Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лютнева револ.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
08.11.2018
Размер:
87.55 Кб
Скачать

Тема: Лютнева демократична революція і Україна.

Проголошення автономії України.

План:

  1. Ліквідація царського режиму і початок Української революції.

  2. Утворення Центральної Ради. М.Грушевський.

  3. Початок українізації армії.

  4. Українській рух у під російській Україні навесні – на початку літа 1917 р.

  5. Український національний конгрес.

  6. І Універсал Центральної Ради.

  7. Утворення Генерального секретаріату. В.Винниченко.

Література:

Реєнт О.П., Малій О.В.Історія України. Підручник для 10 класу. Київ «Генеза»2010. с.104-115.

  1. Ліквідація царського режиму і початок Української революції.

На початку 1917 р. Петроград нагадував розворушений вулик. У мі­тингах і демонстраціях брали участь дедалі більше трудящих. Доведених до відчаю робітників підтримали солдати з 200-тисячного запасного кон­тингенту, який чекав відправлення на фронт. Перебої з постачанням продуктів харчування стали тією іскрою, від якої спалахнула револю­ційна пожежа. супроводжувалися жертвами як серед поліції, так і серед робітників. У зв'язку з тимчасо­вим припиненням діяльності Державної думи 27 лютого було створено її Тимчасовий комітет на чолі з М. Родзянком. Одночасно виникла Рада ро­бітничих та солдатських депутатів. Так склалося двовладдя. 2 березня 1917 р. цар Микола ІІ зрікся престолу. Влада перейшла до Тимчасового уряду на чолі з князем Г. Львовим, який мав діяти до скликання Уста­новчих зборів.

Тимчасовий уряд проголосив політичні свободи слова: друку, право на зібрання та об'єднання, діяльність політичних партій. Влада на місцях перейшла до громадянських комітетів та губернських і повітових комі­сарів Тимчасового уряду. Перемога революції відкрила широкі можли­вості для легалізації діяльності різних політичних партій, створення різноманітних громадських організацій, для активізації національно-визвольних процесів.

В Україні революція з початку березня набрала ознак національно-визвольного руху. Українські організації й ініціативні групи розгорнули масову діяльність у найбільших промислових центрах і навіть у столи­ці Російської імперії. Так, 15 березня відозвою «До українського грома­дянства, студентства, робітництва й українських офіцерів» заявив про себе Тимчасовий Український революційний комітет м. Петрограда. Че­рез десять днів він підготував масову 20-тисячну маніфестацію в центрі Петрограда. Петроградські українські організації об'єдналися навколо створеної ними Української національної ради, яка згодом тісно співпра­цювала з Українською Центральною Радою.

Хвиля національних зібрань (сходок, мітингів, маніфестацій) не­вдовзі прокотилася по Києву, Полтаві, Одесі, Катеринославі та інших містах, містечках і деяких селах. Учасники цих акцій поряд із загаль­нодемократичними висували й вимоги ліквідації національного гніту, рівноправності націй, вільного розвитку української мови та культури. Відновився вихід друком українських газет і журналів, творів художньої літератури, засновувалися та відновлювали діяльність культурно-освітні організації («Просвіти», клуби, народні будинки, бібліотеки, читальні, хорові та драматичні гуртки), було розгорнуто роботу щодо створення української школи.