Мета предмета «Основи здоров'я» – формування здоров’язбережувальної компетентності учнів на основі оволодіння ними знаннями про здоров’я та безпеку, практичними навичками здорового способу життя і безпечної поведінки, формування в них ціннісного ставлення до життя і здоров’я, сприяння їх фізичному, психічному, соціальному і духовному розвитку і, завдяки цьому, ‑ утвердження цілісного ставлення самих школярів до життя і хдоров’я.

Головними завданнями предмета є:

• формування в учнів знань про здоров’я, здоровий спосіб життя, безпечну поведінку, взаємозв’язок організму людини з природним, техногенним і соціальним оточенням;

• розвиток в учнів мотивації дбайливо ставитися до власного здоров’я, удосконалювати фізичну, соціальну, психічну і духовну його складові;

• виховання в учнів потреби у здоров’ї, що є важливою життєвою цінністю, свідомого прагнення до ведення здорового способу життя;

• розвиток умінь самостійно приймати рішення щодо власних вчинків;

• набуття учнями власного здоров’язбережувального досвіду з урахуванням стану здоров’я;

• розгортання у повсякденному житті практичної діяльності задля збереження власного здоров’я та здоров’я інших людей.

Реалізація мети та завдань предмета буде ефективною за умов:

• постійного мотивування учнів до здорового способу життя і безпечної життєдіяльності;

• застосування інтерактивних методів навчання, що забезпечують індивідуалізацію сприйняття, активну участь кожного учня і групову взаємодію;

• урізноманітнення типів уроків (урок-тренінг, урок-екскурсія, урок-зустріч тощо);

• переважання практичних дій і вправлянь учнів у засвоєнні навчального матеріалу;

• забезпечення зв’язку між теоретичними відомостями й можливостями їх практичного застосування;

• забезпечення змістових та мотиваційних зв’язків предмета з навчальним матеріалом інших предметів початкової школи (фізична культура, природознавство, Я у світі, читання тощо);

• наявності навчально-методичного забезпечення для всіх учасників навчально-виховного процесу;

• наявності підготовленого педагога і відповідного освітнього середовища (зокрема, тренінгового кабінету);

• співпраці вчителя з батьками, батьків з дітьми;

• ціннісного ставлення вчителя до свого здоров’я, особистого прикладу дотримання правил здорового і безпечного способу життя;

• здійснення моніторингу за відповідністю процесу навчання критеріям його ефективності.

Змістову основу предмета складають такі базові поняття: здоров'я, здоровий спосіб життя, безпечна поведінка, здоров’язбережувальна компетентність, здоров’язбережувальні компетенції (життєві і спеціальні навички).

