Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Bandarenko-1

.rtf
Скачиваний:
0
Добавлен:
15.06.2018
Размер:
344.49 Кб
Скачать

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

БОНДАРЕНКО Віктор Олександрович

УДК 81’342 + 81’373.611(81’243)

Фонетична структура інноваційних складних слів

сучасної англійської мови

(експериментально-фонетичне дослідження)

Спеціальність 10. 02. 04 – германські мови

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Київ – 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі фонетики англійської мови Київського державного лінгвістичного університету, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат філологічних наук, професор

Дворжецька Маргарита Петрівна,

Київський державний лінгвістичний університет,

професор кафедри фонетики англійської мови

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Петренко Олександр Дем’янович,

Таврійський національний університет

ім. В.І. Вернадського, декан факультету іноземної філології,

завідувач кафедри німецької філології

кандидат філологічних наук, доцент

Панасенко Наталія Іванівна,

Черкаський державний університет,

професор кафедри англійської філології

Провідна установа: Харківський державний університет

ім. В.Н. Каразіна, кафедра перекладу та англійської мови,

Міністерство освіти і науки України, м. Харків

Захист відбудеться “ 20 “ червня 2001 р. о10 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 26.001.11 у Київському національному

університеті імені Тараса Шевченка (01017, м. Київ,

бул. Т. Шевченка, 14).

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Київського національного

університету імені Тараса Шевченка (м. Київ, вул. Володимирська, 58)

Автореферат розісланий “ 17 ” травня 2001р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради к.філол.н. Смущинська І.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Мовознавчі дослідження останніх років характеризуються зміщенням уваги на словотвірні процеси в системі композит різних мов, що викликані потребами сучасної комунікації. Стрімкий розвиток суспільства, постійні зміни в його житті зумовлюють динамічний розвиток мовної системи, всіх її рівнів та підсистем.

Експериментально-фонетичні дослідження англійського мовлення поповнили парадигматичний контекст когнітивної лінгвістики кінця ХХ століття переважно основними положеннями щодо дослідження інтонаційних моделей мовлення і комунікативно-прагматичних актів. Характер сучасних просодичних досліджень у галузі соціальної й експериментальної фонетики спрямований на опрацювання проблеми встановлення фонетичних механізмів утворення складних слів та функціонування структурно-складних лексичних одиниць у системі англійського мовлення, опису їх просодичних особливостей.

На сучасному етапі розвитку суспільства, в епоху становлення нової інформаційної парадигми, комп’ютеризації сфери комунікації, інтеграції науки і техніки та розвитку штучного інтелекту активізуються процеси утворення складних слів та їх закріплення в лексичних системах сучасних мов. Оновлення та поповнення словникового запасу відбувається за рахунок активного формування структурно-складних одиниць, що продиктовано потребами сучасної комунікації, розширенням когнітивних знань про навколишній світ. Процеси утворення та функціонування інноваційних слів викликані саме необхідністю номінації новітніх предметів та явищ, зумовлених технічним прогресом, інтеграційними змінами в галузі науки, техніки, характерними для другої половини ХХ століття.

Сучасна комунікативна теорія мови розглядає комунікацію як єдину, глобальну функцію мови. Вивчення зв’язків мовних одиниць, інноваційних слів зокрема, з реальністю носить опосередкований характер і реалізується шляхом відображення об’єктивної реальності засобами мовних знаків. Утворення та закріплення інноваційних лексичних одиниць у системі мови стає можливим завдяки активізації опосередкованих асоціативних зв’язків між існуючими та новими одиницями. Обов’язкова наявність асоціативних зв’язків є умовою досягнення комунікантами головної задачі – обміну когнітивною інформацією.

Серед нової лексики сучасної англійської мови відзначаються найвищою словотвірною активністю складні слова – найбільш економні засоби позначення різних понять і явищ навколишнього світу. На сучасній стадії розвитку словотвірної системи англійської мови формування інноваційних складних слів відзначається як явище цілком динамічне. Інтенсивність процесів утворення складних слів та їх входження в систему мови зумовлена ходом розвитку інформаційних технологій, розширенням сфери комунікації. Така ситуація вимагає системного вивчення головних критеріїв композитотворення, одним з яких є фонетичний критерій.

