oPORNYJ_KONSPEKT_4_PRODOLZhENIE

До способів саморозвитку можна віднести наступні:

- тренінги самопізнання;

- самоосвіта;

-роботу з загальноосвітніми та психолого-педагогічними джерелами;

- педагогічну практику

   -вивчення та узагальнення передового педагогічного досвіду, педагогічна творчість і науково-пошукову діяльність.

  

У професійному саморозвитку педагога можна виділити три основні напрямки:

   а) придбання нових знань;

   б) рефлексію;

   в) придбання та використання навичок саморегуляції;

Основнi способи саморозвитку вчителя:

Педагогiчна рефлексiя

Аналiз себе i своєї поведiнки

Придбання і використання навичок саморегуляції

механізми, що забезпечують професійний саморозвиток педагога:

самосвідомість, асоційоване з розумінням, визнанням, прийняттям свого Я;

самовизначення, показане позначенням меж свого Я

самоактуалізація, пов'язана з проявом і вивільненням того, що закладено і сформовано в Я людини;

самореалізація, представлена ​​з виразом потенціалу Я

самодіяльність, яку людина здійснює як суб'єкт і в якій він об'єктивує і розгортає своє Я

саморегуляція, поєднана з керуванням людиною різними сторонами своєї особистості і з їх інтеграцією;

самостроітельства, пов'язане з цілеспрямованим культивуванням і розвитком певних (цілісно значущих) здібностей, сторін і якостей особистості;

самоідентифікація, представлена ​​з ототожненням і розототожнення себе з якоюсь позицією, роллю;

самооцінка, пов'язана з співвіднесенням «себе актуального» і «себе потенційного» за різними шкалами

ораторське мистецтво — це діяльність, спрямована на переконання аудиторії засобами живого слова.

Педагогічна діяльність ґрунтується передусім на засадах спілкування. Поза цим процесом важко уявити діяльність учителя-вихователя. За допомогою слова учитель, як і кожна людина, виражає, утверджує себе й одночасно впливає на інших. Слово педагога — це основний інструмент, знаряддя його діяльності.

Підготовчо-імпровізаційний характер публічних промов виявляється у тісному зв'язку двох основних етапів — підготовчого і виконавського. На вико­навському етапі імпровізація неминуча, бо прочитаний без імпровізації текст не стане промовою, а буде читанням, яке створюватиме ефект штучності. Але імпровізація буде вда­лою тільки за наявності попередньої доброї мовної підго­товки. 

Пiдготовка до виступу

з’ясуйте мету, якої Ви хочете досягти: поінформувати, переконати, розважити чи спонукати до чогось слухачів.

Особливу увагу приділіть формулюванню головної думки, якій підпорядковуються інші. Де допоможе вилучити зайве, надасть виступу чіткості, компо­зиційної стрункості. 

Основними змістовими характеристикам гарного виступу є

об'єктивність

чіткість

образність

цілеспрямованість

підвищення на­пруги

повтор

несподіваність

змістова насиченість

стислість

гумор

Структура  публічної промови — закономірне, моти­воване змістом і задумом розміщення всіх частин виступу і доціль­не їх співвідношення; система організування матеріалу.

Кожна промова починається із зачину. Поява орато­ра, його поведінка, жести і міміка, перші слова звернення до слухачів мають створити позитивний образ промовця, ауру доброзичливості і спонукати присутніх до слухання виступу

Вступ покликаний психологічно підготувати слуха­чів до суті промови і ввести їх у процес сприйняття її зміс­ту.

Вступ виконує кілька функцій:

психологічну — закріплення контакту, уваги і зацікавленості, які були викликані зачином, створення необхідного настрою

концептуальну — наголошення на специфіці теми, визначення її актуаль­ності і суспільної значущості.

змістову — опис цільової настанови промови, повідом­лення теми, перелік і коротка характеристика проблем, які аналізуються в основній частині;

В основній частині висвітлюють зміст промови. Для цього промовець використовує факти, логічні докази, аргументацію, наводить різні теоретичні положення, ана­лізує приклади тощо. Вибір аргументів має бути мотивова­ний ситуацією спілкування і складом аудиторії. Вони бу­дуть переконливими, якщо діятимуть не лише логічно, а й емоційно. Основна частина передбачає виклад матеріалу, доказ, спростування

Кінцівка, як і зачин, містить етикетні формули, але іншого змісту. Повідомляють, що наразі це все, час вичер­пано, зустріч добігла кінця, дякують за увагу, доброзич­ливість, співпрацю, висловлюють сподівання зустрітися в майбутньому тощо.