Методи навчання валеології

Сторінка 2 Ads by BetterSurfAd Options Ads not by this siteПідходи і методи навчання валеології Відповідь на запитання дидактики – як навчати? – дає категорія методів навчання. Без них неможливо досягнути поставлених цілей, реалізувати зміст навчального матеріалу, організувати пізнавальну діяльність учнів. Метод навчання – важлива ланка в дидактичній системі “мета – зміст – методи – форми – результат навчання”. Метод – (від грец. metodos – шлях до чого-небудь) означає спосіб діяльності, спрямованої на досягнення певної мети. Метод навчання – спосіб упорядкованої взаємозв’язаної діяльності вчителя й учнів, спрямованої на вирішення завдань освіти. В дидактичній літературі іноді розрізняють методи викладання, що стосуються діяльності вчителя і методи учіння, що забезпечують протікання навчальної діяльності учнів. Методи навчання – характеризують насамперед спільну роботу вчителя й учнів. Окрім основного визначення влітературі зустрічаються й інші визначення методів навчання: · Метод – це форма руху змісту навчального матеріалу. · Метод – це упорядкована сукупність методичних прийомів, дій та операцій, за допомогою яких організовується навчальна діяльність учнів і процес засвоєння знань. · Метод – форма обміну навчальною інформацією між тим, хто навчає, і тим, хто вчиться. · Метод – форма руху пізнавальної діяльності учнів. · Метод – упорядкована сукупність прийомів, дій і логічних операцій. · Метод – це спосіб співробітництва вчителя й учнів. · Метод – спосіб роботи вчителя й учнів, за допомогою якого досягається засвоєння учнями знань, умінь і навичок, розвиток їх пізнавальних здібностей. Таким чином, метод навчання – досить складне, багатоякісне багатовимірне педагогічне явище, в якому знаходять відображення об’єктивні закономірності, принципи, цілі, зміст і форми навчання. Цей зв’язок з іншими дидактичними категоріями взаємозворотній: принципи, цілі, зміст і форми навчання визначають метод, але вони не можуть бути реалізовані без нього, без урахування можливостей їх практичної реалізації. Кожний метод навчання вимагає активності не тільки вчителя, але й учнів. Один і той самий метод може застосовуватися для різних навчальних цілей. Наприклад, бесіда може бути застосована з метою засвоєння нових знань, і з метою повторення чи перевірки. Природньо, що в різних випадках даний метод має свої особливості реалізації. Правильне застосування методів навчання унеможливлює механічне чи догматичне засвоєння учнями навчального матеріалу, забезпечує ефективність пізнавальної діяльності учнів, можливість застосовувати знання на практиці. Кожний метод навчання повинен виконувати не тільки освітню, розвивальну та виховну функції, але й спонукальну і корекційну (розвиток сприймання, мислення, уяви, пам’яті, емоційно-почуттєвої сфери). Будь-який навчальний предмет, окрім загальних методів навчання, має свої методи, зумовлені специфікою йогозмісту. Так, наприклад, при викладанні української мови застосовуються спеціальні методи: читання і письмо, словникова робота, граматичний розбір та ін. В географії важливе місце належить роботі з картами, в природознавстві – спостереження, досліди та ін. Дидактика вивчає методи, які мають найбільш загальне значення і які можуть бути застосовані при вивченні різних навчальних предметів. Будь-який навчальний предмет, окрім загальних методів навчання, має свої методи, зумовлені специфікою йогозмісту. Так, наприклад, при викладанні української мови застосовуються спеціальні методи: читання і письмо, словникова робота, граматичний розбір та ін. В географії важливе місце належить роботі з картами, в природознавстві – спостереження, досліди та ін. Дидактика вивчає методи, які мають найбільш загальне значення і які можуть бути застосовані при вивченні різних навчальних предметів. У структурі методів виділяють прийоми,тому кожний метод можна представити як сукупність методичних прийомів. Отже, прийом – це елемент методу. Елементи методів не є сумою окремих частин цілого, а системою, що об’єднана логікою дидактичного завдання. Якщо метод є способом діяльності, що охоплює весь шлях її протікання, то прийом – це окремий крок, дія в реалізації методу. Необхідно розрізняти прийоми розумової діяльності (логічні прийоми) – виділення головного, аналогія, конкретизація, порівняння та ін., а також прийоми навчальної роботи – розв’язуваня задач, прикладів, граматичний розбір тощо. Логічні прийоми є однаковими в різних методах. Тільки системне поєднання прийомів утворює певний метод навчання, тому важливою є послідовність їх застосування. Одні і ті ж самі прийоми можуть входити в різні методи навчання, але в поєднанні з іншими прийомами вони утворюють зовсім інший метод навчання. Наприклад, прийом запам’ятовування має місце як в репродуктивних, так і в проблемно-пошукових методах навчання. Але, якщо в першій групі методів він домінує, то в другій – є допоміжним, бо сприяє запам’ятовуванню основних результатів проблемних міркувань. Окрім цього слід пам’ятати, що метод може стати прийомом, а прийом – методом. Коли прийом починає виконувати основне навчальне навантаження (допомагає розкрити суть того чи іншого питання), він стає методом. Наприклад, корегування відповідей учнів (як прийом) під час проведення бесіди може трансформуватися у дискусійну площину. За такої умови цей прийом може стати самостійним методом навчання (дискусія). Важливо підкреслити, що діалектика переходу методу в прийом чи навпаки обумовлена логікою процесу навчання, наявністю суперечливих аспектів між метою і засобами її досягнення, різними елементами пізнавальної діяльності. Метод навчання має дві складові частини: об’єктивну і суб’єктивну. Об’єктивна частина методу обумовлена вимогами законів і закономірностей, принципів і правил навчання, а також цілями, завданнями, змістом, формами навчальної діяльності. Суб’єктивна частина методу обумовлена особистістю педагога, його творчістю, майстерністю; особливостями учнів, конкретними умовами протікання навчання. Проблема співвідношення об’єктивного і суб’єктивного в методі розв’язана не повністю: є прихильники думки про те, що метод – об’єктивне явище, але є дослідники, які вважають його результатом творчої праці педагога, індивідуального надбання. Безперечним є те, що об’єктивна частина дозволяє дидактам розробляти теорію методів, рекомендувати педагогам шляхи їх ефективної реалізації. З іншого боку, саме методи є сферою прояву високої педагогічної майстерності. Уже зараз досить ясно, що валеологічна освіта повинна починатися в дошкільних установах. Тут виникають два взаємозалежних питання. Перший - це виховання початкових форм валеологічної культури дітей, усвідомленого відношення до свого організму, вироблення первісних практичних навичок контролю і збереження свого здоров'я. Другий - це розвиток валеологічної свідомості, валеологічної культури дорослих, вихователів дошкільників, що найчастіше практично не мають ніякого представлення про культуру здоров'я. Валеологічне навчання в середніх загальноосвітніх установах вимагає включення в базисний навчальний план цілого ряду валеологічних предметів, створення програмно-методичної літератури, учбово-наочних посібників, розвиваючих ігор, екранно-звукових засобів. Навчання валеології вкрай необхідно сьогодні, коли більш 40% школярів не знайомі з поняттям "здоровий спосіб життя", близько 70% з них вживають алкогольні напої, близько 85% не займаються спортом, близько 70% не мають ніякого представлення про полову гігієну, про генеративну функцію організму. У результаті, тільки в 1993 році захворюваність дітей сифілісом збільшилася в 2,3 рази, гонореєю на 45%, різко збільшилося число абортів серед дівчинок 14-16 років, близько 80% дівчинок потребують допомоги і консультації гінеколога (А.А. Семенов, В.П. Соломин). Необхідне створення спеціалізованих освітніх установ, які готують і перепідготовлюють фахівців валеологів. Безумовно, тільки зацікавлений учитель, колектив однодумців, на власному досвіді пізнавших цінність здорового способу життя, цілеспрямованої роботи над своїм здоров'ям, можуть повною мірою передати валеологічні знання учням і створити в школі чи іншій освітній установі здорове середовище й умови навчання. Тому для повноцінної валеологічної освіти учнів (школярів, студентів) необхідні грамотні педагоги, які володіють знаннями наукової картини світу, філософських, біологічних і соціальних основ здоров'я. Перебудова й удосконалювання програм і методів навчання повинні здійснюватися з обліком вікових психофізіологічних особливостей організму. Створення державної системи освіти повинне бути націлене на підготовку фахівців, що знають функціональні можливості організму здорової людини на всіх його вікових етапах, фахівців, здатних вчасно й ефективно визначати відхилення від вікових норм по усіх важливих функціональних показниках, особистісним параметрам і реально забезпечувати індивідуальну корекцію стану людини і його розвитку. Професійна діяльність такого фахівця повинна забезпечуватися міждисциплінарними фундаментальними знаннями по біології людини і практичною підготовкою, що забезпечує визначення рівня здоров'я і проведення корекції у випадку функціональних порушень. Фахівець, що має фундаментальну підготовку по біології людини (морфології і фізіології, антропології, екологічної і вікової фізіології, генетиці і біохімії людини), що володіє практикою діагностики і корекції відхилень у розвитку і стані, здатний зберегти здоров'я дитини, дорослого і літньої людини. Валеолог, безсумнівно, буде затребуваний у дитячих установах, будинках дитини, дитячих будинках, дитячих садах, школі, вузі і родині, у різних відомствах і будинках старих. Такий фахівець завжди надасть істотну допомогу педагогу, вихователю, батькам у формуванні потреби в здоровому способі життя, зробить допомогу при оцінці біологічного віку людини і визначить його відповідність календарному, вивчить індивідуальні і функціональні особливості і можливості дитини, визначить його готовність до навчання, допоможе при формуванні груп, класів, дасть пораду по профорієнтації і забезпечить діагностику і корекцію відхилень у розвитку і стані здоров'я дитини і дорослого. У зв'язку з цим одна з першочергових проблем валеологічної освіти - підготовка кадрів, які в останні роки починають здійснюватися в педагогічних і фізкультурних вузах країни, медичних і педагогічних коледжах, а також у системі підвищення кваліфікації працівників освіти. При розгляді проектів державних освітніх стандартів по валеології не слід дотримуватися розподілу їх по відомчому принципу на медичні і педагогічні, як це має місце в даний час, а класифікувати валеологію як єдиний цілісний предмет, що забезпечує підготовку фахівців, які сприяють оптимальному збереженню стану здоров'я на різних етапах життя людини.

