лекции / d9946e4ad324d016203dbb301534d70c

Теми 1-3

Організація будівництва.

Напрям 6.06010101 – Будівництво, спеціальності – “ Промислове та цивільне будівництво”, “ Міське будівництво та господарство”, “ Теплогазопостачання та вентиляція”

Тема: Вступ до курсу. Основні положення організації будівництва ВНТУ, ФБТЕГП, каф МБЦО, 2014

Лекція №1. Вступ до курсу. Основні положення організація будівництва

План

1.1.Основні положення і завдання організації будівництва.

1.2.Учасники будівництва і їхні функції.

Конспект лекції

1.1. Основні положення і завдання організації будівництва.

Організація будівництва – взаємопов’язана система підготовки до будівництва, встановлення і забезпечення загального порядку, черговості й термінів виконання робіт, постачання всіма видами ресурсів, для забезпечення ефективності і відповідної якості будівельного комплексу.

Організація будівництва повинна забезпечити спрямованість всіх організаційних, технічних і технологічних рішень на досягнення кінцевого результату – введення в експлуатацію об'єктів з відповідною якістю і у встановлені терміни.

Будівельне виробництво являє собою комплекс робіт, які об'єднуються певним чином і виконуються різноманітними співвиконавцями - замовниками, проектувальниками, будівельниками, постачальниками будівельних матеріалів, конструкцій, виробів, технологічного устаткування тощо. Кількість таких співучасників при зведенні окремого об'єкта досягає кількох десятків, а іноді і сотень.

За цих умов кінцевий результат - одержання готової будівельної продукції у вигляді закінчених будинків і споруд - залежить від упорядкування й синхронізації виконання суміжних робіт окремими виконавцями, тобто від рівня організації виробництва.

Узагалі під організацією будівельного виробництва прийнято розуміти форму, порядок об'єднання праці окремих співвиконавців із речовинними елементами виробництва та відокремлених будівельно-монтажних і спеціалізованих процесів між собою у просторі і часі з метою забезпечення найповнішого використання існуючої і нової техніки, трудових, матеріальних, фінансових ресурсів та підвищення на цій основі рентабельності й ефективності виробництва.

Організація будівельного виробництва при зведенні окремих будинків, споруд або їхньої сукупності передбачає організацію:

- підготовчих робіт, тобто робіт, пов'язаних із розробленням організаційно-технологічної документації з технології виробництва будівельно-

монтажних робіт, планування й контролю за ходом будівництва як окремих об'єктів, так і їхньої сукупності;

-загально-будівельних робіт, тобто робіт із підготовки території будівництва об'єкта (споруди) - вертикального планування, зведення тимчасових будинків, споруд, комунікацій, а також зведення постійних будинків, споруд;

-будівельно-монтажних робіт, пов'язаних із зведенням комунікацій, що використовуватимуться у процесі будівництва окремих будинків і споруд відповідно до укладених підрядних договорів;

-виробничої бази будівництва (кар'єрів, виробничих підприємств, парків будівельних машин і автотранспорту, складського господарства тощо).

Організація будівельного виробництва – взаємопов’язана система підготовки до виконання окремих видів робіт, встановлення і забезпечення загального порядку, черговості й термінів виконання робіт, постачання всіма видами ресурсів для забезпечення ефективності і відповідної якості виконання окремих видів БМР або будівництва об’єкту в цілому.

Перелік основних задач, які вирішує організація будівництва є: – розробка заходів по раціональній організації будівництва об’єкту з метою підвищення ефективності освоєння капіталовкладень; – аналіз напрямків науково-технічного прогресу і шляхів впровадження передових досягнень в будівельній галузі; – ознайомлення студентів з задачами, які вирішують уніфікація, стандартизація, технологічність, індустріалізація, автоматизація, кооперація і механоозброєність в будівництві; – визначення за допомогою нормативно-технічних збірників прогнозованих термінів будівництва об’єктів.

