1. Предмет, методологічні основи курсу “Історія України”. Джерела історії України, її історіографія.

Предмет вивчення в кожній науці становить система об’єктивних закономірностей. Предметом вивчення історії У. є закономірності виникнення соціально-економічного та політичного розвитку суспільства на всіх укр. землях. Історія У. розглядає суспільні процеси та рухи, розвиток різних політичних сил та партій, прагнення укр. народу до незалежності, процес об’єднання всіх укр. земель в єдину державу, розвиток державних структур та політичної системи. Це перша складова частина предмету. Друга – вивчення світових суспільних процесів, їх взаємозв’язку в історії У., а також місце У. в історії світового суспільства.

Методи визначення історії України.

Правдиве пізнання минулого можливе лише зі справді наукових методологічних позицій. Історична наука спирається на такі основні методологічні принципи: 1. Принцип об'єктивності. 2. Принцип історизму.

Ці принципи реалізуються через сукупність наукових дослідницьких методів — теоретично обґрунтованих способів пізнання. Історія України як галузь історичної науки використовує загальнонаукові методи, серед яких — історичний(дає змогу простежувати історичні явища на всіх етапах розвитку з урахуванням специфічності перебігу в конкретних умовах місця і часу) і логічний(відкриває можливості для аналізу історичних подій, явищ на кінцевій стадії їх розвитку, коли всі їх основні властивості набули завершеного вигляду).

При вивченні історії України також використовуються міжнаукові або міждисциплінарні методи: метод конкретних соціальних досліджень, математичні методи, методи математичної статистики та ін.

Існують 5 основних типів історичних джерел: 1) речові (поселення, архітектурні споруди), які дає нам археологія; 2) етнографічні; 3) лінгвістичні; 4) усні; 5) писемні (актові матеріали, оповідні пам’ятки).

Нова доба в українській історіографії розпочалася з активною науковою діяльністю М. Грушевського. Він написав 1800 статей та «розвідок» з історії, етнографії, археології, літератури, кілька загальних курсів історії України.

Обширною є радянська повоєнна історіографія подій до 1917 р. Однак висвітлення їх було чітко підпорядковане інтересам радянського тоталітарного режиму. Тільки в 90-ті роки XX ст. з'явилися науково вивірені праці щодо різних аспектів історії України радянського періоду.

Українська історіографія розвивається і за рубежем.

2.Первісно-общинний лад на території України. Зародження, формування, розклад

Первіснообщинний лад у межах території нинішньої України співвідноситься з такими археологічними періодами ,як палеоліт(стародавній кам'яний вік), мезоліт (середній кам'яний вік), неоліт(новий кам'яний вік ), енеоліт(мідно - кам'яний вік), бронзовий вік(залізний вік). Первісні люди на території України з'явилися не менше як 1 млн. років тому в період стародавнього кам'яного віку (палеоліт).Вони жили стадами, вміли застосовувати камені і дерев'яні палиці, а також виготовляли примітивні знаряддя праці (гостроконечники, рубила, скребла тощо).

В археологічному відношенні територія України належить до найбільш досліджених регіонів.

Період пізнього кам 'яного віку палеоліту, характеризується удосконаленням знарядь праці з каменю , кісток, бивнів мамонта. З них робили шила, голки, наконечники списів . Провідне місце в господарській діяльності людей займало полювання . Виникла нова галузь - рибальство.

Нових досягнень людське суспільство здобуло в епоху мезоліту. Вони були зумовлені винайденням лука і стріли, початком приручення тварин, зародженням землеробства на території України.

В епоху неоліту вдосконалювалася техніка виготовлення знарядь праці -шліфування свердління й розпилювання . з'явилися сокири , долота , тесла кам 'яні ножі. Важливим винаходом неолітичної людини стала кераміка -виробництво посуду,що дало можливість готувати варену їжу.

Серед енеолітичних племен на території сучасної України провідне місце посідали хліборобські племена так званої трипільської культури. Знаряддя праці, предмети побуту й прикраси трипільці виготовляли з каменю, кістки, рогу, глини, міді.

У сучасних межах України бронзовий вік характеризується передусім швидким розвитком скотарства і землеробства, що сприяло процесу виділення скотарських племен з середовища землеробських. Це був перший великий суспільний поділ праці. Розвиток скотарства , землеробства , ремесла й обміну привів до значних змін у стародавньому суспільстві. Головну роль в господарському житті стали відігравати чоловіки. Домашня робота жінки втратила своє значення у порівнянні з промисловою працею чоловіка; його праця була всім, її робота незначним придатком.

Освоєння виробництва заліза на початку І тисячоліття до н. е. сприяло дальшому розвитку продуктивних сил, загальному прогресу суспільства. Завдяки поширенню різних ремесел та успіхам землеробства відбувся другий великий суспільний поділ праці: ремесло відокремилося від землеробсва. Розвиток скотарства ремесла і торгівлі прискорив розклад первіснообщинного ладу в племена. З появою майнової нерівності, соціального розшарування в суспільстві з'явилися умови для експлуатації людини людиною,поділу суспільства на класи та виникнення держави, й означало початок цивілізації.