Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
KOGNITIVNI_DIYeSLOVA_V_ANGLIJS_KIJ_MOVI.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
14.11.2017
Размер:
241.15 Кб
Скачать

24

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

Ділай Ірина Петрівна

УДК 811.111’367.625’37

Когнітивні дієслова в англійській мові: парадигматика, синтагматика, епідигматика

Спеціальність 10.02.04 – германські мови

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

ЛЬВІВ – 2011

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі англійської філології Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник кандидат філологічних наук, доцент

Білинський Михайло Емільович,

Львівський національний університет

імені Івана Франка,

завідувач кафедри англійської філології

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Бєссонова Ольга Леонідівна,

Донецький національний університет,

завідувач кафедри англійської філології

кандидат філологічних наук, доцент

Бик Ігор Степанович,

Львівський національний університет

імені Івана Франка, завідувач кафедри іноземних мов факультету міжнародних відносин

Захист відбудеться “ 5 ” травня 2011 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради K 35.051.15 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м. Львів, вул. Університетська, 1.

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79005, м. Львів, вул. Драгоманова, 5.

Автореферат розіслано “ 4 ” квітня 2011 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат філологічних наук, доцент О. А. Шпак

Загальна характеристика роботи

Дисертація присвячена семантиці та функціонуванню дієслівних конституентів лексико-семантичної системи англійської мови, які викорис-товуються її носіями для опису когнітивних процесів та станів.

Попередні дослідження не надавали достатньої уваги комплексному описові складних парадигматичних відношень у лексико-семантичній групі когнітивних дієслів, а також їхньому невід’ємному зв’язку із синтагматикою. Майже не вивчена епідигматика когнітивних дієслів, особливо у системному відношенні з парадигматикою та синтагматикою, хоча науковці неодноразово наголошували на важливості осмислення мотиваційних зв’язків, які ведуть до оформлення нових значень (Д.М.Шмельов, М.Ф.Алефіренко, Л.Г.Бабенко, І.М.Кобозева, О.Д.Огуй, М.М.Лапшина та інші). Епідигматику можна розгляд-дати і як крок до когнітивної лінгвістики, оскільки базові механізми семантичної транспозиції (метафора і метонімія) мають когнітивну природу та передбачають мовну категоризацію. Тому наше дослідження заторкує й особливості концептуалізації когнітивних процесів та станів. Такий підхід дає можливість простежити тенденції у розвитку відповідної лексики як недискретної динамічної системи та визначити місце і значущість обраних для аналізу одиниць у лексичній системі англійської мови.

Актуальність теми визначається зростанням уваги сучасної лінгвістики до вивчення структурно-системних чинників лексикону та, з огляду на це, доцільністю вивчення лексичних угрупувань дієслів із залученням евристичних можливостей корпусного та концептуального аналізів з метою виявлення не лише лексико-семантичних, але й міжкатегоріальних взаємодій когнітивної дієслівної лексики.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертація виконана у межах наукової теми факультету іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка „Вивчення структурно-контенсивної еволюції та чинників функціонування германських, романських та класичних мов” (номер державної реєстрації 0108U006466). Тему дисертації затверджено на засіданні Вченої ради Львівського національного університету імені Івана Франка (протокол № 31/11 від 26 листопада 2008 року).

Мета дослідження – виявити закономірності репрезентації когнітивних процесів та станів дієслівними конституентами лексико-семантичної системи англійської мови за допомогою сучасних методів лінгвістичних досліджень. Поставлена мета передбачає виконання таких завдань:

- інвентаризувати лексико-семантичну групу когнітивних дієслів англійської мови та встановити ієрархію смислових ознак у семантичній структурі когнітивних дієслів;

- описати структуру внутрішньої організації лексико-семантичної групи когнітивних дієслів, виявити її ядровий та периферійний склад, встановити зв’язок з іншими групами та полями;

- проаналізувати парадигматичні лексико-семантичні відношення у межах лексико-семантичної групи когнітивних дієслів та з’ясувати їхню вагомість і взаємозалежність;

- встановити синтагматичні особливості когнітивних дієслів та визначити їхній зв’язок із парадигматикою та епідигматикою;

- дослідити епідигматику когнітивних дієслів шляхом з'ясування механізмів та напрямів внутрішньолексемної семантичної деривації, які відображають концептуалізацію когнітивної діяльності в англійській мові;

- зіставити парадигматичні, синтагматичні та епідигматичні особливості когнітивних дієслів з метою виявлення їхньої взаємозалежності та системності.