Згідно визначення ДБН А.3.1-5-96 організація будівельного виробництва

повинна забезпечувати цілеспрямованість організаційних, технічних і технологічних рішень і заходів на виконання зобов'язань по контрактах на будівництво об'єктів (введення їх в дію з необхідною якістю і в обумовлені терміни) при дотриманні виробничо-господарських, економічних та інших інтересів учасників будівництва

Організація будівництва полягає в розробці та обґрунтуванні цілей, визначенні найкращих методів і способів їх досягнення при ефективному використанні всіх видів ресурсів, необхідних для виконання поставлених завдань.

Організація будівництва на сучасному етапі вирішують такі практичні задачі:

–задачі надходження оптимальних і раціональних рішень планування інвестиційних процесів і організації будівництва;

–задачі оперативного управління будівельним виробництвом.

До першої групи відносяться задачі планування і розміщення продуктивних сил, вибір стратегії будівництва яке планується, в тому числі в частині відношення реконструкції і нового будівництва, вибір площадки на умовах різних обмежень, варіанту технологічних і конструктивно-планувальних рішень, визначення оптимальних термінів проектування будівництва, складання і вибір варіантів ПОБ і т.п.

До другої групи відносяться задачі, вирішення яких пов’язані з календарним плануванням і організацією будівельного виробництва, розробкою ПВР на стадії проектування і організації виробництва, раціональний склад і схеми тимчасового будівельного господарства, будгенплан для різних етапів будівництва, організація

матеріально-технічного забезпечення, визначення економічно вигідних термінів будівництва.

Вирішення цих і других задач передбачає:

∙побудову математичної, економічної, або статистичних моделей для прийняття рішень і методів управління в складних ситуаціях;

∙вивчення взаємозв’язків, які визначають можливі наслідки рішень що приймаються, встановлення критеріїв ефективності, які дозволяють вибрати найбільш доцільний варіант.

Основою для вирішення цих задач є нормативна база. Вирішення цих задач полягає в тому, щоб вибрати таке співвідношення перемінних, які б сприяли мінімізації(витрат), або досягненню найбільш ефективної діяльності цільової функції.

Однією із основних умов, яка забезпечує високий рівень організації сучасного будівництва, є концентрація грошових, матеріальних і трудових ресурсів на найвідповідальніших пускових об’єктах, дотримання діючих норм термінів будівництва і введення їх в дію.

Концентрація ресурсів досягається: шляхом концентрації робітників, будівельної техніки і матеріальних ресурсів на обмеженій кількості об’єктів, в першу чергу на пускових об’єктах і комплексах; суміщенням в часі будівельних, монтажних і спеціальних робіт. Так, виробництво внутрішніх санітарно-технічних робіт дозволяє суміщати з основними БМР при забезпеченні необхідності фронту робіт, виключенні допоміжних будівельних робіт і збереженні санітарнотехнічних пристроїв. При будівництві будинків і споруд з великою кількістю фундаментів під обладнання, які виконують із важких будівельних конструкцій і монтованих кранами, розташованими в середині споруди, допускається монтувати ці фундаменти після монтажу огороджуючих конструкцій споруд. Монтажні і спеціальні роботи (теплоізоляційні, антикорозійні і ін.) слід суміщати при укрупнювальному збиранні конструкцій і вузлів обладнання і систем трубопроводів.

Об’єм, послідовність, ступінь суміщення, кількість змін в добу і вершини виробництва всіх робіт по зведенню об’єктів пускового комплексу встановлюють в ПОБ і ПВР.

Зустрічається ще практика розпорошення капіталовкладень і матеріальних ресурсів, при якій в будівництво включається велика кількість об’єктів, не забезпеченими будівельними матеріалами і технологічним обладнанням, що наносить значну економічну втрату народному господарству. В результаті розпорошення засобів вони „ заморожуються” у вигляді незавершеного будівництва.

Спеціалізація в будівництві – зосередження діяльності окремих будівельних підрозділів на зведення однотипних об’єктів, або на виконання однорідних видів робіт.

Основними двома напрямками спеціалізації будівельних організацій є: галузева (об’єктна) і технологічна (види робіт).

Галузева спеціалізація заклечається в тому, що будівельна організація спеціалізується на зведенні об’єктів для визначеної галузі. Признак галузевої

спеціалізації покладений в основу створення галузевих міністерств. Приклад: спецбуд, опорядбуд, спецсантехмонтаж і ін.

