Підручник Фінанси Підприємств Поддєрьогін 2002

Розділ 5

Оподаткування підприємств

Основні терміни і поняття: акцизний збір; аморти­заційні відрахування; база оподаткування; валові ви­трати; валовий дохід; вхідний податок на додану вар­тість; джерела сплати податків; дериватив; збір на обов'язкове державне пенсійне страхування; збір на обов'язкове соціальне страхування; збори; звичайна ці­на; комунальний податок; інвестиційний податковий кредит; місцеві податки; мито; непрямі податки; ну­льова ставка оподаткування; об'єкт оподаткування; оподаткований прибуток; оподаткування дивідендів; плата за землю; платежі за ресурси; податки; подат­ковий кредит; податкові пільги; податок із власників транспортних засобів; податок з реклами; податковий період; податковий агент; податок на додану вар­тість; податок на нерухоме майно (нерухомість); по­даток на прибуток; продаж товарів; прямі податки; регулювальна функція податків; система оподатку­вання; скоригований валовий дохід; ставки податків; суспільне призначення податків; фіксований сільськогос­подарський податок; фіскальна функція податків; функції податків; цільові державні фонди.

5.1. Система оподаткування підприємств

5.1.1. Сутність і призначення системи оподаткування підприємств

Податки є важливою ланкою фінансових відносин у суспільстві і як форма фінансових відносин виникають з появою держави. З розвитком товарно-грошових відносин оподаткування здійснюється в основному в грошовій формі. Податки — це обов'язкові платежі, що їх встановлює держава для юридичних і фізичних осіб з метою формування централізованих фінансових ресурсів, які забезпечують фінансування державних витрат.

Обов'язкові платежі переказуються до бюджету держави, а також до цільових державних фондів. Вони здійснюються в таких формах: податки, плата за ресурси, цільові відрахування.

Система оподаткування — це продукт діяльності держави, її важливий атрибут. Кожна держава формує свою систему оподат­кування з урахуванням досвіду інших країн, стану економіки, розвитку ринкових відносин, національних особливостей, необхідно­сті виконання конкретних економічних і соціальних завдань.

Становлення системи оподаткування в Україні почалося з ухва­ленням 25 червня 1991 р. Закону «Про систему оподаткування». У ньому було визначено принципи побудови і призначення системи оподаткування, дано перелік податків, зборів, названо платників та об'єкти оподаткування. Таким чином було закладено основи систе­ми оподаткування, створено передумови для її наступного розвитку.

З огляду на зміни в податковій політиці держави, необхідність дальшого вдосконалення оподаткування 2 лютого 1994 р. було ух­валено другий варіант Закону «Про систему оподаткування». Тре­тій варіант цього закону Верховна Рада України ухвалила 18 лю­того 1997 р.

В останньому варіанті закону дано більш повне й чітке визна­чення: принципів побудови системи оподаткування, понять цієї системи (платники податків і зборів, об'єкти оподаткування); обов'язків, прав і відповідальності платників податків; видів по­датків, зборів і порядку їх зарахування до бюджету та державних цільових фондів.

Система оподаткування — це сукупність податків і зборів (обов'язкових платежів), що стягуються в порядку, установле­ному відповідними законами держави, до бюджетів різних рівнів, а також до державних цільових фондів.

Законом «Про систему оподаткування» визначено такі прин­ципи її побудови:

— стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності;

— стимулювання науково-технічного прогресу, технологічно­го оновлення виробництва, виходу вітчизняного товаровиробни­ка на світовий ринок високотехнологічної продукції;

— обов'язковість;

— рівнозначність і пропорційність;

— рівність, недопущення будь-яких виявів податкової дис­кримінації;

— соціальна справедливість;

— стабільність;

• економічна обґрунтованість;

• рівномірність сплати;

— компетентність;

• єдиний підхід;

• доступність.

На жаль, не всі з перелічених принципів реалізовано в законо­давчих актах щодо окремих податків.

Визначення принципів побудови системи оподаткування має важливе значення для створення дієздатної, ефективної податкової системи. Принципи побудови системи оподаткування знач­ною мірою характеризують податкову концепцію держави, її по­даткову політику.

Однак перелічені принципи системи оподаткування в Україні потребують додаткової доробки: уточнення змісту («компетент­ність», «єдиний підхід», «доступність»); скорочення кількості принципів із визначенням найважливіших для побудови дієздат­ної податкової системи тощо.