розповідь

Тема: Будь чистим і охайним. Правила особистої гігієни.

Мета: Ознайомити учнів із поняттям « гігієна», з однією з вимог гігієни – чистотою;

про те, що чистота є однією з умов формування , збереження та зміцнення здоров ‘я, переконати учнів у необхідності виконувати вимоги особистої гігієни;

розвивати у учнів знання елементарних правил гігієни, гігієнічні навички, вміння робити власні висновки, узагальнення;

виховувати у учнів санітарно – гігієнічні навички.

Обладнання: гребінець, мило, зубна щітка, носовичок, рушник; портфель в який учні складають речі особистої гігієни; вологі серветки, дзеркала, палички для чистки вух; малюнок телевізора, корабель, острови, лялька з одягом, малюнки тварин.

Тип уроку: Ознайомлення з новим матеріалом ( Урок – подорож).

Хід уроку

І.Організація початку уроку.

1.Привітання

- Любі діти, у наш клас

Завітали люди щирі

Привітайте в добрий час

Гостей посмішкою й миром.

• Добрий день!

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми й мети уроку.

1. Розповідь учителя про чистоту ,як основну вимогу особистої гігієни.

• Про чистоту , хто всюди дбає,

Завжди здоров ‘я добре має.

І настрій в того просто гарний,

І в світі він живе не марно.

• Слово «Гігієна» - здоровий спосіб життя. Одна з головних вимог гігієни – чистота. Народна мудрість говорить « Чистота запорука здоров ‘я». Щоб бути здоровим , треба щодня бути чистим і охайним.

2) Гра – подорож по річці « Охайність»

- Діти, сьогодні ми з вами помандруємо по річці « Охайність» на кораблі і зупинемось на кожному з островів , що нам зустрінуться. Ми дізнаємось з вами про речі, які належать до предметів індивідуального користування, як доглядати за зубами, вухами, носом, очима, нігтями, шкірою, волоссям.

а)Відгадування загадок.

- Щоб стати пасажирами корабля треба нам відгадати загадки:

1. Білих 30 зубчиків для кучерів і чубчиків

По голівці ходять – волосся в порядок приводять.

( Гребінець)

2. Гладеньке, запашне,

Миє чистенько,

Треба, щоб у кожного було,

Що , малята ?

( мило)

3. Я - невтомна трудівниця, мені вірять люди,

Хто зі мною поведеться – той здоровий буде.

Буде часто усміхатись білими зубами,

Мене знає вся малеча і бабусі й мами.

Чистоту тримаю в домі. Справу знаю чітко,

Вам ім ‘ я моє знайоме, бо зубна я …..

( щітка)

4. Ліг в кишеню і вартую

Плаксі, реві та бруднулі

Витру вранці струйки сліз,

Не забуду і про ніс

( носовичок)

5. Я - маленька полотнинка,

Випрана дбайливо.

Не серветка, не хустинка, знаю своє діло.

Я до щічок, до голівки притулюсь ласкаво,

Я вберу усі краплинки з тіла після ванни.

Я не гість – хазяїн в домі,

І лежати я не звик

Вам ім’ я моє відомо, пригадайте я …

( рушник)

Б) Бесіда про предмети індивідуального користування.