Технологічна спеціалізація заклечається у виконанні будівельними організаціями однорідних видів робіт, або технічних процесів, наприклад: опоряджувальних, санітарно-технічних, електромонтажних.

При підрядному способі виробництва робіт БМР виконують шляхом кооперування генпідрядних і субпідрядних організацій. Кооперування у будівництві – це планова організація стійких зв’язків між різними будівельними організаціями для сумісного виконання робіт по зведенню будинків.

Кооперація і розподілення праці між собою взаємопов’язані. Розподілення праці, його спеціалізація впливає на продуктивність праці, але при заданому об’ємі і складі робіт мають свої межі. Поглибити, наприклад, поділ праці на рівні створення структурних підрозділів означає створити велику кількість структурних одиниць, груп, секторів, відділів, що може ускладнити організаційну структуру, знизити концентрацію сил і засобів в розрахунку на один підрозділ, підвищити адміністративно-управлінські витрати. В результаті рівень спеціалізації зросте, а її ефективність може понизитись.

Поділ праці нерозривно пов'язаний з його кооперацією, а вона будується по принципу створення комплексних бригад. Таким чином, з поділом і кооперацією праці пов’язане рішення основних питань праці колективів: оптимізація структури, управління, технології виконання робіт, підбору і розстановки спеціалістів на робочих місцях.

В наш час однією із основних задач стало створення добре налагодженої системи кооперування між різними спеціалізованими будівельними організаціями, промисловості підприємств, транспортними і іншими господарсько-самостійними організаціями.

Будівельний процес складається з трьох основних етапів:

–підготовчий етап.

–виконання БМР.

–введення в експлуатацію об'єктів будівництва (реалізація кінцевої будівельної продукції).

1.2. Учасники будівництва і їхні функції.

Суб’єктами будівельно-інвестиційної діяльності виступають органи державної влади, органи місцевого самоуправління, фізичні та юридичні особи.

Відповідно до «Положення про підрядні контракти в будівництві України», затверджені Науково-технічною радою Міністерства України в справах будівництва й архітектури, протокол від 15 грудня 1993р.№9, при двосторонніх контрактах учасниками контракту в будівництва є замовник i підрядник. В багатосторонніх контрактах учасниками контракту крім замовника i підрядника можуть бути інші виконавці, що приймають участь у виконанні замовлення.

Замовник - учасник контракту, який визначає умови складання контракту, приймає закінчені роботи i здійснює розрахунки за них з підрядником. У ролі замовника може виступати інвестор або за його дорученням iншi фiзичнi та юридичні особи.

Підрядник - учасник будівництва, який зобов'язаний на свій ризик i за обумовлену ціну виконати передбачені контрактом роботи i передати їх замовнику у встановлені строки.

Генеральний підрядник - підрядник, який вiдповiдає за виконання усього комплексу робіт, передбачених замовленням, передачу їх замовнику i забезпечує координацiю дiяльностi iнших пiдрядникiв. У текстi iменується "пiдрядник".

Головний підрядник - підрядник, який вiдповiдає за виконання частини робiт на об'єктi, здає їх генеральному пiдряднику або замовнику i забезпечує координацiю дiяльностi субпiдрядникiв. У тексті іменується "головний підрядник".

Субпiдрядники - пiдрядники, якi виконують спецiальнi i окремi види робiт за домовленiстю з генеральним пiдрядником, головним пiдрядником або замовником. У текстi iменуються "субпiдрядники".

Гаранти - учасники будiвництва, якi гарантують виконання зобов'язань сторонами контракту.

Пiдрядний контракт у будiвництвi - договiр у будiвництвi, що передбачає взаємнi зобов'язання сторiн у процесi будівництва (реконструкцiї, технiчного переозброєння i капiтального ремонту) об'єктiв виробничого i невиробничого призначення.

Контрактна документацiя - текстова частина контракту i комплект документiв, що додається до неї i розкриває предмет контракту.

Проектні організації розробляють за угодою з замовником проектну документацію, що супроводжує будівництво.

