контрольная заочники 5 курс

Міністерство освіти і науки України

Вінницький національний технічний університет

Кафедра БЖДПБ

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з предмету «Основи охорони праці»

Виконала ст.гр. -------

----------

Викладач: Лемешев М.С.

Вінниця 2017

Цех комплектації готової продукції заводу ЗБВ

1. Аналіз небезпечних та шкідливих виробничих факторів у виробничому приміщенні (описати і класифікувати потенціійно небезпечні та шкідливі фактори за ГОСТ 12.0.003-74. Вказати можливі причини виникнення цих факторів і коротко описати їхню дію на організм людини).

Небезпечні і шкідливі виробничі фактори поділяються за своєю природою дії на наступні групи:

- фізичні;

- хімічні;

- біологічні;

- психофізіологічні.

В даному випадку присутні такі підрозділи фізичних небезпечних та шкідливих виробничих факторів:

- движущиеся машины и механизмы; подвижные части производственного о оборудования; передвигающиеся изделия, заготовки, материалы;

- разрушающиеся конструкции;

- повышенная запыленность и загазованность воздуха рабочей зоны;

- повышенный уровень шума на рабочем месте;

- острые кромки, заусенцы и шероховатость на поверхностях заготовок,

инструментов и оборудования;

Психофізіологічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

а) физические перегрузки;

Физические перегрузки подразделяются на:

- статические;

- динамические.

Цех комплектації готової продукції підприємств залізобетонних виробів призначені для сортування та зберігання виробів до відвантаження їх споживача по залізній дорозі або автотранспортом.

Як правило, цех комплектації готової продукції представляє собою відкриту прямокутну площадку, обладнану підйомно-транспортними механізмами, тому шуму та пилу майже не уникнути.

Шум спричиняє шкідливу дію не тільки на орган слуху, але й на весь організм. При тривалому впливі шуму знижується гострота слуху (розвиток приглуховатості і глухоти), погіршується стан нервової системи (неврози), серцево-судинної (гіпертонічна хвороба) і травної (гастрити, виразкова хвороба) систем. При дії підвищеного рівня шуму (понад 80 дб) працездатність людини знижується в середньому на 20 %, а для 30 % людей шум є причиною передчасного постаріння. Найбільш негативна дія шуму проявляється протягом перших 10 років роботи, і з плином часу ця небезпека зростає. Для визначення впливу шуму на організм людини навіть введено термін "шумова хвороба".

Пил шкідливо впливає на легені працівників. Під його впливом виникає таке тяжке професійне захворювання, як силікоз (при незначних концентраціях — через 6—10 років, а при великих дозах — через 2—3 роки). Це захворювання найбільше проявляється серед працівників гірничої промисловості (бурильників, підривників), у керамічному, гончарному виробництві, при шліфуванні на піскових каміннях.

Хоча, на сьогоднішній день майже все автоматизованл, все одно в цехах іноді виникає потреба в людях, тому не можна виключати, що фізичні навантаження в цьому випадку відсутні.

Фізична діяльність визначається, в основному, роботою м’язів, до яких в процесі роботи посилено припливає кров, забезпечуючи надходження кисню та видалення продуктів окислення. Цьому сприяє, перш за все, активна робота серця та органів дихання. Так, частота серцевих скорочень, яка в стані спокою становить 65–70 скорочень за хвилину, при виконанні важких робіт може зростати до 150–170. Легенева вентиляція, що складає 6–8 літрів повітря на хвилину у стані спокою може досягати 150 л/хв під час важкої фізичної роботи. Значні фізичні навантаження зумовлюють суттєві зміни і в деяких інших органах та системах організму людини.

3. Описати вимоги до пожежної безпеки, використовуючи НАПБ Б.03.002-2007, ДБН В.1.1.7-2016, якщо будівля має перший ступінь вогнестійкості.

І ступінь — будинки з несучими та загороджувальними конструкціями з природних або штучних кам’яних матеріалів, бетону, залізобетону із застосуванням листових і плитних негорючих матеріалів;

Кам’яні конструкції мають вогнестійкість, межа якої залежить від їх товщини, теплофізичних властивостей, способу обігріву. Завдяки своїй масивності й теплофізичним властивостям, кам’яні конструкції чинять великий опір вогню в умовах пожежі. Цегляні конструкції в умовах пожежі витримують нагрівання до 700-900°С, не зменшуючи своєї міцності і не виявляючи ознак руйнування. Межа вогнестійкості цегляних стін товщиною 25 см становить 5 год., а стін з пустотілої цегли – 5,5 год.

