53

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Кафедра внутрішньої медицини №2

Методичні рекомендації з вивчення внутрішньої медицини

Модуль 1

Хвороби органів травлення, дихальної системи, крові та кровотворних органів

Для викладачів та студентів 4 курсу медичного факультету (лікувальна справа, медико-профілактична справа)

Львів – 2008

Методичні рекомендації з Модулю 1 внутрішньої медицини для викладачів та студентів 4 курсу медичного факультету підготували співробітники кафедри внутрішньої медицини № 2 Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького: проф. Радченко О.М., доц. Панчишин Ю.М., проф. Дзісь Є.І., доц. Комариця О.Й., доц. Троценко О.В., ас. Сорокопуд О.А., ас. Гук-Лешневська З.О., ас. Жакун І.І., , ас. Філіпюк А.Л., ас. Савків А.Б.

Редакція: проф. Панчишин М.В., проф. Радченко О.М., доц. Панчишин Ю.М.

Рецензенти:

завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб

та сестринськоъ справи

д.мед.н. професор Яворський О.Г.

завідувач кафедри поліклінічної справи

і сімейної медицини

д.мед.н. професор Скляров Є.Я.

Затверджено профільною методичною радою з терапевтичних дисциплін ЛНМУ (протокол № 1 від 20.05.2008 р.)

Зміст

Права і обов’язки студентів 5

на кафедрі внутрішньої медицини №2 5

Вихідний рівень знань з модулю 1 5

Обов’язкові знання та вміння студента з ВНУТРІШНЬОЇ МЕДИЦИНИ 7

протокол огляду пацієнта 12

ЛЬВІВСЬКА терапевтична школа 14

Змістовий модуль 1. Основи діагностики, лікування та профілактики основних хвороб органів травлення 18

Тема 1. Предмет „внутрішня медицина”. Львівська терапевтична школа. Контроль вихідного рівня знань. Основні симптоми та методи дослідження в гастроентерології 18

Тема 2. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба. Функціональна диспепсія. Хронічні гастрити 19

Тема 3. Пептична виразка шлунка і дванадцятипалої кишки 21

Тема 4. Хвороби тонкої кишки 22

Тема 5. Хронічні хвороби товстої кишки 24

Тема 6. Хронічні гепатити 25

Тема 7. Цирози печінки 27

Тема 8. Хвороби жовчного міхура 28

Тема 9. Хвороби підшлункової залози 29

Тема 10. Рак шлунка. Підсумковий контроль змістового модуля 1 31

Індивідуальна самостійна робота 32

Змістовий модуль 2. Основи діагностики, лікування та профілактики основних хвороб органів дихання 32

Тема 11. Основні симптоми патології органів дихання та методи дослідження 32

Тема 12. Пневмонії 33

Тема 13. Бронхіальна астма 35

Тема 14. Хронічні бронхіти. Легенева недостатність. 36

Тема 15. Хвороби плеври 38

Тема 16. Інфекційно-деструктивні хвороби легень. Підсумковий контроль змістового модулю 2 39

Індивідуальна самостійна робота 40

Змістовий модуль 3. Основи діагностики, лікування та профілактики основних хвороб системи крові 41

Тема 17. Основні симптоми патології системи крові 41

Тема 18. Анемії 42

Тема 19. Гострі та хронічні лейкемії 44

Тема 19. Лімфоми та мієломна хвороба 46

Тема 20. Хвороби гемостазу. Підсумковий контроль змістового модуля 3 47

Індивідуальна самостійна робота 49

Перелік рекомендованої навчально-методичної літератури 50

Права і обов’язки студентів на кафедрі внутрішньої медицини №2

ЗА ЧАС НАВЧАННЯ НА КАФЕДРІ СТУДЕНТ МАЄ ПРАВО

1. У повному об’ємі використати потенціал кафедри для засвоєння предмету «внутрішня медицина» в межах, передбачених програмою, брати активну участь у навчальному процесі, роботі лікувальних баз кафедри, оцінці своїх знань.

2. Прослухати повний лекційний курс за програмою, відвідувати наукові та практичні конференції, організовані співробітниками кафедри.

3. На практичних заняттях оволодіти діагностикою та лікуванням хвороб внутрішніх органів.

4. Приймати участь у роботі студентського наукового гуртка, проводити самостійні наукові дослідження, виступати на клінічних конференціях з доповідями.

ЗА ЧАС НАВЧАННЯ НА КАФЕДРІ СТУДЕНТ ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ

1. Написати або змоделювати історію хвороби і здати її для перевірки відповідно до визначеного терміну. Під час написання історії хвороби використовувати допо­міжну літературу, консультуватися з викладачем.

2. Відробити пропущене заняття в позаурочний час за попереднім записом. Пропуски більше двох занять відробляються з дозволу декана впродовж поточного місяця. До відробки студент допускається за умов наявності конспекту підготовки до практичного заняття. Інші форми відробки треба попередньо узгодити з викладачем. Оцінка за відпрацьоване заняття виставляється в зошиті конспектів черговим викладачем, а студент зобов’язаний повідомити свого викладача про відробку та оцінку.

