Naukova_robota_z_arabskoyi_movi

Мінстерство освіти і науки України

Луганський національний університет імені Тараса Шевченка

Факультет іноземних мов

Кафедра східних мов

Наукова робота з дистанційного курсу

,,Теорія і практика перекладу” (арабська мова)

на тему: ,,Іншомовна лексика в діалектах”

Виконала: студентка 3 курсу

Факультету іноземних мов

Спеціальності ,,Філологія. Арабська та англійська мова і література”

Полюхович Альона Дмитрівна

м. Старобільск

2015 р.

ЗМІСТ

Вступ......................................................................

Розділ 1 Порівняння діалектів арабської мови..................................

Розділ 2 Мароканський діалект. Іншомовні слова в діалекті.Вплив різних культур на формування діалекта....................................................

Загальні висновки....................................................

Список викорастаних джерел...............................................

Загадковий Єгипет, таємничий (прославлений) Ірак, прекрасна Сирія. Тут говорять, пишуть, співають на арабській мові. Можливо, мало хто поінформований про те, що на арабській мові говорить більше 200 мі-льйонів чоловік в Північній Африці і Передній Азії. Ця складна для слов'янських народів мова поширена в Іраку, Сирії, Лівані, Ізраїлі, Йорданії, Кувейті, Саудівській Аравії та інших країнах Арабського Сходу. Арабська мова - це офіційна мова Ліги Арабських Держав, одна з шести офіційних і робочих мов ООН, мова ісламу та його священної книги Корану [15]. Арабську мову підрозділяють на класичну, сучасну і діалектну. Класична арабська мова - це мова Корану і арабської літератури, з доісламськї епохи до пізнього середньовіччя. Сучасна арабська літературна мова- мова засобів масової інформації, сучасної літератури та письмового спілкування. Усне ж спілкування відбувається на діалектах арабської мови, причому практично кожна країна арабського світу володіє власним діалектом, що сильно ускладнює спілкування між носіями різних діалектів, а іноді робить його практично неможливим [13]. У даній роботі головну увагу

приділено розгляду специфічних особливостей арабських діалектів Єгипту і Магрибу, діалекту Мароко, які розглядалися раніше, проте вимагають більш детального вивчення (зокрема, порівняння їх загальних і різних характеристик).

Актуальність наукового дослідження обумовлена ​​незаслуженим па-дінням інтересу до проблем діалектології арабської мови. На сьогоднішній день вивчення діалектів є актуальним питанням, оскільки для того, щоб бути хорошим фахівцем в області арабської мови та літератури, необхідно знати не тільки літературну арабську мову, а й основні особливості її діалектів.

Метою даного дослідження є позначення місця діалектів арабської мови, висвітлення їх специфічних особливостей в порівнянні з літератур-ною арабською мовою, вивчення формування та розвитку марокканського діалекту і його відмінних елементів у ході впливу різних культур на різних етапах історії.

Наукова новизна отриманих результатів обумовлена ​​глибоким і об'єк-тивним розглядом поставлених проблем східознавства. У даній роботі вперше узагальнюються відомості про особливості декількох діалектів арабської мови, аналізується сучасний стан і ступінь вивченості питання,наводиться відповідний теоретичний і фактичний матеріал. Слід зазначити, що поточна робота не є вичерпною і вимагає подальшого розгляду. Даною проблемою займається вузьке коло східознавців-арабістів. Наприклад,дослідженнями з єгипетського діалекту грунтовно займався Шарбат Т. Ш., який видав ряд книг і статей з арабським діалектам і, зокрема, на єгипетському.

У процесі написання статті були використані порівняльний, історич- ний, лінгвогеографіческій та інші методи дослідження.

Може здатися дивним, що сирійський або іракський араб, коли чує ма- рокканську мову, не розуміє її так само, як не розуміємо її ми з вами. Однак пов'язано це, перш за все з тим, що арабська мова має безліч діалектів.

За географічною ознакою сучасні арабські діалекти прийнято ділити на дві великі групи:

1) східна група (машрікська; в перекладі з арабської мови «Машрік» - «схід»), що складається з чотирьох підгруп - месопотамської, аравійської, центрально-арабської і єгипетсько-суданської ;

2) західна група (магрибська, або північноафриканська; «Магриб» - «за- хід»). До східної групи належать і "острівні" арабські діалекти Середньої Азії. Часто між арабами східними і західними взаєморозуміння виключається [15].