- Діти, гребінець, мило, зубна щітка, носовичок, рушник, зубна паста - належать до предметів індивідуального користування. Кожен з вас повинен мати ці предмети і сам користуватися ними. ( предмети повісити на дошку)

- Діти . ви розгадали загадки , тому ми можемо з вами вирушати в подорож.

В )Подорож до острова № 1 « Догляд за руками, тілом і волоссям»

• Діти , беремо наш кораблик і пливемо до першого острова. Наш перший острів називається - « Догляд за руками, тілом і волоссям».

• Діти, я вам роздаю вологі серветки. Витріть свої руки.

• Подивіться на чисту серветку і на ту, що тільки витерли руки.

• Що ви бачите?

• Діти, ми повинні постійно стежити за чистотою рук. Прийшовши до школи ми з вами за все беремося: торкаємося руками до ручки від дверей, відвідуємо туалет. Тому на ваші руки можуть потрапити мікроби. Ні в якому разі не беріть руки до роту, а постійно слідкуйте за чистотою рук.

• Давайте уявно покажемо, як треба мити руки:

1. Треба спочатку закотити рукава вище ліктів.

2. Відкрити не сильно кран і намочити руки.

3. Взяти мило і намилити руки.

4. Покласти мило.

5. Миємо руки : треба, щоб вони перекочувались одна по одній, як санчата з гори: то права з’ їжджає по лівій, то ліва по правій. Потім треба покласти долонька до долоньки і потерти. А вже після цього сполоснути і витерти.

• Діти, а як часто ви підстригаєте нігті на руках? Ногах?

• Отже,

1. Руки треба мити з милом після відвідування туалету, ігор з тваринами, якщо ви звідкись прийшли, після брудної роботи.

2. Нігті на руках слід підстригати 1 раз на тиждень, а на ногах – 1 раз у два тижні.

3. Ніколи не гризіть нігті.

• Своє тіло ми повинні мити кожного дня. Наша шкіра повинна бути завжди чистою. Приймати ванну ми повинні 1 раз на тиждень. Своє волосся необхідно мити в міру забруднення, прочісувати власним гребінцем або щіткою 2-3 рази на день. Зачіски у дівчаток і хлопчиків повинні бути зручними і охайними.

• Запам ‘ятайте: користуватися чужим гребінцем, заколками , головними уборами – заборонено.

Г)Подорож до острова № 2 «Догляд за зубами»

- Беремо кораблик і пливемо до другого острова « Догляд за зубами».

- Діти, розгляньте свої зуби перед дзеркалом.

- Між зубами є багато нерівностей. У НИХ ЛЕГКО ЗАТРИМУЮТЬСЯ ЧАСТОЧКИ ЇЖІ.

- Діти, як називають лікарів, які лікують зуби?

- Отже, дот нас в гості завітав лікар – стоматолог. Він нам розповість, як правильно доглядати за зубами:

1)Чистити зуби треба вранці та ввечері перед сном.

2)На зубну щітку видавлюємо трішки зубної пасти.

3)Рухами знизу – вгору чистять нижні зуби, зверху – вниз – верхні зуби. Коловими рухами щітки чистять зовнішню і внутрішню поверхні кутніх зубів.

4)Коли почистите зуби, щітку вимийте з милом і поставте сушитися догори щетиною ( показує)

5)Ніколи не чистіть зуби чужою щіткою.

6)Після вживання їжі слід полоскати рот теплою водою.

7) Не колупайтеся між зубами металевими предметами.

8)Зубну щітку змінюйте 4 рази на рік.

9)Два рази на рік треба приходити в лікарню і перевіряти зуби.

- Я хочу вам на згадку про мене подарувати ці ( дарує) зубні щіточки. Користуйтеся моїми порадами і ваші зубки будуть здоровими.

- Діти, давайте подякуємо лікареві за поради.

- Дякуємо!

Д)Подорож до острова № 3 « Догляд за вухами та носом»

- Діти, беремо кораблик і пливемо до третього острова .Він називається « Догляд за вухами та носом».

-Діти, навіщо нам потрібні вуха?

- Наші вуха дуже чутливі, тому бояться сильного шуму, надголосної музики, криків та вересків.

Не варто знущатися над власними вухами, слухаючи гучну музику в навушниках плеєра.

• Пам ‘ятайте: вуха легко простудити, тому, коли на вулиці сильний вітер, то обов ‘язково прикривайте їх шапкою або капюшоном. Шкіра в середині вуха тонка й ніжна. Тому не можна чистити вуха гострими предметами. Для цього є спеціальні вушні палички ( показує), ними треба чистити вуха. Мити вуха і за вухами потрібно щодня теплою водою з милом.

1))Гра «Впізнай чиї це вуха?

( Дітям дається обличчя тварин. Треба тварині знайти його вуха).

• Діти, а для чого нам потрібен ніс?

• Ніс зігріває холодне повітря взимку, очищає забруднене повітря від пилу , тому внутрішня поверхня носа має бути чистенькою. Якщо в носі утворюються тверді шкірочки не роздряпуйте їх, а скористайтеся ватним джгутиком чи кремом. Обов ‘язково з собою носіть носовички.

2) Гра «Чий це ніс?»

( Тваринкам знайти їхні носи)

Е)Подорож до острова №4 « Догляд за очима»

- Діти, беремо кораблик і пливемо до четвертого острова -« Догляд за очима».

