На сучасному етапі розвитку суспільства особливо гостро постає питання якості освіти

На сучасному етапі розвитку суспільства особливо гостро постає питання якості освіти, духовності нації.

      Демократизація суспільства, яка відбувається в Україні, ставить перед педагогічною наукою завдання, пов'язані з докорінним переосмисленням виховного процесу в школі.

     Без перебільшення можна сказати, що повноцінне й досконале музично-естетичне виховання вчителів - ключ до піднесення музичної культури мас.

     Сучасні дослідження стану професійної підготовки вчителя незаперечно доводять необхідність реформування української системи педагогічної освіти.

     На сьогоднішній день особистісно орієнтована парадигма освіти визначила нові змістовно ціннісні орієнтири освітнього процесу. Увага громадськості звертається на важливість і актуальність максимального розкриття потенціалу кожної людини, підготовки її до саморозвитку, самовизначення та самореалізації.

      У школі все починається з учителя. І хоча результати навчання й виховання учнів залежали від трьох чинників: хто навчає, кого навчають, як навчають, - важко сказати, що важливіше. Безумовно, величезною у справі музичного виховання є роль учителя, його особистості.

      Соціальна зумовленість проблеми формування професійно компетентного типу особистості вчителя, оцінка його фахового рівня як важливої передумови оновлення у справі професійно-художньої освіти, виділення в ній професійно й соціально значущих особистісних характеристик педагога сучасної школи зумовили потребу ще раз звернутися до такого поняття, як професійна компетентність.

      Огляд педагогічної літератури свідчить, що проблема професійної компетентності педагогічних кадрів розглядалася в різних аспектах у працях В.Адольфа, Ш.Амонашвілі, І.Ареф'єва, С.Висоцької, М.Коломійця, А.Орлова, В.Пилипівського та інших науковців.

     За аналізом праць науковців можна виділити ключові компоненти професійної компетентності вчителя: інформаційна компетентність (володіння інформаційними технологіями, вміння опрацьовувати різні види інформації); комунікативна (уміння вступати в комунікацію, бути зрозумілим, спілкування без обмежень); автономізаційна (здатність до саморозвитку, творчості, самовизначення, самоосвіти, конкурентоспроможність); соціальна (вміння жити та працювати з оточуючими); продуктивна (вміння працювати, отримувати прибуток, здатність виробляти власний продукт, ухвалювати рішення та відповідати за них); моральна (готовність, спроможність та потреба жити за традиційними моральними нормами); психологічна (здатність використовувати психологічні ЗУН в організації взаємодії в освітній діяльності); предметна (ЗУН у сфері конкретного навчального предмета - спеціальність); особистісні якості вчителя (доброзичливість, чуйність, урівноваженість, толерантність, рефлексія, людяність).

      Слід зазначити, що сучасні науковці розглядають професійну компетентність учителя як сукупність трьох складових: предметно-технологічної, психолого-педагогічної, загальнокультурної.Основними показниками педагогічної компетентності вчителя передусім виділяють: особистісні якості, особливо перетворювальні й психологічні; усвідомлення ролі педагога у вихованні громадянина; безперервне підвищення загальної і професійної культури; пошукова діяльність педагога; володіння методами педагогічного дослідження; конструювання власного педагогічного досвіду; результативність навчально-виховного процесу; активна педагогічна діяльність, спрямована на перетворення особистості учня й учителя.Серед основних завдань, що стоять перед сучасною школою XXI століття, досить важливого значення набувають питання художньо-естетичної освіти та виховання учнів.

       У новітніх державних документах - Національній доктрині розвитку освіти України в XXI столітті та Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа) - визначаються основні цілі, пріоритети, умови, очікувані результати та інші найважливіші положення розвитку освіти в нашій країні. Як підкреслюється у зазначених документах, суттєвого вдосконалення потребує художньо-естетичне виховання школярів.Безпосереднє здійснення завдань музичної освіти й виховання залежить від учителя, рівня і якості його кваліфікації. Через це підготовка педагогів-музикантів загальноосвітнього профілю набуває такого великого значення в наші дні.Як зазначено в "Концепції національного виховання", принципи гуманізації і демократизації мають бути провідними в роботі вчителя.Педагогіка співробітництва в процесі музичного навчання й виховання здійснюється в індивідуально-диференційованому підході до учнів.Суттєвим для музичного навчання є методологічне положення про необхідність міжособистісного контакту вчителя й учнів, який має ґрунтуватися на рівноправності учасників навчального процесу.

      Процес гуманізації та гуманітаризації сучасної освіти вимагає всебічного розвитку потенційних можливостей кожної дитини.Ефективність процесу навчання та виховання учнів багато в чому залежить від особистості вчителя, його світогляду, професійної підготовки, педагогічного таланту і майстерності, багатства інтелекту.

.  Творчість учителя є необхідною умовою високоякісної музично-педагогічної праці, засобом використання професійної підготовки.

.    До числа факторів, які визначають професійну підготовку вчителя музики, слід віднести також його педагогічну майстерність, під якою ми розуміємо складний комплекс взаємопов'язаних компонентів.

     Курс на гуманітаризацію системи освіти спричинив появу нового педагогічного мислення, просунув уперед процес оновлення освітньої політики й основних підходів до конструювання педагогічних систем та технологій. Пошуки ефективних способів удосконалення професіоналізму вчителів приводять до розробки нових технологій, пов'язаних з орієнтацією на саморозвиток і самовдосконалення.

      Художньо-педагогічна освіта знаходиться на шляху створення ефективних технологій і методик індивідуально-особистісного творчого розвитку педагога, подолання обмежень у цьому напрямі. І насамперед мова йде про обмеження, що стосуються проблем розвитку особистості фахівця.

      Готовність майбутніх учителів музичного мистецтва до професійної художньо-педагогічної діяльності ми можемо визначити за такими елементами: ціннісне ставлення до професії вчителя; знання об'єкта професійної діяльності; бачення змісту навчальної дисципліни як частини культури; оволодіння системою конструювання змісту навчального предмета; високий рівень самореалізації вчителя; цілеспрямованість; творча самостійність; потреба у самовихованні.

     Підбиваючи підсумки, хотілося б відзначити, що основними компонентами, які складають фундамент професійної підготовки вчителя музики загальноосвітньої школи, є його громадсько-політична активність, педагогічна майстерність, музична культура, професійне становлення.

      Розвиток цих якостей учителя має здійснюватися в тісному взаємозв'язку та систематично в процесі його підготовки.

     Виховна мета уроків музики у загальноосвітній школі буде досягнута в тому випадку, якщо у сьогоднішніх учнів і після школи не зменшиться бажання та вміння займатися одним із видів музичної діяльності, спілкуватися з високохудожньою музикою, з мистецтвом.