Вступ до спеціальності

До самостійного опрацювання

Теми 1.2-1.3 соціальні та організаційні особливості навчання у вищих навчальних закладах

1. Особливості соціальної діяльності студентів у вищих навчальних закладах

С.І. Гессен виділив також такі основні «властивості університету»:

1) Цілісність реалізовуваного у ньому знання, адже саме системність і повнота представленого в університеті знання відрізняє його від інших вищих шкіл, робить «справжньою науковою школою».

2) «Свобода викладання і учіння», що передбачає не тільки право викладача читати свої авторські курси, але і право студента у межах навчального плану вибирати із запропонованих курсів ті,які відповідають його науковому інтересу.

3) «Самоуправління і самопоповнення» - визначення предметів викладання, навчальних планів, вибір органів управління, навіть вибір викладачів.

3. Гігієна розумової праці

Відомо, що кількість і якість роботи, що виконується людиною за певний проміжок часу, залежить від її працездатності.

Ефективність засвоєння навчального матеріалу залежить від працездатності студентів на той чи інший момент його розумової діяльності.

Під працездатністю студента розуміють його готовність до виконання тієї чи іншої навчальної роботи з високими ступенем напруженості, з великими затратами нервової енергії протягом певного проміжку часу.

Працездатність залежить від таких факторів: внутрішніх – інтелектуальні здібності, особливості волі. ступінь тренованості, стан здоров’я, втома тощо; зовнішні – загальна обстановка у ВНЗ, організація робочого місця, режим праці та відпочинку; рівень організації праці; кількість розумового навантаження.

Зазначені фактори не однакові, а тому працездатність у студентів різна, індивідуальна. Однак за будь-якої індивідуальності організму, працездатність має загальні науково обґрунтовані закономірності і є величиною змінною, тобто має свої етапи розвитку.

На І етапі – студент звикає до певного виду роботи.

На ІІ етапі – організм людини, її розумова працездатність досягає певної максимальної точки і зберігається на цьому рівні певний час.

На ІІІ етапі – високий рівень працездатності починає спадати, настає фаза стомлення.

IV етап – фаза крайньої перевтоми, або пригнічення.

Однак, процес змін працездатності на цьому не закінчується. Після перерви на обід послідовність вказаних етапів повторюється.

Залежно від характеру роботи, яку може виконувати людина, розрізняють працездатність:

• загальну (тобто здатність до виконання роботи в звичайних умовах),

• професійну (здатність до виконання роботи певної професії),

• спеціальну (тобто здатність до виконання робіт у певних виробничих або кліматичних умовах — під землею, у тропіках, тощо).

Найбільш плідними є три часові пояси. Перший з них (з 8.00 до 15.00), до того ж максимальна працездатність з’являється в період від 10 до 13 години. Другий пояс – час після обіду (з 16.00 до 19.00). Третій вечірній (з 20.00 до 24.00). Ступінь уваги і ефективність запам’ятовування змінюються в бік зменшення в кінці кожного поясу.

Студентам потрібен деякий час, щоб зосередитись на слуханні лекції або виконанні практичних завдань. Скорочення цього періоду залежить від оптимальності і сталості умов, за яких виконується навчальна праця (звична навчальне оточення, тиша, хороше освітлення робочого місця. початок роботи в один і той же час).

"Стійкий робочий стан" – з точки зору працездатності – найбільш цінний час. За благотворних зовнішніх умов цей стан може тривати декілька годин.

На початок четвертої години роботи настає втома, погіршується сприймання, знижується гострота зору, гальмується мислення тощо.

Причини втоми студентів: численне і монотонне виконання однієї й тієї ж роботи; заучування тексту, тривалі лекційні заняття; негативне ставлення до предмету.

Втому нервової системи швидше настає в аудиторії, у тих, хто погано поснідав або зовсім нічого не їв, замість активного відпочинку усі перерви просидів у закритому приміщенні.

Відносно сну важливо, щоб людина знала свою особисту норму сну. Відомо, що працівники розумової праці мають потребу більш тривалого сну.

У Санкт-Петербурзькому педагогічному університеті імені О.І. Герцена, визначалась фізіологічна норма сну великої групи студентів (коливається в межах: від 6 до 9 годин на добу).

Як визначити свою особисту норму сну?

Потрібно приблизно два тижні спати стільки, скільки хочеться. Наприкінці цього терміну, за нормальних умов, коли відсутні патології, тривалість сну становитиме фізіологічну норму з точністю до 15 хвилин.

Досліджено, якщо студент недоспав 1 годину, його працездатність знижується на 20%.

Потрібно знати також, хто ви: "сова" чи "жайворонок" і в залежності від цього планувати різні види навчальної роботи.

Для підтримки працездатності потрібен систематичний відпочинок (5-7 хвилин кожної години).