Dokument_Microsoft_Office_Word_5 (3)

«Учiтесь , читайте i чужому научайтесь, й свого не цурайтесь». Усi ми знаємо цi рядки з творчостi Т.Шевченка, який вiдстоював нацiональну гiднiсть нашого багатстраждального українського народу. Слова великого Кобзаря стають особливо актуальними у наш час. На превеликий жаль, сьогоднi люди просто не знають, та й не хочуть знати iсторiю своєї країни, не шанають свою мову та традицiї, люди пiдвладнi чужим думкам та пропогандi. Прикро, що багато громадян нашої країни набагато краще знають iноземну мову та iноземнi традицї, I так зухвало ставляться до власних. Чудово, що ми вiдкрили «вiкно» в європу, намагаємося стати європейською державою. Але в це вiКно вже полетiли за кордон десятки наших спiввiтчизникiв, талановитих музикантiв, письменникiв, поетiв, художникiв, вчених. Але ж нашiй країнi сьогоднi так потрiбнi компетентнi спецiалiсти в рiзних галузях, якi б вивели країну з кризи, люди, якi б вболiвали за нашу рiдну неньку Україну, як вiдомi письменники, такi як Франко, Шевченко, Сосюра, Л.Українка, та iн. Звiсно ,ми не повиннi бути нацiонально обмеженими, ми маємо знайомитися та переймати все прогресивне з культур iнших народiв, протее, не забуваючи власної культури. Не треба слiпо копiювати все iноземне. Ми повиннi берегти i плекати та примножувати рiдну мову та культуру, бо без них ми- просто територIя, а не країна. Нам є чим пишатися. I щоб стати європейською країною нам просто потрiбне палке бажання кожного будувати рiДну державу, яка б займала пристойне мiсце серед цивiлiзованих країн.