- •1. Дайте загальну характеристику надзвичайних ситуацій, що мали місце в Україні протягом останніх років.
- •3. Дайте характеристику першої і другої Женевської конвенції.
- •4. Дайте характеристику третьої Женевської конвенції.
- •7. Опишіть спеціальний міжнародний знак для обладнання споруд, що несуть у собі небезпечні сили. Опишіть міжнародний розпізнавальний знак цо.
- •8. Дайте визначення , сферу застосування, висвітліть завдання та терміни цо згідно з Женевськими конвенціями.
- •Державна система цивільної оборони України.
- •11. Що складає систему цивільної оборони і яке основне завдання цивільної оборони України.
- •12. Який проводиться комплекс заходів по захисту населення від наслідків стихійного лиха, аварій, катастроф, вибухів, пожеж.
- •13. Як організовується робота штабу цивільної оборони, та на що направлена його робота.
- •15. Вкажіть основні сили Цивільної оборони, вкажіть як і де вони створюються, їх призначення та основні завдання.
- •16. Назвіть основні принципи діяльності військ цо, їх права й обов’язки.
- •18. Вкажіть як проводиться комплектування військ цо та з чийого дозволу, кому підпорядковуються
- •19. Які основні завдання спеціалізованих формувань.
- •20. Постійні комісії з надзвичайних ситуацій, їхня мета , завдання, права та склад.
- •21. Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру-дата створення, основні завдання, рівні та режими функціонування.
- •22. Опишіть основні напрямки стратегії техногенної безпеки в найближчий час, напрямки дії та назвіть глобальні проблеми людства.
- •23. Дайте визначення термінів класифікації надзвичайних ситуацій згідно постанови кабінету Міністрів 1099.
- •24. Принципи захисту населення і території у разі загрози та виникнення нс.
- •25. Які основні завдання захисту населення і територій під час нс.
- •26. В чому заключається державне регулювання та контроль захисту населення і територій
- •27. Яке призначення і які є види захисних споруд.
- •29. Що відноситься до засобів радіаційно-хімічного захисту
- •30. Використання засобів індивідуального захисту
- •31. Захист від сильнодіючих отруйних речовин
- •32. Організація евакуаційних заходів.
- •33. Медичний захист у нс.
- •66. Організація проведення досліджень з оцінки стійкості об’єкта
- •34. Оповіщення населення про загрозу стихійних лих, великих аварій (катастроф)
- •35. Дайте характеристику, та охарактеризуйте порядок роботи приладів хімічної та радіаційної розвідки.
- •36. Дайте характеристику, та охарактеризуйте порядок роботи приладів дозиметричного контролю.
- •37. Хто несе відповідальність за організацію цо на об'єкті та чим це регламентовано?
- •38.В чому сутність рятувальних та інших невідкладних робі г, що до них відноситься?
- •40. Організація і проведення рінр При аварії на хно з викидом (виливом) сильнодіючих отруйних речовин (сдор).
- •41. Організація і проведення рінр в осередках комбінованого ураження.
- •42. Особливість аварійних робіт в районах стихійного лиха.
- •43. Забезпечення проведення рятувальних та інших не відкладних робіт
- •44.Забезпечення радіаційно-хімічного захисту
- •45. Матеріальне забезпечення, технічне забезпечення, медичне забезпечення.
- •46. Заходи безпеки при проведенні рінр
- •47. Перерахуйте основні пункти комплексу заходів спрямованих на життєзабезпечення населення у надзвичайних ситуаціях.
- •49. Як необхідно вирішувати питання організації медичного обслуговування населення, ритуальні послуги, торгівельного обслуговування,
- •50. Як проводяться протиепізоотичні заходи по захисту сільськогосподарських тварин.
- •51. Як проводяться захист продуктів харчування та води .
- •52. Розкрийте сутність спеціальної обробки та дайте визначення її складових.
- •53. Як проводиться часткова санітарна обробка.
- •54. Як проводиться повна санітарна обробка та дезактивація.
- •55. Як проводиться дегазація, дезінфекція?
- •57. Які головні завдання навчання по цо, яка система його організації по категоріях.
- •58. Планування та облік підготовки з цо на об'єкті господарської діяльності.