Проектна документацiя - технiко-економiчнi обгрунтування, проект, робоча документацiя, технiчнi умови i паспорти на матерiали, устаткування, конструкцiї i комплектуючi вироби, документацiя, що одержується вiд заводiв-виробникiв, а також iнша документацiя, що необхiдна для виконання робiт i експлуатацiї об'єкту.

Підприємства будівельної індустрії - промислові підприємства, що випускають основний ресурс будівництва (деталі, конструкції, напівфабрикати);

Транспортні організації здійснюють перевезення матеріально-технічних ресурсів будівництва.

Забудовник - юридична або фізична особа, що має право власності на землю, і здійснює фінансування об'єктів будівництва (житлових будинків, фермерських господарств т. ін.) для перепродажу споживачам (користувачам).

Інвестори - суб'єкти інвестиційної діяльності, що вкладають свої та позичені майнові та інтелектуальні цінності в проект з метою його реалізації. Інвесторами можуть виступати як безпосередні учасники будівництва так і банки, страхуючі компанії, зарубіжні організації, які на законних підставах мають право на участь в інвестиційному процесі як власники (розпорядники) інвестицій.

У процесі будівництва об’єктів кожний ієрархічний рівень (міністерства, відомства, другі структурні підрозділи) вирішує ряд задач, які поміж специфічних функцій включають питання взаємодії учасників будівництва. На характер відношення учасників зведення об’єкту впливають прийняті організаційні способи будівництва. Такими є:

∙господарський, коли роботи виконуються силами і засобами діючих підприємств (організацій).;

∙підрядний, коли роботи ведуться постійно діючими будівельними організаціями по договору підрядчика з замовником;

∙змішаний, коли частину робіт виконують по договору підрядні організації, а частину – підприємства, на яких виконуються будівельні роботи, власними силами.

Господарський спосіб будівництва має ряд суттєвих недоліків. До основних недоліків цього методу будівництва слід віднести в першу чергу те, що будівельні підрозділи (і база) в більшості випадків створюється для виконання якого-небудь обсягу робіт, після чого ліквідовується, а це завжди збитково; використовується, як правило робоча сила нижчої кваліфікації, що значно погіршує якість робіт і знижує продуктивність праці. І насамкінець ведення робіт господарським методом негативно відображається на діяльності основного виробництва,

знижуючи його ефективність. Застосування господарського методу будівництва доцільно тільки у тому випадку, коли будівництво виконує постійну функцію допоміжного (або обслуговуючого) виробництва по відношенню до основної діяльності підприємства. В інших випадках цей метод не ефективний і може розглядатись як вимушена міра.

Підрядний спосіб будівництва має значні переваги перед господарським і є більш прогресивним. На даний час цим методом виконується 90% будівельних робіт. Суть цієї переваги полягає в тому, що постійно діючі будівельні організації мають умови для формування стабільних кваліфікованих колективів. Створення потужностей і сучасної матеріально-технічної бази, удосконалення технології виробництва, методів праці, підвищення якості робіт, зменшення термінів будівництва і зниження його собівартості. Роботи при підрядному методі ведуться будівельними організаціями на основі договору підряду між замовником і підрядчиком.

Договір підряду регулюється правилами про підрядні договори у будівництві, правилами про договори на виконання проектних вишукувальних робіт і громадським законопроектом.

Організація підрядчик при затверджені договору бере на себе відповідальність своїми силами і засобами побудувати і здати замовникам передбачений договором об’єкт у встановлений термін (проектна документація), а замовник – надає підрядчику будівельну площадку, передає йому затверджену проектно-кошторисну документацію, забезпечує фінансування будівництва, приймає і оплачує завершений будівельний об’єкт.

Замовник заключає договір підряду з однією загально-будівельною організацією, яка виступає у ролі генпідрядника.

Для виконання монтажних і спеціалізованих робіт генпідрядник підключає у якості субпідрядників спеціалізовані підрядні організації, заключаючи при цьому з кожною із них договір. На монтаж обладнання або окремі види спеціалізованих робіт, а також при змішаному способі будівництва замовник з дозволу генпідрядника може заключати з відповідними організаціями так звані прямі договори. Замовник проводить технічний контроль за ходом будівництва. Не вмішується в оперативно-господарську діяльність підрядної організації.

