Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Вчитель

.docx
Скачиваний:
9
Добавлен:
28.09.2017
Размер:
24.32 Кб
Скачать

Вчитель – нелегка праця

Кожен з нас пам’ятає перший раз, коли він пішов до школи, перші уроки, перші кроки до пізнання… Весь цей час нас супроводжувала перша вчителька. Пізніше її замінили і інші вчителі. Одних ми любили, інших – ні. Але ми й уяви не мали, яка нелегка ця праця – бути вчителем. Скільки потрібно терпіння й витримки, щоб підготувати урок, зробити не копією чийогось, а внести щось своє: оригінальне, цікаве; провести цей урок, пояснити новий дітям матеріал так, щоб діти зрозуміли та змогли застосувати свої знання на практиці.

Та не достатньо досконало знати матеріал та вміти його пояснити, потрібно дітей любити. Любов до дітей – це одна із запорук хорошого вчителя. Якщо ти любиш дітей, то і діти тебе люблять. Причому любити дітей потрібно не за те, що вони гарно навчаються та тихенько сидять на уроках, любити їх потрібно тому, що вони просто є.

Не потрібно бути і занадто добрим, потрібно відчувати ту тонку межу, де дитину треба похвалити, а де, можливо, й зробити зауваження. Привчити дітей до відповідальності та систематичного виконання домашнього завдання.

Навчаючись, на даний момент, в третьому навчальному закладі, я помітила, що любов до певного предмету залежить не від самого предмету, а від вчителя, що його викладає. Викладаючи навчальний предмет, вчитель повинен зацікавити учня, ненав’язливо переконати дітей в тому, що цей предмет необхідний.

Отже, щоб стати хорошим вчителем потрібно бути всебічно розвиненим у всіх галузях знань, комунікаційним та мати велике серце, а це далеко нелегко. Переконалася я в цьому, коли сама подавала уроки та проходила педагогічну практику в школі.

Так, бути вчителем нелегко, але приємно. Приємно, коли ти бачиш, що діти засвоїли навчальний матеріал, а на їхніх обличчях з’являється сяюча усмішка.

Учитель - нелегкий труд

Каждый из нас помнит первый раз, когда он пошел в школу, первые уроки, первые шаги к познанию ... Все это время нас сопровождала первая учительница. Позже ее заменили и другие учителя. Одних мы любили, другие - нет. Но мы и понятия не имели, какая нелегкая эта работа - быть учителем. Сколько нужно терпения и выдержки, чтобы подготовить урок, совершить не копией чьего-то, а внести что-то свое: оригинальное, интересное; провести этот урок, объяснить новый детям материал так, чтобы дети поняли и смогли применить свои знания на практике.

И недостаточно в совершенстве знать материал и уметь его объяснить, нужно детей любить. Любовь к детям - это один из залогов хорошего учителя. Если ты любишь детей, то и дети тебя любят. Причем любить нужно не за то, что они хорошо учатся и тихонько сидят на уроках, любить их нужно потому, что они просто есть.

Не нужно быть и слишком хорошим, нужно чувствовать ту тонкую грань, где ребенка надо похвалить, а где, возможно, и сделать замечание. Приучить детей к ответственности и систематического выполнения домашнего задания.

Учась, на данный момент, в третьем учебном заведении, я заметила, что любовь к определенному предмету зависит не от самого предмета, а от учителя, его преподает. Излагая учебный предмет, учитель должен заинтересовать ученика, ненавязчиво убедить детей в том, что этот предмет необходим.

Итак, чтобы стать хорошим учителем нужно быть всесторонне развитым во всех областях знаний, коммуникационным и иметь большое сердце, а это далеко нелегко. Убедилась я в этом, когда сама подавала уроки и проходила педагогическую практику в школе.

Так, быть учителем нелегко, но приятно. Приятно, когда ты видишь, что дети усвоили учебный материал, а на их лицах появляется сияющая улыбка.