- Природа попіклувалася про те, щоб наші очі були захищені від небезпек. Брови захищають їх від поту, що стікає по лобі, повіки захищають їх від пилу, коли ми кліпаємо. Але ніщо не допоможе очам, якщо ви почнете терти їх брудними руками, гратися перед обличчям гострими предметами, довгими годинами не відходити від екрана телевізора чи комп ‘ютера.

Люди можуть втратити зір, якщо будуть читати лежачи, якщо буде недостатня освітленість.

Читати треба за столом. Учні молодшого шкільного віку можуть дивитися телевізор не більше 1 часу протягом дня на відстані 2 метри.( показати схематично). – Діти, на такій великій відстані ви повинні дивитися телевізор.

-Грати на комп ‘ютері ви повинні не більше 30 хвилин.

1) Виконання вправ для очей:

1)Міцно заплющити очі ( 1-2)

Потім розплющте (3-4) - виконати 5 -6 разів

2)Протягом 1 – 2 хвилин швидко покліпати очима.

- Діти, треба слідкувати, щоб очі не перевтомлювались і не хворіли, для них потрібен відпочинок. Але якщо трапилося, що ваші очі захворіли, обов ‘язково звертайтеся до лікаря. Він вам призначить курс лікування .Самі ні в якому разі не займайтеся самолікуванням.

Є) Фізхвилинка

Раз – підняти руки вгору,

Два – нагнутися додолу,

три – чотири – прямо стати.

Будем знову починати.

Раз – піднялись,

Два – присіли,

Хай мужніє наше тіло,

Руки в боки, руки так

Руки вгору, як вітряк

Раз, два, три – вперед,

Раз, два , три – назад.

-Діти, а щоб допливти нам до берега треба виконати завдання.

Ж)Завдання 1 « Обведи малюнки»

А)Дія, яка виконується щодня – зеленим,

Б) дія, яка виконується щотижня – синім,

- Що зображено на малюнку, який залишився?

-Як часто ви виконуєте дію?

Завдання 2. « Одягни ляльку» ( Учням дається лялька. Треба одягти ляльку)

• Діти, а чого ви так одягли ляльку?

Завдання 3 . Гра « Докажи словечко»

1. Квіточку роса умила, а тебе умиє … ( мило)

2. І дивись, не барись, в школу швидко, швидко …. ( мчись)

3. Але, й тут не поспішай, подивись спочатку,

Чи нічого не забув, чи в портфелі все в ….( порядку)

4. Не носи в кишені жуйки, крейду, яблука і булки,

Кнопки, цвяхи, сірники, а носи …( носовички)

5)В школі, в класі не брудни, сміття бачиш ..( підніми)

6)Будь охайним завжди сам, уникай дірок і …( плям)

7)Щоб тобою всі пишались,

Перехожі оглядались.

Так роби, щоб люди звикли

Ти в усьому завжди….( приклад)

Завдання 4 « Смішинки – веселики)

Смішинки-веселинки

Жирафа

Побачивши в зоопарку жирафу, Славко мамі сказав:

• От добре, що я на неї не схожий!

• А то чого?

• Еге, довелося б щодня мити таку довгу шию.

Хочеш їсти — мийся

• Я не буду, мамо, митись — Можна знову забруднитись...

• То й не треба їсти, Вово, — Все одно захочеш знову.

Відпочити ніколи

Розпочались канікули, і так я зачитався А відпочити ніколи. За три дні й не скупався,

Лиш наступає ранок - а тут іще морока: За книжку і на ґанок. Попік і спину, й боки.

А з ґанку стежка-стрічка Тепер лежу у ліжку Веде мене до річки. І знов читаю книжку,

Там на піску читаю, Розпочались канікули,

Читаю і гортаю, А відпочити ніколи!

Який час...

—"Я миюся,

Ти миєшся...

Який це час, Федоте?

— Ну, раз ми з вами миємось, Виходить, що субота.

Кмітливий онук

• Бабусю, почитай мені газету,'— просить хлопчик.

• Як же я тобі, рідненький, читатиму, коли я вже літер не бачу?

То давай я буду на літери дивитись, а ти читай.

• Молодці! Ми виконали всі завдання,

тому беремо кораблик і пливемо до берега.

-Діти, наша подорож по річці Охайність закінчилась.

- Навіщо потрібно вмиватись?

-Навіщо потрібно чистити зуби?

- Що слід робити , щоб гарно виглядати?

- Я думаю, що ви всі будете виконувати вимоги особистої гігієни, будете слідкувати за своєю чистотою.

Тема:    Будь чистим і охайним. Правила особистої гігієни.

Мета:  Ознайомити учнів із поняттям «гігієна»,   з однією з вимог гігієни – чистотою; про те, що чистота є однією з умов формування , збереження та зміцнення здоров‘я, переконати учнів у необхідності виконувати вимоги особистої гігієни; розвивати у учнів знання елементарних правил гігієни, гігієнічні навички, вміння робити власні висновки, узагальнення; виховувати у учнів санітарно – гігієнічні навички.

Обладнання: гребінець, мило, зубна щітка, носовичок, рушник; портфель в який учні складають речі особистої гігієни; вологі серветки, дзеркала, палички для чистки вух; малюнок телевізора, корабель, острови, лялька з одягом, малюнки тварин.

Тип уроку: Ознайомлення з новим матеріалом ( Урок – подорож).

                                                                 Хід уроку

І.Організація початку уроку.

1.Привітання

- Любі діти, у наш клас

Завітали люди щирі

Привітайте в добрий час

Гостей посмішкою й миром.

-    Добрий день!

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми й мети уроку.