Дослідження фонетичної будови композит базується на описі їх акцентно-ритмічних моделей, у зв’язку з тим що змістовий план складних структурних утворень не може повністю розкриватись без реалізації просодичного фактора, який є важливим словотвірним чинником і відіграє головну роль у структурній організації складних лексем. Силабічна та акцентно-ритмічна структури складних слів характеризуються кількістю складів та місцем наголосу, причому акцентна побудова тісно пов’язана з семантикою окремих композитних компонентів. Фонетично релевантна роль словесного наголосу у формуванні композит полягає у встановленні контрастних відношень між елементами структурно-складної одиниці та в утворенні інформаційного й ритмічного фокусів у контексті.

Актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена зростаючою увагою мовознавців та лінгвістичних студій до вивчення динаміки формування та функціонування інноваційних складних слів як ефективних носіїв інформаційного потенціалу сучасної англійської мови як комунікативної системи. Важливість даної праці визначається також потребою комплексно дослідити основні фонетичні критерії та механізми реалізації інноваційних складних слів, що викликано їх комунікативно-прагматичною цінністю та функціональним потенціалом, а також потребами комунікації.

Актуальність обраної теми підкреслюється й тим, що процеси інтеграції та диференціації в системі композит сучасної англійської мови носять динамічний характер, що викликано необхідністю своєчасного вивчення факторів, які стимулюють таку динаміку. Крім того, необхідність дослідження структурно-складних лексем неодноразово наголошується у роботах лінгвістів (І.В. Арнольд, О.А. Глікіна, І.А. Гонта, Н.В. Квартич, І.М. Клименко, О.С. Кубрякова, О.Д. Мєшков, Л.Ф. Омельченко, М.М. Полюжин, Т.Ю. Русько, Г.П. Торсуєв, Н.М. Філіппова, А.С. Гімсон, М. Халле, Р. Кінгдон, Д.Р. Ладд, Дж. Веллз, Г. Марчанд, П. Роуч).

Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертація виконана в межах держбюджетної теми Міністерства освіти і науки України ”Типологія і функціонування мовних одиниць фонетичної, граматичної і лексичної систем сучасних германських і романських мов: когнітивний і прагматичний аспекти”, розроблюваної у Київському державному лінгвістичному університеті (тема затверджена вченою радою КДЛУ, протокол № 5 від 27 січня 1997 року).

Метою даного дослідження є встановлення основних фонетичних механізмів формування й функціонування складних слів як ефективних засобів передачі інформації шляхом виявлення та обґрунтування релевантних просодичних характеристик інноваційних композит сучасної англійської мови.

Огляд стану проблеми показав, що для досягнення поставленої у праці мети необхідно розв’язати такі завдання:

1. Теоретично обґрунтувати тенденції та закономірності формування інноваційних складних слів.

2. Систематизувати лінгвістичні й екстралінгвістичні фактори виникнення композит.

3. Узагальнити когнітивні та комунікативно-функціональні критерії утворення складних слів як інформаційних одиниць мовленнєвої комунікації.

4. Класифікувати інноваційні складні слова за морфолого-синтактичними ознаками.

5. Розробити та формалізувати основні аспекти аналізу фонетичних механізмів утворення композит.

6. Синтезувати фонетично релевантні ознаки інноваційних складних слів.

7. Описати типові акцентно-ритмічні моделі складних слів сучасної англійської мови.

Об’єктом дослідження виступають складні слова-новотвори, які поповнили словниковий склад англійської мови впродовж останнього десятиріччя.

Предметом дослідження є акцентно-ритмічні моделі інноваційних складних слів сучасної англійської мови.

