Самостійна робота 2

Самостійна робота №2

1. Соматична гібридизація (грец. soma — тіло) — злиття двох або кількох соматичних клітин (нестатевих) в одну загальну клітину. Може відбуватися у живому організмі або при штучному культивуванні клітин. Експериментальним шляхом можна сполучити в одній клітині різні геноми, що належать до найвіддаленіших у систематичному відношенні організмів, між якими статева гібридизація неможлива. Одержано віддалені гібриди соматичних клітин: людини і кроля, людини і комара, людини і моркви, корови і норки. Гібридні клітини можна виділити в процесі селекції й підтримувати у вигляді чистої культури. При С.г. виникають як істотно гібридні клітини (коли зливаються і ядра), так і гетерокаріони (зливається цитоплазма).

Гетерокаріони утворюються при злитті клітин філогенетично віддалених організмів; вони нездатні до поділу, але довго залишаються життєздатними. Для збільшення здатності тваринних клітин до С.г. їх обробляють активованим вірусом Сендай; рослинні клітини перетворюють на протопласти, руйнуючи їхню клітинну оболонку ферментами. С.г. широко застосовують для дослідження генетичних основ біологічних явищ, зокрема для картування генів у хромосомах, генетичного аналізу соматичних клітин вищих організмів з метою вивчення клітинного диференціювання природи злоякісних пухлин і пригнічення їхнього росту тощо. У селекції рослин С.г. має велике значення для вирощування із злитих протопластів гібридних форм видів, що не схрещуються між собою.

Важливе значення для розвитку клітинної біотехнології мали праці по гібридизації соматичних клітин. В 1960 р. французький вчений Ж.Барський вперше виявив, що соматичні клітини тварин здатні зливатись і об’єднувати генетичну інформацію двох батьківських клітин. Але утворення гібридних клітин в звичайних умовах відбувається дуже рідко.

Тому була розроблена техніка гібридизації соматичних клітин з використанням інактивованих вірусів парагрипу типу Сендай, здатного “склеювати” і зливати клітини між собою. При отриманні вірусу Сендай вдалось добути гібриди клітин абсолютно різних видів організмів. Відомі міжвидові гібридні клітини, наприклад людини і миші, курчатка і людини, москита і людини, корови та норки та інші. Виявилось можливим також гібридизувати клітини з різних тканин, наприклад лімфоцити і фібропласти, нормальні та пухлинні клітини.

Метод гібридизації соматичних клітин тварин і людини зараз знайшов виключно важливе застосування для отримання моноклональних антитіл.

Виробництво моноклональних антитіл займає зараз одне з провідних місць в біотехнології. Крім широкого використання в фундаментальних дослідженнях вони застосовуються для отримання препаратів біологічно активних речовин високої чистоти, широко використовуються як діагностичні реагенти, наприклад для визначення груп крові. Моноклональні антитіла виявились перспективними для лікування ряду захворювань, і в особливості для лікування хворих злоякісними пухлинами.

Моноклональні антитіла є тим видом біотехнологічної продукції, яку з успіхом використовують як у науково-дослідній роботі, так і для задоволення потреб виробництва. Моноклональні антитіла застосовуються при проведенні ідентифікації молекул, що цікавлять дослідника, для очищення потрібних антигенів (для детального аналізу їхньої структури і функцій), для з'ясування механізмів диференціації клітин в онтогенезі і поділу різних типів клітин імунної системи. Моноклональні антитіла, що секретуються культурою гібридомних клітин, є високоефективним і високочутливим діагностичним препаратом. Вони можуть використовуватися як профілактичні та лікувальні засоби, а також для одержання імуносорбентів, ферментних препаратів, інтерферонів, гормонів та інших біологічно активних речовин (можна використовувати культури тваринних і рослинних клітин).

Культивування мієломи

Культивування на селективному поживному середовищі

Отримання гетерокаріонів

Злиття плазмоцитів миші з клклітинами мієломи

→

Імунізація мишей

→ →

→

→

Відбір клонів, які продукують специфічні антитіла

Клонування гібридом

Центрифугування

Ферментація

→ → →

Фасування та пакування

Очищення і вірусна інактивація

→

2.

1. Використання джерел літератури останніх 3 років

Усі використанні джерела з 1981 року до 2000 року.

2. Легкість сприйняття матеріалу

Матеріал сприймається доволі легко.

3. Застосування наукових термінів

Моноклональні антитіла, антигени, мієломні клітини.

4. Наявність латинської термінології.

Латинської термінології немає.

5.  Розгорнутий план та його дотримання

-Введення

- Моноклональні антитіла. Історія відкриття

-Середовища для культивування

-Приготування окремих компонентів середовищ для культивування

- Отримання моноклональних антитіл

-Приготування суспензії мієломних клітин

-Приготування суспензії клітин селезінки

-Злиття клітин

-Клонування гібридів

-Очищення антитіл

-Визначення специфічності отриманих гібридом

-Застосування моноклональних антитіл

6. Чи є цікава інформація з наукових публікацій

- Адамс Р. Методи культури клітин для біохіміків. Пер. з англ.- М .: Світ, 1983. - 262 с

- Методи досліджень в імунології. Пер. з англ./Под ред. І. Лефковітса, Б. Перніс.- М .: Світ, 1981. - 486 с.

-Елин Н.П. Основи біотехнології.- СПБ: Видавнича фірма «Наука», 1995. - 600 с.

3. Ключові слова

Біотехнологія, гібридизація, соматичні клітини, моноклональні антитіла, культивування.

4. Джерела

-https://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/578/somatichna-gibridizaciya

-http://studopedia.com.ua/1_51730_biotehnologiya-i-gibridizatsiya-somatichnih-klitin.html

-http://ua.textreferat.com/referat-3281-3.html

-http://ukrbukva.net/91116-Poluchenie-monoklonal-nyh-antitel.html

-. Біотехнологія. Принципи та застосування. Пер. з англ./Под ред. І. Хіггінса, Д. Беста, Дж. Джонса.- М .: Світ, 1988. - 480 с.