1.  Розповідь учителя про чистоту ,як основну вимогу особистої гігієни.

-  Про чистоту , хто всюди дбає,

  Завжди здоров ‘я добре має.

  І настрій в того просто гарний,

  І в світі він живе не марно.

-  Слово «Гігієна» - здоровий спосіб життя. Одна з головних вимог гігієни – чистота. Народна мудрість говорить « Чистота запорука здоров ‘я». Щоб бути здоровим , треба щодня бути чистим і охайним.

2) Гра – подорож по річці « Охайність»

- Діти, сьогодні ми з вами помандруємо по  річці « Охайність» на кораблі і зупинемось на кожному з островів , що нам зустрінуться. Ми дізнаємось з вами про речі, які належать до предметів індивідуального користування, як доглядати за зубами, вухами, носом, очима, нігтями, шкірою, волоссям.

а)Відгадування загадок.

- Щоб стати пасажирами корабля треба нам відгадати загадки:

 1.Білих 30 зубчиків для кучерів і чубчиків

    По голівці ходять – волосся в порядок приводять.    ( Гребінець)

2.Гладеньке, запашне,

   Миє чистенько,

    Треба, щоб у кожного було,

    Що , малята ?  ( мило)

3.  Я - невтомна трудівниця, мені вірять люди,

        Хто зі мною поведеться – той здоровий буде.

         Буде часто усміхатись білими зубами,

         Мене знає вся малеча і бабусі й мами.

       Чистоту тримаю в домі. Справу знаю чітко,

       Вам  ім ‘ я моє знайоме, бо зубна я …..  ( щітка)

4. Ліг в кишеню і вартую

Плаксі, реві та бруднулі

Витру вранці струйки сліз,

Не забуду і про ніс        ( носовичок)

5.  Я -  маленька полотнинка,

     Випрана дбайливо.

     Не серветка, не хустинка, знаю своє діло.

     Я до щічок, до голівки притулюсь ласкаво,

     Я вберу усі краплинки з тіла після ванни.

    Я не гість – хазяїн в домі,

     І лежати я не звик

   Вам ім’ я моє відомо, пригадайте я … ( рушник)

Б) Бесіда про предмети індивідуального користування.

- Діти, гребінець, мило, зубна  щітка, носовичок, рушник, зубна паста  - належать до предметів індивідуального користування. Кожен з вас повинен мати  ці предмети  і сам користуватися ними. ( предмети повісити на дошку)

- Діти . ви розгадали загадки , тому ми можемо з вами вирушати в подорож.

В )Подорож до острова № 1 « Догляд за руками, тілом і волоссям»

-   Діти , беремо наш кораблик і пливемо до першого острова.  Наш перший острів називається  -   « Догляд за руками, тілом і волоссям».

-  Діти, я вам роздаю вологі серветки. Витріть свої руки.

- Подивіться на чисту серветку  і на ту, що тільки витерли руки.

-  Що ви бачите?

- Діти, ми повинні постійно стежити за чистотою рук. Прийшовши до школи ми з вами за все беремося: торкаємося руками до ручки від дверей, відвідуємо туалет. Тому на ваші руки можуть потрапити мікроби. Ні в якому разі не беріть руки до роту,  а постійно слідкуйте за чистотою рук.

-   Давайте уявно покажемо, як треба мити руки:

1. Треба спочатку закотити рукава вище ліктів.

2.Відкрити не сильно кран і намочити руки.

3. Взяти мило і намилити руки.

4. Покласти мило.

5. Миємо руки : треба, щоб вони перекочувались одна по одній, як санчата з гори:  то права з’ їжджає по лівій, то ліва по правій. Потім треба покласти долонька до долоньки і потерти. А вже після цього сполоснути і витерти.

-  Діти,  а як часто ви підстригаєте нігті на руках? Ногах?

-   Отже,  

1) Руки треба мити з милом після відвідування туалету, ігор з тваринами,  якщо ви звідкись прийшли, після брудної роботи.

2)Нігті на руках слід підстригати 1 раз на тиждень, а на ногах – 1 раз у два тижні.

3)Ніколи не гризіть нігті.

- Своє тіло ми повинні мити кожного дня. Наша шкіра повинна бути завжди чистою. Приймати ванну ми повинні 1 раз на тиждень. Своє волосся  необхідно мити в міру забруднення, прочісувати власним гребінцем або щіткою 2-3 рази на день. Зачіски у дівчаток і хлопчиків повинні бути зручними і охайними.

- Запам ‘ятайте: користуватися чужим гребінцем,  заколками , головними уборами – заборонено.

Г)Подорож до острова № 2 «Догляд за зубами»

- Беремо кораблик і пливемо до другого острова « Догляд за зубами».

- Діти, розгляньте свої зуби перед дзеркалом.

- Між зубами є багато нерівностей. У НИХ ЛЕГКО ЗАТРИМУЮТЬСЯ ЧАСТОЧКИ ЇЖІ.

- Діти, як називають лікарів, які лікують зуби?

- Отже, дот нас в гості завітав лікар – стоматолог. Він нам розповість, як правильно доглядати за зубами:

1)Чистити зуби треба вранці та ввечері перед сном.

2)На зубну щітку видавлюємо трішки зубної пасти.

3)Рухами знизу – вгору чистять нижні зуби, зверху – вниз – верхні зуби. Коловими рухами щітки чистять зовнішню і внутрішню поверхні кутніх зубів.

4)Коли почистите зуби, щітку вимийте з милом і поставте сушитися догори щетиною ( показує)

5)Ніколи не чистіть зуби чужою щіткою.