Методи дослідження. Метод лінгвістичного спостереження та опису – для систематизації та класифікації інноваційних складних слів, інтерпретації їх функціональних та структурних особливостей; метод компонентного аналізу – для встановлення кореляційних відношень між конституєнтами структурно-складних лексем; опитування інформантів – для верифікації комунікативного статусу складних слів-новотворів у сучасному слововжитку; експериментально-фонетичні методи – для комплексного проведення аудиторського й електроакустичного видів аналізу.

Наукова новизна праці полягає в тому, що в ній здійснено систематизацію фонетично релевантних факторів у ролі словотвірних механізмів утворення інноваційних композит сучасної англійської мови. Новим є також підхід до класифікації лінгвістичних та екстралінгвістичних критеріїв визначення лінгвістичного статусу інноваційних композит. Експериментально-фонетичне дослідження проводилось за допомогою новітніх методів комп’ютерного дослідження мовлення, що значно розширило базу даних для комплексного вивчення мовленнєвих процесів засобами сучасної техніки.

Практичне значення даної дисертації визначається можливістю використання її основних положень і результатів у курсах практичної та теоретичної фонетики, зокрема при вивченні особливостей силабічної та акцентно-ритмічної будови мовних одиниць, при визначенні ролі словесного наголосу у просодичному оформленні англійського мовлення. Висновки праці сприятимуть формуванню комунікативної компетенції тих, хто вивчає та досліджує англійське мовлення.

Теоретичне значення праці полягає у поглибленні рівня розробки питання розширення лексичної системи англійської мови за рахунок інноваційних структурно-складних лексем. Важливим також вбачається теоретичне обґрунтування ролі фонетичного фактора як одного з головних словотвірних чинників англійської мови, а підхід до комунікативного статусу складного слова здійснено з позицій когнітивної лінгвістики. Дослідження робить конкретний внесок у подальшу розробку теорії номінації, проблем словотвору та динаміки лексичної системи мови. Матеріал дослідження включав інноваційні одиниці англійської лексичної системи, що накреслює перспективи подальшого наукового висвітлення даної проблеми.

Основні положення роботи, які виносяться на захист:

1. Інтеграційні комунікативно-когнітивні процеси композитотворення у сучасній англійській мові виступають основним джерелом поповнення і збагачення комунікативного потенціалу даної мови, що будує необхідне підґрунтя для створення інтернаціонального мовного контексту, у якому англійська мова відіграє роль засобу глобальної комунікації.

2. Фонетично релевантні ознаки інноваційних складних слів сучасної англійської мови є домінуючим критерієм диференціації даних одиниць серед багатого арсеналу одиниць мовної системи, що підкреслює важливу роль фонетичного механізму у формуванні та функціонуванні структурно-складних лексем як елементів лексичної системи мови.

3. Система акцентно-ритмічних моделей інноваційних складних слів сучасної англійської мови формується на основі актуалізації та систематизації варіантних реалізацій структурно-складних лексем у мовленнєвій комунікації у межах загальних фонетичних законів функціонування мовних одиниць, які визначають артикуляційні закономірності та просодичний характер фонетичної структури інноваційних складних слів.

Апробація результатів проведеного дослідження. Основні положення і результати дослідження обговорювались на науково-практичній конференції, присвяченій 50-річчю Київського державного лінгвістичного університету (Київ, 21-24 квітня 1998), на міжнародному колоквіумі “Англійська мова як світова: вимовна норма та варіації в мовленнєвій комунікації”, проведеному на базі Київського державного лінгвістичного університету (Київ, 11 – 12 березня 1999), на міжвузівській науково-практичній конференції “Мова і світ: дослідження та викладання”, проведеній на базі Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (Кіровоград, 25 – 26 листопада 1999). Окремі результати дослідження були використані в доповідях на теоретичних семінарах з фонетики в Лондонському університеті (Лондон, 09 – 21 серпня 1998).

Основні положення дисертації висвітлені у чотирьох публікаціях автора.

