлива рефлекторна зупинка дихання, порушення функції ЦНС, ураженя нирок.

  41. Патогенез при отруєнні сполуками миш’яку - При контакті зі слизовими оболонками вони викликають некроз, а всмоктуючись в кров, надовго затримується в організмі тварини, виявляючи високу ступінь матеріальної кумуляції. У токсичних дозах вступають у хімічну взаємодію із сульфгідрильними групами багатьох ферментів. Блокуються найважливіші ланки енергетичного обміну, порушуючи нормальне функціонування циклу Кребса і відповідні зв'язки між вуглеводним, білковим, жировим обміном. Гонадотропна дія особливо на ранньому етапі сперматогенезу в результаті опосередкованої дії через нейроендокрину систему або безпосереднього ураження статевих залоз. Збільшується порозність стінок судин, вони розшиюються, що обумовлює виражений діатез.

  42. Лікування тварин при отруєнні сполуками міді - При гострому отруєнні промивання шлунка, застосування адсорбуючих засобів. Внутрішньо окис магнію, жовту кров'яну сіль у формі 0,1%-ого розчину, яєчний білок. В/в 40%-ий розчин глюкози, 10%-ий розчин натрію тіосульфату 0,5-1 мл/кг маси. Антидотом є молібдат амонію (молібденовокислий амоній) по 100-200 мг на одне введення вівцям в/в. Можна внутрішньо у такій же дозі з кормом разом з тіосульфатом натрію (0,4-1 г) щодня протягом 1-2 тиж. Рекомендується вводити в/в унітіол і в/м дикаптол у дозах 4-6 мг/кг маси тіла протягом 7-10 днів.

  43. Визначення фосфіду цинку (якісна проба на фосфор) - Проба базується на відновленні нітрату срібла фосфористим воднем. У колбу ємкістю 100-150 мл поміщають 50,0 г досліджуваного матеріалу (корм, вмістиме шлунка) і над ним підвішують два фільтрувальні папірці, один із яких змочений розчином нітрату срібла, а інший ацетатом свинцю так, щоб вони не торкались досліджуваного матеріалу та один одного. Потім в колбу додають 15 мл H2SO4 і закривають пробкою. При наявності отрути в матеріалі папірець, змочений нітратом срібла швидко темніє, а змочений розчином ацетату свинцю, не змінює кольору

  44. Метод визначення кухонної солі якісна проба - У пробірку наливають 1-2 мл досліджуваного фільтрату і додають 1-2 мл 2% AgNO3. При наявності отрути випадає білий осад, який не розчиняється в азотній кислоті (1-2 мл), але розчиняється у водному розчині аміаку

  45. Реакція на виявлення синильної кислоти - Фільтрувальний папір просочують 10% розчином пікринової кислоти і висушують при кімнатній температурі, після чого змочують 10% NаНСО3 і знову висушують. Потім у колбу поміщають 10-15 мл дистиляту або вмістимого шлунка, додають 2-3 мл 10% розчину винної кислоти і обережно підвішують пікратний папірець. Колбу закривають пробкою або годинниковим склом. При наявності отрути через 10-15 хвилин пікратний папірець помітно змінює забарвлення від золотисто-жовтого до червоно-оранжевого

  46. В якості зооцидів використовують -  барій вуглекислий, зоокумарин, бактокумарин, ратиндан, фосфід цинку

  47. Похідні фенолу поділяються на хлорпохідні: - пентахлорфенол, пентахлорфенолят натрію

  48. Лікування тварин при отруєнні цинком - промивають шлунок 0,2%-ним розчином таніну, після чого призначають сольові проносні, молоко, слизи. Як специфічний антидот використовують унітіол, який вводять великій рогатій худобі в/в або в/м іншим видам тварин п/ш або в/м в дозах мг/кг, коні та велика рогата худоба 10, вівці та свині 15, собакам та хутровим звірам 20, птиці 30, а також тетацин кальцію в дозах мг/кг: коням та великій рогатій худобі 10, вівцям та свиням 20, собакам і хутровим звірям 25, птиці 30, в перший день - три рази, в другий - два, послідуючі - один раз. Із симптоматичних засобів застосовують глюкозу, аскорбінову кислоту, серцеві засоби та дихальні аналептики

  49. Фенолу - Промивання шлунка теплою водою з додаванням натрію гідрокарбонату, перманганату калію, окису магнію. Рекомендується задавати активоване вугілля, сольові проносні. Зі специфічних засобів рекомендується застосування метиленовий синій у формі 1%-ого розчину по 0,5-1 мл/кг маси тіла тварин. Метиленовий синій краще застосовувати разом з 40%-им розчином глюкози в звичайних дозах. Антидотну дію має в/в введення 10%-ого розчину натрію тіосульфату по 100 мл великим і 10 мл дрібним тваринах. Протипоказане застосування проносних олій, молока.

  50. Похідні дітіокарбамінової кислоти - карбатіон, тетраметилтиурамдісульфід (ТМТД), цирам, цинеб

  51. Похідні триазинів застосовують для - хімічної прополки посівів кукурудзи, гороху, картоплі, цибулі, моркви й ін.

Соседние файлы в предмете Ветеринарная токсикология