У системі оподаткування необхідно виділити дві підсистеми: оподаткування юридичних осіб (підприємств) та оподаткування фі­зичних осіб.

На рис. 5.1 зображено підсистему оподаткування підприємств, на підставі Закону України «Про систему оподаткування» від 18 лютого 1997 p., а також наступних змін до нього.

Підприємства — суб'єкти господарювання можуть сплачувати загальнодержавні, а також місцеві податки і збори.

Загально­державні податки і збори включають:

— прямі податки [податок на прибуток, плата (податок) за землю, податок з власників транспортних засобів та інших само­хідних машин і механізмів, податок на нерухоме майно (нерухо­мість)];

— непрямі податки [податок на додану вартість (ПДВ), акциз­ний збір, мито];

— збори (на обов'язкове державне пенсійне страхування, на обо­в'язкове соціальне страхування, за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; за забруднення навко­лишнього середовища; рентні збори, державне мито; інші збори).

Місцеві податки і збори включають:

— два податки (комунальний податок і податок з реклами);

— різні збори (за право використання місцевої символіки; за парковку автотранспорту; за проїзд територією прикордонних об­ластей транспортом, що слідує за кордон; за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг; ринковий збір; го­тельний збір; за проведення місцевих аукціонів, конкурсного роз­продажу і лотерей; за право проведення кіно- і телезйомок та ін.).

Аналіз системи оподаткування в Україні, її становлення та роз­витку дає змогу зробити висновок про недоліки, що їй притаманні. По-перше, це нестабільність податкової системи. Часті зміни в за­конодавчих актах щодо окремих податків негативно впливають на розвиток підприємницької діяльності. По-друге, суто фіскальне спрямування податкової системи, недостатнє виявлення регулю­вальної функції основних податків. По-третє, громіздкість систе­ми (велика кількість податків та цільових відрахувань, які мають сплачувати суб'єкти господарювання). По-четверте, складність розрахунків окремих податків та відрахувань.

Причини (фактори), що обумовлюють наявність недоліків у системі оподаткування є досить різноманітними, залежать від впливу об'єктивних і суб'єктивних факторів.

До об'єктивних факторів належать:

• недостатній досвід оподаткування підприємств за умов формування ринкової економіки;

• недостатня кількість професійно підготовлених фахівців яких можна було б залучити до розробки законодавчих і норма­тивних актів з оподаткування;

• стан економіки, дефіцит державних фінансових ресурсів, які обумовлювали прийняття законодавчих і нормативних до­кументів з оподаткування фіскального спрямування.

До суб'єктивних факторів можна віднести:

• брак альтернативних варіантів розробки законодавчих і нор­мативних документів з оподаткування, монополія Міністерства фінансів, податкової служби щодо їх підготовки, що мала місце на перших етапах становлення системи оподаткування;

• залучення до розробки законодавчих і нормативних доку­ментів з оподаткування недостатньо професійно підготовлених фахівців, а в результаті — низька їхня якість, необхідність по­стійного внесення змін;

• затримка розробки та прийняття окремих законодавчих і нормативних документів з оподаткування, податкового кодексу держави в цілому, спрямованих на вдосконалення системи опо­даткування;

• неузгодженість документів з питань оподаткування, які схва­лювалися Верховною Радою, запроваджувалися Указами Прези­дента, рішеннями Кабінету Міністрів.

Можна констатувати, що нині негативний вплив більшості факторів об'єктивного і суб'єктивного характеру, які обумовили наявність недоліків системи оподаткування, значно знизився. Отже, створилися умови для прийняття рішень з удосконалення системи оподаткування.

Але варто зазначити, що вдосконалення системи оподатку­вання не можна розглядати спрощено — тільки як загальне зниження ставок оподаткування і зменшення податкового на­вантаження на платників. Удосконалення системи оподатку­вання об'єктивно потребує активізації регулювальної функції податків.

Закономірно, що вдосконалення системи оподаткування суб'єктів господарювання в цілому пов'язане зі змінами окре­мих податків, а також розвитком таких напрямків підприємни­цької діяльності (банківська і страхова діяльність, операції з цінними паперами, торгово-посередницька діяльність, мале під­приємництво).