- •* Правові проблеми і
- •ГУАМ — регіональне об'єднання чотирьох держав: Грузії, України, Азербайджанської Республіки та Республіки Молдова.
- •Структура ГУАМ
- •Основні напрями співробітництва у межах
- •Основні правові проблеми ГУАМ
- •Договірно-правова база, яка
- •Міжнародна діяльність
- •Україна у ГУАМ
- •Аргументи противників ОДЕР-ГУАМ у бік
- •Перспектива подальшого розвитку ГУАМ
- •Можливі сценарії подальшого розвитку
- •Рекомендації
- •*Висновок
* Правові проблеми і
перспективи розвитку ГУАМ
Київ-2014
ГУАМ — регіональне об'єднання чотирьох держав: Грузії, України, Азербайджанської Республіки та Республіки Молдова.
В основі утворення цієї форми співробітництва лежить єдність позицій країн із подібними політичними й економічними зовнішніми орієнтаціями.
Організація була створена 1997 року для протистояння впливу Росії в регіоні й отримала підтримку Сполучених Штатів.
У 1999 організація була перейменована у ГУУАМ завдяки вступу Республіки Узбекистан до неї, яка, однак, вийшла з організації 5 травня 2005, викликавши повернення початкової назви. Штаб-квартира розташована у Києві на майдані Незалежності.
Структура ГУАМ
Основні напрями співробітництва у межах
—створення євразійськогоГУАМтранспортного коридору, співробітництво у сфері видобутку й транспортування нафти до регіону Центрально-Східної Європи;
—розвиток багатостороннього співробітництва у галузі безпеки, врегулювання конфліктів і боротьби з сепаратизмом;
—військове та військово-технічне співробітництво, створення багатостороннього миротворчого батальйону;
—політична взаємодія у міжнародних організаціях.
—формування зони вільної торгівлі;
—розбудову транспортно-енергетичних комунікацій у регіоні;
—створення спільних механізмів забезпечення стабільності в регіоні та безпечного функціонування транспортно-енергетичних комунікацій;
—узгодження позицій у сфері зовнішньої політики та встановлення зв'язків Союзу з іншими міжнародними організаціями й структурами безпеки;
—формування спільного інформаційного простору.
Основні правові проблеми ГУАМ
-Втручання з боку Росії у зовнішню політику кожної з країн учасників, що створює загрозу для об’еднання -Наявність неврегульованих військових конфліктів у кожній з країн, що ускладнює відносини з іншими країнами на міжнародній арені
-Пошук нових форм співпраці, в першу чергу в економічній та енергетичній сферах -Підвищення обороноздатності країн
-Досить не однаковий економічний розвиток країн-учасників -Запровадження правових режимів -Низький рівень співробітництва з ЄС.
-Низький рівень інформаційної присутності.
-Погано розвинена інфраструктура та транспортні комунікації між державами, що не дає їм можливості в повній мірі реалізувати проекти щодо відновлення «Великого шовкового шляху».
Конкуренція за транзит енергоресурів з боку Туреччини та
Договірно-правова база, яка
сприяє економічному та енергетичному співробітництву
-Угода між Урядами держав-членів Організації за демократію та економічний розвиток - ГУАМ щодо міжнародних мультимодальних перевезень вантажів -Угода про створення Ділової ради ГУАМ -Угода про створення зони вільної торгівлі між державами - учасниками ГУУАМ
-Меморандум про взаєморозуміння між державами- учасниками ГУУАМ по сприянню торгівлі і транспортуванню -Угода про взаємну допомогу і співпрацю в митних справах
між урядами держав-учасників ГУУАМ -Угода про співпрацю між Торговельно-промисловими
палатами держав-учасників ГУУАМ в області виставково- ярмаркової діяльності
Міжнародна діяльність
Співробітництво ГУАМГУАМ– США в рамках Віртуального центру по боротьбі з організованою злочинністю, Програми підтримки транспорту та торгівлі, формування Другої Рамкової Програми співробітництва ГУАМ – США зі сприяння торгівлі та транспортуванню, забезпеченню прикордонного та митного контролю, боротьба з тероризмом, організованою злочинністю та розповсюдженням наркотиків.
Взаємодія ГУАМ – Японія спрямована на підтримку стабільності, енергетичної безпеки та розвиток ринкової економіки в країнах ГУАМ. Вивчення політики та технології енергозбереження Японії, обмін досвідом з енергозбереження та з екологічної економіки країн ГУАМ з японськими державними підприємствами, інвестиції та туризм – це ті пріоритетні напрями співробітництва, в яких зацікавлена Японія
Також проводиться активний діалог ГУАМ – Литва з проблем мирного врегулювання конфліктів, відновлення територіальної цілісності країн- членів ГУАМ. У співробітництво в рамках групи друзів ГУАМ в ЄС та ГУАМ – Польща входять питання транспорту, енергетики, туризму, функціонування Зони вільної торгівлі ГУАМ тощо.
Україна у ГУАМ
–підвищити національну конкурентоспроможність та спільно протистояти викликам глобалізації;
–використати переваги «масштабної економіки», що дають змогу розширити розміри ринку, стимулю- вати надходження прямих іноземних інвестицій тощо. Такі цілі
ставили перед собою МЕРКОРСУР, АСЕАН та ін. і ГУАМ не виняток у цьому процесі;
–шляхом участі в регіональній співпраці долучитися до процесу інтеграції розвинених держав та ство- рити там повноцінні обсяги ринків для власних товарів;
–зміцнити добросусідські відносини між цими державами з усіх напрямів.
Аргументи противників ОДЕР-ГУАМ у бік
1.Участь України в ГУАМУкраїни:недоцільна адже є ОЧЕС, в якій ті ж країни, що і в ГУАМ плюс інші причорноморські країни.
2.Будь-який міцний союз – це обмін чимось. Країнам ГУАМ нічим обмінюватися у фінансовому плані, вони усі належать до бідних країн. Вони не є регіональними лідерами.
3.Це - штучний союз, створений США проти Росії, який функціонує лише на гроші США.
4.У рамках ГУАМ більше політичних декларацій, ніж конкретно реалізованих проектів.
5.Організація ГУАМ до 2015 року припинить своє існування. У кращому випадку від ГУАМ залишаться тільки дві перші букви, в гіршому – організація повністю припинить своє існування.
Перспектива подальшого розвитку ГУАМ
—Перетворення в перспективі ГУУАМ у повноправну міжнародну організацію з відповідними органами;
—Швидка імплементація механізмів створення зони вільної торгівлі в рамках ГУУАМ, узгодження правого забезпечення з національним законодавством, а також створення спільного інформаційного простору;
—Створення зацікавленими країнами спільних механізмів забезпечення стабільності в регіоні і безпечного функціонування транспортно- енергетичних комунікацій у співпраці з ОБСЄ, ООН та іншими міжнародними структурами безпеки;
—Практична взаємодія у сфері зовнішньої політики, встановлення міцних зв'язків ГУУАМ з іншими міжнародними організаціями та структурами безпеки;
—Забезпечення умов можливого розширення ГУУАМ, включаючи інші зацікавлені країни;
—Посилення процесів взаємодії суспільних структур країн-учасниць, налагодження та розвиток співпраці та обміну на рівні неурядових організацій, взаємодія у сфері гуманітарних обмінів, туризму.