Матеріалом дослідження слугував експериментальний банк прикладів речень, які містять інноваційні структурно-складні слова різної морфолого-синтактичної будови та з різною кількістю складових компонентів. Банк прикладів нараховуває 1200 речень, відібраних шляхом суцільної вибірки з англомовних видань Англії, США та країн Західної Європи. Матеріал що звучить, записаний на феромагнітну плівку інформантами-носіями англійської мови, складався зі 100 речень, які містять 421 синтагму зі складними словами у структурі.

Структура роботи. Дисертація складається із Вступу, двох розділів, Висновків, Списку використаних джерел та Додатків А, Б. Загальний обсяг дисертації становить 203 сторінки, з них 185 – основного тексту та 18 – Додатків А,Б. Текст вміщає 10 рисунків та 21 таблицю. Список використаних джерел нараховує 178 джерел українською, англійською, російською та німецькою мовами. Додатки містять матеріали електроакустичного дослідження експериментального матеріалу.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

На сучасному етапі розвитку англійська лексична система активно поповнюється за рахунок структурно-складних інновацій, численний корпус яких свідчить про їх комунікативно-прагматичну цінність та значний дериваційний потенціал. Необхідність вивчення таких одиниць продиктована особливістю словотвірного акту як способу номінації й категоризації предметів і явищ зовнішнього світу, як динамічного процесу встановлення зв’язків між предметом думки та мовним знаком, як когнітивного акту, який розкриває механізми взаємодії життя і мови.

В роботі розглянуто процеси номінації, що реалізуються засобами словоскладання, які співвідносяться з тенденціями до номіналізації, ціліснооформленості найменувань і до стягнення багатослівних найменувань, а також з універсальною тенденцією мов до економії мовного матеріалу та артикуляційних зусиль мовця. Динаміка таких процесів призводить до “композитного вибуху” (М.М. Полюжин, Л.Ф. Омельченко), який характеризується інтенсивним входженням у систему композит все нових і нових одиниць.

У першому розділі ”Тенденції та закономірності розвитку системи композит сучасної англійської мови: лексико-морфологічний та фонетичний механізми” розкриваються головні тенденції формування інноваційних складних слів. Інтеграційні процеси в економічній, технологічній та культурній сферах неухильно ведуть до розширення словникового складу багатьох мов світу. Суть та специфіка цих процесів тісно пов’язані з породженням складних номінацій у лексичній системі англійської мови, а теоретичне та практичне значення вивчення таких одиниць актуальне для вирішення багатьох питань словотвору.

Словоскладання є високопродуктивним шляхом творення нових слів за рахунок власних ресурсів мови, тобто шляхом поєднання існуючих у мові основ самостійних лексем. До нових словників англійської мови ввійшла значна кількість інноваційних складних слів, які з’явились у лексиконі впродовж останнього десятиліття. Прикладами таких слів можуть слугувати:

whiteboard, mobile/cellular phone, inkjet printer, fax machine, answering machine, xerox machine, laser printer, tower computer, e-mail, snail-mail, mouse mat, desktop computer, CD-Rom drive, modem (machine), scanner (machine), LSD player, word processor, digital organizer, channel surfing, cyber surfing та ін.

Особливості процесів формування складних номінацій мають когнітивну природу, оскільки пов’язані з опрацюванням інформації людиною. Ментальні процеси, які виникають у багатоетапному акті словотвору, безпосередньо спрямовані на створення мовної одиниці, яка кодифікує у собі конкретний обсяг інформаційного змісту. У системі когнітивних знань взаємозв’язок понять “ментальний лексикон” та мовна одиниця реалізується через комунікативну функцію мови.

У нашому дослідженні фонетичних закономірностей породження та функціонування складних слів ми базуємося на інвентарі фонетичних ресурсів англійської мови, які зумовлюють процеси формування й оформлення структурно-складних лексем. Механізм реалізації цих ресурсів підпорядкований принципу економії в мові, який на фонетичному рівні реалізується як один з найголовніших чинників функціонування мовних одиниць.

