Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

51.4 графики и техобсл

.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
06.06.2018
Размер:
235.52 Кб
Скачать

1.4 Дослідження режимів роботи та технічне обслуговування

Группа 122Згідно з завданням, дослідження режимів роботи проведено при зміні опору обмежувального резистора Rо від 0,3 Rо до 2Rо. На рисунку 1.19 зображено графік залежності коефіцієнту перевантаження РК від опору обмежувача при різних значеннях опору ізоляції. З графіка видно, що при збільшені опору Rо, коефіцієнт Кпер зменшується, так як резистор обмежує струм у рейковій лінії, а отже і струм у колійному приймачі.

Рисунок 1.19 – Графік залежності коефіцієнту перевантаження від

опору обмежувача

Графік залежності коефіцієнту шунтової чутливості від опору обмежувача наведено на рисунку 1.20. При збільшені опору Rо збільшується Кш. Це пояснюється тим, що зі збільшенням опору резистора, зменшується струм на колійному реле.

Рисунок 1.20 – Графік залежності Кш від опору обмежувача

Группа 101

На рисунку 1.21 зображено залежність коефіцієнту чутливості до зламу рейки від опору Rо при зламі на релейному та живлячому кінцях. При зламі рейки на релейному кінці, зі збільшенням Rо, Кк зменшується.

Рисунок 1.21 – Графік залежності Кк від опору обмежувача при ri = const.

На рисунку 1.22 наведено графік задежності коефіцієнту АЛС від опору Rо. При збільшенні Rо, струм АЛС і Калс зменшуються. Чим ближче до живильного кінця знаходиться шунт, тим більше опір обмежувача впливає на коефіцієнт АЛС.

Рисунок 1.22 – Графік залежності коефіціента режиму АЛС від опору

обмежувача при постійному опорі ізоляції та зміню-

ючійся координаті.

Группа 81

На рисунку 1.23 наведено залежність потужності режиму КЗ від величини Rо. Чим більший опір має Rо, тим менші струм КЗ і потужність КЗ.

Рисунок 1.23 – Графік залежності потужності режиму КЗ від опору

обмежувача.

Технічне обслуговування рейкових кіл проводиться з метою забезпечення їх нормального функціонування та виконання основних режимів роботи РК. Таким чином, технічне обслуговування включає в себе ряд вимірювальних та регулювальних заходів, а також візуальну перевірку стану РК.

Группа 61При перевірці елементів рейкових кіл перевіряють стан перемичок колійних дросель-трансформаторів, перемичок до кабелів і колійних трансформаторних ящиків, а також болтових з’єднань заземлень пристроїв СЦБ, що приєднані до рейок або до середнього виводу дросель-трансформаторів. Недоліки, виявлені при перевірці стану елементів рейкових кіл, повинні бути усунуті, про виконання роботи електромеханік робить запис у журналі.

Шунтову чутливість (шунтовий режим) станційних рейкових кіл перевіряють методом накладання шунта на поверхню головок рейок. Робота з перевірки шунтової чутливості повинна бути узгоджена з черговим по станції і проводиться у вільний від руху поїздів час. До початку робіт електромеханік оформляє відпо­відний запис у журналі огляду із зазначенням часу початку робіт. Послідовність перевірки рейкових кіл на шунтову чутливість повинна бути визначена з урахуванням графіка руху поїздів і маршрутів проходу по залізничній станції.

Шунт ШУ-01м накладають: на релейних, живильних кінцях рейкового кола; крім того через кожні 100 м по всій довжині однониткового рейкового кола; на кожнім відгалуженні розгалуженого рейкового кола; на кінцях і в середині тонального рейкового кола. Шунтовий режим рейкового кола контролюють за індикацією на табло (виносному табло) або за надійним відпусканням якоря (сектора) колійного реле при кожному накладенні шунта. У розгалужених рейкових колах при накладенні шунта на кожному з відгалужень повинне відпускати якір (сектор) реле відповідного відгалуження, а при накладенні шунта на живильному кінці – усі

Группа 41колійні реле цього рейкового кола. Якщо при накладанні на рейкове коло

шунта відсутні надійне відпускання якоря (сектора) колійного реле або індикація зайнятості рейкового кола на табло (виносному табло) чергового по станції, то електромеханік робить відповідний запис у журналі огляду і після підпису чергового по станції приступає до визначення та усунення причини.

Напругу на колійному елементі фазочутливих колійних реле необхідно вимірювати вольтметром у встановлений термін, а різницю фаз між напругами – вимірником різниці фаз або фазометром та напругу на місцевому елементі – у випадках пошуку причини відмови.

Результати вимірювань записують у журнал форми ШУ-64 (на станції) або картку форми ШУ-62 (на перегоні).

Регулювання рейкових кіл виконують у вільний від руху поїздів час за згодою чергового по станції або поїзного диспетчера і відповідно до вимог Інструкції з забезпечення безпеки руху поїздів при виконанні робіт з технічного обслуговування та ремонту пристроїв сигналізації, централізації та блокування (СЦБ) на залізницях України ЦШЕОТ/0018.

Для регулювання напруг на колійних реле рейкових кіл постійного струму забороняється зменшувати постійну частину обмежувального опору, яка в сумі з опором кабеля для рейкових кіл з безперервним живленням повинна бути не менше 2 Ом.

Регулювання кодових рейкових кіл 25 Гц здійснюються зміною напруги на вторинній обмотці перетворювача частоти або на вторинній обмотці колійного трансформатора.

При експлуатації рейкових кіл в умовах зниженого питомого опору баласту і граничної напруги живлення необхідно контролювати стан баласту

і не допускати збільшення напруги на колійних реле вище максимально припустимого значення при збільшенні опору баласту. Якщо питомий опір баласту нижче норми, і не вдається збільшенням напруги живлення до максимально припустимого відновити нормальну роботу, то необхідно,

після повідомлення черговому інженеру дистанції сигналізації та зв’язку і Группа 21відповідного запису в журналі огляду форми ДУ-46, виключити ізольовану ділянку без збереження користування сигналами до вживання заходів щодо підвищення опору баласту.

У правильно відрегульованому і справному рейковому колі напруга джерела живлення не повинна бути більше максимально припустимого значення, зазначеного в Журналі форми ШУ-64 (картці форми ШУ-62). Перевищення цього значення може привести до порушення шунтового і контрольного режимів роботи рейкового кола.

У фазочутливих рейкових колах при напрузі повного підйому на колійній обмотці реле, номінальній напрузі на місцевій обмотці та оптимальній різниці фаз між цими напругами сектор фазочутливого реле вільного від рухомого складу рейкового кола повинний бути піднятий і віджатий нагору упорний ролик. Якщо сектор не доходить до упорного ролика, необхідно вжити заходів до поліпшення фазового співвідношення.

Регулювання кута зсуву фаз у резонансних рейкових колах здійснюють шляхом підбору резонансної ємності на живильному кінці рейкового кола. При регулюванні слід враховувати, що при зниженні опору баласту кут зсуву фаз між напругою на місцевому елементі та напругою на колійному елементі зростає, а при підвищенні опору баласту – зменшується.

Соседние файлы в предмете Технические средства автоматизации