Єгипетський діалекти арабської мови

Проводячи дослідження основних діалектів Єгипту, з'ясувалося, що Арабська Республіка Єгипет, географічно підрозділяється на Нижній (Пі-внічний) Єгипет і Верхній (Південний) Єгипет, існують два основних, сучасних, народних мовних діалекта: 1 )нижнєєгипетський діалект, і 2 ) верхнєєгипетській діалект [5, С.3]. Нижнєєгипетській діалект, пошире- ний в регіоні Нижнього (Північного) Єгипту, являє собою багатосторон-ню розвинуту і вживану народнорозмовну арабську мову. За своїм пер-виннимареалом і походженням це мова переважно мешканців Каїра. Верхнєє- гипетський діалект поширений у Верхньому (Південному) Єгипті. Він відносно ближче до літературної арабської мови, ніж «каїрський» діалект, хоча відмінності між цими двома основними діалектами країни в принципі незначні [5, С. 3-7]

Що стосується фонетики єгипетського діалекту, то вона помітно відрі-зняється від фонетики літературної арабської мови [12]. Цим визначена його своєрідність. У діалекті, наприклад, не артикулюють емфатичні зву-ки так, як цього вимагають норми фонетики літературної арабської мови. Фонетична своєрідність діалекту обумовлена широким використанням, зокрема, звуків [ш], [ш] і [щі] в кінці негативних форм дієслова в мин-улому, теперішньому і майбутньому часі, в негативній формі наказового способу, а також використанням преформатів (приставок) [б ], зображуваної на письмі літерою ب, і [х], зображуваної на письмі літерою ح, перед дієслівними формами в теперішньому і майбутньому часі всіх граматич- них осіб [5, С. 14-15]. Слід зазначити те, що імена в єгипетському діалек-ті, як і в літературній арабській мові [9], мають два роди: чоловічий і жіночий. Середнього роду нема [5, С.150]. Також необхідно вказати на те, що на відміну від літературної арабської мови, в якому є три відмінка (називний, родовий і Знахідний) [6], в єгипетському діалекті імена за відмінками не відмінюються, і відмінкових закінчень, нормативних для літературної арабської мови, не мають [5, С.160].

Що стосується лексики даного діалекту, можна навести деякі прикла- ди вітань і прощань.

Наприклад, «заййак? ? كیز »або« іззайяк? ? كیزا », що означає:« Як ти? Як ся маєш? Як справи. При прощанні часто вживаються такі звороти та ви-рази: «До зустрічі! Заходьте. »- كفوشن انیلخ / Відповідь:« До зустрічі! »- اللها اش نا« Щасливої ​​дороги »- ةملاسلاب عجرت / Відповідь:« Спасибі. »- كملسی اللها [10, С.132].

Арабські діалекти Магріба

При листуванні на магрибському діалекті користуються додатковими буквами, які передають звуки, відсутні в літературній арабській мові: / п / - پ, / ч / - چ, які були запозичені, можливо, з турецького письма. Нему- сульманські народи, яким доводилося писати на арабській мові, воліли не користуватися арабським шрифтом, тому що бачили в ньому якийсь символ Ісламу. Мальтійці-християни пристосували латинський алфавіт до свого говору, а Магрибські євреї застосували древнєєврейську абетку для своєї літератури на арабських діалектах [8, С.9].

Загальномагрібській словниковий склад.

Вплив західних діалектів на класичну лексику був завжди значно слаб-кіше впливу східних діалектів. Крім зовнішніх і літературних впливів, діа-лектуальна лексика йшла звичайними шляхами свого розвитку: стиралися і замінювалися нові значення слів, що належать до основного фонду арабської мови. Ніде в арабському світі немає такої кількості словесних табу і ніде так не поширена Антифраза, як в діалектах Північної Африки і особливо в Марокко. Вони охоплюють найрізноманітніші сторони лексики. Надзвичайно архаїчною представляється лексика міських, а в деяких випадках і сільських говірок, що зберегла старі дволітерні слова,як, наприклад, «фу» - «рот», яке у всіх інших діалектах замінено трьохлі-терним - «Фамм». «Шибболет» (словами, характерними для даних діалек-тів) загальномагрібскої лексики, зазвичай вважають такі архаїчні арабські слова, які відомі одночасно в арабських діалектах Лівії, Тунісу, Алжиру, Марокко, Мальти, середньовічної Іспанії, і не використовуються в східних діалектах. Серед цих слів можуть бути і такі, які невідомі літературній мові. Деякі з них, можливо, виникли як чисто Магрибські неологіз-ми, наприклад: бəррад - «чайник», терас - «людина», шарəб - «губа». Спе-цифічна загальномагрібська лексика ще більш ніж фонетика, морфоло- гія або син-таксис, відрізняє діалекти Магрибу від східноарабскіх діалек-тів [7, С.59].

