rrss
.docxРепродуктивно-респіраторний синдром свиней -контагіозна хвороба, що характеризується масовими абортами свиноматок в кінці терміну поросності, народженням нежиттєздатних поросят і супроводжується ураженням дихальної системи. Вперше зареєстровано в кінці 80-х років XX ст.в США.
Відноситься до сімейства Arteriviridae. Це невеликий РНК- вірус, що має сферичну форму. Маркером артерівіруса є здатність до розмноження в культурах клітин епітелію трахеальних кілець свині. Існує два генотипу вірусу: американський (А) і європейський (В).
Епізоотологія. Сприйнятливі свині різного віку і порід. Репродуктивні порушення у супоросних свиноматок, а респіраторні – у свиней різних статей і віку. Джерело - хворі і перехворіли свині, які виділяють вірус з носовим слизом, фекаліями, сечею і спермою.
Найбільш активно передача вірусу відбувається при прямому контакті. Вірус може передаватися: через сперму кнурів-плідників при штучному заплідненні; аерогенно (на відстань 3 ... 20 км від джерела зараження); вертикальна - трансплацентарна передача вірусу. Факторами передачі збудника РРСС служать інфіковані корми, вода, повітря, гній, транспорт, спецодяг, гризуни, що живуть на фермі, та інші об'єкти зовнішнього середовища.
Найчастіше РРСС виникає після придбання клінічно здорового ремонтного поголів'я свиней, у яких можливо вірусоносійство або безсимптомний перебіг хвороби у прихованій формі. Загострюють РРСС і переводять латентну стадію хвороби в гостру різні стресові явища. Зазвичай інфекція проявляється через 3 ... 5 міс після завезення племінних свиней з неблагополучних господарств.
Зазвичай хвороба протікає у вигляді епізоотії в будь-який час року з найбільш вираженим проявом в період опоросів. В одних і тих же тварин хвороба, як правило, повторно не виникає, але часто відзначають прохолоста раніше перехворіли свиноматок. Відмінною особливістю РРСС є те, що ця хвороба часто перебігає в асоціації з іншими інфекціями (парвовирусной; рота-, корона-і ентеровірусної; хворобою Ауєскі та ін.) На тлі вірусної патології виникають ускладнення бактеріальною флорою.
Патогенез: 1. Проникнення в організм через оболонки респіраторного, статевого чи травного трактів. 2.Розмноження в макрофагах в області воріт інфекції (До 7-го дню зараження руйнується до 40% альвеолярних макрофагів).3. Розмноження вірусу в компонентах клітинної захисту (імуносупресія), зниження місцевої резистентності.4. 4-8 тижні – в організмі триває вірусемія, при цьому відзначаються пошкодження ендотеліальних клітин кровоносних судин і розвиток васкуліт-тов, що служить причиною набряків тканин. Крім того, збудник РРСС у внутрішніх органах розмножується в ретикулоцитах, а також циркулюючих моноцитах.
Репродуктивний синдром: У місцях з'єднання з маткою плацента відшаровується через некротичний розпад клітин, в результаті чого інфіковані макрофаги мігрують через плаценту і розмножуються в тканинах плода.
Респіраторний синдром: вірус спочатку розвивається в альвеолярних макрофагах, руйнує частину з них, порушує імунну систему легенів і тим самим відкриває ворота для секундарної мікрофлори. В результаті інфекції пригнічується активність вій миготливого епітелію дихальних шляхів, що сприяє розвитку і накопичення в них збудників, що володіють тропізмом до епітелію респіраторного тракту.
Клінічні ознаки:Інкубаційний період у тварин різного віку варіюється від 4 ... 7 до 35 днів. Розрізняють три фази гострої інфекції: початкову фазу, фазу максимального розвитку клінічних ознак і фінальну. Зустрічаються клінічно виражена і прихована форми хвороби. При гострому перебігу реєструють пригнічення, відмову від корму, короткочасне підвищення температури тіла до 40,5 ... 41 ° С або рідко її зниження. У 1 ... 5% свиней спостерігається швидкоплинний ціаноз вух, п'ятачка, хвоста, шкіри молочних залоз, вульви, який триває від декількох годин до декількох днів.