Професійний стрес у роботі вчителя  Ще зовсім недавно я вважав, що бути вчителем це – легко, просто . Адже немає нічого складного у тому, щоб навчити інших. І, власне, які можуть бути проблеми в учителя? І тільки в останній час я почав розуміти, що передати свої знання іншим – справа то є нелегка. А ще важче – добитись розуміння та віддачі із боку учнів. Професія учителя виснажлива. Кожного дня ти є центром уваги для дітей, і для всіх них ти є ідеальним зразком для наслідування. Потрібно постійно бути тактовним, бачити у дітях тільки хороше, слідкувати за своєю мовою. Професія учителя нервова. Щодня ти хвилюєшся, щоб жоден з твоїх учнів не потрапив у біду. Професія учителя тривожна. Дуже важко навчати дітей постійно піддавати себе сумнівам: «Чи вдалося це мені?», «Чи зрозуміли мене учні?».  А слідом за тривогою іде страх. Боязнь, що тебе не будуть любити і поважати, страх перетворитися в тирана чи, навпаки, в занадто м’яку людину. Постійна тривога і самоаналіз власних вчинків протягом дня: « Чи правильно я вчинив?», «Чи принесли мої слова користь?», «Чи не знищив я особистість учня?». Але попри всі негативні якості цієї професії, я не шкодую,що обрав її. Адже професія учителя цікава, різноманітна, захоплююча, дивуючи. А ще творча. Учитель – це творець. І за допомогою його ласкавого і теплого слова, завдяки його щирій посмішці і постійній підтримці, діти виростають Людьми. Із ще сирого, такого податливого матеріалу вчитель, як майстер у гончарстві, виліплює особистість кожного учня,творить Людину. І кожна людина є несхожою ні на кого. Адже тільки завдяки своїй здатності до творчості вчитель достукується, ( чи то словами, чи то ділом) до душі кожного свого учня, зачіпає там найтонші струни, не з метою зашкодити, а щоб врятувати, захистити від жорстокого оточуючого світу, від самих себе. Учитель – це людина, що надихає на добро.  А ти, учитель, є творець.  Наставник мудрий, вихователь  В своїй професії – знавець  Для своїх учнів ти – мудрець. 

Профессиональный стресс в работе учителя

Еще совсем недавно я считал, что быть учителем это - легко, просто. Ведь нет ничего сложного в том, чтобы научить других. И, собственно, какие могут быть проблемы в учителя? И только в последнее время я начал понимать, что передать свои знания другим - дело то есть нелегкое. А еще труднее - добиться понимания и отдачи со стороны учеников. Профессия учителя изнурительная. Каждый день ты центром внимания для детей, и для всех них ты идеальным образцом для подражания. Нужно постоянно быть тактичным, видеть в детях только хорошее, следить за своей речью. Профессия учителя нервная. Ежедневно ты волнуешься, чтобы ни один из твоих учеников не попал в беду. Профессия учителя тревожная. Очень трудно учить детей постоянно подвергать себя сомнениям: «Удалось ли это мне?», «Поняли меня ученики?».

А вслед за тревогой идет страх. Боязнь, что тебя не будут любить и уважать, страх превратиться в тирана или, наоборот, в слишком мягкую человека. Постоянная тревога и самоанализ собственных поступков в течение дня: «Правильно ли я поступил?», «Есть принесли мои слова пользу?», "Не уничтожил я личность ученика?». Но несмотря на все негативные качества этой профессии, я не жалею, что выбрал ее. Ведь профессия учителя интересная, разнообразная, интересная, удивляя. А еще творческая. Учитель - это творец. И с помощью его ласкового и теплого слова, благодаря его искренней улыбке и постоянной поддержке, дети вырастают Людьми. С еще сырого, такого податливого материала учитель, как мастер в гончарстве, лепит личность каждого ученика, создает Человека. И каждый человек является непохожей ни на кого. Ведь только благодаря своей способности к творчеству учитель звучит, (то словами, то делом) по вкусу каждого своего ученика, затрагивает там тончайшие струны, не с целью навредить, а чтобы спасти, защитить от жестокого окружающего мира, от самих себя. Учитель - это человек, который вдохновляет на добро.

А ты, учитель, есть творец.

Наставник мудрый, воспитатель

В своей профессии - знаток

Для своих учеников ты - мудрец.

Рано чи пізно кожен студент відправляється на практику. Перша практика – це суміш переживань, легкої невпевненості та планів на професійну реалізацію. На практиці ми не тільки змогли застосувати свої теоретичні знання, але і отримати досвід роботи, який нам передали вчителі – логопеди. Перший тиждень ми знайомились з школою, учнями, вихователями та вчителями, проводили індивідуальні та групові зайняття. Найцікавішим для мене став “Тиждень колекційної роботи”. Ми побували на відкритих уроках, майстер класі виготовлення ляльки-мотанки, приймали участь у розвазі в середній групі “У цирку”, відвідали батьківський всеобуч “Співпраця батьків та  педагогів у подоланні мовленнєвих порушень у дітей”, семінар-практикум для молодих спеціалістів. Цілий тиждень був дуже насичений різними подіями, він сподобався не тільки нам, але і дітям. Узагалі всі 4 тижні практики були цікаві, наповненні різними подіями.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]