Лекція №6. Закономірності структурно-функціональної організації з’єднань кісток

Вчення про з’єднання кісток називається синдесмологія. З’єднання кісток мають суттєві відмінності за біофізичними властивостями. Вони менш тверді, більш еластичні, виконують функцію амортизаторів (ресорність), надають скелету властивість буферності (посилення протидії навантаження на скелет як опорну конструкцію), забезпечують рухливість (розмах рухів) окремих частин тіла, особливо кінцівок.

1. Види з’єднань кісток

Розрізняють два основних види з’єднань кісток:

- безперервне з’єднання (synarthrosis) або зрощення характеризується з’єднанням кісток за допомогою різних видів тканин.

- переривчасте з’єднання (diarthrosis) або суглоб (зчленування) характеризується наявністю між кістками щілиноподібної порожнини, заповненої рідиною.

До безперервного з’єднання кісток відносять:

зв’язки

міжкісткові перетинки (мембрани)

синдесмози шви

І. Волокнисті з’єднання

тім’ячка

вклинення

синхондрози

ІІ. Хрящові з’єднання

симфізи

ІІІ. Кісткове з’єднання → синостози

ІV. М’язове з’єднання → синсаркози

Таким чином, безперервні з’єднання поділяють на волокнисті, хрящові, кісткові й м’язові. Звернути увагу, що волокнисті з’єднання характеризуються наявністю між кістками, що з’єднуються, щільної волокнистої сполучної тканини. До цих з’єднань відносять синдесмози і вклинення.

Синдесмози включають зв’язки, міжкісткові перетинки, шви та тім’ячка.

Зв’язки – це різні за розміром і формою пучки волокнистої сполучної тканини, що з’єднують суміжні кістки або їх частини.

Міжкісткові перетинки (мембрани) складаються із пучків колагенових волокон, які формують тонкі пластини між кістками (широка тазова зв’язка копитових тварин, мембрана в потилично-атлантному суглобі).

Шов – особливий тип з’єднання країв кісток тонким шаром волокнистої сполучної тканини. За формою і характером з’єднання розрізняють три види швів.

Шов	Характеристика шва	Де знаходиться
Зубчастий	Зазубрений край однієї кістки входить у відповідний йому край суміжної кістки, міцно з’єднуючи їх між собою	Між кістками мозко-вого відділу черепа (лобовою й тім’яною)
Лускоподібний	Стоншений, скошений край однієї кістки накладається на такий край іншої кістки у вигляді луски риби	Між лускатою части-ною вискової кістки і тім’яною, де потрібна особлива міцність (вискова кістка бере участь у формуванні висково-нижньощеле-пного суглоба)
Плоский (гладкий)	З’єднує відносно рівні краї кісток, міцність незначна	Між носовими кістка-ми

Відмітити, що зубчастий і лускоподібний шви утворюються численними дуже тонкими листоподібними виростами, причому листочки однієї кістки обростають іншою кісткою, що утворює найміцніше з’єднання.

Звернути увагу, що волокнисті з’єднання з переважанням еластичної тканини називаються синеластози. Вони зустрічаються там, де кістки або їх частини сильно розходяться під час руху (між дужками і остистими відростками хребців, які з’єднані еластичними мембранами і зв’язками або навіть масивними еластичними тяжами). До синеластозів відносяться надостиста і каркова зв’язки.

Тім’ячка – значні перетинки з волокнистої тканини чи хряща між окремими кістками або їх частинами у черепі новонароджених і молодих тварин до 3-місячного віку.

Вклинення – вид з’єднання , за якого одна кістка ніби вклинена в іншу (між коренями зубів і зубними комірками щелеп).

Далі акцентувати увагу, що хрящові з’єднання поділяють на синхондрози та симфізи.

Синхондрози – з’єднання за допомогою хрящової тканини, гіалінової або волокнистої. Гіаліновий хрящ пружний, міцний, але крихкий, тому він міститься в синхондрозах без значної рухливості (між епіфізами й діафізами трубчастих кісток у молодих тварин, кістковим та хрящовим ребром тощо). Волокнистий хрящ, навпаки, пружний і міцний, знаходиться в синхондрозах за більшої рухливості (міжхребцевий диск). Синхондрози забезпечують міцність з’єднання, певну його рухливість і послаблюють поштовхи, виконуючи ресорну функцію, що здебільшого властиво волокнистому хрящу.

Симфіз (зрощення) – хрящове з’єднання з вузькою щілиною в товщі хряща по серединній площині (тазове зрощення).

Кісткове з’єднання (синостоз) – це з’єднання за допомогою кісткової тканини (скостеніння хряща між епіфізом й діафізом у трубчастих кістках, сполучної чи хрящової тканини швів черепа, крижової кістки). В синостозах повністю відсутня рухливість.

М’язове з’єднання (синсаркоз) – це з’єднання за допомогою м’язової тканини (з’єднання лопатки з тулубом).