МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Інститут менеджменту адміністрування та права

Кафедра правознавства

КУРСОВА РОБОТА

На тему: ”ФОРМИ ДЕРЖАВИ ”

Виконав: студент 1 курсу, групи 12ПЗ

Гончарук Іван

Науковий керівник: кандидат юридичних наук,

доцент кафедри правознавства

Опольська Н.М.

Вінниця 2011

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФОРМИ ДЕРЖАВИ

1.1 Історико-правові аспекти розвитку форми держави 7

1.2 Поняття та структура форми держави 11

РОЗДІЛ 2. ФОРМА ДЕРЖАВИ ЯК СОЦІАЛЬНЕ ЯВИЩЕ ТА КАТЕГОРІЯ ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВОЇ НАУКИ

2.1 Форма державного правління 16

2.2 Форми державного устрою 20

2.3 Форми політичних режимів 25

ВИСНОВКИ 27

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 29

ВСТУП

Актуальність теми дослідження зумовлена насамперед її практичною значимістю для сучасного етапу розвитку України. Здобувши незалежність, Україна, як усі інші пострадянські республіки, постала перед необхідністю побудови оптимальної державної форми. Якщо для одних молодих держав найбільш складним було питання про форму політичного режиму, для інших – про форму державно-територіального устрою, то для України найактуальнішим стало питання про форму державного правління.

На необхідність наукового осмислення теорії і практики форм організації державної влади вказує і стан розробки проблеми форми державного правління. Ії історіографічний аналіз свідчить про те, що досліджуване явище як невід’ємний компонент держави було предметом наукового інтересу з боку великої кількості науковців – дослідників феномену держави. Але вироблений ними в контексті такої широкої проблеми досить багатий і важливий державно-правовий науковий матеріал є розрізненим і потребує узагальнення в межах системного й комплексного дослідження.

Вибір форми правління сучасної держави як теми курсової роботи зумовлений: по-перше, відсутністю у вітчизняній юридичній науці спеціальних досліджень, присвячених формі державного правління; по-друге, потребами соціальної практики початку ХХІ ст. у нових підходах щодо осмислення феномену держави та її форми; по-третє, практичною значимістю проблеми “оформлення” держави на сучасному етапі та необхідністю її розв’язання за допомогою системних теоретико-правових розробок; по-четверте, доцільністю вивчення сучасного світового досвіду організації державної влади та творчого його використання в державному будівництві України.

Мета й завдання курсової роботи. Мета полягає у визначенні теоретико-правових засад форми держави як історично зумовленої владної системи, що здійснює особливий вид політичного володарювання – державне правління.

Для досягнення мети дослідження поставлені такі дослідницькі завдання:

– розкрити сутність форми держави як соціального явища та категорії теоретико-правової науки;

– дослідити структуру форми держави та визначити місце й роль її системних елементів;

– встановити причинно-наслідковий зв’язок між державою і формою держави та визначити історичні типи зазначених державно-правових явищ;

– визначити історико-теоретичні засади поняття “форма державного правління”;

– диверсифікувати пізнавальні підходи щодо розуміння сутності форми державного правління в межах юридичної науки.

Об’єктом дослідження є форма держави як соціально-владне системне явище, що відображає істотні ознаки держави як політичної, структурно-інституціональної й територіальної організації суспільства.

Предметом дослідження визначено форму правління держави – одного з найважливіших соціально-політико-правових явищ, яке розкриває структурно-інституціональну організацію системи вищих органів державної влади в сучасному світі.

Методи дослідження. Розв’язання поставлених завдань здійснено за допомогою системи філософських, загальнонаукових та спеціальних методів, пізнавальний потенціал котрих був спрямований на досягнення мети дослідження. Діалектичний та метафізичний методи сприяли відтворенню динамічного процесу розвитку форми державного правління. Застосування системного та структурно-інституціонального методів дало змогу проаналізувати форму державного правління як систему відповідних державно-правових інститутів. Застосований також соціологічний метод, який дав змогу розкрити суспільні умови функціонування форми правління сучасної української держави.

Структура роботи відповідає загальним вимогам та складається із вступу, двох розділів, п’яти підрозділів, висновків та списку використаної літератури.

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФОРМИ ДЕРЖАВИ

1.1 Історико-правові аспекти розвитку форми держави

У сучасній теорії держави категорія “форма держави” є однією з найважливіших і ємний понять. Як відомо, уже за давніх часів – на Древному Сході і в Стародавній Греції та Римі – у дослідників державно - правових явищ виникла потреба щодо визначення поняття, яке було б достатньо ємним і давало хоча б загальне уявлення про основні шляхи здійснення в ній державної влади. Таким чином за різних часів різними дослідниками у категорії “форма держави” вкладався неоднаковий зміст.

З давніх давен найбільш відомою класифікацією форм держави була та, яку дав Арістотель. Він розрізняв форми держави за двома ознаками:

а) кількістю тих хто править (один, кілька, багато);

б) в чиїх інтересах здійснюється управління.

Друга ознака була критерієм розподілу форм держави на правильні – правління здійснюється в інтересах усіх і неправильні – правління здійснюється в інтересах тільки тих, хто править. На думку Аристотеля правильними формами були: монархія, аристократія, політія; неправильними – тиранія, олігархія, демократія [2, с.34].

У новий час питання про форму держави пов’язане, насамперед з ім’ям Ш. Монтеск’є, який під цим терміном розумів ті чинники, що визначають методи здійснення державної влади. Він на основі цього визначив такі форми держави:

республіканська – форма держави, в якій організацію і здійснення державної влади визначають такі якості, як доброчесність і рівність;

монархія, де основа влади – чесність;

деспотія, де основа влади – страх [2, с.68].

Отже, під формою держави Монтеск’є розумів лише те, що в сучасній науці називається державно-правовим режимом.

Ж.-Ж. Руссо розумів форму держави як структурну організацію вищих державних органів і на основі цього виділяв такі форми держави:

монархію – форму держави, в якій владу здійснює одна особа;

аристократія – владу здійснює невелика група осіб;

демократія – владу здійснюють всі члени суспільства [3, с.3].

Отже, Ж.-Ж. Руссо під формою держави розумів те, що на сьогоднішній день ми називаємо формою правління.

Категорія “форма держави” дає загальне уявлення про особливості організації державної влади, порядок утворення державних органів та їх відносини між собою та населенням.

Наукою вироблена певна універсальна система, що виражена в понятті форми держави для характеристики способів організації влади будь-якої держави, якщо держава –організація політичної влади, то форма держави розкривається через спосіб організації, існування.

Категорія “форми держави” вироблена політичною та юридичною наукою, яка відображає взаємозв’язок трьох найважливіших сторін державної влади. Форма держави правління відображає поняття про способи та порядок утворень вищих органів. Способи територіального устрою відображає поняття форма державного устрою. Сукупність способів і методів здійснення державної влади розкривається через поняття державно - політичного режиму.

Провідне місце в теорії держави і права займає інститут форми держави. Дослідження питання “форми держави” має дуже важливе значення у формуванні та розвитку суверенної і незалежної держави.

Таким чином, на основі методу порівняння, аналізу визначається особливості кожного типу держави. Її устрою та здійснення державної влади.