Репродуктивний синдром: пізніми абортами (після 90 днів поросності);передчасними пологами (на 2-4 дні) у 5 ... 30% свиней; високим рівнем повторних осіменінь (20 ... 40%); загибеллю поросят протягом перших 2 ... 7 днів після народження;поряд з живі новонароджені гинуть протягом першого тижня, народжуються мертві, муміфіковані плоди, нежиттєздатні і потворні поросята, у яких відзначають недорозвинення нижньої щелепи (боксерська щелепа) або її викривлення, куполоподібність голови, аномалії розвитку скелета, патологію очей. Іноді у поросят відсутній або слабо розвинений смоктальний рефлекс, тремор м'язів. Поросята, що народилися від хворих свиноматок, страждають коньюнктивітами, діареєю, набряками, запаленням повік, крипторхізмом; час родів у свиноматок подовжується на 2 ... 4доби; знижується інтенсивність потуг і перейм; на 1 ... 3 дні затримується вихід частини плодів; зростає час затримки плаценти з подальшим розвитком синдрому ММА; після абортів збільшується тривалість сервіс-періоду; у перехворілих свиноматок може відзначатися тривале зниження числа поросят; у кнурів пригніченням, імпотенцією і погіршенням якості сперми, іноді - атрофією сім’яників.
Респіраторний синдром: Характеризується почастішанням дихання і кашлем. У дорослих тварин він швидко проходить. У поросят різного віку ознаки ураження органів дихання продовжують прогресувати, що пов'язано з секундарной інфекцією. У відгодівельних поросят - задишка змішаного типу, прискорене і утруднене дихання, кашель, блювота, шкірні геморагії. При аускультації виявляють жорстке везикулярне дихання , іноді пухирчасті хрипи в області бронхів і верхівкових часток легенів. Близько 60% сисунів і віднятих поросят страждають порушенням центральної нервової системи, що супроводжується тимчасовим парезом і паралічем кінцівок, хиткістю ходи і надмірною збудливістю. Після гострої, клінічної фази (4 ... 5 міс) настає хронічна фаза, яка триває 7 ... 12 міс і характеризується відставанням поросят в рості і підвищеною смертністю через респіраторні та інші хвороби. Респіраторний синдром найбільш типовий для молодняка. Приблизно у 30% тварин спостерігають ураження очей.
Пат.зміни:На розтині абортованих або загиблих новонароджених поросят виявляють каліцтва, набряклість і крововиливи в шкіру вух, спини, черевної стінки і підшкірну клітковину, перикардит, гідроторакс і асцит, ателектаз, гіперемію і крововиливи в легенях, дегенеративні процеси з крововиливами в серці та печінці, негнійний енцефаліт. В перітрахеальній і паховій областях студнеподібні набряки. Очі у таких поросят можуть бути блакитного або червоного кольору. Інтерстиційна пневмонія - типова ознака РРСС, обумовлена вторинно мікрофлорою. У свиноматок характерних патологоанатомічних змін, окрім ураження матки в період абортів, а при хронічному перебігу - абсцесів в молочній залозі, не виявляють.
Лабораторна діагностика:проби крові, легень, ексудат з грудної та черевної порожнин, середостіння, лімфатичні вузли від 2 ... 5 свіжих абортованих плодів або вимушено убитих нежиттєздатних 1 ... 3-добових поросят; для виявлення антитіл до збудника РРСС відбирають сироватку крові від декількох свиноматок по 2 ... 5 мл від кожної через 4 ... 8 тижнів після неблагополучного опоросу або аборту; сироватку крові досліджують також від поросят до прийому молозива, віднятих поросят, ремонтного молодняку - з 2 ... 3 гнізд, не раніше ніж через 2 тижні після початку захворювання.
Диференціюють від: парвовирусної інфекції; абортів інфекційної (бруцельоз, лептоспіроз, хламідіоз, КЧС, хвороба Ауєскі, лістеріоз, туляремія, ентеровірусна інфекція, японський енцефаломієліт); незаразної патології: аліментарних, травматичних, симптоматичних абортів
Імунітет:У інфікованих свиней формується імунна відповідь з утворенням специфічних антитіл, виробляється також клітинна імунна відповідь. Колостральний імунітет триває до 4 ... 10-тижневого віку і не може повністю оберегти поросят від інфекції.Імунітет, що розвивається після перехворювання або вакцинації, нетривалий, і у реінфіцірованних через 5 міс свиней знову можуть виникнути симптоми ураження репродуктивної системи. В якості засобів специфічної профілактики РРСС розроблені живі та інактивовані вакцини
Лікування: Специфічного лікування немає.лікують симптоматично для запобігання ускладнень та вторинної інфекції.
Для зменшення неонатальної смертності випоюють розчини електролітів, глюкозу, молозиво (можна штучне). Хворих поросят підсаджують до перехворілих свиноматок. У зв'язку з тим що РРСС протікає в асоціації з бактеріальними інфекціями, рекомендується призначати свиноматкам до опоросу антибіотики. Новонародженим поросятам можна давати препарати тетрациклінового ряду. Крім того, рекомендується провести вакцинацію проти вірусних та бактеріальних інфекцій, що ускладнюють ррсс.