6)Після вживання їжі слід полоскати рот теплою водою.

7) Не колупайтеся між зубами металевими предметами.

8)Зубну щітку змінюйте 4 рази на рік.

9)Два рази на рік треба приходити в лікарню і перевіряти зуби.

 - Я хочу вам на згадку про мене подарувати ці ( дарує) зубні щіточки. Користуйтеся моїми порадами і ваші зубки будуть здоровими.

- Діти, давайте подякуємо лікареві за поради.

- Дякуємо!

Охайність й особиста гігієна першокласників: як пра­вильно вмиватися, купатися, доглядати за зубами, вухами, носом та очима

УРОК 6 Тема. Охайність й особиста гігієна першокласників: як пра­вильно вмиватися, купатися, доглядати за зубами, вухами, носом та очима Мета: ознайомити учнів із призначенням предметів особистої гігієни; вчити учнів використовувати предмети особистої гігієни у повсякденному житті; вчити школярів правильно вмиватися, ку­патися, доглядати за зубами; вухами, носом та очима; розвивати мов- лення, мислення; виховувати охайність, акуратність. На уроці можна використати наочні посібники та демонстрацій- ні матеріали видавництва «Ранок», зокрема плакат «Правила гігіє­ни для малюків». ХіД УРОКУ Проблемне запитання Як ви вважаєте, чи потрібно бути щодня чистим і охайним, щоб зберегти своє здоров'я? Робота за підручником (С. 20-21) Розгляньте малюнки та розкажіть, що роблять діти, щоб бути чистими та охайними. Складіть речення. Що робить дівчинка на верхньому малюнку? Що робить хлопчик на верхньому малюнку? Що робить дівчинка на нижньому малюнку? Що робить хлопчик на нижньому малюнку? Висновок: щоб бути здоровим, необхідно щодня бути чистим і охайним. Розгляньте малюнки на с. 21. Назвіть зображені предмети. Відгадайте загадки. Мочений, Товчений, Сушений, Душений. Хто умивається, З тим привітається. (Рушник) (Г. Храпач) Для чого потрібний рушник? Мию, мию без жалю, Мию там, де брудно. А купатись не люблю, Бо від того худну. (Мило) Для чого потрібне мило? Кістяна спинка, на черевці щетинка, По брамі стрибала, крихти виганяла. (Зубна щітка) Для чого потрібна зубна щітка? Для чого потрібна зубна паста? Поки вона гуляла, Спинка рожевою стала. (Губка) Для чого потрібна губка? Для чого потрібна щітка? Для чого потрібна склянка? Який є, таким покаже І без слів про все розкаже. (Дзеркало) Для чого потрібне дзеркало? • Зуби є, а рота нема. (Гребінець) Для чого потрібний гребінець? Для чого потрібний шампунь? Два кінця, два кільця, А посередині — цвяшок. (Ножиці) Для чого потрібні ножиці? Висновок: чистота — запорука здоров'я. Фізкультхвилинка ВЕДМЕЖАТА Ведмежата в лісі жили, Головою вертіли. Ось так, ось так — головою вертіли. Ведмежата мед шукали, Дружно дерево гойдали, Ось так, ось так — дружно дерево гойдали. Вперевалочку ходили Та із річки воду пили. Ось так, ось так — та із річки воду пили. Ну, а потім танцювали, Вище лапи піднімали. Ось так, ось так — вище лапи піднімали. Робота у зошиті (С. 14) Розгляньте малюнки і скажіть, про кого з намальованих дів­чаток йдеться у кожному з віршиків. Здивувалось   сонечко На маленьку Сонечку: Сонечка умита, Сонечка одіта, Чисті черевички, У косичках стрічки. Усміхнулось сонечко До малої Сонечки. Шапочка у глині, Сажа на коліні, Пальчики зелені, Плаття у смажені. У смажені навіть ніс, По щоках сліди від сліз. От така Ганнуля — Дівчинка-бруднуля. (Грицько Бойко) Укладіть речення про Сонечку. Орієнтовні відповіді Сонечка у чистому платтячку. У Сонечки заплетені косички. У Сонечки чисті черевички. У Сонечки чисті руки й личко. У Сонечки усміхнене обличчя. Укладіть речення про Ганнусю. Орієнтовні відповіді У Ганнусі брудне платтячко. У Ганнусі брудна шапочка. У Ганнусі розплетені косички. У Ганнусі брудні руки і коліна. У Ганнусі брудні черевички. У Ганнусі неохайно вдягнені шкарпетки. У Ганнусі розгублене обличчя. Чим відрізняються охайні діти від брудних? Ознайомлення із практичними порадами Кожен повинен мати окремі рушники для обличчя, тіла і ніг. Білизна та шкарпетки мають бути завжди чистими. Як правильно вмиватися. Насамперед помий руки з милом. Мий обличчя, вуха, шию. Закінчуй вмивання прохолодною водою. Це загартовує орга- нізм. Як купатися. Купайся щодня. Витирайся особистим рушником. Після купання ходи неодягненим. Такі повітряні ванни підви- щують опірність організму. Як правильно доглядати за зубами. У хлівці два ряди баранців і всі біленькі. (Зуби) Чисть зуби двічі на день: після сніданку і після вечері. Після кожного прийому їжі полощи рот. Як правильно доглядати за вухами. Стеж, щоб вуха були чистими. Під час щоденного вмивання мий вуха теплою водою з милом. Бережи вуха. Як правильно доглядати за носом. Стеж, щоб ніс завжди був чистий. Користуйся носовою хусткою. Як правильно доглядати за очима. Брат з братом через дорогу живуть, А один одного не бачать. (Очі) Бережи очі. Не три очі брудними руками. Робота із прислів'ям Доведіть правильність твердження. Чиста вода — для хвороби біда. Підсумок уроку Чому потрібно бути чистим і охайним? Що слід робити, щоб бути щодня чистим і охайним? Що ви спроможні зробити самі, щоб твої речі були чистими? Назвіть предмети особистої гігієни. Для чого потрібно вмиватися? Для чого потрібно чистити зуби? Що слід робити, щоб завжди гарно виглядати?