3. Незадовільна оцінка на занятті має бути відпрацьована у викладача впродовж поточного місяця. Незадовільні оцінки на двох і більше заняттях відпрацьовуються в позаурочний час за попереднім записом.

4.Студент зобов’язаний бути належно одягнутим, мати фонендоскоп, годин­ник, зошит, ручку та дотримуватися правил внутрішнього розпорядку Університету та базової медичної установи.

5. На практичних заняттях та лекціях забороняється користуватись мобільними телефонами.

Вихідний рівень знань з модулю 1

1. Анатомія та фізіологія стравоходу, шлунка, дванадцятипалої, тонкої та товстої кишок; гістологічна будова слизової шлунка, дванадцятипалої, тонкої та товстої кишок. Патоморфологічні зміни, характерні для гастритів і виразки шлунка. Особливості бактерії Helicobacter pylori. Гістологічні форми раку шлунка: аденокарцинома, плоскоклітинний рак та ступені їх диференціації (високий, середній, низький). Дисплазія і метаплазія епітелію; регіонарні лімфатичні вузли шлунка. Макро- і мікроскопічна будова печінки, функції печінки та методи їх оцінки; особливості кровопостачання печінки; патоморфологічні зміни у печінці при гепатиті і цирозі. Обмін білірубіну. Будова жовчовивідних шляхів (внутрішньо- та позапечінкових жовчевих проток, жовчевого міхура). Механізм секреції жовчі. Склад жовчі здорової людини. Будова та функція підшлункової залози. Копрологічне дослідження та його значення. Методика фізикального обстеження шлунково-кишкового тракту.

Симптоми ураження стравоходу, шлунка, дванадцятипалої кишки, печінки і жовчного міхура, підшлункової залози, тонкої та товстої кишок. Методи обстеження хворих з патологією шлунково-кишкового тракту (лабораторні та інструментальні).

Механізм дії основних препаратів, які використовуються для лікування хвороб органів травлення: антибактеріальні − амоксацилін, кларитроміцин, метронідазол, ампіцилін, доксациклін; препарати групи сульфосалазину; антисекреторні − блокатори протонової помпи і Н₂-гістамінових рецепторів; препарати групи вісмуту; холінолітики, холеретики і холекінетики; ферментні препарати − фестал, ензимтал, панзинорм, креон; антидіарейні препарати − фталазол, левоміцетин, лоперамід; препарати, які регулюють моторику − церукал, мотиліум, препульсид.

2. Анатомія та фізіологія легень; гістологічна будова слизової оболонки бронха, фізіологічний дренаж. Плевра та її функції. Патоморфологічні зміни, характерні для пневмоній. Особливості збудників пневмонії. Патоморфологічні стадії крупозної пневмонії.

Синдроми ураження органів дихання (ущільнення, підвищеної пневматизації, наявності порожнини, плеврального випоту). Фізикальні, інструментальні, лабораторні методи обстеження дихальної системи; фізикальні методи виявлення емфіземи, бронхоспазму.

Бактеріологічні, вірусологічні та серологічні методи визначення збудника хвороб органів дихання. Методи дослідження функції легень (спірографія, пневмотахометрія, пікфловметрія) та основні параметри; рестриктивні та обструктивні порушення. Інструментальні методи виявлення емфіземи, бронхоспазму. Діагностичне значення аналізу харкотиння для діагностики хвороб дихання.

Фармакологічні особливості, дозування та механізми дії препаратів, які використовуються для лікування хвороб органів дихання: антибіотиків, противірусних та протигрибкових засобів; відхаркувальних препаратів, бронхолітиків.

3.Обмін та функції заліза в орґанізмі; нормальний еритропоез; фізикальні, інструментальні, лабораторні методи обстеження кровотворної системи; фармаколоґічні особливості препаратів заліза. Клінічний аналіз крові в нормі; обмін та функція в орґанізмі фолієвої кислоти та вітаміну В_12. Сучасна теорія кровотворення; види гемоглобіну; можливі механізми руйнування еритроцитів в нормі і патології; обмін білірубіну; методи обстеження хворих з гемолітичною анемією. Фактори, що пригнічують кровотворення; роль гранулоцитів у протиінфекційному захисті; тромбоцитарний гемостаз. Будова, функція та фізикальне обстеження селезінки.

Сучасні уявлення про гемостаз, плазмові чинники зсідання крові, механізм утворення тромбопластину, показники нормальної коагулоґрами, типи кровоточивості, механізм виникнення симптомів; методика обстеження суглобів. Тромбоцитоґенез, тривалість життя кров’яних пластинок, місце їх загибелі; норма, функції, роль у гемостазі; дослідження, які необхідно проводити при патолоґії тромбоцитів (визначення кількості кров’яних пластинок, часу кровотечі за Дюке та Айві, ретракції згустку крові, адгезивної та агрегаційної здатності, синдром джгута).