Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Семінар.docx
Скачиваний:
14
Добавлен:
06.11.2018
Размер:
29.53 Кб
Скачать

Семінар №1

НАЙДАВНІША ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

1.Поява перших давніх людей на території України.

Ранній палеоліт (від появи людини до 150 тис. років тому)

Середній палеоліт (150—35 тис. Років тому) Пізній палеоліт (35—11 тис. Років тому)

Людська істота, точніше те, що ми зараз називаємо нею, по суті, пройшла надзвичайно складний і тернистий шлях від свого зародження до остаточного результату в сучасному вигляді. Розвиток людини на території України відбувався в основному за тими самим напрямками, що й у інших регіонах. Заселення сталося близько 1,5 млн.(1 млн.)тому. Родючі ґрунти, помірний клімат, річки, повні риби та ліси, багаті дичиною – Україна з віддавна була краєм, зручним для проживання та сприятливим для поселень. Археологічні знахідки свідчать про безперервні поселення від часів появи перших людей. За свідченнями науковців, первісна людина – пітекантроп – на території сучасної України з'явилася близько 200 тис. років тому, в епоху раннього кам'яного віку, або палеоліту. Кісток найдавніших мешканців України поки що знайти не пощастило. Та вчені впевнені,що Вони прийшли на територію Європи з Африки на початку доби зледеніння. Найдавнішою пам'яткою в Україні є стоянка біля села Королевого в Закарпатті. На лівому березі Тиси, археологи виявили численні кам'яні знаряддя праці: оббиті гальки, ручні рубила,скребла, ножі. Для пітекантропів було характерним:

- Займатися мисливством і збиральництвом. - Використання вогню - Виготовлення знарядь праці оббиванням каменю. Найбільш придатним для цього був кремінь: унаслідок удару від нього відщеплювалися тонкі й гострі частини, якими можна було різати, шкребти тощо. Осовними знаряддям праці було ручне рубило, яким можна було колоти, різати, рубати. Використання дерев'яних знарядь, приміром списів, загострених на кінці способ обпалення над вогнищем. Однак дерево – недовговічний матеріал, тому знаряддя, виготовлені з нього, не збереглися. Пітекантропи не будували жител, постійно пересуваючись у пошуках їжі. За тих часів у нашій місцевості ще було багато теплолюбних рослин. Тож давні мешканці українських земель живилися їхніми плодами, пагонами, корінцями. Вживали в їжу також м'ясо, полюючи на оленів, антилоп, коней, биків, слонів, носорогів. Сліди діяльності пітекантропів виявлено неподалік Закарпаття, річки Дністр, в районі Донбасу, у передгір'ї Криму тощо. Заселення території України відбувалося через Балкани й Центральну Європу. Щоправда, деякі вчені вважають можливими й інші шляхи – через Кавказ. Археологічні знахідки, що їх відносять до часу 150-40 тисяч років тому, засвідчують великі зміни в житті людей. Наступниками пітекантропів вважають неандертальців. На території України виявлено чимало стоянок неандертальців (до 200). Особливо багато їх досліджено в печерах гірського Криму. Відомі неандертальські стоянки в Закарпатті, Подністров'ї, на Житомирщині, в Надпорожжі тощо. 

За середнього палеоліту (150 тис. – 40-35 тис. років тому), з'являється неандерталець – людина нового фізичного типу, найважливішим досягненням якої є використання вoгню, що значно зменшило її залежність від природи. Пам'ятки середнього палеоліту вчені виявили у с. Молодово Чернівецької області, у Криму, у басейні річок Дністра і Десни. А от стоянки пізнього палеоліту знайдені практично на всій території України – Мізинська – на Десні, Рилівська, Межиріч і т. д. Близько 10-11 тис. років тому палеоліт змінюється мезолітом. Із мезолітичних стоянок слід відзначити Журавську на Чернігівщині, Фатьма-Коба і Мурзак -Коба у Криму, Гребеники в Одеській області. У кінці мезоліту відбувається поступовий перехід від збиральництва і полювання до землеробства і скотарства, які остаточно розвинулися в епоху неоліту (VI-III тис. до н. е.). Саме цей період вважають розквітом первісного ладу тому ще вже постало продуктивне господарство. Винайдені шліфування і свердління каменю, з'являються штучні матеріали – обпалена глина, а потім – тканина. Сусідська община змінює родову організацію людей. Натомість матріархату постає патріархат. Сьогодні відомі понад 500 неолітичних поселень у басейнах Десни, Дністра, Південного Бугу, Прип'яті. Найбільш вивченою археологічною культурою наступної епохи енеоліту є трипільська. Саме в с. Трипілля Київської області київський археолог В.Хвойка віднайшов перше таке поселення. До сьогоднішнього дня відкритими лишаються питання походження трипільців, хронологічних рамок їхньої культури, і частково території, яку вони заселяли. Сучасні археологи визначають приблизні рамки існування трипільської культури початком IV – кінцем III тис. до н. е. Територія, заселена трипільцями пролягала від Словаччини та Румунії до Слобідської України, від Чернігова до Чорного моря. Що стосується походження, то більшість археологів вважають, що основу Трипільської культури, на її ранньому етапі, складали балканські землеробсько-скотарські племена. Трипільці, які поселились на Правобережжі Україні, були фактично найдавнішими хліборобськими племенами. Обробляючи землю дерев'яним плугом з кам'яним або кістяним лемехом, вони вирощували пшеницю, ячмінь, просо. Зерно мололи за допомогою простих кам'яних жорен. Окрім цього, трипільці розводили дрібну рогату худобу, та коней, свиней. Селились трипільці у басейнах річок. На сьогодні археологами вивчено декілька великих поселень (від 10 до 20 тис. мешканців) – Майданецьке, Доброводи, Талянки (на Черкащині). Населення жило у стаціонарних чотирикутних глиняних одно-двоповерхових будинках з кількома кімнатами. У другій половині ІІІ – на початку І тис. до н.е. починається новий етап давньої історії України – так званий бронзовий вік. А вже протягом бронзової доби на території України існувало кілька археологічних культур – Ямна, Зрубна, Культура багатопружкової кераміки, Катакомбна і т. д... Бронзовий вік інколи називають добою "першого Великого переселення народів", оскільки саме тоді почала складатися етнічна карта Європи. За бронзового віку поглиблюється розподіл праці між землеробськими і скотарськими племенами. Скотарі освоювали степові простори, а землероби селилися вздовж річок у лісостеповій частині України. Для захисту від ворогів вони будували укріплені місця – городища. Найтиповішими для бронзового віку є племена ранньоямної, пізньоямної, катакомбної та зрубної культур. Племена зрубної культури (назва походить від звичаю ховати покійників у дерев'яних зрубах під курганами) на останньому етапі розвитку (кінець II тис. до н.е.) ототожнюються з історичними кіммерійцями. Цей іраномовний етнос став першим населенням на території України, згаданим у писемному джерелі – "Одіссеї" Гомера. Бронзова епоха на території України була фактично завершальною стадією первісного ладу. Отже, із давніх часів території сучасної України населяли первісні люди, чиїми предками ми є. Саме вони створювали перші знаряддя праці, перші писемні знаки, символи та навіть, як бачимо, перші поселення, що допомагали їм вижити в суворому світі. У давні часи місце осілого життя людей, що виникло з розвитком землеробства, відігравло важливу роль у формуванні того, що ми пізніше назвемо суспільством.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]