- •59. Основи радіаційної обстановки.
- •60. Організація і проведення рінр при аварії на хно з викидом (виливом) сильнодіючих отруйних речовин (сдор).
- •61. Оцінка інженерної обстановки.
- •62. Прогнозування та оцінка пожежної обстановки на об’єктах.
- •Сутність стійкості роботи об'єктів господарської діяльності та основні шляхи її підвищення.
- •64. Вимоги норм проектування Інженерно-технічних заходів у цивільній обороні
- •Дайте загальну характеристику надзвичайних ситуацій, що мали місце в Україні протягом останніх років.
1. Дайте загальну характеристику надзвичайних ситуацій, що мали місце в Україні протягом останніх років.
На території України можливе виникнення практично всього спектру небезпечних природних явищ і процесів геологічного, гідрогеологічного та метеорологічного походження. До них відносяться великі повені, катастрофічні затоплення, землетруси та зсувні процеси, лісові та польові пожежі, великі снігопади та ожеледі, урагани, смерчі та шквальні вітри, тощо.
Виняткові кліматичні умови на Південному березі Криму, в горах Українських Карпат та Криму. В результаті взаємодії всіх цих факторів виникають небезпечні стихійні явища. В окремих випадках вони носять катастрофічний характер для навколишнього природного середовища та населення.
Карпатські землетруси поширюються на значну територію. Кримсько-чорноморська сейсмоактивна зона огинає з півдня Кримський півострів. Вогнища сильних корових землетрусів тут виникають на глибинах від 20-40 км та 10-12 км на відстані 25—40 км від узбережжя з інтенсивністю 8-9 балів. Південне узбережжя Криму належить до регіонів дуже сейсмонебезпечних. За останні два століття тут зареєстровано майже 200 землетрусів від 4 до 7 балів.
Південно-Азовська сейсмоактивна зона виділена зовсім недавно. У 1987 році було зафіксовано кілька землетрусів інтенсивністю 5-6 балів. У платформній частині України виділено ряд потенційно сейсмотектонічних зон з інтенсивністю 4—5,5 балів.
На 60% території України розвиваються карстові процеси. Найбільш розвинутий відкритий карст на території Волинської області на площі 594 км2, Рівненської - 214 км2, Хмельницької - 4235 км2.
Зсуви властиві західним областям України, а також узбережжю Чорного та Азовського морів. Вони розвинуті на 50% освоєних схилових площин з основними здеформованими горизонтами від глин карбону до плейстоценових суглинків. Площі зсувонебезпечних процесів за останні ЗО років збільшились у 5 разів. Вони поширені майже на половині території України. Найбільшого поширення вони набули у Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Миколаївській, Одеській, Харківській областях та в Криму. Найчастіше зустрічаються зсуви-видавлювання (розміром до 5 км) та зсуви-потоки. У Кримських горах зустрічаються блокові та лінійні зсуви довжиною 0,5-2,5 км та шириною 0,3-1,5 км. Значною мірою зсувами охоплені береги каскаду Дніпровських водосховищ, де найбільш поширеними є зсуви спливання, а також фронтальні зсуви, які ще існують на узбережжі Азовського та Чорного морів. Загалом, на морських узбережжях довжиною 2630 км2 проявляються абразійні процеси - руйнується майже 60% узбережжя. В районах активної господарської діяльності, як Прикарпаття, Крим, Донбас, Одеська, Дніпропетровська, Хмельницька та інші промислові міські агломерації, зафіксовано 138 тисяч зсувів.
Райони Карпатських та Кримських гір підпадають під дію обвалів та осипів, деякі з них мали катастрофічний характер та призвели до людських втрат. Абразійний процес найпоширеніший на Чорноморському узбережжі. У береговій зоні Криму щорічно зникає 22 га, між дельтою Дунаю та Кримом - 24 га, у північній частині Азовського моря - 19 га. Абразії підпадає до 60% берегів Азовського та до 30% Чорного морів. Швидкість абразії становить у середньому 1,3-4,2 м/рік.
Гідрологічно небезпечними явищами, що мають місце в Україні є: повені (басейни річок); селі (Карпатські та Кримські гори); маловоддя (річки України); крім того, вздовж узбережжя та в акваторії Чорного і Азовського морів мають місце небезпечні підйоми та спади рівня моря.