Мальтійський діалект арабської мови(державна мова О. Мальта)

У сучасному Арабському світі ведуться розмови про те, щоб надати діа-лектам кожної арабської країни статус державної мови. Однак це може привести до того, що літературна мова вийде з ужитку, і араби різних країн перестануть розуміти один одного, що насправді суперечить загальноарабської ідеї національної єдності. Однак мальтійський діалект - це єдиний арабський діалект, який є самостійною мовою. На Мальті він має статус державного [16]. Протягом багатьох століть мальтійці в усіх відно-шеннях, особливо в релігійному і культурному, були пов'язані з Італією. Вони католики, молилися на латині і ніяк не бажали визнавати своєї спо-рідненості з арабським, переважно мусульманським світом, хоча мова їх по суті справи - арабський діалект, близько споріднений діалекту су- сіднього Тунісу. Мальтійський діалект відрізняється від інших арабсь- ких діалектів тим, що пишуть мальтійці латинським шрифтом і пишаються тим, що у них є своя окрема мова. Мальтійці намагалися звести своє походження до фінікійців або карфагенян, але дослідження їх мови показало, що це не фінікійський, а арабський діалект. У наш час мальтійці без проблем розуміють арабську мову, а от арабам мальтійців зрозумітинабагато важче [14]. Мальтійська - це типовий діалект арабської мови (такий же, як алжирський, туніський або марокканський) з домішкою іта-лійських (і взагалі романських) слів [16].

Мароканський діалект

Мароканський діалект (надалі МД) формувався століттями. У його фо-рмуванні велику роль зіграли фактори етнічні, мовні (вплив мов корін-ного населення, різних західноєвропейських мов), соціально-культурні (ЗМІ) і т. п. Синтез класичної арабської мови та запозичених лінгвістичних елементів сформували особливу розмовну форму арабської мови.

Вивчення взаємин літературної мови і сучасних арабських діалектів є актуальним завданням арабського мовознавства та арабської діалектології. А так само має велике значення для швидкозростаючих арабських кра-їн.

Об'єктом дослідження є мова сучасних носіїв арабської мови з Марок-ко.

Заявлена ​​проблема є недостатньо вивченою. Слабо освітлена пробле- ма розвитку сучасних відносин марокканського діалекту і класичної арабської мови, їх функціонування в соціумі.

Серед найважливіших робіт арабської мови та марокканського діалек-ту слід відзначити праці Харріса (1942), Брюно (1950), Харрелл (1962) і Абдельмассі (1970), серед інших. Хоча твори цих учених носили в основ-ному дидактичний і описовий характер, вони зробили дуже важливий внесок у вивчення МД. Фергюсон (1959) описав різні функції літератур- ної арабської мови та МД. З вітчизняних робіт слід відзначити праці Кя-мілева (1968), Завадовського (1962), Кямілева (1968), Завадовського (1979).

Формування МД прямо пов'язане з історичними подіями, що відбува- лися в Марокко. Вперше МД зазнав значних змін за часів першого фран-цузького протекторату. Марокко опинилося під протекторатом Франції в1912 році. Це посилило французький вплив в аспектах повсякденного життя.

Іспанська колонізація знову змінилася французьким протекторатом: після приходу в МД французької та іспанської мов, будь то французьке або іспанське слово, будь то дієслово, або іменник, може бути використано в реченні. У мовознавстві це явище відоме як "Перемикання кодів". Іс-панські слова, як правило, використовують у пропозиціях в північних районах Марокко (діалект Танжер), у той час як французькі слова є більш поширеними в інших різновидах діалектів. Французькі слова в ра-мках арабських пропозицій є систематичним явищем в будь культурологічної та соціальній сфері (будь-яке технічне слово буде написано францу-зькою разом з його безпосереднім контекстом, коли будь-яка практична інформація буде представлена ​​на арабською мовою, в одному реченні; яскраві приклади можна спостерігати в лікарнях або банках). Використан-ня французьких слів, щоб донести інформацію найбільш повно, є поши-реним способом пояснення серед молоді, міського населення, а так же людей , які мають вищу освіту, так як вільне володіння французькою мо-вою пропорційно рівню освіченості.

Так само збагачення арабської мови пов'язане з контактом між МД та ін-шими мовами в Марокко, таким як, наприклад, класична літературна ара-бська мова (далі гавкоту). Гавкоту використовується у фільмах, на телебаченні, в газетах і т.д. Вплив гавкоту (офіційна національна мова країни) на МД наочно представлена у промові молодого покоління. Поширення освіти призвело до того, що люди використовують деякі проміжні форми між гавкоту і МД. Це явище призвело деяких марокканських лінгвістів до висновку, що гавкоту виступає в якості базової мови. Справді, ми не можемо ігнорувати той факт, що МД і гавкоту пов'язані між собою. Тим не менше, існують значні відмінності між цими двома мовами в їх фоно-логії, морфології і в лексичному запасі. Це обумовлює необхідність опи-су кожної мови окремо, з посиланням на одного.

