«Діти з порушенням опорно-рухового апарату» Введення

Дитячий церебральний параліч (ДЦП) позначає групу рухових розладів, що виникають при ураженні рухових систем головного мозку і які з нестачі чи відсутності контролю з боку нервової системи за довільними рухами.

В даний час проблема ДЦП набуває не тільки медичну, а й соціально-психологічну значущість, так як психомоторні порушення, рухова обмеженість, підвищена дратівливість заважають таким дітям адаптуватися до життяв суспільстві, засвоювати шкільну програму. За несприятливих обставин ці діти не можуть реалізувати своїздібності, не імеютвозможності стати повноправними членами суспільства.Тому особливо актуальною є проблема корекції негативних проявів дитячого церебрального паралічу.

Проблема ДЦП розглянута в роботах: Архипової Є.Ф. (1989), Бадалян Л.О., Журби Л.Т., Тімоніна О.В. (1989), Данилової Л.А. (1997), Лалаева Р.І. (1990), Мастюкова Є.М. (2005), Шипіцина Л.М., Мамайчук Л.М. (2001) та ін

Мета дослідження: вивчити психофізіологічні особливості розвитку дітейз дитячим церебральним паралічем.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:

1. Дослідити основні прояви ДЦП у дітей.

2. Вивчити специфіку пізнавального та емоційно-особистісного розвитку дітей з церебральними паралічами.

3. Встановитиособливості лікувально-корекційноїроботипри дитячому церебральному паралічі.

Об'єктом дослідження є прояви дитячого церебрального паралічу.

Предмет дослідження - психофізіологічні особливості розвитку дітей з дитячим церебральним паралічем.

1. Причини виникнення ДЦП у дітей, психофізіологічні особливості дітей з ДЦП

Термін дитячий церебральний параліч(ДЦП) позначає групу рухових розладів, що виникають при ураженні рухових систем головного мозку і які з нестачі чи відсутності контролю з боку нервової системи за довільними рухами.

При ДЦП має місце раннє, зазвичай внутрішньоутробне пошкодження або недорозвинення мозку. Причини цих порушень можуть бути різними: це різні хронічні захворювання майбутньої матері, а також перенесені нею інфекційні, особливо вірусні захворювання, інтоксикації, несумісність матері і плода за резус-фактором чи групової належності та ін Факторами можуть бути недоношеність або перекошене плоду.

У деяких випадках причиною ДЦП може бути акушерський травматизм, а також затяжні пологиз обвиттям пуповини навколо шийки плоду, що призводить до пошкодження нервових клітин головного мозку дитини в зв'язку з браком кисню. Іноді ДЦП виникає після народження внаслідок інфекційних хвороб, які ускладнюютьсяенцефалітом(запаленняммозкової речовини), після важких ударів голови. ДЦП, як правило, не є спадковим захворюванням.

При диференціальному діагнозі ДЦП з різними руховими розладами перш за все слід враховувати дані анамнезу. В анамнезідітей, які страждають на церебральний параліч, часто є вказівки напатологічнийперебіг вагітності у матері і родову травму з застосуванням акушерських методів допомоги породіллі.

Дитина зазвичай народжується в асфіксії, часто з ознаками внутрішньочерепної травми:оцінказа шкалою Апгар низька - 2-6 балів, при оптимальній 9-10 балів (Мастюкова Є.М., 1999).

У період новонародженості у дітей з ДЦП часто відзначається загальне занепокоєння, тремор (тремтіння ручок, підборіддя), підвищення або, навпаки, різке зниження м'язового тонусу, іноді відзначаються збільшення розмірів голови, підвищення сухожильнихрефлексів, відсутність або слабкість крику, порушення смоктання за рахунок слабкості смоктальногорефлексу, нерідко мають місце судоми.

Вже в перші місяці життя проявляється відставання психомоторного розвитку, яке поєднується із запізненням в згасанні безумовно рефлекторних рухових автоматизмів, серед яких найбільше значення мають так звані позотоніческіерефлекси. При нормальному розвитку до 3 місяців життя ці рефлекси вже не виявляються, що створює сприятливі умови для розвитку довільних рухів. Зберігання навіть окремих елементів цих рефлексів після 3-4 місяців життя є симптомом ризику або ознакою ураження ЦНС.

Серед рефлексів, несприятливо впливають на розвитокмоторики, найбільше значення мають наступні.

Лабіринтовий тонічний рефлекс, який проявляється при зміні положення голови дитини в просторі. Так, в положенні на спині при виразності цього рефлексу наростає тонус м'язів-розгиначів. Це визначаєхарактернупозу дитини на спині: голова закинута назад, стегна приведені, повернуті всередину, при важких формах ДЦП - перехрещені; руки розігнуті в ліктьових суглобах, долоні повернені вниз, пальці стиснуті в кулаки.

При вираженості лабіринтового тонічного рефлексу в положенні на спині дитина не піднімає голову або робить це з великими труднощами. Він не може витягнути руки вперед і взяти предмет, підтягтися й сісти, піднести руку або ложку до рота. Це перешкоджає розвитку навичок сидіння, стояння, ходьби, самообслуговування, довільного захоплення предмета під контролемзору (Мастюкова Є.М., Московкина А.Г., 2002).

У положенні дитини на животі вплив цього рефлексу проявляється в підвищенні тонусу м'язів-згиначів, що визначає характерну позу: голова і спина згинаються, плечі витягуються вперед і вниз, руки зігнуті під грудною кліткою, кисті стиснуті в кулаки, стегна і гомілки наведені й зігнуті, тазовий відділ тулуба піднятий. Така вимушена поза гальмує розвитокдовільних рухів: лежачи на животі, дитина не може підняти голову, повернути її в бік, витягнути руки дляопори, стати на коліна, прийняти вертикальне положення, повернутися з живота на спину.

Відставання моторного розвитку та порушення довільних рухів становлять структуру ведучого дефекту і пов'язані з ураженням рухових зон і призводять шляхів головного мозку.

У залежності від важкості ураження може спостерігатися повна або часткова відсутність тих чи інших рухів. При цьому страждають, в першу чергу, найбільш тонкі диференційовані рухи: поворот долонь і передпліч вгору (супінація), диференційовані рухи пальців рук.Обмеження довільних рухів при ДЦП завжди поєднується із зниженням м'язової сили (Мастюкова Є.М., Московкина А.Г., 2002).

Обмеженість або неможливість довільних рухів затримує розвиток статичних і локомоторних функцій.

У дітей з церебральним паралічем порушена вікова послідовність формування рухових навичок. Моторне розвиток у дітей з церебральним паралічем не просто затримано в темпі, а якісно порушено на кожному віковому етапі. Є декілька форм дитячого церебрального паралічу в залежності від пошкодження певних систем мозку

. 2. Специфіка пізнавального та емоційно-особистісного розвитку дітей з церебральними паралічами