Об’єкт дисертаційного дослідження – лексико-семантична група когнітивних дієслів англійської мови.

Предметом дослідження є парадигматичні, синтагматичні та епідигматичні відношення, які визначають лексико-семантичні характеристики когнітивних дієслів англійської мови.

Матеріалом дослідження слугували електронні корпуси англійської мови, тлумачні словники та тезауруси (зокрема електронні тезауруси WordNet і FrameNet). За одиницю аналізу прийнято лексико-семантичний варіант дієслова (ЛСВ) – дієслівну одиницю в одному з її лексичних значень, описаних у тлумачних словниках, сукупність яких утворює смислову структуру багатозначного слова.

Теоретико-методологічну основу роботи становлять положення про польову структуру та системний характер лексики (Й.Трір, E.Косеріу, Г.С.Щур, Л.Ліпка, Д.М.Шмельов), про мережеве моделювання лексики та семантичну декомпозицію (Е.Ф.Скороходько, С.Дік, Ю.Д.Апресян, А.Вежбицька), про конструювання тезауруса (Ю.М.Караулов, О.Л.Бєссонова, Дж.Міллер, К.Фельбаум), про лексикометрію (В.В.Левицький, І.А.Стернін, В.Г.Вілюман), зокрема дієслівних синонімів у нерівномірній та векторній метриках (М.Е.Білинський), про побудову дерев мотиваційної залежності (Т.Р.Кияк), про семантичну деривацію (Анна А.Залізняк), про глибинну семантику та предикатно-аргументну структуру дієслова (Ч.Філлмор, І.В.Сентенберг), про діатезні альтернації дієслівних груп (Б.Левін), а також функціонально-лексематична модель (М.Мінґоранс, П.Фабер, Р.Майрал), корпусний підхід до вивчення лексичних одиниць, який опирається на дослідження природного мовлення (Дж.Синклер), та лінгвокогнітивний підхід (О.С.Кубрякова, М.М.Полюжин, Дж.Лакофф).

Методи дослідження. Поставлені завдання та предмет дослідження зумовили використання взаємодоповнювальних методів лінгвістичного аналізу: компонентного (аналізу словникових дефініцій) та контекстуального аналізів, описового методу, статистичного аналізу, дистрибутивного, фреймового, корпусного та концептуального аналізів.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що у ньому вперше на матеріалі англійської мови здійснено спробу комплексного аналізу когнітивних дієслів, що включає аналіз лексико-семантичних, структурно-граматичних та концептуально-семантичних характеристик. У дисертації запропоновано наближено повну інвентаризацію лексико-семантичної групи когнітивних дієслів англійської мови. Здійснено тривимірний системний аналіз когнітивних дієслів: парадигматичний, синтагматичний та епідигматичний. З метою всебічного вивчення предмета дослідження у дисертації зіставлені результати семасіологічного та ономасіологічного (концептуального) аналізів лексичного матеріалу. Новизною у роботі вважаємо застосування корпусного ресурсу та електронних тезаурусів WordNet 3.0. і FrameNet, що відкриває нові евристичні можливості, оскільки охопність та суцільність вибірки сприяють об’єктивізації результатів дослідження. Застосування новітніх методик та джерел дало можливість здійснювати аналіз на рівні лексико-семантичного варіанта і простежити динамічність значень (смислів) когнітивних дієслів сучасної англійської мові.

На захист виносяться такі положення:

1. Когнітивні дієслова в англійській мові складають самодостатню лексико-семантичну групу (близько 600 лексем) у складі поля когніції на позначення процесів і станів пізнання та обробки інформації, яка системно найтісніше пов'язана з дієсловами чуттєвого сприйняття та мовлення.

2. Когнітивні дієслова належать до семантично складної абстрактної лексики, про що свідчить довжина ендоцентричних рядів (високий коефіцієнт гіпонімії) досліджених одиниць.

3. Асиметричний дуалізм когнітивних дієслів англійської мови відображений в економії форми та розгорненій полісемічній амплітуді дієслів. У них коефіцієнт полісемії є вищим, ніж коефіцієнт синонімії, а мотиваційні відношення відзначаються широким діапазоном переосмислення.