Бурхливий розвиток класичної арабської мови і його престиж не змог-ли витіснити з усного вжитку місцеві розмовні форми арабської мови. Поступово ці форми починають витісняти класичну форму арабської мо-ви з усної сфери спілкування навіть у колах вищого суспільства.

На додаток до впливу гавкоту, є й інші рідні мови, які знаходяться в кон-такті з МД. Вони включають в себе три місцевих різновиди берберської мови з їх різними регіональними акцентами: Тарифи в північній частині країни (Ер-Риф), Тамаз в центральній частині (Середній Атлас) і Ташла в південній частині (Високий Атлас). Тут знову, північні види МД пот- рапляють під вплив Таріфіта, центральні види МД під вплив Тамазіта, в той час як південні види під вплив Ташліта. Контакти між берберською мовою і МД встановлюються на різних мовних рівнях.

Марокканська арабська мова, як і багато інших форм арабської мови, є взаємно незрозумілими з деякими іншими діалектами, особливо, відмін-ними від діалектів Магріба. Марокканський арабський граматично прос-тіше і має менш об'ємний словниковий запас, ніж класична арабська мо-ва. Запозичена лексика з берберського, французької та іспанської мов витіснили класичну арабську мову. Існує відносно чіткий поділ між маро-кканською арабською та стандартною арабською і багато марокканців не розуміють сучасну стандартну арабську мову. Залежно від культурного походження та ступеня грамотності, ті, хто говорять на сучасній стандартній арабській мові воліють використовувати арабські слова замість своїх французьких чи іспанських запозичень, у той час як інтелігенція та ос-вічені верстви населення часто говорять на сучасній стандартній арабській мові з більш частим вживанням французьких та іспанських запози- чень і вільно переходять на спілкування французькою або іспанською та марокканською арабською мовою (або Сучасну стандартну арабську мову). Як і всюди в світі, як хтось говорить і те, які слова або мову він вико-ристовує, часто стає показником його соціального класу.Як вже було згадано Марокканська арабська граматично простіше і має менш об'ємний словник споконвічно арабських слів, ніж класична арабська мова. Іспан-ські слова, як правило, увійшли в марокканську арабську мову раніше, ніж французькі. Деякі нові слова були привнесені в МД племенами, які говорили на Андалузії арабською мовою, який перебував під впливом іспанськоїм(кастильської) мови, прикладом чого є типовий андалузьке блюдо Пастілла. Інші впливи були результатом іспанського протекторату вІспанському Марокко. Французькі слова прийшли з французького протекторату (1912-1956). Останнім часом, у зв'язку з глобалізацією і набрала популярність всесвітня павутина, молоді марокканці почали використо- вувати англійські слова у своїх діалектах.

Є помітні лексичні відмінності між марокканським арабським і більшістю інших діалектів. Кілька слів по суті є унікальними для мароккансько-го арабського: наприклад, daba "зараз", і багато інших, однак, характер-ною особливістю марокканської арабської мови в цілому, є його збереження як класичного лексикону, який зник в інших діалектах так і привнесення запозичень і мовних інновацій , наприклад, hbeṭ "спуститися" з кла-сичного habaṭ. Іншими відмінними особливостям є спільні з алжирським діалектом, таких як hḍeṛ "говоріння", від класичного hadhar "лепет" і Temma "там" від класичного thamma. Є ряд словників марокканського арабської мови в тому числі

• A Dictionary of Moroccan Arabic: Moroccan-English, ed. Richard S. Harrell & Harvey Sobelman. Washington, DC:

Georgetown University Press, 1963 (reprinted 2004.)

• Mu`jam al-fuṣḥā fil-`āmmiyyah al-maghribiyyah معجم الفصحى في العامية المغربية, Muhammad Hulwi, Rabat: al-Madaris 1988.

• Dictionnaire Colin d'arabe dialectal marocain (Rabat, éditions Al Manahil, ministère des Affaires Culturelles), Georges Séraphin Colin.

Джордж Серафим Колін присвятив майже все своє життя створенню цього словника з 1921 по 1977. Словник містить 60 000 словникових ста-тей і був опублікований в 1993 році, після смерті Коліна.