Залізобетонні конструкції досить стійкі в умовах пожежі через негорючість і невелику теплопровідність. Вони виконують свої функції в умовах пожежі до 1 год., іноді менше. Дія води при їх гасінні може спричинити вибух бетону й швидке руйнування конструкції. Для підвищення їх вогнестійкості:

• збільшують товщину конструкції;

• вибирають бетон з меншим коефіцієнтом теплопровідності;

• знижують статичні і динамічні навантаження;

• добирають в’яжучі матеріали і відповідні наповнювачі;

• збільшують товщину захисного шару бетону;

• зменшують теплопровідність шляхом нанесення штукатурок чи облицювання;

• добирають арматуру з більш високою критичною температурою.

Протипожежні перешкоди. До протипожежних перешкод відносять протипожежні стіни, перегородки та перекриття. Для заповнення прорізів у протипожежних перешкодах застосовують протипожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани). У місцях прорізів можна також розташовувати протипожежні тамбур-шлюзи.

­­­

4. (6.8)

Розрахувати сумарну потужність освітлювальної установки загального освітлення за методом питомої потужності.

Розміри приміщення: ширина – 12; довжина – 36; висота – 6;

Розряд зорової роботи – IIIв;

Колір фарбування стелі, стін, підлоги: білий, світлий, темний;

Категорія приміщення – пожежовибухонебезпечне – Б;

Висота підвісу СВ – 5,2 м

Наявність пилу – 1…5

Освітлення робочого місця нормується згідно з Державними будівельними нормами України: ДБН В.2.5-28-2006 Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення.

Мінімальна освітленість встановлюється в залежності від розряду виконуваних зорових робіт. Для ІІІ розряду зорових робіт вона складає 600...750 лк.

Для штучного освітлення у приміщенні використовуються люмінесцентні лампи.

Розрахунок штучного освітлення проведемо для кімнати площею 432 м², ширина якої складає 12 м, довжина – 36 м, висота – 6 м.

Скористаємося методом використання світлового потоку. Для визначення потрібної кількості світильників, які повинні забезпечити нормований рівень освітленості, визначимо світловий потік, що падає на робочу поверхню за формулою:

F– світловий потік, що розраховується, Лм;

E – нормована мінімальна освітленість, Лк; Е = 600 Лк;

S – площа освітлюваного приміщення (у нашому випадку S=432 м² );

Z – відношення середньої освітленості до мінімальної (зазвичай приймається рівним 1,1... 1,2, в нашому випадку Z =1,1);

K – коефіцієнт запасу, що враховує зменшення світлового потоку лампи в результаті забруднення світильників в процесі експлуатації (його значення залежить від типу приміщення і характеру робіт, що проводяться в ньому, в нашому випадку К = 1,5);

η – коефіцієнт використання світлового потоку, (виражається відношенням світлового потоку, що падає на розрахункову поверхню, до сумарного потоку всіх ламп, і обчислюється в долях одиниці; залежить від характеристик світильника, розмірів приміщення, забарвлення стін і стелі, що характеризуються коефіцієнтами відбиття від стін (ρ_ст.) і стелі (ρ_стелі)), значення коефіцієнтів дорівнюють ρ_ст = 50% і ρ стелі=7­0%.

Обчислимо індекс приміщення за формулою:

S – площа приміщення, S = 432 м2; h – розрахункова висота підвісу, h = 5,2 м; A – ширина приміщення, А = 12 м; B – довжина приміщення, В = 36 м.

Підставивши значення отримаємо:

Знаючи індекс приміщення І, за таблицею 4 [ДБН В.2.5-28-2006] знаходимо η =1,22.

Підставимо всі значення у формулу для визначення світлового потоку F :

Для освітлення використані люмінесцентні лампи типу ЛБ 40-1, світловий потік яких F = 4320 Лм. Розрахуємо необхідну кількість ламп у світильниках за формулою:

N – кількість ламп, що визначається; F - світловий потік, F = 350557 Лм; Fл- світловий потік лампи, Fл = 4320 Лм