4. Синтагматика когнітивних дієслів тісно пов’язана з їхніми парадигматичними особливостями. Типи предикатів визначають потенційну сполучуваність когнітивних дієслів англійської мови, проте актуалізація у контексті нерідко відображає транспоновані вживання, які порушують існуючий парадигматичний поділ. З огляду на це, звернення до корпусного ресурсу дає можливість виявити особливості сполучуваності когнітивних дієслів у реальних контекстах, що дозволяє відкоригувати попередньо змодельовану парадигму.

5. Виходячи з того, що референтом дієслова є ситуація, основу лексичного значення когнітивних дієслів англійської мови становить схема семантичних відношень S + V + O ± D, де семи суб’єкта та об’єкта регулярні, а семи адвербіала факультативні і здатні до селективності, зокрема у британському та американському варіантах англійської мови. Регулярність сполучуваності когнітивних дієслів з об’єктом реалізує категорію інтенціональності. Відхилення від інваріантної предикатно-аргументної структури дає підстави розглядати дієслова як периферійні або ж такі, які не входять до складу досліджуваної лексико-семантичної групи.

6. Вивчення епідигматичних відношень когнітивних дієслів відображає розвиток їхніх значень, який відбувається у напрямі від конкретного до абстрактного або від абстрактного до конкретного. При цьому визначальними механізмами семантичної деривації є метафора, звуження та розширення значення.

7. Парадигматика, синтагматика та епідигматика когнітивних дієслів англійської мови – взаємозалежні виміри недискретної лексико-семантичної системи. Тривимірне вивчення лексичної системи (при поєднанні традиційних семасіологічного та ономасіологічного і новітнього концептуального підходів) розглядається як оптимальний спосіб моделювання ментального лексикону людини.

Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає у подальшій розробці твердження про системний характер лексичного рівня мови, про асиметричність лексичної репрезентації позамовної дійсності, питань лексичної семантики дієслова та структури ментального лексикону.

Практична цінність дослідження вбачається у можливості використати його положення та висновки у навчальному процесі при опрацюванні лекційних і практичних курсів з лексикології та теоретичної граматики англійської мови, спецкурсів з лексикографії, корпусної лінгвістики та когнітивної семантики. Матеріали дослідження можна залучити до лексикографічної, перекладацької практики та при автоматичній обробці тексту.

Апробацію дисертації здійснено у доповідях на щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу факультету іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка (2006 – 2011 рр.), а також на V Всеукраїнській науковій конференції „Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація” (Харків, 2005), ІІІ Міжнародній науковій конференції „Актуальні проблеми філології та перекладознавства” (Хмельниць-кий, 2007), ХV, XVII та XVIII Міжнародних наукових конференціях „Мова і культура” ім. проф. С.Бурого (Київ, 2006, 2008, 2009), ІІ Міжнародній науковій конференції „Іноземна філологія у ХХІ столітті” (Запоріжжя, 2009), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні проблеми філології та американські студії” (Київ, 2009), IV Міжнародній науковій конференції „Актуальні проблеми германської філології” (Чернівці, 2009), ІІІ Міжнародній науковій конференції „Пріоритети германського і романського мовознавства” (Луцьк, 2009), XIII Всеукраїнській науковій філологічній конференції „Світова література, лінгвістика та перекладознавство” (Черкаси, 2009). ІІ Всеукраїнській науковій конференції „Людина. Комп’ютер. Комунікація” у Національному університеті „Львівська політехніка” (Львів, 2010), Міжнародній лінгвістичній конференції „What’s in a Text?” (Люблін, Республіка Польща, 2010), ІV Міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні проблеми філології та американські студії” (Київ, 2011).

Публікації. Основні положення та результати дослідження викладено в 15 наукових публікаціях, із яких 8 – у фахових виданнях ВАК України, 7 – тези та матеріали конференцій.

Структура та обсяг дисертації підпорядковані поставленій меті та розв’язанню визначених завдань. Робота складається зі вступу, оглядово-теоретичного розділу, трьох дослідницьких розділів, висновків, семи додатків та списку використаних джерел, який охоплює 323 позиції. Загальний обсяг дисертаційного дослідження становить 213 сторінок, із яких 162 – основний текст.