Всі випадки запозичення пройшли складні фонологічні та морфологіч-ні процеси МД на своєму шляху, щоб бути повністю інтегрованими. При-клади лексичного запозичення включають в себе такі слова, як:forshita: fourchette (виделка), tomobil или tonobile: automobile (автомобіль), telfaza: télévision (телевізор), radio: (радіо), bartma: appartement (квартира), rambwan: rondpoint (кольцева транспортна розв'язка), tobis: autobus (автобус), kamera: caméra (камера), portable: portable (мобільний телефон), tilifūn: téléphone (телефон), brika: briquet , parisiana (французский багет), більш розповсюдженним є komera, tran: train (поїзд), sbitar: hôpital (шпиталь) serbita: servillete, tabla : table (стіл), з іспанської такі слова, як rueda: rueda (колесо), kuzina: cocina (кухня), skwila: escuela (школа), simana: semana (неділя), manta: manta (одеяло), rial: real (п'ять сантимов), fundo: fondo (дно морське), kurda: cuerda , kama (тільки в северной частині Марокко): cama (кровать), blassa: plaza (площа), el banio: el baño (туалет), blaya  : playa (пляж), mariya : marea (потік води). Запозичення з берберської мови: Mush или Mesh (кіт), Khizu (морква), Matisha (помідор), shhal

(скільки коштує), Takshita (традиційний мароканський одяг), Lalla (дівчи-на, леді) Henna (бабуся), Dshar или Tshar (регіон), Neggafa (весілля), sifet или sayfet (відправляти), Sebniya (вуаль), Jaada (морква; ), sarred (від- правляти), shlaɣem (уси), Awriz (п'ятка), But (пупок), Tamara (переживан-ня), Tamssumant (зусилля).

Вплив зазначених вище мов на МД насправді значне. Саме цей вплив в результаті ситуацій мовного контакту, частково несе відповідальність за виникнення різних видів марокканського арабської мови.

На закінчення слід зазначити, що в даній статті були детально розкри-ті основні особливості деяких діалектів арабської мови. З'ясувалося, що територіальні діалекти мають свої досить яскраво виражені ознаки. Ко- жен з них має свої фонетичні, лексичні, морфологічні та інші особливос-ті. У деяких діалектах існують звуки, відсутні в літературній арабській мові. Так само і з лексикою. Наприклад, в літературній мові стіл - «мінда-да», «мактаб» (بتكم) [1], «Тавіля» (ةلواط) [3], а в єгипетському розмовній мові стіл - «тарабеза» [4]. Як видно, нічого спільного. Тому без спеціаль-ного курсу з єгипетського діалекта буде дещо складно спілкуватися з простими єгиптянами. Це дає ґрунтовний мотив на введення в курс вик-ладання арабської мови та літератури більш глибокого вивчення її діалек-тів. Не знаючи основних особливостей деяких діалектів цієї мови, не- можливо бути професіоналом в області арабістики. Переслідуючи певні цілі при написанні даної роботи, можна стверджувати, що зроблено бага-то нових відкриттів у пізнанні діалектів арабської мови, і вважати, що ці знання допоможуть в подальшому вивченні спірних питань та вдоско-наленні в області арабської мови та діалектології.

Список викорастаних джерел:

1. Арабсько-російський словник/ Баранов Х.К.-2-е вид.- М.: Валерій Костин, 2005.- 944с.

2. Гасанбекова Т.И. Російсько-арабський розмовник. – М.: Вид. «Мартін», 2003. – 256с.

3. Російсько-арабський словник/ Борисов В.М.- М.: Валерій Костин, 2004.- 1120с.

4. Староверов А. С. російсько-арабський розмовник. – М.: Воениздат., 1971, - 172с.

5. Багіров А.Г. Єгипетський арабський діалект.- М.: Арастун, 2006.- 560с. 6. Гранде Б. М. Курс арабської граматики в порівняльно-історичному освітленні. – М.: Вид. фірма «Східна литература» РАН, 2001. – 592с.

7. Завадовський Ю.Н. Арабські діалекти Магріба.- М., 1962.

8. Мячина Е.Н. Мова суахілі. – М., 1960.

9. Підручник арабської мови / Ковалев А.А., Шарбатов Г.Ш. – М.: Вид. фірма «Східна література» РАН, 2002. -751с.

10. Чухланцев Е.А, єгипетский діалект, М., Воениздат., 1978, 335 с.

11. Шарбатов Г. Ш. Проблема співвідношення арабскої літературної мови і сучасних арабських діалектів// Семітські мови. М., 1965.

12. www.krugosvet.ru

13. www.maltavista.ru/info/lingwa Собещанский В.Н