Під постійною загрозою руйнування знаходяться розміщені в береговій зоні матеріальні цінності (житлові будинки, курортні комплекси, інженерні комунікації, сільгоспугіддя). Одноразові матеріальні збитки від впливу на узбережжя Чорного та Азовського морів сильних штормів (1969, 1971, 1983, 1992 рр.) досягли порядку 520-600 млн. гривень.
2. Опишіть можливість виникнення надзвичайних ситуацій в Україні зв'язаних з: сейсмоактивними зонами, зсувами, обвалами та осипами, гідрологічними явищами селевими процесами, наводками, сильними дощами.
Сель - раптово сформований внаслідок різкого підйому води в руслах гірських річок, грязьовий потік. Причинами виникнення селевих потоків майже завжди бувають сильні зливи, інтенсивне танення снігу та льоду, прорив гребель водоймів, а також землетруси та виверження вулканів.
Виникненню селів сприяють і антропогенні фактори: вирубування лісів і деградація грунтів на гірських схилах, вибухи гірських порід при прокладанні доріг, роботи у кар'єрах. До селевого басейну відноситься гірська територія з прилеглими схилами, на яких знаходяться складові зруйнованих гірських порід, всі його витоки і русла, водозбір, а також район його дії. Процес виникнення і розвитку селів проходить у три етапи: перший - нагромадження в руслах селевих басейнів рихлого матеріалу за рахунок вивітрювання гірських порід та гірської ерозії; другий — переміщення рихлих гірських матеріалів гірськими руслами із підвищених ділянок у нижчі; третій — розосередження селевих виносів у гірських долинах. Рух селів — це суцільний потік із каміння, бруду та води. Вони складаються із твердих матеріалів і рухаються зі швидкістю від 2 до 10 м/сек.
Зсуви - це зміщення вниз по косій під дією сил тяжіння великих ґрунтових мас, що формують схили гірських річок, озерних та морських терас. Зсуви є одним із найнебезпечніших і дуже поширених природних явищ що може бути викликане як природними, так і штучними (антропогенними) причинами. До природних відносяться: збільшення крутизни схилів, підмив їх основи морською чи річковою водою, сейсмічні поштовхи та інше. Штучними причинами є: руйнування схилів дорожніми канавами, надмірним виносом грунту, вирубкою лісів, неправильним вибором агротехніки для сільськогосподарських угідь на схилах та інше.
Обвали, осипи - це відривання і катастрофічне падіння великих мас гірських порід, їх дроблення і скочування з круч, урвищ та схилів. Обвали природного походження спостерігаються у горах, на берегах морів, обривах річкових долин. Це -результат послаблення зв'язаності гірських порід під дією процесів вивітрювання, підмиву, розчинення та дії сил тяжіння. Їх виникненню сприяє геологічна будова місцевості, наявність на схилах тріщин та зон дроблення гірських порід.
Повінь — це затоплення значної частини суші внаслідок підняття води вище звичайного рівня. Виникають під час тривалих злив та в результаті танення снігу, вітрових нагонів води, при заторах та зажерах. Вони супроводжуються затопленням значних територій і викликають необхідність часткової евакуації людей і тварин, завдають відчутних матеріальних збитків. Призводить до руйнування будівль та споруд розташованих у прибережній зоні. Рівні води під час весняних повеней на рівнинних річках зростають більш повільно, але й небезпека негативних наслідків існує довше. Слід пам'ятати, що у зоні затоплення можуть опинитись і хімічно небезпечні об'єкти, що збільшує небезпеку.
Основними характеристиками повені, паводку, а також катастрофічного затоплення є: - чисельність населення, що може опинитися в зонах затоплення;
- чисельність населених пунктів, які потрапляють у зони затоплення; - протяжність залізничних і автомобільних доріг, які потрапляють в зони затоплення; - кількість об'єктів економіки, що потрапляють у зони затоплення;
- кількість мостів і тунелів, які затоплюються;
- площа сільськогосподарських земель, які затоплюються та кількість загиблих сільськогосподарських тварин.