1. Ринкові суб’єкти інноваційної діяльності.

1. Експлеренти («ластівки»). Спеціалізуються на створенні нових або радикальній зміні старих сегментів ринку. В їх межах можуть працювати дослідні центри та конструкторські бюро. Експлеренти отримують надприбутки за рахунок великої науко місткості продуктів, що ними випускаються і піонерного виведення їх на ринок.

2. Патієнти (хитрі лиси). Задовольняють потреби вузького сегменту ринку. Займають унікальну нішу. Уникають конкуренції з великими корпораціями. Надають унікальних властивостей своїм товарам, які – унікальні, високоякісні та дорогі.

3. Комутанти (сірі миші). Використовують Ін., вигадані іншими, і надають їм певних властивостей. Підвищують споживчу вартість не за рахунок якості, а завдяки індивідуалізації. Малі фірми, дуже гнучкі, , витримують к\к боротьбу, використовують Ін. здебільшого на стадії їх старіння.

4. Віоленти (гордий лев – активні лідери; могутній слон – великі лідери, що почали втрачати лідерські позиції на ринку; неповороткий бегемот – великі компанії, які втратили лідерські позиції через захоплення диверсифікацією). Їх діяльність заснована на інновації, що здешевлюють виготовлення продукції, і водночас забезпечують їй той рівень якості, якого вимагає основна маса споживачів. Фірма к\к-спром. за рахунок низьких цін і середньої якості.

Венчурні фірми – переважно малі п\п в прогресивних, з технологічного погляду, галузях економіки, що спеціалізуються у сферах раукових досліджень, розробок, створення і впровадження інновацій, пов’язаних з підвищеним ризиком.

2. Організаційні структури підтримки інноваційного підприємництва.

Бізнес-інкубатор – орг. структура, метою якої є формування сприятливих

умов для стартового розвитку малих п\п через надання їх певних послуг і ресурсів (оренда приміщень; техніко-адміністративне обслуговування; консультативні, економічні, інвестиційні, науково-технічні та навчальні послуги).

Типи БІ:

1. Ті, що підтримують нові іннов. види бізнесу.

2. Ті, що зорієнтовані на створення нових фірм і компаній.

3. Ті, що об’єднують в мережу існуючих перспективних фірм різної форми власності.

4. Комбіновані БІ, що спеціалізуються на різних формах діяльності.

Центри трансферу – організації, що надають інформаційні та консультаційні послуги з вибору технології для п\п діяльності, розробляє стратегії й здійснює юр. підтримку її трансферу від розробника до користувача.

3. Організаційні форми інтеграції науки і виробництва.

1. Регіональні наукова-технологічні центри – засоби формування і здійснення регіональної інноваційної політики, спрямовані на забезпечення економічного розвитку регіону. До їх компетенції належить: створення системи моніторингу І-го потенціалу регіону; створення регіональної системи підтримки і розвитку І-ї діяльності; координація діяльності організацій, що здійснюють І-ну діяльність; сприяння розвитку інтелектуального і каліф-го потенціалу регіону.

2. Технопарки – це компактно розташований науково-технічний комплекс, який охоплює наукові установи, вищі навчальні заклади, комерційні фірми, консалтингові, інформаційні та інші сервісні служби і функціонує на засадах комерціалізації науково-технічної діяльності.

3. Технополіс – обєднання наукових, інноваційних, науково-технологічних парків і бізнес-інкубаторів на певній території з метою надання потужного імпульсу економічного розвитку регіону.