До фонетичних ресурсів утворення складних слів належать такі

- фонетичні особливості формування складів складного слова

словесний наголос у структурі складного слова

особливості формування ритмічної будови

ритмічна гармонія фонетичної структури

динаміка акцентно-ритмічної структури у мовленні.

Деталізуючи дії принципу економії на рівні фонетичних процесів важливим є той факт, що звукова сторона мови, англійської зокрема, враховує такі особливості:

- чергування голосних фонем з приголосними, причому скопичення великої кількості лише голосних чи лише приголосних звуків – явище не типове;

- мова враховує можливості артикуляційних органів для вимови послідовності звуків найбільш економним шляхом, з найменьшою затратою зусиль та часу;

- кількість фонем у будь-якій мові коливається в межах, які забезпечують формування необхідної кількості слів;

- структура довгих слів репрезентує велику за обсягом інформацію шляхом її стислого викладання.

Дослідження фонетичної структури складних слів сучасної англійської мови свідчить про економне використання фонетичних ресурсів мови у словотворі. Так, наприклад, на рівні складової будови інноваційні утворення представлені компактними поєднаннями лексичних одиниць з досить високим інформаційним потенціалом та оптимальною кількістю складів у своїй структурі. У ритмічній організації спостерігається гармонійне поєднання компонентів складного слова з мінімальним використанням артикуляційних зусиль та часу. На рівні функціонування даних одиниць у мовленні відзначаються кореляційні процеси між словесним наголосом та наголосом у реченні.

Цей розділ присвячений також опису динаміки формування композит у сучасній англійській мові. Лінгвістичною основою виникнення та функціонування складних слів як лексичних одиниць мови виступає універсальна тенденція економії мовного матеріалу. Вступаючи у взаємодію з одиницями супрасегментного рівня, композити набувають ознак найбільш ефективних засобів передачі когнітивно-семантичного фокусу в стислій, лаконічній формі.

На фонетичному рівні закон економії реалізується на основі двох домінуючих критеріїв:

Силабічна структура композит будується, як правило, з такої кількості складів, яка фонетично ефективна як для мовця, так і слухача. Це означає, що силабічна побудова має фонетичну довжину, орієнтовану на продуктивне використання складної одиниці в акті комунікації. Дія даного фонетичного принципу зумовлена психологічними особливостями комунікативного процесу. Психолінгвістичний аналіз багатокомпонентних утворень свідчить, що людська пам’ять орієнтована на сприйняття, ефективне довготривале запам’ятовування та оптимальне оперування 72 одиницями. Якщо розглядати склад як одиницю, яка слідує за фонемою в ієрархії фонетичної структури слова, то підтвердження “формули пам’яті” на рівні силабічної структури складних лексем не підлягає сумніву. Статистичний аналіз силабічної структури 100 композитних утворень, підібраних шляхом довільної вибірки, свідчить, що 60% складних слів мають число складів, яке підпорядковується вищенаведеній формулі. Наприклад,

Public Relations (5 складів)

Office Manager (5 складів)

Personal Computer User (8 складів)

Educational Exchange Programme (9 складів)

National Sales Manager (7 складів)

Але у загальному обсязі інноваційних складних слів сучасної англійської мови існує велика кількість (приблизно 25% від усього корпусу складних новоутворених слів) чотири-, п´яти- та більше компонентних утворень, силабічна будова яких виявляється значно довшою, ніж це передбачено “формулою пам’яті”. Подібні композити складаються переважно зі складних компонентів, які є сталими композитами простішої будови. Наприклад, структурно-складна лексема Business Administratiоn Library Service утворена 12 складами, але в її лексико-семантичній будові виокремлюються два самостійних складних слова: Business Administratiоn (7 складів) та Library Servicе (5 складів). Інша структурно-складна лексема world class quality standard qualification з 12 складами в силабічній структурі поділяється на простіші поєднання: world class quality (5 складів) та standard qualification (7 складів) або world class та quality standard qualification.

Багато три-, чотири- та більше компонентних складних номінацій мають не тільки узуальні композити в своїй будові, а також і прості лексеми. Наприклад, Global computer network (global (проста лексема) + computer network), retail banking service (retail + banking service).

