24 Лекції з курсу «Фінанси»

Тема 1: Предмет фінансової науки. Фінансові категорії

1. Предмет науки про фінанси. Суб’єкти, об’єкти і зміст фінансових відносин на мікро- і макрорівні.

2. Фінансові категорії. Поняття і терміни у фінансовій науці.

3. Історичні передумови виникнення фінансів.

4. Фінанси як економічна категорія розподілу. Взаємозв’язок фінансів з іншими економічними категоріями, які приймають участь у вартісному розподілі (ціною заробітною платою, кредитом).

5. Фінанси як вартісна категорія, її ознаки і зв’язок з грошима. Обмеженість фінансових ресурсів за обсягом і у часі.

6. Функції фінансів, їх зміст і взаємозв’язок. Дискусійні питання щодо функцій фінансів.

7. Сфери фінансових відносин та інституційна структура фінансової системи.

8. Суспільне призначення фінансів та їх об’єктивна необхідність.

9. Вплив фінансів на суспільне виробництво (напрями, якісний і кількісний аспекти).

Ключові терміни: предмет фінансової науки; Фінансові відносини; фінанси; об'єкти фінансових відносин; суб’єкти фінансових відносин;фінансові категорії; фінан­сові ресурси; фінансові фонди; фонди грошових коштів; функції фінансів; фінан­сове забезпечення; фінансове регулювання; фінансове стимулювання; первинний розподіл; вторинний розподіл; первинні доходи; вторинні доходи; централізовані фінансові ресурси; децентралізовані фінансові ресурси; фінансова система, фінансовий апа­рат, сфери фінансових відносин, ланки фінансових від­носин, фінанси суб'єктів господарювання, державні фінанси, страхові фонди, фінансовий ринок, міжнародні фінанси.

1. Предмет науки про фінанси. Суб’єкти, об’єкти і зміст фінансових відносин на мікро- і макрорівні.

Курс «Фінанси» — дисципліна, яка вивчає загаль­нотеоретичні засади фінансових відносин.

Фінанси є однією з найбільш важливих і складних еко­номічних категорій. Вони мають як видиму, так і приховану форму прояву. Видима сторона фінансів проявляється у грошо­вих потоках, які рухаються між суб'єктами фінансових відносин. Ці потоки — їх характер і форми, спрямованість і обсяги — ви­ступають предметом практичної фінансової діяльності. Прихова­на сторона фінансів пов'язана з тим, що відображають ті, чи інші грошові потоки, а саме — рух вартості створеного у суспільстві валового внутрішнього продукту, тобто обмінні й розподільні відносини. Від налагодженості цих відносин залежить ефектив­ність економічної системи і розвиток суспільства. Ці відносини характеризують внутрішню сутність фінансів і є предметом фі­нансової науки.

Отже, предметом фінансової науки є сукупність фінансових від­носин на різних рівнях економічної системи: загальнодержавному (макрорівень), регіональному (рівень адміністративно-територіаль­них одиниць) і на рівні окремих суб'єктів господарювання (мікрорівень). Окремо виділяються міжнародні фінанси.

Фінанси — сукупність економічних відносин, пов'яза­них з обміном, розподілом і перерозподілом у грошовій формі вартості валового внутрішнього продукту (ВВП), а в певних умовах і національного багатства.

Характеристика фінансових відносин пов'язана з виділенням їх об’єктів і суб’єктів. Об’єктами даних відносин є національне багатство і вироблений ВВП (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Об’єкти фінансових відносин

Розподіл ВВП є необхідною передумовою забезпечення безпе­рервності виробництва. Фінанси виконують роль сполучної ланки між кількома виробничими циклами, без них неможливе відтворен­ня виробництва — ні просте, ні розширене. Тому, з одного боку, розподіл ВВП є закономірною необхідністю. З другого боку, саме ВВП, як об'єкт фінансових відносин, характеризує нормальну фі­нансову ситуацію: суспільство розподіляє і відповідно споживає чи нагромаджує те, що воно створює.

За умов, коли об'єктом фінансових відносин виступає націо­нальне багатство, для формування доходів використовується те, що створене попередніми поколіннями або дане природою. Закономір­ним таке явище є тільки в тому разі, коли є зайві основні засоби чи матеріальні ресурси, які не використовуються, а також при наявнос­ті значних запасів природних ресурсів, що перевищують потреби даної країни. В інших випадках розпродаж національного багатства є звичайним «проїданням» ресурсів. У свою чергу, це може бути викликане економічною чи фінансовою кризою, коли іншого виходу практично не існує, чи безвідповідальною фінансовою політикою.

Нормальна фінансова ситуація Основним об'єктом фінансових відносин с ВВП; національне багатство — тільки в частині зайвих ресурсів.

Кризова фінансова ситуація ВВП не вистачає для формування доходів і фінансових ресурсів, тому розпродається національне багатство.

Тільки виробництво ВВП створює стабільні фінансові передумови для процвітання нації.

Суб'єктами фінансових відносин виступають підприємці, робіт­ники і службовці, держава (рис. 1.2).

Рис. 1.2. Суб'єкти фінансових відносин

Права підприємців та робітників і службовців відображають їх незаперечні права власності на вироблений ВВП. У рамках держав­ного сектора економіки такі самі права власності належать державі, яка виступає в даному випадку звичайним підприємцем.

Права держави, як керуючої структури суспільства, визначають­ся об'єктивними потребами встановлення системи фінансового за­безпечення виконання державою її функцій. Необхідні державі кош­ти вона може акумулювати таким чином:

• заробляти як власник засобів виробництва;

• отримувати від природних ресурсів, що знаходяться в її власності;

• мобілізувати шляхом перерозподілу доходів юридичних і фі­зичних осіб.

Права держави у розподільних відносинах регламентуються в за­конодавчій формі.

Фінанси мають двоїстий характер свого виявлення:

• по-перше, це система відносин, пов'язаних з розподілом ВВП і формуванням на цій основі централізованих і децентралізова­них фондів грошових коштів (фінансові відносини);

• по-друге, матеріальним носієм фінансових відносин є фонди грошових коштів, що використовуються на виконання функцій і завдань держави, забезпечення умов розширеного відтворення (фінансові ресурси).

Фінансові відносини можна характеризувати як:

- суспільні - мають місце в суспільстві;

- економічні - пов'язані з процесом розширеного відтворення;

- грошові - функціонують виключно в грошовій формі;

- розподільчі - формуються на стадії вартісного розподілу і перерозподілу ВВП;

- фондоутворюючі - супроводжуються формуванням та ви­користанням фондів грошових коштів.

Фінансам як особливій формі економічних відносин притаман­на низка характерних ознак:

- грошовий характер - гроші виступа­ють основним інструментом фінансових відносин, тобто де нема грошей, не може бути фінансів;

- обмінно-розподільчий характер - передбачає на­явність двох суб'єктів, один з яких, як правило, має особливі пов­новаження, наприклад держава;

- фондоутворюючий характер - формування та використання різних за призначенням фондів грошових засобів, що передбачає формування доходів та здійснення видатків;

- рух грошових потоків - відображає видиму сторону фінан­сових відносин і відображає рух вартості ВВП;

- формування доходів і здійснення видатків;

- еквівалентний (за призначенням) характер обміну та розподі­лу і нееквівалентний характер перерозподілу.