Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Історія укр мови.docx
Скачиваний:
127
Добавлен:
21.10.2017
Размер:
790.73 Кб
Скачать

1.Комплексний підхід до вивчення історії української мови

Комплексно вивчити шляхи формування мови народу — означає дослідити лексичний, фонетичний, граматичний матеріал, який свідчить про зміни, що відбулися в мові на певних етапах її становлення.

Комплексний підхід полягає у тому, що вивчення історії мови пов’язане з багатьма дисциплінами одночасно. Тісний зв’язок із історією через залежність мови від історичних умов.Загальне мовознавство є теоретичною базою історико-лінгвістичних досліджень, оскільки в них використано загальнонаукові принципи і методи вивчення мовних фактів, явищ, розроблені в галузі теорії мови. Сучасна українська мова та українська діалектологія вивчають нинішній стан національної мови як один із етапів її багатовікового розвитку Зіставлення і порівняння сучасних фактів із давньоукраїнськими дає змогу зрозуміти шляхи формування мовної системи. Історична ж, чи діахронна, діалектологія вивчає розвиток діалектної мови і місцевих діалектів. Діалетктологія тісно пов’язана з історією мови, через вплив на формування діалекту попередніх історичних етапів, вплив історичних подій. Українська література — тексти, написані українською мовою різних періодів. Вони є пам’ятками письма конкретного часу, тому й свідченням стану мови того часу. При дослідженні історії мови використовують надбання археології, археології, етнографії, фольклору, завжди. Пов'язана з лінгвогеографією та старослов. мовою.

2. Джерела вивчення історії української мови

Джерела вивчення історії української мови умовно поділяються на дві групи: філологічні та історичні.

Філологічні - пам’ятки, діалектні дані, свідчення споріднених мов, лексичні запозичення.

Історичні - свідчення стародавніх істориків, археологічні дані підтвердження розселення слов’ян і про поширення їхньої писемності, антропологічні дані, аналіз запозичень з однієї мови в іншу, топонімічні дані та дані з ономастики.

Основні джерела вивчення історії укр.мови:

  • Діалектна мова ;

  • Писемні пам’ятки;

  • Свідчення споріднених мов;

  • Запозичення із слов’янських/неслов’янських мов;

  • Топоніміка ;

  • Письмові іноземні свідчення ( пропуски літер, написання без «юса» - РОУКОЮ тощо)

3. Писемні пам’ятки української мови.

Пам’ятки української мови — писемні тексти, що використовуються для вивчення історії системи мови та дослідження історії української літературної мови. Серед джерел вивчення історії української мови писемні пам’ятки мають першорядне значення, адже саме вони документально засвідчують систему мови певної доби, показують, у якому напрямку розвивалися та чи ін. фонема, морфол. елемент, синтакс. конструкція, як ішов розвиток функцій словотворчих засобів і служб, слів, розкривають шляхи й причини відмирання, виникнення й розвитку нових елементів мовної структури, поповнення її словникового складу. До двньоруських пам’яток належать написи на пам’ятниках,рукописні книги і грамоти:

  • Напис на Тмутараканському камені 1068р.

  • Графіті на стінах Софії Київської

Гвєздовський напис першої чверті 10 ст.

Новгородські мінеї 1095-97рр

Галицьке Євангеліє 1144 і юрієве Євангеліє 1120...

Памятки укр. мови:

  • Пересопницьке Євангеліє 1556-1561

  • Адельфотіс 1591

  • Апостол 15 ст

  • Граматика і словник Л.Зизанія 1596

  • Укр.розмовник кін. 16ст.

  • ТвориІ.Вишневського

  • Граматика М.Смотрицького

Пересторога,Палінодія та інші....