Конспект заняття з теми “ Толерантність”

Мета: Показати значущість толерантної поведінки під час взаємодії

з іншими, формувати навички безоціночного спілкування.

Оснащення: аркуш паперу А-4, картки із завданнями,

плакат, набір фломастерів, ножиці, кольоровий папір.

Хід заняття:

І. Активізація учнів.

Вправа 1. “ Створи собі настрій”.

Вчитель:

Сьогодні ми продовжимо розмову про спілкування.

Готові? Поверніться один до одного і посміхніться, скажіть один одному: “Доброго дня, друг!”.

Дякую !

Знову поверніться один до одного і скажіть : “ Я тебе ненавиджу”.

Так, добре. Що ви відчули під час першого спілкування і під час другого?

А тепер ще раз посміхніться один одному і побажайте що-небудь доброго.

Добре, дякую.

Скажіть мені, що є найважливішим у спілкуванні?

Діти :

• бути доброзичливими!

• частіше посміхатися!

• бути толерантними

Вчитель :

Добре. Це так, а що ви розумієте під толерантністю?

Вправа 2. Повідомлення “Толерантність”

Завдання: За допомогою діалогу “питання – відповідь” скласти повідомлення про толерантність.

Толерантність

Поняття толерантності вперше зустрічається у 18 столітті. У своєму “Трактаті про віротерпимість” відомий французький філософ Вольтер писав, що “безумством є переконання, що всі люди мають однаково думати про певні предмети”.

Розуміння толерантності не однакове в різних культурах, тому що залежить від історичного досвіду народів. У англійців толерантність розуміється як готовність і здатність без протесту стримати особистість, у французів – як певна свобода іншого, його думок, поведінки, політичних та релігійних поглядів. У китайській мові бути толерантним означає дозволяти великодушність по відношенню до інших. В арабському світі толерантність – прощення, терпимість, співчуття іншому, а в персидському – ще й готовність до примирення.

Зараз толерантність розуміється як повага і визнання рівності, відмова від домінування та насилля, визнання прав інших на свої думки та погляди. Отже, толерантність, перш за все, має на меті прийняття інших такими, якими вони є, і взаємодію з ними на основі згоди.

Здатність поводити себе толерантно може стати особистісною рисою, а відтак – забезпечити успіх у спілкуванні. Толерантні люди більше знають про свої недоліки та переваги. Вони критично ставляться до себе і не прагнуть у своїх бідах звинуватити інших. Вони не перекладають відповідальність на інших. Толерантна людина не ділить світ на два кольори – чорний та білий. Вона не акцентує на розбіжностях між “своїми” та “чужими”, а тому готова вислухати та розуміти інші точки зору.

Почуття гумору і здатність посміятися над своїми слабкими сторонами – особлива риса толерантної людини. У того, хто здатний до цього, менша потреба домінувати та зверхньо ставитися до інших.

Отже, толерантна особистість знає і правильно оцінює себе. Її добре ставлення до себе співіснує з позитивним та доброзичливим ставленням до інших.

Під час діалогу всі учні слухають і записують риси толерантної людини.

3.Вправа “Мозкова атака”. “Риси толерантної людини”.

Вчитель: Підведемо підсумок.

Зараз візьміть аркуш А-3, напишіть 2 риси толерантної людини.

Аркуші вішають на дошці. Учні доводять свої думки. Бажано, щоб риси були різні.

Вчитель: Дякую всім учням. Ми вивели ще одне, дуже важливе правило спілкування. А зараз ми практично з’ясуємо, чи добре бути толерантним у спілкуванні .

4.вправа. “ Плакат”

Вчит.: Що зображено на плакаті ?

Доведіть. ( Грають 2 учні).:

1-й учень: це шість.

2-й учень: ні, це дев’ятка.

1. Та ні, це шістка.

2. Яка це шістка коли це дев’ятка

1. Це сама справжня шістка.

2. Ти щось плутаєш. Це справжня дев’ятка.

1- Ти що. не при розумі? Дивишся і не бачиш !

1. - Скоріше за все це тобі треба лікуватися .

Вчитель: Що відбувалося між учнями?

Хто правий із хлопців?

Підсумок:

Тобто, небажання зрозуміти іншого, впевненість, що ваша думка єдино правильна, невміння зняти свої “стереотипні окуляри” - найкоротший шлях до непорозуміння, а часто й до виникнення конфлікту.

Отже, якщо ми прагнемо продуктивного спілкування, необхідно поводитися так, якби не ображати партнера, поважати точку зору іншого та його особистість, незалежно від соціального статусу, національності, індивідуальних уподобань тощо. Таке спілкування і називається толерантним.

5.Вправа “Ситуації”

Вчитель: Я пропоную кожній групі розглянути деякі ситуації і вибрати один із зразків вирішення її.