8

Тема 6. Суспільний поділ праці - джерело соціально - економічного

прогресу

План

1. Ресурси і фактори виробництва.

2. Сутність і рівні виробництва.

3. Зміст суспільного поділу праці.

4. Поділ праці та організація управління.

1. Ресурси і фактори виробництва

Ресурси виробництва - це сукупність тих природних, соціальних і духовних сил, які можуть бути використані в процесі створення товарів, послуг і інших цінностей.

У економічній теорії ресурси прийнято ділити на 4 групи:

1. Природні - потенційно природні для застосування у виробництві природні сили і речовини, серед яких розрізняють "невичерпні" і "вичерпні", а в останніх "поновлювані" і "непоновлювані".

2. Матеріальні - усі створені людиною "рукотворні" засоби виробництва, які самі є результатом виробництва.

3. Трудові - населення в працездатному віці, яке в "ресурсному" аспекті зазвичай оцінюють по 3 параметрам:

- соціально-демографічному;

- професійно-кваліфікаційному;

- культурно-освітньому.

4. Фінансові-грошові кошти, які суспільство в змозі виділити на

організацію виробництва.

Значущість окремих видів ресурсів змінювалось у міру переходу від доіндустріальної до індустріальної і від неї до постіндустріальної технології.

У доіндустріальному суспільстві пріоритет належав природним і трудовим ресурсам, в індустріальному - матеріальним, в постіндустріальному - інтелектуальним і інформаційним ресурсам.

- природні - матеріальні - трудові - ресурси		властиві будь-якому виробництву	тому вони "БАЗОВІ"
- фінансові - інформаційні - інтелектуальні ресурси	виникли на ринковому ступені		називають "ПОХІДНИМИ"

Разом з поняттям "Ресурси виробництва" економічна теорія використовує "фактори виробництва".

Відмінність ресурсів виробництва від факторів виробництва

Ресурси виробництва	Фактори виробництва
- можуть бути залучені у виробництво;	- вже реально залучені у виробництво ресурси;
- поняття ширше;	- поняття вузьке - це ресурси, що роблять;
- ресурси виробництва стають такими без взаємодії між ними.	- фактори стають факторами виробництва тільки у рамках взаємодії.

Тому виробництво завжди є взаємодіюча єдність факторів

1) "Земля" - має потрійне значення:

• в широкому сенсі - усі природні ресурси, які використовуються у виробничому процесі природні ресурси;

• об'єкт господарювання, коли вона одночасно виступає предметом праці і засобом праці;

• в межах усієї економіки виступає як об'єкт власності (власник безпосередньої участі в процесі виробництва може не приймати).

2) "Капітал" - це матеріальні і фінансові ресурси.

3) "Праця" - частина суспільства, безпосередньо зайнята в процесі виробництва "економічно активне населення".

Головна соціальна функція підприємця - організація прибуткового виробництва.

Ресурси фактори доходи

"природні" → "земля" → "рента"

"матеріальні" → "капітал" → "прибуток"

"фінансові" → "гроші" → "відсоток"

"трудові" → "праця" → "зарплата"

Прибутковість усіх факторів означає, що усі їх власники виступають незалежними і рівноправними партнерами.

Характеризуючи виробництво як взаємодію трьох факторів ми даємо технологічну характеристику виробництва. Але оскільки кожен фактор представлений власником, то виробництво набуває громадського характеру, стає соціальним процесом. Виробництво перетворюється на результат виробничих стосунків між власниками факторів виробництва.

Власники ВІДЧУЖУВАНИХ факторів виробництва "землі" і "капіталу" можуть не брати безпосередньої участі у виробництві, що не торкається фактора "праця", проте це не заважає їм мати власність (у вигляді акцій, нерухомості).

Розвитку продуктивних сил властиві дві прогресивні тенденції - вони стають усе менш матеріаломісткими і трудоємкими, так як, це

1. знаменує порятунок природи;

2. порятунок людини і розвиток його інтелектуально-духовних здібностей.