Лекція 6 Тема: Моральне виховання учнів
План.
Сутність і мета морального виховання.
Зміст і завдання морального виховання.
Шляхи та умови здійснення морального виховання.
Моральна підготовка до сімейного життя (статеве виховання).
ЛІТЕРАТУРА:
Білоусова В.О. Теорія і методика гуманізації відносин старшокласників у позаурочній діяльності загальноосвітньої школи: Монографія. – К., 1997.
Вишневський О. Сучасне українське виховання. Педагогічні нариси. - Львів, 1999.
Гусейнов А. А. Золотое правило нравственности. - М., 1979.
Гусейнов А.А. Социальная природа нравственности. - М., 1974.
Лихачев Б.Т. Простые истины воспитания. - М., 1983.
Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання: Навчальний посібник. – Харків, 2002.
Педагогическая энциклопедия Т.З, С. І19-133, Т.4, С.812.
Яновская М.Г. Эмоциональные аспекты нравственного воспитания, - М., 1986.
Орієнтовний зміст виховання в національній школі. / За ред.. Є.І.Коваленко. – К., 1996.
(1) У формуванні всебічно розвиненої особистості чільне місце належить моральному вихованню.
Мораль, як історично сформовані правила і норми поведінки людей, своїми коренями сягає в далеке минуле. В кожній суспільній формації мораль не тільки породжується, але й оберігається панівними класами, які впливають на її розвиток. Суспільство оберігає мораль як духовну цінність народу, як породження народної мудрості і волі людей. Зі зміною соціально-економічних умов змінювалися і змінюються норми і правила взаємовідносин людини і суспільства, взаємовідносин між людьми і кожної особистості в самій собі.
Але більшість норм і правил поведінки людей, вироблених людством, дійшли до нашого часу і стають загальноприйнятими. Прогресивні принципи взаємовідносин між народами закріплені у Загальній декларації “Про права людини”. До неї увійшли узаконені міжнародним співтовариством норми та правила ставлення до особистості людини.
Методологічною основою морального виховання є етика – наука про мораль, природу, структуру та особливості походження й розвитку моральних норм і взаємовідносин між людьми в умовах суспільства
Моральне виховання — виховна діяльність соціальних інститутів (дитсадки, школи, вищі навчальні заклади), що переслідує мету сформувати стійкі моральні якості, потреби, почуття, навички і звички поведінки на основі ідеалів, норм і принципів моралі, участі у практичній діяльності. Моральне виховання формує моральні поняття. погляди, розвиває моральні почуття.
Мета морального виховання – виховання моральної особистості, якій властиві якості і норми поведінки, що є цінними з точки зору загальнолюдської моралі.
Мораль — система ідей, принципів, законів, норм і оцінок, що регулюють стосунки між людьми. Вона виконує пізнавальну, виховну, оцінну функції.
Моральність - етичне поняття, синонім поняття «мораль».
Однак якщо
- мораль — це форма свідомості;
- моральність — практичне втілення етичних норм і принципів, переломлення загальнообов'язкових моральних припиниш через внутрішній світ конкретної особистості.
Моральна свідомість — відображає реальні стосунки і регулює моральний аспект діяльності людини. Моральна свідомість охоплює моральні принципи, уявлення, ідеали, поняття «добро», «зло» та ін. Моральні переконаний — пережиті та узагальнені моральні принципи, норми.
Моральні почуття — запити, оцінки, спрямованість духовного розвитку особистості Вони є емоційним аспектом духовної діяльності особистості, що разом із моральними переконаннями характеризує моральність особистості.
Моральні звички — корисні для суспільства стійкі форми поведінки, які £ внутрішньою Потребою особистості і виявляються в будь-якій ситуації й умовах.
Моральне виховання передбачає формування національної свідомості й самосвідомості, прищеплення національних цінностей (любові до рідної землі, свого народу та ін.). готовності до праці в ім'я Батьківщини.
Етапи формування національної свідомості й самосвідомості:
І. Етнічне самоусвідомлення (етнізація).- Це є першоосновою, корінням патріотизму. Етнізація дитини починається з раннього періоду життя в сім'ї, з колискової, казки, з дотримання дитиною народних звичаїв, обрядів, з народної пісні тощо. У ранньому віці формується культ рідного дому, сім'ї, предків, рідного села, міста.
Фундаментальне значення в процесі етнізацїї має рідна мова, якій до певного часу не повинні заважати інші мови.
Націонатьно-політичне самоусвідомлення. Припадає переважно на підлітковий вік і передбачає усвідомлення себе як частини нації, своєї причетності до неї як політичного феномена.
Громадянсько-державне самоусвідомлення. Передбачає усвідомлення понять «патріотизм» і «націоналізм», виховання турботливого ставлення до національно-культурних цінностей інших народів, прищеплення почуття національної, расової, конфесійної' толерантності. На кожному з цих етапів формування національної свідомості й самосвідомості у молодої людини складається система моральних цінностей.
Систему моральних цінностей поділяють на абсолютно вічні: добро, правда, любов, чесність, гідність, краса, мудрість, справедливість та ін), національні («патріотизм», «почуття національної гідності», «історична пам'ять» тощо); громадянські: вони стосуються прав і свобод людини, обов'язків перед іншими людьми, ідеї соціальної гармонії, поваги до закону тощо); сімейнІ (моральні основи життя сім'ї, стосунків поколінь, подружньої вірності (піклування про дітей, пам'ять про предків тощо)) та цінності особистого життя (визначають риси характеру особистості, поведінку й господарський успіх, стиль приватного життя та ін.).