2. Специфіка акцентно-ритмічної структури композит. Фонетична релевантність даного обмеження зумовлена, з одного боку, закономірностями розподілу наголосу та ритмічними особливостями, з іншого.

Традиційний підхід до проблеми наголошеності у структурі композити розкривається в головному наголошуванні першого компоненту та дистрибуції другорядного наголосу серед інших композитних складових (А.С. Гімсон, Дж.В. Л’юіс, Дж. Веллз, П.Роуч).

Hайчисленніший клас серед композит англійського типу складають двокомпонентні структурно-складні лексеми. Їх загальний обсяг складає більш 90% усіх композит англійського типу (Р. Кінгдон). Акцентно-ритмічні моделі цього класу включають три допустимо можливих комбінації: а) наголос на першому компоненті; б) подвійний наголос (обидва компонента наголошені, але один несе головний наголос, а інший – другорядний); в) наголос на другому компоненті. Наприклад:

holding company, reference book;

public opinion, national debt

Lord Mayor.

Трикомпонентні композити складають приблизно 7% від загальної кількості одиниць системи композит англійської мови. Існує шість акценто-ритмічних варіантів структури трикомпонентних складних слів:

1) з наголошеними всіма елементами ( )1. Наприклад: Judge Advocate General;

2) з наголошеними першим та другими елементами ( ). Наприклад: joint stock company;

3) з наголошеними першим та третім елементами ( ). Наприклад: finger-tip control;

4) з наголошеними другим та третім елементами ( ). Наприклад: St. Elmo’s fire;

5) з наголошеними лише першим елементом ( або ). Наприклад: snowball tree.

1| | – головний наголос; | | – другорядний наголос; | | – третинний наголос.

6) з наголошеним лише другим елементом ( або ). Наприклад: St. Valentine’s Day.

Складна, незвична для традиційного слова структура та необмежені можливості в плані словотворення структурно-складних лексем створюють певнi труднощi при описi їх моделей як структурних аналогiв окремих груп слiв, якi є типовими зразками, за якими утворювались i утворюються новi лексичнi одиницi (Г.І. Шейдеман). Тому, опис морфолого-синтактичних ознак композит зумовлений їх належнiстю до класу морфологiчних моделей, мiж елементами яких встановлюються чiткi синтактичнi зв’язки. Структура та моделi композит як морфолого-синтактичних одиниць виявляється на основi їх частиномовного наповнення та типів зв’язків між конституєнтами, які визначаються або значенням зв’язних елементів, або порядком розташування самих конституєнтів.

Корпус інноваційних складних слів сучасної англійської мови представлено різноплановими знаковими поєднаннями, план змісту яких узгоджується з планом вираження, а функція кодування інформації мовною одиницею реалізується в мові як у кодовій системі. На основі морфологічних ознак та характеру поєднання знакових одиниць, ми вважаємо за доцільне класифікувати новоутворені композити на три системні групи:

1. Композити, утворені поєднанням повних форм слів. Ця група є найчисленннішою і включає всі дво-, три-, чотирикомпонентні й інші поєднання.

2. Група композит представлена літерними абревіатурами, особливо багата якими англійська мова. Прикладами інноваційних складних слів, представлених у формі абревіатур можуть слугувати поєднання типу: PC, DCC, ITEFL, USIS, EIL, WWW та інші. Утворення цього типу широко представлені у словниковому складі сучасної мови ступенем їх продуктивності та активності у мовленнєвих актах. Вони утворюють специфічну групу структурно-складних лексем, оскільки є мінімальним засобом вираження досить широкого інформаційного фокусу в плані його кодування та оптимальної репрезентації в комунікації.

3. Остання група містить лексичні одиниці складної будови та змішаного різновиду, структура яких представлена поєднанням повної форми слова та абревіатури або зрощення. Ця група характерна для сфери соціокультурного спілкування і є багаточисленною.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]