Підсумок

В результаті вивчення лекційного матеріалу студент повинен знати: визначення і основні поняття організації будівництва, перелік завдань організації будівництва і порядок їх вирішення, завдання, відповідальність і функції учасників будівництва.

Контрольні питання

1.Зміст організації будівництва.

2.Завдання і принципи організації будівництва.

3.Основні етапи організації будівництва.

4.Назвіть учасників будівництва і який між ними взаємозв’язок ?

5.Завдання і функції генерального підрядника (підрядника) будівництва.

6.Завдання і функції замовника (інвестора) будівництва.

7.Субпідрядні організації і їх функції.

8.Охарактеризуйте форми організації будівництва і реалізації інвестиційних намірів.

9.Порядок регулювання взаємовідносин між учасниками будівництва.

Додаткові навчальні матеріали

Джерела інформації

1.В. Р. Сердюк, Т. Г. Ровенчак Розробка проекту виконання робіт для будівельного об’єкту. Навчальний посібник,- Вінниця: ВДТУ, 2002.- 113 с.

2.Сердюк В. Р., Лялюк О. Г. Організаційно-технологічне забезпечення зниження радіаційної небезпеки в будівництві,- Вінниця: ВДТУ, 1999.- 72 с.

3.Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни «Організація, планування в будівництві» для студентів спеціальності 7.092101 – Промислове та цивільне будівництво. / Уклад. В.Р.Сердюк, Т.Г.Ровенчак, О.В.Христич.-Вінниця: ВДТУ, 2003.- 50 с.

4.Справочник производителя работ в строительстве./ Лыпный М. Д., Синенький К. Е.- К.: Будивэльнык, 1986.- 568 с.

5.Т. Г. Ровенчак, О. В. Христич Стандартизація, управління якістю і сертифікація продукції. Вінниця: ВНТУ, 2005.- 120 с.

6.Рогожин П. С., Гойко А. Ф. Економіка будівельних організацій.- К.: Видавничий дім «Скарби», 2001.- 448 с.

7.Організація будівництва/ С.А. Ушадський, Ю.П. Шейко, Г.М. Тригер та ін.: За ред. С.А. Ушадського. Підручник. – К.: Кондор, 2007. – 521 с.

8.А.А. Білецький Організація і технологія будівельних рробіт: Навчальний посібник.- Рівне: НУВГП, 2007.-202с.

9.Сухачев И. А. Организация и планирование строительного производства. Управление строительной организацией: Учебник для вузов.- М.: Стройиздат, 1989.- 752 с.

10.И. П. Сытник Организация, планирование и управление строительством. К.:

Вища школа, 1978.- 376 с.

11.Ушадский С. А. Организация, планирование и управление городским строительством. К.: Вища школа, 1983.- 352с.

12.ДБН А.3.1-5-96 "Організація будівельного виробництва"

Організація будівництва.

Напрям 6.06010101 – Будівництво, спеціальності – “ Промислове та цивільне будівництво”, “ Міське будівництво та господарство”, “ Теплогазопостачання та вентиляція”

Тема: Організаційна структура капітального будівництва України і його нормативно-правова база.

ВНТУ, ФБТЕГП, каф МБЦО, 2014

Лекція №2. Організаційна структура капітального будівництва України і його нормативно-правова база.

План

1.1.Будівельний комплекс України в сучасних умовах.

1.2.Нормативно-правова база капітального будівництва.

Конспект лекції

1.1. Будівельний комплекс України в сучасних умовах.

Капітальне будівництво – галузь матеріального виробництва, продукцією якої є закінчені і підготовлені до експлуатації виробничі підприємства, житлові будинки та інші об’єкти.

Поняття «капітальне будівництво» охоплює не лише нове будівництво — будівництво підприємств, будівель і споруд, яке здійснюється на нових майданчиках в цілях створення нової виробничої потужності, а й розширення — здійснення за новим проектом будівництва наступних черг діючого підприємства, додаткових виробничих комплексів, реконструкцію — перебудову існуючих цехів та інших об'єктів підприємства, технічне переозброєння — здійснення комплексу заходів щодо підвищення технічного рівня окремих дільниць виробництва, а також реставрацію та капітальний ремонт будівель і споруд (ст. 23 Закону України від 20 квітня 2000 року «Про планування і забудову територій»).

Розрізняють такі галузі будівництва:

∙промислове будівництво;

∙транспортне будівництво;

∙житлово-цивільно будівництво

Будівельна діяльність у порівнянні з іншими галузями народного господарства користується підвищеною увагою. Доказом цього є велика кількість діючих і нормативних актів. До основних нормативних актів, які регулюють відносини у сфері капітального будівництва, належать: Господарський та Цивільний кодекси України, закони «Про інвестиційну діяльність», «Про архітектурну діяльність», «Про основи містобудування», «Про планування і забудову територій», «Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів» та інші.

Капітальне будівництво як галузь матеріального виробництва включає проектно-дослідницькі і науково-дослідні, будівельні і монтажні організації, підприємства будівельної індустрії, виробництво будівельних матеріалів і транспорт. Крім того, у сфері капітального будівництва прямо чи побічно беруть участь різні галузі національної економіки, що забезпечують будівництво металом і металоконструкціями, цементом, лісоматеріалами, будівельними машинами, засобами транспорту, паливом і енергетичними ресурсами.

У будівництві використовується 50% продукції промисловості будівельних матеріалів, близько 18% металевого прокату, 40% пиломатеріалів, понад 10% продукції машинобудівної промисловості. Будівництво обслуговують практично

Організаційна структура капітального будівництва являє собою складну множину різнорідних по функціям, територіально розчленованих компонентів (транспорт, заводи будіндустрії, і т.д). Їх об’єднання в систему єдиної цілі приводить до створення готової будівельної продукції.

1.2. Нормативно-правова база капітального будівництва.

При організації будівельного виробництва необхідно керуватись діючими нормативними документами, що регламентують:

-договірні відносини у капітальному будівництві;

-склад, комплектність і правила оформлення проектної, конструкторської та кошторисної документації, а також забезпечення нею виконавців у відповідності до профілю виконуваних ними робіт;

-положення про авторський нагляд проектних організацій за будівництвом підприємств, будівель та споруд;

-умови виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті, порядок і правила їх ведення і приймання, облаштування робочих місць;

-склад робіт і нормативи витрат ресурсів для їх виконання;

-умови постачання устаткування для монтажу;

-тривалість будівництва об'єктів;

-прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;

-охорону праці, техніку безпеки, пожежну безпеку;

-охорону навколишнього природного середовища;

-ліцензування учасників інвестиційної діяльності;

-сертифікацію будівельної продукції.

Усі процеси в будівництві регламентуються системою законодавчих актів і нормативних документів, які в сукупності є його нормативною базою. Система нормативних документів у будівництві складається з будівельних норм і правил, державних стандартів та інших нормативних документів.

Нормативні документи в галузі будівництва поділяють на такі групи. I.Організаційно-методичні і нормативні документи (стандартизація, нормування, сертифікація, метрологія, вишукування, проектування, виробництво

продукції).

II. Містобудівні будівельні норми (містобудівна документація та інформаційне забезпечення планування та забудови території).

III. Технічні нормативні документи (загальнотехнічні вимоги, об'єкти будівництва та промислова продукція, будівельні матеріали, експлуатація, ремонт, реставрування та реконструкція).

IV. Рекомендовані нормативні документи, посібники (організаційно-методичні, економічні та технічні нормативи і посібники з проектування).

V. Кошторисні нормативи (суміщені норми технологічного і будівельного проектування, законодавчі та нормативні акти).

Важливу роль в реалізації інвестиційних намірів відіграє система нормативів, на основі якої встановлюють планові завдання, розраховують потребу в трудових, матеріально-технічних і фінансових ресурсах, а також здійснюють техніко-економічне обґрунтування показників плану і оцінку результатів виробнично-господарської діяльності будівельно-монтажних і спеціалізованих організацій. Нормативи, що належать до її складу, можуть бути об'єднані в такі групи: